НАКАЗ ДФС від 28 липня 2015 року N 543

З метою забезпечення стабільного розвитку економіки, рівних та конкурентних умов ведення бізнесу, унеможливлення фіскального тиску та нівелювання податкових ризиків у діяльності сумлінних платників податків, вжиття профілактичних заходів щодо запобігання вчиненню правопорушень, належної координації роботи органів державної фіскальної служби з упередження необґрунтованого формування податкового кредиту у значних розмірах, керуючись Положенням про Державну фіскальну службу України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2014 року N 236/2014, наказую:

1. Затвердити Рекомендований порядок взаємодії підрозділів ДФС при комплексному відпрацюванні податкових ризиків з податку на додану вартість, що додається.

2. Встановити персональну відповідальність:

2.1. Керівників територіальних органів ДФС, де на обліку перебувають платники ПДВ, які за результатами звітного періоду здійснюють ризикові операції, маніпулюють показниками податкової звітності, різко підвищили економічну активність та задіяні у схемах ухилення від оподаткування, за виявлення вигодоформуючих суб’єктів (“податкових ям”) та повідомлення про виявлення ймовірної схеми ухилення від оподаткування територіальних органів ДФС, на обліку в яких перебувають вигодотранспортуючі суб’єкти господарювання (транзитери) та вигодонабувачі;

2.2. Керівників та перших заступників керівників територіальних органів ДФС, які відповідають за вжиття заходів з боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового, митного законодавства та законодавства з питань сплати єдиного внеску, на обліку в яких перебувають вигодоформуючі (“податкові ями”), вигодотранспортуючі суб’єкти (транзитери) та зустрічні транзитні підприємства, за:

своєчасність та повноту вжитих заходів щодо їх відпрацювання та направлення відповідних матеріалів (напрацювань профільних структурних підрозділів щодо поліпшення якості доказової бази для проведення контрольно-перевірочної роботи тощо) територіальним органам ДФС, де перебувають на обліку вигодотранспортуючі суб’єкти (“транзитери”) та вигодонабувачі, які задіяні у ланцюгах руху фіктивного податкового кредиту;

встановлення місцезнаходження платників податків, задіяних у схемі ухилення від оподаткування, опитування їх посадових осіб щодо причетності до створення та діяльності суб’єктів господарювання;

визначення та притягнення до відповідальності організаторів схем ухилення від оподаткування;

своєчасність та коректність внесення інформації до бази щодо відпрацювання ризикових суб’єктів господарювання;

2.3. Керівників та перших заступників начальників головних управлінь ДФС в областях, м. Києві, Міжрегіонального головного управління ДФС – Центрального офісу з обслуговування великих платників (далі – Центральний офіс), на обліку в яких перебувають вигодонабувачі, та заступників начальників – начальників головних оперативних управлінь ДФС в областях, м. Києві, Центрального офісу, які відповідають за вжиття заходів з боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового, митного законодавства та законодавства з питань сплати єдиного внеску, на обліку в яких перебувають вигодоформуючі суб’єкти (“податкові ями”), за руйнування міжрегіональних схем ухилення від сплати податкових зобов’язань;

2.4. Начальників головних управлінь ДФС в областях, м. Києві, Центрального офісу, керівників підпорядкованих їм територіальних органів ДФС, на обліку в яких перебувають вигодонабувачі, за своєчасне і якісне відпрацювання цих суб’єктів господарювання та внесення даних про результати відпрацювання до відповідних інформаційних ресурсів.

3. Департаменту доходів і зборів з фізичних осіб розробити та направити до територіальних органів ДФС України деталізований алгоритм дій по встановленню місцезнаходження (місця проживання) фізичних осіб – підприємців та у разі відсутності – виключення їх з реєстру платників ПДВ з урахуванням вимог Податкового кодексу України.

4. Вважати такими, що втратили чинність, накази Державної фіскальної служби України від 05.09.2014 р. N 110 “Про організацію комплексного відпрацювання податкових ризиків з податку на додану вартість”, від 17.10.2014 р. N 200 “Про внесення змін до наказу ДФС від 05.09.2014 р. N 110” та від 02.12.2014 р. N 340 “Про внесення змін до наказу ДФС від 05.09.2014 р. N 110”.

