Зміна розміру МЗП
У наступному 2024 році збільшаться мінімальні розміри оплати праці:
У першому кварталі, починаючи з 1 січня, мінімальна місячна зарплата становитиме 7100 гривень, а погодинна — 42,60 гривень. З 1 квітня ці розміри зростуть до 8000 гривень на місяць і 48 гривень на годину відповідно.
Треба врахувати, що в грудні 2023 року мінімальна заробітна плата буде ще нижчою: 6700 гривень на місяць і 40,46 гривень на годину. Це означає, що в 2024 році розмір мінімальної зарплати збільшиться, перші зміни відбудуться на 400 гривень, а з другого кварталу вже на 1300 гривень порівняно з поточним рівнем. Погодинна оплата також зросте на 2,14 гривень та 7,54 гривень відповідно.
Також, потрібно врахувати, що мінімальна заробітна плата — це не єдиний фактор, на який варто звернути увагу при оцінці оплати праці працівників.
З 1 січня 2024 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб складе 3028 гривень. За порівнянням з показниками на 1 січня 2023 року, коли цей показник становив 2684 гривень, маємо зростання на 344 гривні протягом року, що призведе до підвищення мінімального розміру місячного окладу.
Мінімальна заробітна плата та відпускні
Збільшення заробітної плати працівника в перспективі призведе і до зростання його відпусткових виплат. Це пояснюється тим, що розмір відпусткових визначається на основі середньої заробітної плати за останні 12 місяців. Однак якщо заробітна плата працівника менша за мінімальний розмір зарплати, а він не отримував жодних нарахувань у цей період, то розрахунок відпусткових проводиться із простого розміру мінімальної заробітної плати!
Важливо зазначити таке правило:
Якщо протягом розрахункового періоду працівник не отримував зарплату, розрахунки відпусткових виконуються відповідно до посадового (місячного) окладу.
Якщо розмір посадового окладу менший, ніж установлений законом розмір мінімальної заробітної плати, середня заробітна плата визначається згідно з установленим розміром мінімальної заробітної плати на час розрахунку. У випадку укладення трудового договору на умовах неповного робочого часу розрахунки виконуються на основі розміру мінімальної заробітної плати, розрахованого пропорційно до умов укладеного трудового договору (п. 4 Порядку №100).
Мінімальна заробітна плата та лікарняні (декретні)
Тут МЗП досить суттєво може вплинути.
Сума допомоги по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною або хворим членом сім’ї), а також допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами з розрахунку на місяць не має перевищувати розміру максимальної величини бази нарахування ЄСВ (ч. 3 ст. 24, ч. 2 ст. 26 Закону №1105). А вона вже залежить від розміру МЗП.
З 1 січня 2024 року ця база становитиме: 7100 х 15 = 106500 грн.
А з 1 квітня 2024 року вона становитиме вже: 8000 х 15 = 120000 грн.
Це треба враховувати вже першому роботодавцю, який рахуватиме суму лікарняних або декретних – за основним місцем роботи.
Для сумісників діє обмеження, яке було введене в дію в 2023 році:
- перші 5 днів тимчасової непрацездатності оплачуються як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом.
- а от починаючи з 6-го дня тимчасової непрацездатності і весь період відпустки у зв’язку із вагітністю та пологами оплачується лише за основним місцем роботи.
При нарахуванні декретних слід мати на увазі, що сума допомоги по вагітності та пологах з розрахунку на місяць не може бути меншою за розмір допомоги, обчислений із мінімальної заробітної плати, встановленої на час настання страхового випадку. Якщо ж
страхового стажу за останній рік замало, лікарняні та декретні нараховуються із прив’язкою до мінімальної зарплати.
Якщо протягом 12 місяців перед настанням страхового випадку застрахована особа має страховий стаж менше ніж 6 місяців:
- допомога з тимчасової непрацездатності обчислюється виходячи з нарахованої заробітної плати, з якої сплачуються страхові внески, але з розрахунку на місяць не вище за розмір МЗП, встановлений законом у місяці настання страхового випадку;
- допомога у зв’язку з вагітністю та пологами обчислюється виходячи з нарахованої заробітної плати, з якої сплачуються страхові внески, але з розрахунку на місяць не вище від двократного розміру МЗП, встановленого законом у місяці настання страхового випадку (ч. 4 ст. 12 Закону №1105 і ч. 2 ст. 19 цього ж Закону).
ЄСВ у 2024 році
Тут зросте мінімальний страховий внесок з ЄСВ. З січня 2024 року він становитиме 1562 грн, а з 1 квітня 2024 року – 1760 грн.
Максимальна база для нарахування ЄСВ – це вже згадані нами вище 15 мінімальних зарплат. Тому для І кварталу 2024 р. це 106500 грн, а починаючи з 1 квітня 2024 року – 120000 грн.
