11 жовтня Конституційний суд України визнав неконституційними деякі положення Бюджетного кодексу України, які дають Міністерству фінансів України право отримувати інформацію, що містить персональні дані. Поважаючи позицію Конституційного суду та визнаючи верховенство права, Мінфін буде повною мірою виконуватиме його рішення.
Проте це рішення не впливає на процес верифікації, адже у ході цього процесу дані про отримувачів державних допомог деперсоніфікуються. Інформація, яку Мінфін аналізує та порівнює, походить з автоматизованих інформаційних систем, реєстрів та баз даних. При цьому Мінфін жодним чином не втручається в особисте і сімейне життя громадян.
«Верифікація державних виплат спрямована на те, щоб допомогу з державного бюджету отримували саме ті, кому вона потрібна. Бюджетні кошти повинні витрачатись ефективно і прозоро, а допомога – надаватись адресно. В цьому зацікавлені не тільки ті наші співгромадяни, яким дійсно необхідна допомога держави, а й усі чесні платники податків. Економічний добробут громадян – це і є та легітимна мета, яку переслідує Мінфін, здійснюючи верифікацію субсидій,» – сказала в.о. Міністра фінансів Оксана Маркарова.
Мінфін розробив і подав на розгляд Кабінету Міністрів України проект Закону України «Про верифікацію та моніторинг державних виплат». Цей закон дозволить законодавчо врегулювати основні правові та організаційні засади здійснення верифікації державних виплат в Україні і зніме ті застереження, які виникли у Конституційного суду.
Довідково
Мінфін здійснює повноваження з контролю за дотриманням бюджетного законодавства у частині моніторингу пенсій, допомог, пільг, субсидій, інших соціальних виплат, визначені Бюджетним кодексом України, з дотриманням Конституції України, законів України «Про захист персональних даних», «Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах», «Про банки та банківську діяльність», інших норм законодавства і лише в інтересах економічного добробуту та прав людини.
Механізм здійснення верифікації визначено постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 2016 року № 136 «Про затвердження Порядку здійснення верифікації та моніторингу достовірності інформації, поданої фізичними особами для нарахування та отримання соціальних виплат, пільг, субсидій, пенсій, заробітної плати, інших виплат, що здійснюються за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, коштів Пенсійного фонду України, фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування».
Друга частина статті 32 Конституції України: «Не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини».
Пояснемо трішки позицію КСУ
Конституційний Суд України дійшов висновку, що втручання у конституційне право особи на приватне і сімейне життя вважатиметься законним у разі наявності підстав в національному законі, а також за умови, що такий закон відповідатиме конституційному принципу верховенства права. Конституційний принцип верховенства права вимагає законодавчого закріплення механізму запобігання свавільному втручанню органів публічної влади при здійсненні ними дискреційних повноважень у права і свободи особи.
Конституційний Суд України вважає, що повноваження Міністерства на безоплатне отримання інформації, що містить персональні дані, є дискреційними, а тому вкрай необхідно, щоб оспорювані положення Кодексу, які є підставою для здійснення відповідних повноважень Міністерством, узгоджувалися з конституційним принципом верховенства права, зокрема такими його елементами, як юридична визначеність та заборона свавілля.
Тобто, на думку Конституційного Суду України, оспорюваними положеннями Кодексу не передбачено критеріїв визначення змісту та обсягу інформації, що містить персональні дані, категорій осіб як суб’єктів персональних даних, проміжків часу, яких мають стосуватися персональні дані, строків, порядку та умов їх зберігання, що унеможливлює настання відповідальності держави за можливі зловживання.