<…>

Голова

1.1. Взаємодія між підрозділами органів ДФС здійснюється відповідно до таких нормативно-правових актів та розпорядчих документів:
Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. N 2755-VI, зі змінами і доповненнями (далі – Податковий кодекс);

Закону України від 16.07.99 р. N 996-XIV “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, зі змінами і доповненнями;

Закону України від 28.12.2014 р. N 71-VIII “Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи”;

постанови Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 р. N 1246 “Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних”;

постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 р. N 1232 “Про затвердження Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок”;

розпорядження Кабінету Міністрів України від 05.12.2012 р. N 1007-р “Питання створення та запровадження електронного сервісу “Електронний кабінет платника податків”;

наказу Міністерства фінансів України від 24.05.95 р. N 88 “Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку”, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.95 р. за N 168/704;

наказу Міністерства фінансів України від 09.12.2011 р. N 1588 “Про затвердження Порядку обліку платників податків і зборів”, зі змінами, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.12.2011 р. за N 1562/20300;

наказу Міністерства фінансів України від 23.09.2014 р. N 966 “Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість”, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.10.2014 р. за N 1267/26044;

наказу Міністерства фінансів України від 14.03.2013 р. N 395 “Про затвердження Порядку оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, платниками податків – фізичними особами”;

наказу Міндоходів від 30.12.2013 р. N 880/ДСК “Про затвердження Інструкції про взаємодію структурних підрозділів, органів доходів і зборів України до і під час досудового розслідування кримінальних правопорушень”;

наказу ДПА від 17.05.2010 р. N 336 “Про затвердження Положення про організацію взаємодії підрозділів податкової міліції з іншими структурними підрозділами органів державної податкової служби для встановлення місцезнаходження платника податків”;

наказу ДПС від 01.08.2012 р. N 671 “Про затвердження Порядку взаємодії між структурними підрозділами органів державної податкової служби з питань реєстрації та обліку платників податків”;

наказу Міндоходів від 03.10.2013 р. N 526 “Про затвердження Методичних рекомендацій щодо проведення документальних перевірок самозайнятих осіб та зразка форми Акта перевірки”;

наказу ДФС від 31.07.2014 р. N 22 “Про затвердження Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної фіскальної служби при організації, проведенні та реалізації матеріалів перевірок платників податків”;

наказу ДФС від 17.07.2015 р. N 511 “Про затвердження Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної фіскальної служби зустрічних звірок, обміну податковою інформацією при здійсненні податкового контролю”;

наказу ДПС від 12.10.2011 р. N 54 “Про затвердження Положення про порядок створення (удосконалення) автоматизованих інформаційних систем”;

Регламенту опрацювання податкових декларацій з ПДВ, за якими задекларовано від’ємне значення та/або бюджетне відшкодування ПДВ, затвердженого наказом ДПС від 19.06.2012 р. N 522;

Методичних рекомендацій щодо організації та проведення камеральних перевірок податкової звітності платників податків, крім перевірок податкової декларації про майновий стан і доходи та податкової декларації платника єдиного податку фізичної особи – підприємця, затверджених наказом Міндоходів від 14.06.2013 р. N 165;

нормативно-правових актів, які регулюють здійснення господарських операцій, що впливають на розмір податкових зобов’язань та податкового кредиту з податку на додану вартість.

1.2. Використовується таке інформаційно-аналітичне забезпечення:

реєстр платників податку на додану вартість (дані податкового обліку та реєстрів підсистеми “Реєстрація платників податків” ІС “Податковий блок”);

Єдиний реєстр податкових накладних (далі – ЄРПН);

дані декларацій та розрахунків з податку на додану вартість, за якими здійснюються розрахунки з бюджетом, та декларацій з ПДВ підприємств, що застосовують спеціальні режими оподаткування (дані податкової звітності з ПДВ підсистеми “Обробка податкової звітності та платежів” ІС “Податковий блок”);

інформація з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців (журнал обробки відомостей ЄДР підсистеми “Реєстрація платників податків” ІС “Податковий блок”);

дані митних декларацій (ЕАІС);

інформація про стан розрахунків з бюджетом (АІС “Галузь”).

1.3. У цьому Порядку терміни вживаються у такому значенні:

КАТЕГОРІЯ УВАГИ – характеристика суб’єкта господарювання, зареєстрованого платником податку на додану вартість за відповідним рівнем;

РОЗПОДІЛ ПЛАТНИКІВ ПДВ ЗА КАТЕГОРІЯМИ УВАГИ – визначення належності платника податку на додану вартість до певної категорії за рівнем фіскальної важливості, податкової поведінки та залежно від характеристики галузі та регіону, в якому вони провадять свою діяльність, за відповідний податковий період.

