Національний банк розширив перелік валютних послаблень для бізнесу, які будуть введені в дію 7 лютого разом з Законом України “Про валюту і валютні операції”. Додатково до більш ніж 20 інших валютних послаблень для фізичних та юридичних осіб, презентованих на початку січня,
Національний банк вирішив:
- дозволити бізнесу репатріацію дивідендів в іноземній валюті за 2018 рік. Такі операції здійснюватимуться в межах загального ліміту на повернення дивідендів, нарахованих за періоди до 2018 року включно, у межах 7 млн євро на місяць;
- скасувати для бізнесу вимогу щодо попереднього резервування коштів у гривні для подальшої купівлі валюти (режим Т+1) з 7 лютого;
- знизити норму обов’язкового продажу валютних надходжень бізнесом – з 50% до 30%, починаючи з 1 березня.
Національний банк також надав можливість населенню проводити операції з онлайн-купівлі іноземної валюти та банківських металів на суму до 150 тис грн не в операційний, а в календарний день. Це означає, що онлайн-купівля валюти через інтернет-банкінги і мобільні додатки є доступною громадянам у режимі 24/7.
Окрім цього, Національний банк уточнив, що перерахування валюти за кордон юридичними особами для розміщення на депозитних рахунках (в межах ліміту 2 млн євро на рік) можливо лише за рахунок власної, а не купленої іноземної валюти.
Водночас для протидії непродуктивному відтоку капіталу Національний банк заборонив бізнесу та населенню переказувати кошти з метою надання кредитів, здійснення інвестицій або розміщення на банківських рахунках у державу-агресор/державу-окупант, офшорні зони та країни, що не виконують/не належно виконують рекомендації FATF. Також Національний банк тимчасово зберіг обмеження щодо купівлі банками облігацій зовнішньої державної позики України.
Також Національний банк тимчасово зберіг обмеження щодо купівлі банками облігацій зовнішньої державної позики України.
За пропозиціями банківської спільноти спрощено окремі вимоги щодо здійснення валютного нагляду банками. Зокрема, для зменшення їх операційних та часових витрат скасована вимога щодо складання письмового висновку як за кожною операцією, так і за договором.
Також скорочено перелік індикаторів сумнівних операцій під час здійснення валютного нагляду. Зокрема, фінансова допомога, за рахунок якої здійснюється операція, не вважатиметься окремим індикатором, а аналізуватиметься фінансовими установами в рамках заходів щодо встановлення джерел походження коштів клієнта.
За оцінками Національного банку, зазначені послаблення не здійснюватимуть суттєвого тиску на валютний ринок.
Кінцевою метою Національного банку, як і раніше, залишається поступове зняття всіх валютних обмежень і перехід до режиму вільного руху капіталу. Національний банк буде скасовувати усі обмеження на валютному ринку відповідно до темпів поліпшення макроекономічних умов в Україні, а також прийняття низки законів, спрямованих на підвищення якості регулювання небанківського фінансового ринку (законопроект про “спліт”, реєстраційний номер 2413а) і попередження непродуктивного відпливу капіталу з країни (законопроект щодо протидії BEPS “Про імплементацію Плану протидії розмиванню бази оподатковування та виведенню прибутку з-під оподаткування“, оприлюднений в жовтні Національним банком і Міністерством фінансів).
Зазначені зміни затверджені постановами Правління Національного банку України №33 від 05.02.2019 “Про внесення змін до Положення про порядок здійснення уповноваженими установами аналізу та перевірки документів (інформації) про валютні операції”, а також №35 від 06.02.2019 “Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України”.
Також постановою Правління Національного банку №31 від 05.02.2019 “Про визнання такими, що втратили чинність, деяких нормативно-правових актів Національного банку України” скасовуються окремі нормативно-правові акти Національного банку України у сфері валютного регулювання, які втрачають актуальність із дня введення в дію Закону України “Про валюту і валютні операції”.
