Правління Національного банку України прийняло рішення про зниження облікової ставки до 13% річних з 14 квітня 2017 року. Відновлення циклу пом’якшення монетарної політики узгоджується з необхідністю досягнення цілей щодо інфляції у 2017-2019 роках та надасть підтримку темпам економічного зростання.
Востаннє облікова ставка НБУ змінювалась півроку тому – 28 жовтня 2016 року. Тоді Нацбанк знизив розмір ставки з 15% до 14%.
Споживча інфляція у березні 2017 року становила 15.1% у річному вимірі. Зростання цін прискорилося переважно внаслідок ефекту бази порівняння та збільшення виробничих витрат.
Фактичне прискорення споживчої інфляції було очікуваним і водночас нижчим за траєкторію прогнозу Національного банку, що був опублікований в Інфляційному звіті в січні 2017 року. Тоді Національний банк очікував, що у березні інфляція прискориться до 16.4% річних.
Фундаментальні фактори інфляції залишалися контрольованими. Поміркована фіскальна і монетарна політика та поліпшення інфляційних очікувань стримували прискорення базової інфляції (6.3% у річному вимірі в березні 2017 року).
Тиск на ціни з боку споживчого попиту залишався помірним. Про це свідчать низькі темпи зростання обсягів роздрібного товарообороту в перші місяці року. Попит на робочу силу відновлювався через пожвавлення економічної активності та покращення ділових очікувань підприємств. Але разом з цим, диспропорції на ринку праці зумовлювали все ще високий рівень безробіття в країні.
Ситуація на валютному ринку сприяла послабленню тиску на ціни. Світова цінова кон’юнктура для українських експортерів з початку року поліпшилася за рахунок зростання цін на сталь, залізну руду та зернові. Рекордні врожаї зернових та олійних підвищили експортний потенціал. Високі експортні надходження зумовили зміцнення гривні з середини січня.
Інфляція знижуватиметься до цільових значень у 2017 – 2019 роках
Національний банк прогнозує, що інфляція у 2017 – 2019 роках перебуватиме в межах оголошених цільових орієнтирів (8% ± 2 в.п. на 2017 рік, 6% ± 2 в.п. на 2018 рік та 5% ± 1 в.п. на 2019 рік). Так, прогноз інфляції на 2017 рік залишається на рівні 9.1% та 6.0% на 2018 рік. У 2019 році споживча інфляція знизиться до 5.0%.
Упродовж ІІ і ІІІ кварталів поточного року інфляція в річному вимірі залишатиметься на двознаковому рівні та буде достатньо мінливою. Це пов’язано з ефектом бази порівняння, а саме динамікою адміністративно регульованих цін протягом 2016 року. Але в IV кварталі інфляція повернеться до однознакового рівня.
Базова інфляція на кінець року буде на рівні 6.5% – близькому до поточного. На такому рівні її будуть підтримувати поступове відновлення споживчого попиту та вторинні ефекти від зростання продовольчої інфляції.
Ціни на сирі продукти будуть підвищуватися швидше в подальші місяці під впливом низки факторів. По-перше, продовжать дорожчати продовольчі товари на світових ринках. По-друге, відкриття додаткових ринків збуту для окремих видів української продовольчої продукції призведе до скорочення їх пропозиції на вітчизняному ринку.
Окрім цих факторів пропозиції діятиме і фактор попиту. Внаслідок подальшого пожвавлення економічної активності і високих темпів зростання доходів населення поступово буде відновлюватися споживчий попит.
Блокада переміщення товарів через лінію розмежування з ОРДЛО не буде мати суттєвого впливу на рівень споживчої інфляції.
У 2017 – 2019 роках проведення виваженої монетарної та фіскальної політики буде ключовим чинником дезінфляційного процесу за рахунок підтримки контрольованого зростання споживчого попиту та помірної волатильності обмінного курсу. Завдяки збільшенню інвестицій у сільськогосподарське виробництво зростатиме його продуктивність, яка наразі все ще відстає від показників провідних країн. Це стримуватиме продовольчу інфляцію у середньостроковій перспективі.