За показниками податкової поведінки та рівня ризику суб’єктів господарювання розрізняють такі категорії уваги:

ВИГОДОНАБУВАЧ – платник податку на додану вартість, який за рахунок відображення в даних податкової звітності недостовірних даних господарських операцій з використанням вигодоформуючих (“податкових ям”) та вигодотранспортуючих суб’єктів (транзитерів), у тому числі за ланцюгом постачання товару, отримує необґрунтовану податкову вигоду;

ВИГОДОТРАНСПОРТУЮЧИЙ СУБ’ЄКТ (ТРАНЗИТЕР) – платник податку на додану вартість, що здійснює посередницьку функцію між вигодоформуючим суб’єктом (“податковою ямою”) та вигодонабувачем, у якого відповідно до даних податкової звітності сума задекларованих податкових зобов’язань дорівнює сумі податкового кредиту за всіма чи за окремими операціями або різниця між сумами податкових зобов’язань та податкового кредиту не перевищує 0,5 відсотка за умови відсутності реальної господарської або іншої економічної діяльності;

ЗУСТРІЧНИЙ ТРАНЗИТ – різновид вигодотранспортуючого суб’єкта господарювання (транзитера), який надає послуги з підміни позицій товарних груп (робіт, послуг), що реалізуються на адресу інших суб’єктів господарювання;

ВИГОДОФОРМУЮЧИЙ СУБ’ЄКТ (“ПОДАТКОВА ЯМА”) – платник податку на додану вартість, який не відображає або відображає і не сплачує податкові зобов’язання з податку на додану вартість при відповідному декларуванні його контрагентом сум податкового кредиту без реальної господарської або іншої економічної діяльності за такими операціями та, як наслідок, формує податковий кредит з ознаками ризику;

ПОДАТКОВИЙ КРЕДИТ З ОЗНАКАМИ РИЗИКУ – сума податкового кредиту, сформованого від вигодоформуючих (“податкових ям”) та/або вигодотранспортуючих суб’єктів (транзитерів);

РІВЕНЬ РИЗИКУ – характеристика платника податків на основі оцінки ймовірних втрат (недоотримання коштів) бюджету за даними інформаційно-аналітичного забезпечення;

ПОДАТКОВА ПОВЕДІНКА – загальна характеристика суб’єктів господарювання, що формується з урахуванням вимог ст. 72 Податкового кодексу;

ПОДАТКОВИЙ РИЗИК – ймовірність невиконання (неналежного виконання) платниками податків податкового обов’язку, підтверджена сукупністю наявної податкової інформації;

ПОДАТКОВА ВИГОДА – зменшення розміру податкових зобов’язань, визначених платником податку, зокрема, штучне формування податкового кредиту з податку на додану вартість або витрат з податку на прибуток / податку на доходи фізичних осіб;

ЛАНЦЮГ – послідовні й взаємопов’язані проведенням нереальних (з порушенням законодавства) поставок ідентифікованого за найменуванням (характеристиками) товару чи послуги операції між вигодоформуючим суб’єктом (“податковою ямою”), вигодотранспортуючими суб’єктами (транзитерами) та вигодонабувачем;

ЙМОВІРНА СХЕМА УХИЛЕННЯ ВІД ОПОДАТКУВАННЯ – сформований виходячи із спільного вигодоформуючого суб’єкта (“податкової ями”) набір ланцюгів у табличному або графічному вигляді;

КОМПЛЕКСНЕ ВІДПРАЦЮВАННЯ ПОДАТКОВИХ РИЗИКІВ З ПОДАТКУ НА ДОДАНУ ВАРТІСТЬ – сукупність заходів, які здійснюються органами ДФС самостійно або при взаємодії з іншими органами державної влади на центральному та територіальному рівнях та полягають в отриманні, аналізі та використанні (реалізації) податкової інформації з метою унеможливлення отримання платниками податків необґрунтованої податкової вигоди.

Етапи комплексного відпрацювання податкових ризиків з податку на додану вартість:

рання податкова діагностика (до граничного терміну подання звітності з ПДВ);

електронний контроль ризиків (після граничного терміну подання звітності з ПДВ);

податковий контроль ризиків (після граничного терміну сплати грошових зобов’язань з ПДВ).

