Національний банк України знизив облікову ставку до 17,5% з 26 квітня 2019 р.

Правління Національного банку ухвалило рішення знизити облікову ставку до 17,5% річних з 26 квітня 2019 року. Наразі стійка тенденція до уповільнення інфляції до цілі 5% дає змогу Національному банку розпочати цикл зниження облікової ставки. Разом з тим Правління бачить ризики, реалізація яких може стати цьому на заваді.

У березні 2019 року споживча інфляція продовжила уповільнюватися – до 8,6% у річному вимірі, що відповідалопопередньому прогнозу Національного банку. Базова інфляція знизилася навіть стрімкіше, ніж очікувалося раніше (до 7,6%). Це свідчить про те, що фундаментальний інфляційний тиск на початку року продовжив послаблюватися.

Цьому сприяла жорстка монетарна політика Національного банку. Зокрема, вона стала однією з причин зміцнення курсу гривні. Це позначилося на цінах імпортованих товарів і товарів зі значною імпортною складовою. Незважаючи на електоральні події, на сьогодні зберігається сприятлива ситуація на фінансовому ринку України та інфляційні очікування населення, бізнесу, банків та фінансових аналітиків продовжують покращуватися.

На додаток до монетарних чинників послабленню інфляційного тиску сприяли розширення внутрішньої пропозиції окремих продуктів харчування та падіння світових цін на продовольство.

Інфляція буде і далі поступово уповільнюватися.

Національний банк продовжує очікувати, що вона знизиться до 6,3% на кінець 2019 та 5,0% на кінець 2020 року. Як і прогнозувалося раніше, вже на початку 2020 року інфляція увійде в межі цільового діапазону (5% +/- 1 в.п.). Це насамперед буде результатом жорстких монетарних умов та стриманої фіскальної політики.

Також серед основних чинників подальшого сповільнення інфляції є такі:

• зниження темпів зростання заробітних плат, рівень яких поступово наближається до відповідного показника сусідніх країн, в умовах послаблення інтенсивності міграційних процесів;
• укріплення обмінного курсу гривні в першому кварталі 2019 року, що гальмуватиме темпи зростання цін на непродовольчі товари;
• здешевлення газу на світових ринках, яке відображатиметься в зміні внутрішніх цін;
• збільшення пропозиції продовольчих товарів як вітчизняного, так і іноземного походження.

Ці фактори також обумовлюватимуть подальше уповільнення базової інфляції (до 5,0% у поточному році та 3,7% у наступному).

Гальмуватимуть зниження інфляції очікуване приведення окремих тарифів до ринкових рівнів та підвищення акцизів на алкогольну та тютюнову продукцію.

Зростання економіки у 2019 році уповільниться, проте прискориться вже з наступного.

Як і в січні, Національний банк прогнозує зниження темпів економічного зростання у 2019 році до 2,5%. Це зумовлюється уповільненням глобальної економіки та світової торгівлі, стриманою фіскальною політикою через потребу погашення значних обсягів державного боргу, а також жорсткими монетарними умовами, необхідними для зниження інфляції до цілі. Крім того, очікується зниження врожаїв зернових і олійних після рекордних показників у 2018 році.

Основним драйвером економічного зростання залишатиметься приватне споживання. Однак його приріст уповільниться під впливом зниження темпів зростання реальних доходів домогосподарств – заробітних плат, пенсійних виплат, а також грошових переказів із-за кордону. Інвестиційний попит стримуватиметься політичною невизначеністю у рік подвійних виборів.

Зростання реального ВВП прискориться до 2,9% у 2020 та 3,7% у 2021 році. Цьому сприятимуть поступове пом’якшення монетарної політики, що стимулюватиме внутрішній попит, а також пожвавлення інвестиційної активності після завершення електорального циклу. Стримуючим фактором для економічного зростання буде скорочення обсягів транзиту природнього газу до Європи внаслідок будівництва обхідних газопроводів.

У 2019 році під впливом різноспрямованих факторів дефіцит поточного рахунку збережеться на рівні попереднього року – 3,3% ВВП. Надходження від продажу минулорічного рекордного урожаю кукурудзи та ефекти сприятливих умов торгівлі будуть нівелюватися охолодженням економік країн – основних торгівельних партнерів. Останнє негативно позначиться на експортних поставках і рівні грошових переказів від трудових мігрантів. Надалі дефіцит поточного рахунку дещо розшириться – до 4% ВВП у 2021 році внаслідок скорочення обсягів транзиту газу та слабкого попиту з боку країн – основних торгівельних партнерів в умовах посилення внутрішнього інвестиційного попиту.

Основним припущенням макроекономічного прогнозу залишається подальше виконання Україною взятих зобов’язань за програмою співпраці з Міжнародним валютним фондом.

Це дозволить Україні отримувати інше офіційне фінансування, покращувати умови доступу до міжнародних ринків капіталу та підтримувати жвавий інтерес нерезидентів до ОВДП у національній валюті. Відповідні боргові залучення дадуть змогу уряду профінансувати виплати за зовнішнім державним боргом, пік за якими припадає на 2019-2020 роки. Також продовжиться приплив боргового та інвестиційного капіталу до приватного сектору.

Унаслідок цього обсяг міжнародних резервів залишатиметься на рівні близько 21-22 млрд дол. США упродовж цього і наступних років.

Головним внутрішнім ризиком для реалізації зазначеного макроекономічного прогнозу, зокрема зниження інфляції до цілі у 2020 році, є традиційне посилення невизначеності в рік президентських та парламентських виборів. Цей ризик враховуватиметься у монетарних рішеннях Національного банку насамперед через його вплив на фінансовий ринок та інфляційні очікування.

Важливими також є такі зовнішні ризики:

• рецесія світової економіки та зниження цін на сировинних ринках;
• посилення геополітичної напруги, зокрема через невизначеність із Brexit;
• невизначеність щодо обсягів транзиту газу через Україну з 2020 року внаслідок будівництва обхідних газопроводів у Європу;
• ескалація військового конфлікту та нові торгові обмеження з боку Росії.

З огляду на оновлений макроекономічний прогноз та баланс ризиків для нього Правління Національного банку ухвалило рішення про зниження облікової ставки до 17,5%.

Розпочинаючи цикл зниження облікової ставки, Правління зауважує, що подальші кроки будуть залежати від реалізації інфляційних ризиків та покращення інфляційних очікувань.

Разом з тим, попри наявність макроекономічних передумов для циклу зниження облікової ставки, цьому процесу може стати на заваді реалізація ризиків для фінансової стабільності України, про які на минулому тижні йшлося у заяві Ради з фінансової стабільності, а також ризиків для збереження незалежності Національного банку. Національний банк продовжить уважно стежити за перебігом подій в Україні та готовий у разі реалізації окреслених ризиків реагувати інструментами монетарної політики.

Зниження облікової ставки до 17,5% ухвалене Рішенням Правління Національного банку України від 25 квітня 2019 року №311-рш “Про розмір облікової ставки”.