Національний банк переглянув прогноз зростання ВВП на 2017 – 2018 роки
У 2017 році зростання економіки уповільниться до 1.9%. Погіршення прогнозу зумовлено очікуванням, що блокада на сході країни та втрата виробничих потужностей на підприємствах, що розташовані на непідконтрольних територіях, призведуть до падіння промислового виробництва в окремих галузях. Зокрема, в металургії, видобувній промисловості, виробництві коксу та електроенергетиці. Частково негативний ефект буде компенсований більш сприятливою зовнішньою кон’юнктурою.
У 2018 – 2019 роках зростання реального ВВП прискориться до 3.2% та 4.0% відповідно. Стан економіки визначатимуть відносно високі темпи зростання споживчого та інвестиційного попиту. Цей попит стимулюватиме і зростання імпорту товарів і послуг. Водночас, це буде компенсовано поступовим нарощенням експортного потенціалу у 2018 – 2019 роках.
Блокада переміщення товарів через лінію розмежування з ОРДЛО і перегляд умов торгівлі зумовили зміни в прогнозі платіжного балансу
Прогноз дефіциту поточного рахунку у 2017 році збільшено з 3.5 млрд. дол. США до 4.3 млрд. дол. США (або 4.4% ВВП). Блокада призведе до скорочення експортного потенціалу металургійної галузі та збільшення потреб у імпортній сировині. Але частково це буде компенсовано за рахунок покращення цінової кон’юнктури на сировинних ринках.
У 2018-2019 роках дефіцит поточного рахунку в грошовому номінальному вимірі залишатиметься на рівні 4.3 млрд. дол. США, водночас буде поступово знижуватися по відношенню до ВВП – 4.1% та 3.7% відповідно. Це буде результатом зростання експортного потенціалу економіки на тлі активізації інвестиційного процесу.
Дефіцит поточного рахунку у 2017-2019 роках буде компенсовано чистими надходженнями за фінансовим рахунком. Зокрема, у 2017 році відновиться приплив боргового капіталу до приватного сектору та й надалі скорочуватиметься попит населення на готівкову валюту. У 2018 році приватний сектор активніше залучатиме як борговий капітал, так і прямі іноземні інвестиції на тлі покращення ділового клімату та прискорення економічного зростання.
Профіцит зведеного платіжного балансу разом з отриманням запланованих траншів за програмою співпраці з Міжнародним валютним фондом та іншого пов’язаного фінансування дасть Національному банку можливість продовжити нарощування міжнародних резервів. Водночас поповнення резервів за рахунок купівлі валюти на міжбанківському валютному ринку відбуватиметься менш активно, ніж очікувалося досі, за рахунок негативних ефектів блокади ОРДЛО на стан зовнішньої торгівлі.
В результаті, міжнародні резерви становитимуть 21.1 млрд. дол. США на кінець 2017 року та 26.2 млрд. дол. США на кінець 2018 року.
Основним ризиком для реалізації окресленого сценарію є те, наскільки ефективно приватний сектор і Уряд зможуть мінімізувати втрати від припинення переміщення вантажів через лінію зіткнення в зоні АТО. Крім того, як і раніше, вагомим є ризик безпосередньої ескалації бойових дій на сході України.
Негативний вплив може мати відхід від проведення виваженої фіскальної політики, зокрема підвищення соціальних стандартів більш суттєво, ніж узгоджується з досягненням цілей з інфляції. Також важливим є подальше проведення структурних реформ, необхідних для збереження макрофінансової стабільності, насамперед тих, зобов’язання реалізувати які Україна взяла за програмою співпраці з МВФ.
Загалом, на думку Правління Національного банку, прогноз інфляції та баланс ризиків для нього є визначальним для подальшого пом’якшення монетарної політики.
Відповідно, Правління Національного банку прийняло рішення про зниження облікової ставки до 13%.
Подальше пом’якшення монетарної політики залежить від зниження ризиків для цінової стабільності на прогнозному горизонті.
Зниження облікової ставки до 13% затверджено Рішенням Правління Національного банку України від 13 квітня 2017 року №232-рш “Про розмір облікової ставки”.
Новий детальний макроекономічний прогноз буде опубліковано в Інфляційному звіті 20 квітня 2017 року.