2.1. Перший етап комплексного відпрацювання податкових ризиків

РАННЯ ПОДАТКОВА ДІАГНОСТИКА – це щоденне виявлення, узагальнення та відпрацювання податкової інформації щодо можливих податкових ризиків платника ПДВ за допомогою ЄРПН, інших ресурсів інформаційно-аналітичного забезпечення.

Рання податкова діагностика має на меті виявлення фактів реєстрації податкових накладних в ЄРПН платниками податків, які формують податковий кредит з ознаками ризику іншим платникам податків, а також маніпулювання показниками звітності в поданих деклараціях, уточнюючих розрахунках з податку на додану вартість та розрахунках коригування (додатку 1 до декларації з ПДВ) за минулі періоди. Така діагностика здійснюється на підставі результатів зіставлення в автоматичному режимі даних ЄРПН, проведених операцій за попередні податкові періоди та податкових декларацій з податку на додану вартість, що подаються платником податку до граничного терміну подання, та/або уточнюючих розрахунків податкових зобов’язань з податку на додану вартість у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок, та/або розрахунків коригування.

2.1.1. За результатами автоматичного відбору суб’єктів господарювання з податковими ризиками – платників податку на додану вартість та аналізу реєстрів первинних документів щоденно Департаментом розвитку IT формується електронний перелік платників податків, що здійснюють ризикові операції. Ці переліки за результатами зіставлення групуються в розрізі регіональних та територіальних органів ДФС, де обліковується платник, та відповідна інформація до 10 год. 00 хв. передається:

Координаційно-моніторинговому департаменту, Департаменту оподаткування юридичних осіб, Департаменту доходів і зборів з фізичних осіб, Департаменту податкового та митного аудиту, Головному оперативному управлінню та ГУВБ;

територіальним органам ДФС, на обліку в яких перебувають платники податків, щодо яких виявлено податкові ризики.

2.1.2. Для комплексного відпрацювання суб’єктів господарювання з податковими ризиками керівник територіального органу ДФС, на обліку в якому перебувають такі суб’єкти, за результатами щоденного моніторингу інформації, отриманої на виконання пп. 2.1.1, визначає осіб, відповідальних за відпрацювання кожного суб’єкта господарювання з податковими ризиками, організовує проведення необхідних заходів у порядку та терміни, визначені відповідними нормативними актами.

Оперативні підрозділи територіальних органів ДФС здійснюють щоденне опрацювання інформації про виявлені податкові ризики та провадять роботу з відпрацювання таких суб’єктів господарювання для установлення місцезнаходження платників податку, опитування їх засновників та посадових осіб щодо причетності до створення та діяльності суб’єктів господарювання, отримання пояснень або інших підтвердних матеріалів у порядку та терміни, визначені відповідними нормативними актами. Оперативні підрозділи територіальних органів ДФС здійснюють відпрацювання ризикових суб’єктів господарювання відповідно до вимог наказу ДПА України від 17.05.2010 р. N 336.

Структурні підрозділи доходів і зборів з фізичних осіб територіальних органів ДФС з метою встановлення місця проживання фізичних осіб – підприємців керуються алгоритмом дій, розробленим Департаментом доходів і зборів з фізичних осіб на виконання п. 3 наказу ДФС України “Про забезпечення комплексного контролю податкових ризиків з ПДВ”.

За наявності напрацьована оперативними підрозділами доказова база щодо протиправного створення та діяльності суб’єктів господарювання вноситься до реєстру “Суб’єкти фіктивного підприємництва” та передається до підрозділів податкового та митного аудиту, доходів і зборів з фізичних осіб, оподаткування юридичних осіб (щодо платників ПДВ, які декларують суми ПДВ до відшкодування).

Контроль за внесенням інформації до реєстру суб’єктів фіктивного підприємництва провадиться 8 числа кожного місяця.

Керівник територіального органу ДФС у разі встановлення ознак фіктивності, передбачених ст. 55 Господарського кодексу України, суб’єкта господарювання на наступний робочий день (від дня встановлення ознак фіктивності) приймає рішення щодо розірвання всіх чинних договорів про визнання електронних документів.

