Одним із дієвих інструментів оперативного отримання інформації є адвокатський запит – письмове звернення адвоката до органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об’єднань про надання інформації, копій документів, необхідних адвокату для надання правової допомоги клієнту.
Саме шляхом отримання відповіді на адвокатський запит адвокат може відносно швидко отримати інформацію/документи, необхідні для здійснення захисту чи надання правової допомоги.
Аналізуйте судовий акт: За відписку на адвокатський запит на начальника патрульної поліції ЯК І НА УСІХ ІНШИХ накладається штраф за КУпАП (Садгірський районний суд м. Чернівці від 12 липня 2016р., суддя Тріска А. І.)
Норма ч.2 ст. 24 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” встановлює обов’язок для органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, керівників підприємств, установ, організацій, громадських об’єднань, яким направлено адвокатський запит, надати повну відповідь не пізніше п’яти робочих днів з дня отримання запиту. Днем отримання запиту вважається день проставлення відмітки про одержання – у разі подання до канцелярії чи день надходження листа до установи/органу – у разі поштового відправлення.
Лише у разі, якщо адвокатський запит стосується надання значного обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, строк розгляду адвокатського запиту може бути продовжено до двадцяти робочих днів з обґрунтуванням причин такого продовження.
Проте, варто констатувати, що 5-денний строк надання відповіді на запит досить часто порушується. Більше того, в практиці наявні випадки повного ігнорування адвокатського запиту.
З метою захисту професійних прав адвокатів вітчизняним законодавством передбачений механізм притягнення посадових осіб до відповідальності за ненадання відповіді на адвокатський запит чи надання неповної відповіді.
Метою цієї статті є визначення відповідальності за порушення права адвоката на інформацію та з’ясування порядку дій адвоката у таких ситуаціях на конкретних прикладах.
Відповідно до ст. 212-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення неправомірна відмова в наданні інформації, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, у відповідь на адвокатський запит, запит кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, її палати або члена відповідно до Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”- тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від 425 грн до 850 грн. Повторення протягом року аналогічного порушення тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від 1020 грн до 1360 грн або громадські роботи на строк від двадцяти до тридцяти годин.
Об’єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері інформації.
Предмет правопорушення – запитувана адвокатом в запиті інформація.
Об’єктивна сторона правопорушення виражається у неправомірній відмові посадової особи в наданні відповіді на адвокатський запит чи надання неповної відповіді.
Суб’єкт правопорушення – посадова особа, на ім’я якої був адресований адвокатський запит.
Перша дія, яку необхідно здійснити у разі порушення Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” в частині надання відповіді на адвокатський запит – з’ясувати статус посадової особи, на ім’я якої був адресований адвокатський запит.
Це пов’язано з тим, що згідно ч.1 ст.15 КУпАП, передбачено, що військовослужбовці та військовозобов’язані та резервісти під час проходження зборів, а також особи рядового і начальницького складів Державної кримінально-виконавчої служби України, органів внутрішніх справ, служби цивільного захисту і Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України несуть відповідальність за адміністративні правопорушення за дисциплінарними статутами. Тобто, вищезазначені особи можуть бути притягнуті до відповідальності в особливому порядку, мова про який піде далі.
Отже, посадова особа, на ім’я якої був адресований адвокатський запит може бути:
1) такою, що несе відповідальність за порушення права адвоката на інформацію в загальному порядку;
2) такою, що несе відповідальність за порушення права адвоката на інформацію за дисциплінарним статутом.
Друга дія – звернення до Ради адвокатів регіону.
В разі , якщо посадова особа несе відповідальність за порушення права адвоката на інформацію в загальному порядку, то документ, з яким адвокат звертається до Ради адвокатів регіону – заява про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 212-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Після розгляду даної заяви Рада адвокатів регіону складає протокол про вчинення правопорушення та передає його до суду. Суд розглядає протокол та виносить рішення у справі.
Ілюстрацією вищевказаного в практиці Адвокатського бюро “Штокалов та партнери” є постанова Солом’янського районного суду у справі №760/7608/17 від 27.07.2017, якою визнано винним начальника Держпродспоживслужби Рубана Олега Миколайовича у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 212-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Аналізуйте судовий акт: У випадку відписки на адвокатський запит суд накладає штраф на посадову особу швидко та без обов’язкової явки правопорушника (Святошинський районний суд м. Києва від 22 липня 2016 р., суддя Миколаєць І.Ю)
В разі, якщо посадова особа несе відповідальність за порушення права адвоката на інформацію за дисциплінарним статутом, то документ, з яким адвокат звертається до Ради адвокатів регіону – звернення стосовно складення клопотання щодо проведення службового розслідування та про притягнення до дисциплінарної відповідальності за ненадання відповіді на адвокатський запит.
Аналізуйте судовий акт: Адвокатський запит допомагає персоналізувати посадовців органу казначейства для притягнення їх до крим. відповідальності за невиконання рішення суду про стягнення коштів (Справа № 805/2567/16-а)
Після розгляду даного звернення Рада адвокатів регіону складає клопотання до щодо проведення службового розслідування та про притягнення до дисциплінарної відповідальності і передає його до органу, у чиїй компетенції знаходиться проведення службових перевірок щодо посадових осіб, які порушили право адвоката (наприклад, якщо порушення відбулось Святошинським управлінням поліції ГУ НП в м. Києві, то таким органом буде – Головне управління поліції в м. Києві). Даний орган проводить службову перевірку і в разі виявлення правопорушення вирішує питання щодо притягнення особи до відповідальності.
Ілюстрацією вищевказаного в практиці Адвокатського бюро “Штокалов та партнери” є лист Головного управління поліції у м. Києві №716/125/01/12/2017 від 02.02.2017, яким повідомлено про оголошення догани слідчому, який здійснив порушення, яке виразилось в ненаданні відповідь на адвокатський запит у встановлений строк.
Чи то заява, чи звернення має містити в собі такі обов’язкові елементи, як історія правовідносин між адвокатом та конкретним органом з приводу надсилання адвокатського запиту, докази його подання з необхідними додатками та, відповідно, отримання/реєстрації органом.
При дотриманні необхідних вимог до оформлення звернення/заяви, рада адвокатів регіону зможе сумлінно виконати свій обов’язково та захистити порушене право адвоката.
В даному контексті відстоювання адвокатами своїх прав призведе до встановлення позитивної практики притягнення відповідальних осіб до відповідальності за ненадання відповіді на адвокатський запит, надання недостовірної інформації чи неповне надання інформації.
На нашу думку, встановлення подібної практики буде додатковим “мотиватором” для посадових/службових осіб дотримуватись вимог закону в своїй діяльності та поважати права адвоката.
Автор консультації: юрист Адвокатського бюро “Штокалов та партнери” – Коломійчук В’ячеслав Олегович.
Аналізуйте судовий акт: Отримати інфо про зміст скарг поданих на клієнта до контролюючого органу можна на підставі адвокатського запиту, а у випадку відмови – штраф на відповідальну посадову особу держоргану (Оболонський районний суд м. Києва від 5 грудня 2016р.)