Згідно з пунктом 169.1.1 Податкового кодексу України, податкова соціальна пільга доступна для будь-якого платника податків у розмірі, що становить половину прожиткового мінімуму для працездатних осіб (в розрахунку на місяць), встановленого законом на перший січня податкового року.
Отже, в 2024 році її основний розмір (100%) складатиме: 3028 гривень помножити на 50% = 1514 гривень.
Згідно з пунктом 169.4.1 Податкового кодексу України, податкова соціальна пільга застосовується до доходу, отриманого платником податків протягом звітного податкового місяця у вигляді заробітної плати (а також інших відповідних виплат, компенсацій та винагород), якщо цей дохід не перевищує певного порогу. Цей поріг дорівнює місячному прожитковому мінімуму для працездатних осіб, дійсному на перший січня податкового року, помноженому на 1,4 і округленому до найближчих десяти гривень.
Отже, у 2024 році ця межа становитиме: 3028 гривень помножити на 1,4 = 4240 гривень.
Розмір ПСП і граничний розмір доходу для її застосування у 2024 році
|
Категорії осіб, що можуть скористатись правом зменшення суми місячного оподатковуваного доходу у вигляді зарплати на суму ПСП з ПДФО (ст. 169 ПКУ) |
Розмір ПСП з ПДФО (у відсотках до загального розміру ПСП*) |
Сума ПСП з ПДФО, грн |
Граничний розмір доходу для застосування ПСП, грн** |
|
Для будь-якого платника податку (пп. 169.1.1 ПКУ) |
100% |
1514 |
4240 |
|
Для платника податку, який утримує двох чи більше дітей віком до 18 років, – з розрахунку на кожну таку дитину (пп. 169.1.2 ПКУ) |
100% |
1514 х кількість дітей |
одному з батьків 4240 х кількість дітей |
|
Для платника податку, який (пп. «а», «б» пп. 169.1.3 ПКУ): а) є одинокою матір’ю (батьком), вдовою (вдівцем) або опікуном, піклувальником – з розрахунку на кожну дитину віком до 18 років; б) утримує дитину з інвалідністю – з розрахунку на кожну таку дитину віком до 18 років |
150% |
2271 х кількість дітей |
4240 х кількість дітей |
|
Для платника податку, який (пп. «в» – «е» пп. 169.1.3 ПКУ): в) є особою, віднесеною законом до першої або другої категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, включаючи осіб, нагороджених грамотами Президії Верховної Ради УРСР у зв’язку з їх участю в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи; г) є учнем, студентом, аспірантом, ординатором, ад’юнктом; ґ) є особою з інвалідністю I або II групи, у т.ч. з дитинства, крім осіб з інвалідністю, пільга яким визначена пп. «б» пп. 169.1.4 ПКУ; д) є особою, якій присуджено довічну стипендію як громадянину, що зазнав переслідувань за правозахисну діяльність, включаючи журналістів; е) є учасником бойових дій на території інших країн у період після ДСВ, на якого поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», крім осіб, визначених у пп. «б» пп. 169.1.4 ПКУ |
150% |
2271 |
4240 |
|
Для платника податку, який є (пп. «а» – «ґ» пп. 169.1.4 ПКУ): а) Героєм України, Героєм Радянського Союзу, Героєм Соціалістичної Праці або повним кавалером ордена Слави чи ордена Трудової Слави, особою, нагородженою чотирма і більше медалями «За відвагу»; б) учасником бойових дій під час Другої світової війни або особою, яка у той час працювала в тилу, та особою з інвалідністю I і II груп, з числа учасників бойових дій на території інших країн у період після Другої світової війни, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»; в) колишнім в’язнем концтаборів, гетто та інших місць примусового утримання під час Другої світової війни або особою, визнаною репресованою чи реабілітованою; г) особою, яка була насильно вивезена з території колишнього СРСР під час Другої світової війни на територію держав, що перебували у стані війни з колишнім СРСР або були окуповані фашистською Німеччиною та її союзниками; ґ) особою, яка перебувала на блокадній території колишнього Ленінграда (Санкт-Петербург, Російська Федерація) у період з 8 вересня 1941 року до 27 січня 1944 року |
200% |
3028 |
4240 |
Приклади розрахунку ПСП у 2024 році
Приклад 1. ПСП не застосовується. Працівникові нараховано мінімальну зарплату за місяць у розмірі 7100 грн. Яку суму заробітної плати отримає працівник на руки у січні 2024 р.?
Розмір військового збору: 710,00 х 1,5% = 106,5 грн.
Визначаємо розмір ПДФО: оскільки зарплата працівника перевищує 4240,00 грн, він не має права на отримання ПСП.
Тож розмір ПДФО: 7100,00 х 18% = 1278,00 грн.
Розраховуємо суму до виплати: 7100,00 – 106,5 – 1278,00 = 5715,50 грн.