2.1.3. За поданими деклараціями минулих періодів та уточнюючими розрахунками територіальним органом ДФС аналізується:

маніпулювання показниками звітності шляхом некоректного заповнення звітності або внесення неправдивих даних, що призвело до безпідставного збільшення/зменшення обсягів податкових зобов’язань або збільшення обсягів податкового кредиту;

включення до податкової звітності звітного періоду податкових накладних з періодом виписки, відмінним від звітного періоду;

факт реєстрації платників ПДВ у періодах, за які проведено коригування;

правомірність подрібнення податкових накладних із сумою ПДВ менше 10 тис. грн. з урахуванням вимог п. 201.7 ст. 201 Податкового кодексу (до набрання чинності змінами з 01.01.2015 р.).

2.1.4. На кожному етапі відпрацювання за наявності підстав у територіальних органах ДФС підрозділами відповідно до їх функціональних повноважень вживаються заходи щодо відповідності виконання умов договору про подання звітності в електронному вигляді, наявності повідомлення держреєстратора про відсутність платника за місцезнаходженням, анулювання реєстрації платника ПДВ, передачі інформації до Інформаційно-довідкового департаменту ДФС про фактичну зміну реквізитів його клієнта (платника), зазначених у посиленому сертифікаті відкритого ключа ЕЦП для наступного скасування зазначеного сертифіката відповідно до вимог чинного законодавства та умов договору про надання послуг ЕЦП.

2.1.5. До настання граничного терміну подання звітності з ПДВ, а при одночасному поданні звітності та реєстрації податкових накладних в ЄРПН – упродовж 10 робочих днів територіальними органами ДФС мають бути відпрацьовані виявлені податкові ризики, проведена робота із встановлення місцезнаходження платників податку, опитування їх засновників та посадових осіб щодо причетності до створення та діяльності суб’єктів господарювання, проведення конкретної ризикової операції.

2.2. Другий етап комплексного відпрацювання (після граничного терміну подання податкової звітності)

ЕЛЕКТРОННИЙ КОНТРОЛЬ РИЗИКІВ – це автоматизоване виявлення податкових ризиків на підставі даних податкової звітності.

2.2.1. Починаючи з наступного робочого дня після граничного терміну подання податкової звітності, щоденно до граничного терміну сплати на рівні ДФС України формуються переліки “Платники ПДВ, які різко підвищують економічну активність” та платників, у яких виявлено ознаки маніпулювання звітністю.

Відповідні переліки платників надаються:

відповідним територіальним органам ДФС, де обліковуються платники податків, для організації відпрацювання;

Координаційно-моніторинговому департаменту, Департаменту оподаткування юридичних осіб, Департаменту доходів і зборів з фізичних осіб, Департаменту податкового та митного аудиту, Головному оперативному управлінню та ГУВБ;

2.2.2. Територіальними органами ДФС, на обліку в яких перебувають такі платники податку на додану вартість, упродовж 5 робочих днів проводиться аналіз рівня адекватності декларування податку такими платниками та встановлення причин підвищення економічної активності з метою визначення вигодоформуючих суб’єктів (“податкових ям”).

У разі виявлення вигодоформуючих суб’єктів господарювання (“податкових ям”) відповідними підрозділами територіальних органів ДФС вживаються заходи згідно з пп. 2.1.2 – 2.1.5 п. 2.1 цього Порядку.

2.3. Третій етап комплексного відпрацювання

ПОДАТКОВИЙ КОНТРОЛЬ РИЗИКІВ – після граничного терміну сплати грошових податкових зобов’язань.

2.3.1. Протягом 5 робочих днів після граничного терміну сплати податкових зобов’язань Координаційно-моніторинговим департаментом та Департаментом розвитку IT ДФС відтворюються ймовірні схеми ухилення від оподаткування суб’єктами господарювання та доводяться до територіальних органів ДФС засобами телекомунікаційного зв’язку.

При відтворенні ймовірних схем ухилення від оподаткування враховуються показники уточнюючих розрахунків та поданої з порушенням граничних термінів звітності.

2.3.2. Напрацьована доказова база щодо ознак фіктивності суб’єкта, підтвердження неможливості здійснення таким суб’єктом господарських операцій передається до відповідних підрозділів податкового та митного аудиту / доходів і зборів з фізичних осіб для оформлення матеріалів перевірок чи узагальненої податкової інформації при неможливості проведення перевірок, оподаткування юридичних осіб (щодо платників ПДВ, які декларують суми ПДВ до відшкодування).

