Евгений Морозов, адвокат (судебная защита), магистр права, http://www.alibi.dp.ua.
Направлення платнику податків копію наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки не є самостійною підставою для проведення податкової перевірки.
12 березня 2019 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в рамках справи № 807/1349/13-а, адміністративне провадження №К/9901/3891/18 (ЄДРСРУ № 80388415) досліджував питання щодо підстав проведення податкової перевірки.
Суд вказав, що згідно з пунктом 75.1 ПКУ органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки – цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.
Відповідно до пункту 79.2 ПКУ документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.
У свою чергу, перелік випадків, у яких податковий орган має право проводити документальну позапланову перевірку, передбачений пунктом 78.1 ПКУ
Відповідно до підпункту 78.1.1 ПКУ документальна позапланова перевірка здійснюється у випадку, коли за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов’язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.
З наведеної норми вбачається, що виявлені факти, які свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, можуть бути підставою для проведення перевірки лише у випадку, коли сумніви не усунуті наданими поясненнями та документальними підтвердженнями.
За таких обставин у контролюючого органу є право на оцінку пояснень і їх документальних підтверджень. Якщо ці пояснення не обґрунтовані або документально не підтверджені, перевірка може бути призначена.
Отже, лише дотримання умов та порядку прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок, зокрема документальних позапланових невиїзних, може бути належною підставою для прийняття керівником податкового органу наказу про проведення перевірки.
Таке правозастосування відповідає висновку Верховного Суду України, викладеному у постанові від 27.01.2015 р. справа № 21-425а14, який має враховуватись при застосуванні норм права у подібних правовідносинах відповідно до підпункту 8 пункту 1 розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України. Згідно з цим висновком лише дотримання умов та порядку прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок, зокрема документальних позапланових невиїзних, встановлених ПКУ, може бути належною підставою для видання наказу про проведення перевірки. Невиконання вимог підпункту 78.1.1 та пункту 79.2 ПКУ призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.
Тлумачення апеляційним судом у зазначеній справі пункту 79.2 ПКУ як підстави для призначення перевірки є помилковим.
Ця норма встановлює особливості проведення перевірки, зокрема, документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.
Пункт 79.2 ПКУ доповнено абзацом другим згідно із Законом України від 24.05.2012 р. № 4834-VI “Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення деяких податкових норм” такого змісту: “Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки”.
ВИСНОВОК: Направлення платнику податків копію наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки не є самостійно достатньою підставою для проведення податкової перевірки, оскільки відсутня підстава передбачена пп. 78.1.1 ПКУ.