Приклад 2. Працівник має право на застосування ПСП (100%). Працівник працює неповний робочий день. Нарахована зарплата за січень 2024 року становить 3000,00 грн. Яку суму коштів отримає працівник до виплати?
Розмір військового збору: 3000,00 х 1,5% = 45,00 грн.
Визначаємо розмір ПДФО: оскільки зарплата працівника не перевищує 4240 грн, він має право на отримання ПСП у розмірі 1514 грн.
ПДФО: (3000,00 – 1514) х 18% = 267,48 грн.
Розраховуємо суму до виплати: 3000,00 – 45,00 – 267,48 = 2687,52 грн.
Для застосування ПСП працівникові необхідно подати роботодавцю заяву про застосування пільги (п. 4 Порядку №1227). Якщо така заява була подана раніше, подавати її наново у січні 2024 року не потрібно.
Приклад 3. Застосування ПСП на дітей. У матері трьох дітей віком до 18 років сума нарахованої заробітної плати становить 8000,00 грн. Працівниця надала заяву на застосування ПСП згідно з пп. 169.1.2 ПКУ з відповідними документами згідно з Порядком №1227.
Працівниця має право на застосування ПСП підвищеного розміру, позаяк її дохід – 8000,00 грн, що менше ніж 12720 грн (4240,00 грн х 3). Ал, якщо мати скористалася цією пільгою, то батько дітей таким підвищеним розміром порогу застосування ПСП не користується (він надається тільки одному з батьків).
Розмір військового збору: 8000,00 х 1,5% = 120,00 грн.
Визначаємо розмір ПДФО: оскільки працівниця утримує трьох неповнолітніх дітей, вона має право на отримання ПСП у розмірі 4542 грн (по 1514 грн на кожну дитину).
ПДФО: (8000,00 – 4542,00) х 18% = 622,44 грн.
Розраховуємо суму до виплати: 8000,00 – 120,00 – 622,44 = 7257,56 грн.
Благодійна допомога в 2024 році
Розмір нецільової благодійної допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у 2024 році становитиме вже 4240,00 грн.
Добові під час відрядження в 2024 році
Зростання мінімальної зарплати з 1 січня 2024 року зумовить збільшення суми неоподатковуваних добових по Україні. Але для відряджень за кордон така сума залишається незмінною.
Неоподатковуваний розмір добових витрат у 2024 році
|
Країна відрядження |
Неоподатковуваний розмір добових витрат з розрахунку на кожен день відрядження у 2024 році |
|
Україна |
Не більше 710,00 грн* |
|
Закордон |
Не більше 80 євро** |
|
* Не більше 0,1 МЗП на 1 січня 2024 року. ** За кожен календарний день такого відрядження за офіційним обмінним курсом гривні до євро, установленим НБУ, з розрахунку за кожен такий день |
|
Подарунки фізособам в 2024 році
Згідно з пунктом 165.1.39 Податкового кодексу України, загальний щомісячний (щорічний) дохід платника податків не враховує вартість подарунків (а також призів для переможців та призерів спортивних змагань), якщо ці подарунки не перевищують 25% мінімальної заробітної плати (в розрахунку на місяць), встановленої на перший січня податкового року, за винятком грошових сум.
Отже, в 2024 році негрошові подарунки не підлягають оподаткуванню, якщо їхня вартість на місяць не перевищує 1775 гривень (25% від 7100 гривень).
Якщо вартість подарунків перевищує цей поріг, то оподаткувати потрібно лише суму, яка перевищує цей ліміт.
В такому випадку основою для обчислення податку на доходи фізичних осіб буде вартість подарунка, збільшена на певний натуральний коефіцієнт (1,21951) згідно з правилами оподаткування негрошових доходів відповідно до пункту 164.5 Податкового кодексу України.
Не треба враховувати цю базу для військового збору. Військовий збір буде утримуватися з оподаткованої суми ПДФО за частку вартості подарунка без врахування натурального коефіцієнта.
Відповідно до пункту 165.1.21 Податкового кодексу України, витрати, що здійснюються будь-якою юридичною або фізичною особою на навчання іншої фізичної особи, не враховуються у податковому доході цієї особи, якщо вони відповідають таким умовам:
сума, сплачена за навчання у вітчизняних вищих або професійно-технічних навчальних закладах для отримання освіти або перепідготовки; неоподатковувана сума за навчання становить трикратний розмір мінімальної заробітної плати на перший січня звітного року за кожен місяць навчання.
Отже, у 2024 році буде можливість отримувати оплату за навчання від іншої особи на суму 21 300,00 гривень за місяць без сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору.
Сума, що перевищує встановлену відповідно до цих умов, підлягатиме оподаткуванню. Оскільки це негрошовий дохід, то застосовується “натуральний” коефіцієнт згідно з пунктом 164.5 Податкового кодексу України (у 2024 році цей коефіцієнт залишиться на рівні 1,21951, як і раніше).