Матеріали, що свідчать про вчинене кримінальне правопорушення, передаються до слідчих підрозділів для прийняття рішення згідно зі ст. 214 КПК України.

2.3.3. На рівні територіального органу ДФС, на обліку в якому перебуває вигодонабувач, підрозділами податкового та митного аудиту / доходів і зборів з фізичних осіб:

2.3.3.1. Протягом трьох робочих днів:

1) опрацьовується доведена (або самостійно виявлена за наслідками вжитих заходів згідно з пп. 2.1.2 – 2.1.5 п. 2.1 цього Порядку) схема ухилення від оподаткування та за результатами аналізу податкової інформації з використанням відповідного інформаційно-аналітичного забезпечення уточнюється ланцюг з ідентифікацією за найменуванням (характеристиками) товару (послуги) в ньому, визначаються обліково-реєстраційні дані вигодонабувача й інших суб’єктів господарювання з податковими ризиками – учасників ланцюга та з’ясовується податкова інформація щодо здійснених ними нереальних (з порушенням законодавства) господарських операцій з ідентифікованим товаром (послугою). Для забезпечення комплексного відпрацювання вигодонабувача визначається його участь в інших схемах ухилення від оподаткування та ланцюгах;

2) у разі недостатності цієї інформації для формування доказової бази по вигодонабувачу направляються територіальним органам ДФС, на обліку в яких перебувають відповідні суб’єкти господарювання з податковими ризиками – учасники ланцюга, запити, в яких зазначаються всі учасники ланцюга, перелік питань для відпрацювання та податкові ризики, зокрема обставини нереальних (з порушенням законодавства) господарських операцій, наприклад, у зв’язку з відсутністю факту (законного джерела) реального походження товару (активу) та неможливістю його руху за ланцюгом. Обов’язково направляються запити щодо необхідності відпрацювання контрагента вигодонабувача та суб’єкта господарювання з податковими ризиками, який здійснив первинну в ланцюгу нереальну поставку (продаж) ідентифікованого за найменуванням (характеристиками) товару (послуги);

3) вручається вигодонабувачу запит про надання пояснень та їх документального підтвердження відповідно до чинного законодавства.

Реалізація частин другої і третьої цього підпункту здійснюється:

невідкладно – у разі, якщо з’ясована згідно з частиною першою цього підпункту загальна сума податкового кредиту з ознаками ризику дорівнює або перевищує розмір ухилення від сплати податків, за який передбачено кримінальну відповідальність згідно з частиною першою ст. 212 Кримінального кодексу України;

за три звітних періоди – якщо загальна сума податкового кредиту з ознаками ризику менше розміру ухилення від сплати податків, за який передбачено кримінальну відповідальність згідно з частиною першою ст. 212 Кримінального кодексу України, та дорівнює або перевищує 50 тис. грн., а для територіальних органів ДФС у м. Києві та МГУ-ЦО – 100 тис. грн.;

в інших випадках – за рішенням керівника територіального органу ДФС.

2.3.3.2. З урахуванням зібраної доказової бази забезпечується проведення позапланової перевірки вигодонабувача (з урахуванням змін, внесених Законом України від 28.12.2014 р. N 71-VIII “Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи” (далі – Закон N 71)).

Матеріали перевірки вигодонабувача повинні містити чіткий опис документально оформленої господарської операції, яку перевірено; висновки щодо порушення податкового законодавства повинні базуватися на з’ясованих фактах:

нереальності (проведення з порушенням законодавства) господарської операції, наприклад, у зв’язку з відсутністю факту (законного джерела) реального походження товару (активу) та неможливістю його руху за ланцюгом; неможливістю надати послугу; відсутністю зв’язку операції з господарською діяльністю;

порушень законодавства при складанні первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності та інших документів, що перевірено.

