Працівник використав щорічну основну відпустку повної тривалості (24 календарних дні) до закінчення робочого року, за який надавалася відпустка. Після відпустки він написав заяву про звільнення. Чи необхідно проводити утримання із заробітної плати за дні щорічної відпустки, що були надані в рахунок невідпрацьованої частини робочого року працівника?
Пунктом 2 ч.2 ст.127 КЗпП України та ст.22 ЗУ «Про відпустки» передбачено, що у разі звільнення працівника до закінчення робочого року, за який він уже отримав відпустку повної тривалості, для покриття його заборгованості роботодавець здійснює відрахування із заробітної плати за дні відпустки, що були надані в рахунок невідпрацьованої частини робочого року.
Отже, при проведенні остаточного розрахунку із працівником роботодавець має право утримати із зарплати працівника суму відпускних за дні відпустки, надані «наперед».
Проте у ч.2 і 3 ст.22 Закону «Про відпустки» зазначено перелік випадків, коли вказане відрахування не проводиться. Це можливо, якщо працівник звільняється з роботи у зв’язку з:
Також відрахування із заробітної плати за невідпрацьовані дні відпустки не провадиться у разі смерті працівника.
Зауважимо, що нормами ст.22 Закону про відпустки регламентовано відрахування із заробітної плати відпускних за дні відпустки, надання якої прив’язане до робочого року. У свою чергу, лише надання щорічної відпустки має прив’язку до робочого року.
Якщо ж працівник звільняється, скориставшись, наприклад, навчальною відпусткою (ст. 13-15 Закону про відпустки), соцвідпусткою на дітей (ст. 19 Закону про відпустки), додатковою відпусткою для учасників бойових дій (ст. 162 Закону про відпустку), то підстав для утримання відпускних за дні таких відпусток немає.
Таким чином, у випадку, що розглядається, утримання за дні щорічної відпустки, що були надані в рахунок невідпрацьованої частини робочого року працівника, проводити потрібно. При цьому, як зазначено у ч. 2 ст. 127 КЗпП, відрахування із заробітної плати працівників для покриття заборгованості установі, де вони працюють, здійснюється за наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним органу.
Це означає, що при остаточному розрахунку при звільненні працівника необхідно обчислити суму відпускних, яку було нараховано за дні невідпрацьованого ним періоду. Потім із заробітної плати за відпрацьований поточний місяць утримують суму незароблених відпускних.
Не потрібно заново визначати середньоденну зарплату, виходячи з нового розрахункового періоду. Для розрахунку беруть той середньоденний заробіток, який застосовували під час нарахування відпускних.
Нагадаємо, що стаття 34 Держбюджету-2025 містить три ключові положення: •Індекс споживчих цін для індексації грошових…
Міноборони розповідає, що надання відстрочки здобувачам професійної, фахової передвищої та вищої освіти, інтернів і докторантів, а також…
Ще 10 грудня 2024 року окремі банки підписали Меморандум про забезпечення прозорості функціонування ринку платіжних…
Йдеться про наказ № 1332, яким вносяться зміни до Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні. Документ…
Податківці у підкатегорії 109.10 «ЗІР» зазначили, що наказом Мінфіну від 30.12.2024 №674 «Про внесення зміни до пункту 4…
Податківці у підкатегорії 201.06 «ЗІР» підкреслили, що відповідно до п. 9-19 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення»…