2.3.4. На рівні територіального органу ДФС, на обліку в якому перебуває суб’єкт господарювання з податковими ризиками (вигодоформуючий/вигодотранспортуючий суб’єкт) – учасник ланцюга (визначених нереальних (з порушенням законодавства) поставок ідентифікованого за найменуванням (характеристиками) товару (послуги)), підрозділом податкового та митного аудиту / доходів і зборів з фізичних осіб:

2.3.4.1. Протягом трьох робочих днів після одержання запиту згідно з другою частиною пп. 2.3.3.1 пп. 2.3.3 п. 2.3 Порядку, за наслідками вжитих заходів згідно з пп. 2.1.2 – 2.1.5 п. 2.1 Порядку – до цього терміну:

1) за результатами аналізу податкової інформації з використанням відповідного інформаційно-аналітичного забезпечення з’ясовується податкова інформація щодо здійснених суб’єктом господарювання з податковими ризиками нереальних (з порушенням законодавства) господарських операцій з ідентифікованим за найменуванням (характеристиками) товаром чи послугою. Для забезпечення комплексного відпрацювання такого платника податків визначається його участь в інших схемах ухилення від оподаткування та ланцюгах;

2) з’ясовуються наявні обставини, що засвідчують неможливість проведення позапланової перевірки суб’єкта господарювання з податковими ризиками, зокрема стан платника податків, інформація, що акумульована згідно з абзацами другим – четвертим пп. 2.1.2 п. 2.1 цього Порядку;

3) вживаються заходи для одержання додаткової інформації щодо діяльності суб’єкта господарювання з податковими ризиками: фінансової і статистичної звітності за попередні звітні періоди, а також даних державних органів, у тому числі тих, що видають дозволи, здійснюють ведення відповідних державних реєстрів, акумулюють статистичні дані тощо, інформації місцевих органів виконавчої влади, їх галузевих підрозділів (залежно від економічної сфери). З метою з’ясування обставин проведеної сертифікації діяльності такого платника податків ініціюється одержання інформації від органу із сертифікації, який видавав йому відповідний сертифікат;

4) вручається суб’єкту господарювання з податковими ризиками запит про надання пояснень та їх документальних підтверджень щодо здійснених нереальних (з порушенням законодавства) господарських операцій.

2.3.4.2. Орієнтовно не пізніше наступного робочого дня після закінчення визначеного пп. 78.1.1 та/або 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу строку надання платником податків інформації на запит територіального органу ДФС приймається рішення щодо початку позапланової перевірки суб’єкта господарювання з податковими ризиками (з урахуванням змін, внесених Законом N 71) або завершується узагальнення податкової інформації щодо нього у разі:

– неможливості проведення позапланової перевірки зі складанням відповідного акта, в якому фіксуються обставини неможливості проведення позапланової перевірки;

– прийняття рішення про недоцільність проведення позапланової перевірки певного суб’єкта, з обґрунтуванням у цьому узагальненні підстав для прийняття такого рішення. Зокрема, щодо вигодотранспортуючого суб’єкта – у разі, коли вже проведено позапланову перевірку наступного в ланцюгу вигодотранспортуючого суб’єкта; доведено факт порушення податкового законодавства при здійсненні нереальної (з порушенням законодавства) господарської операції.

Матеріали контрольних дій по суб’єкту господарювання з податковими ризиками повинні формуватися відповідно до положень абзаців другого і третього пп. 2.3.3.2 пп. 2.3.3 п. 2.3 цього Порядку.

2.3.4.3. Забезпечується передача матеріалів контрольних дій за належністю до територіальних органів ДФС не пізніше наступного робочого дня після реєстрації акта перевірки (узагальнення податкової інформації), а у разі подання платником податків заперечень – не пізніше наступного робочого дня після реєстрації відповіді на них;

щодо суб’єктів господарювання з податковими ризиками (крім безпосереднього контрагента вигодонабувача) – до територіальних органів ДФС, на обліку в яких перебуває наступний в ланцюгу суб’єкт, а також контрагент вигодонабувача;

щодо контрагента вигодонабувача – до територіального органу ДФС, на обліку в якому перебуває вигодонабувач.

2.3.5. У разі непідтвердження (за результатами аналізу податкової інформації, а також інформації платника податків на запит про надання пояснень та їх документальних підтверджень) податкових ризиків у суб’єкта господарювання за визначеним ланцюгом (схемою) – немає порушення податкового законодавства – цей факт відповідно до пп. 1.2.2 п. 1.2 Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної фіскальної служби при організації, проведенні та реалізації матеріалів перевірок платників податків, затверджених наказом ДФС від 31.07.2014 р. N 22, відображається в службовій записці (висновку), яка(ий) затверджується керівником територіального органу ДФС та відповідно до положень пп. 2.3.4.3 пп. 2.3.4 п. 2.3 Порядку передається за належністю до територіальних органів ДФС. Позапланова перевірка такого платника податків не може проводитися у зв’язку з відсутністю підстав для її проведення.

2.3.6. При здійсненні контрольно-перевірочних заходів не допускається зволікання у проведенні контрольних дій та передачі оформлених за їх результатами матеріалів за належністю іншому територіальному органу ДФС, на обліку якого перебуває наступний у ланцюгу суб’єкт господарювання з податковими ризиками.

2.3.7. У запитах про надання пояснень та їх документальних підтверджень, які направляються суб’єктам господарювання з податковими ризиками, необхідно обов’язково зазначати:

підстави для їх надсилання із зазначенням фактів, що свідчать про порушення податкового законодавства при здійсненні нереальних (з порушенням законодавства) господарських операцій, наприклад, у зв’язку з: відсутністю факту (законного джерела) реального походження товару (активу) та неможливістю його руху за ланцюгом; неможливістю надати послугу; відсутністю зв’язку операції з господарською діяльністю;

перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати залежно від виду поставки, з’ясовувати: наявність договорів придбання/поставки; предмет, кількість і асортимент товару (зміст послуги); наявність документації про якість товару; строки і порядок поставки товару (послуги); умови транспортування товару (виконавців послуги, їх посади і кваліфікаційний рівень); стан взаєморозрахунків з попереднім/наступним суб’єктами господарювання ланцюга; наявність первинних документів (накладних, платіжних доручень тощо) та регістрів бухгалтерського обліку, де зафіксовано відповідні операції.

2.3.8. Узагальнена податкова інформація, що складається за обставин, визначених в абзацах другому і третьому пп. 2.3.4.2 пп. 2.3.4 п. 2.3 Порядку, оформляється у вигляді окремого документа і підписується працівником територіального органу ДФС, який її формував, та погоджується заступником керівника територіального органу ДФС, що відповідає за роботу підрозділу податкового та митного аудиту / доходів і зборів з фізичних осіб. У тексті цього документа не допускається вживання словосполучень, що містять слово “перевірка”, натомість вказується словосполучення “за даними податкової інформації”. Посилання в узагальненій податковій інформації на первинні документи, регістри бухгалтерського обліку і фінансову звітність суб’єкта господарювання з податковими ризиками та висновки щодо цих документів здійснюються у разі їх одержання на відповідні запити.

В узагальненій податковій інформації послідовно зазначаються:

1) дата і обставини її складання (причина непроведення позапланової перевірки);

2) загальні дані (залежно від наявної інформації), що визначені в п. 2.2, 2.5 і 2.7 п. 2 та п. 3 розділу II Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА від 22.12.2010 р. N 984, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.01.2011 р. за N 34/18772 (по фізичних особах – підприємцях: дані, визначені в пп. 2.2.2, 2.2.5, 2.2.7 та 2.3.1 розділу II Порядку оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, платниками податків – фізичними особами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.03.2013 р. N 395 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.04.2013 р. за N 607/23139);

3) описова частина, в якій фіксуються факти порушень податкового законодавства, сформовані відповідно до положень абзаців другого і третього пп. 2.3.3.2 пп. 2.3.3 п. 2.3 Порядку. Обов’язково конкретизуються джерела податкової інформації (інформаційна система “Податковий блок”, її підсистеми; ЄРПН тощо).

Уніфікована форма узагальненої податкової інформації визначається Департаментом податкового та митного аудиту за погодженням з іншими зацікавленими структурними підрозділами ДФС України.

2.3.9. Матеріали контрольних дій, в тому числі узагальнена податкова інформація, вносяться до інформаційних баз даних ДФС не пізніше наступного робочого дня після їх складання. У разі наявності обмежень щодо використання податкової інформації зазначена інформація направляється в паперовому чи електронному вигляді відповідному органу ДФС.

2.3.10. У разі встановлення за результатами відпрацювання ознак кримінального правопорушення передача матеріалів до слідчих підрозділів здійснюється з дотриманням вимог Кримінального процесуального кодексу України та пп. 2.5.1 п. 2.5 Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної фіскальної служби при організації, проведенні та реалізації матеріалів перевірок платників податків, затверджених наказом ДФС від 31.07.2014 р. N 22.

Директор
Координаційно-моніторингового
департаменту