Депутат Верховної Ради від БПП Ніна Южаніна очолила Комітет з питань податкової та митної політики з травня 2015 року замість Романа Насірова, який був призначений головою ДФС. Пані Южаніна також брала участь у конкурсі на голову ДФС, бо має відповідний досвід: працювала головним бухгалтером, економістом та аудитором на приватних підприємствах, очолювала управління аудиту в районній інспекції Державної податкової адміністрації на Київщині. До обрання в парламент Южаніна керувала телекомпанією “Експрес-інформ”, яка заснувала “5 канал” Петра Порошенка. У інтерв’ю з LB.ua Ніна Петрівна розповідає про Національне бюро фінансової безпеки, легалізацію авто на єврономерах, легалізацію грального бізнесу та спрощену систему оподаткування.
Андрій Яніцький: Ніно Петрівно, ви ж людина з команди президента. І міністр фінансів призначений за квотою президента. І колишня міністр фінансів теж. Чому ви постійно не можете порозумітися з міністрами фінансів?
Ніна Южаніна: Відповідь проста. Я – фахівець. Можу піти на компроміс із будь-якою людиною, але людина теж має йти мені назустріч. Коли пані Яресько зрозуміла, що я політично незалежна, що треба зі мною говорити з професійної точки зору, то ми знайшли компроміс.
Можливо, вам так само треба з Данилюком десь за кавою віч-на-віч поговорити та знайти компроміс?
У нас була колись така зустріч із Наталкою. Ми зустрілися з нею тет-а-тет і обговорили мої ліберальні погляди. Вона сказала, що МВФ ніколи не дозволить такі зміни. Після цього уряд пішов у відставку. Тепер новий міністр говорить те саме.
Звісно, уряд має виступати більш жорстко, міністр фінансів взагалі «містер ні». Але треба дискутувати, приходити на засідання комітету, на робочі групи. Дуже важливо, щоб міністри розуміли суть питання, тому що і перший, і другий міністр далекі від податкової політики. Можливо, вони фахівці в галузі фінансів, банківської сфери та інших напрямів, які вони курують, але не в податковій сфері.
Я запрошую від уряду дуже багато представників, але від Мінфіну та ДФС приходять у кращому разі керівники департаментів, а то й просто рядові службовці. Вони тут посидять, потім йдуть до себе, а міністр їх навіть не викликає заслухати, що було в комітеті. Для мене це шок, бо в мене в секретаріаті 16 фахівців, які працюють виключно на комітет по 700 законопроектах, в мене два особистих помічника, які допомагають реагувати на всі викликли, на всі завдання, які ставлять і Президент, і голова ВРУ.
Це питання вже обговорюється третій рік підряд. Коли призначався цей уряд, моя кандидатура розглядалася. Я піду, якщо для цього буде велика необхідність. Але я хотіла би залишитися в комітеті, бо бачу результативність своєї роботи. Особливо це стосується підтримки окремих галузей економіки. Жодної ініціативи уряду по підтримці саме бізнесу не було, тому рішення приймаються в комітеті, а потім у сесійній залі. Якщо доведеться стати депутатом наступного скликання, то я, звісно, знов очолила би комітет. І це було б можливістю завершити ліберальну політику, з якої я почала. Бо навіть сьогодні вже деякі міністри кажуть, що треба збільшити ставку ЄСВ, бо зріс дефіцит Пенсійного фонду. І при цьому забувають, яка частина заробітної плати вийшла з тіні після двократного зниження ставки ЄСВ в 2016 році.
Одне з протиріч між комітетом та міністерством — законопроект про Нацбюро фінансової безпеки (НБФБ). В міністерства є свій законопроект про Службу фінансових розслідувань (СФР). Ваш законопроект деякі видання та депутати називають загрозою для бізнеса, новою версією податкової міліції, яка створюється в інтересах Порошенка. Що ви на це можете відповісти?
Вийшла єдина критична стаття, і ми знаємо реального автора цієї статті – це співавтор закону, який лобіює міністр фінансів. Текст законопроекту про НБФБ я обговорювала з експертним колом, з Європейською бізнес-асоціацією, з Американською торговою палатою. Тому якби була негативна реакція, то зараз про це говорили б буквально всі, а не окремі люди.
Влада вже рік на всіх зустрічах із бізнесом говорить: «маски-шоу стоп». Ми маємо створити єдиний орган, який буде розслідувати економічні злочини. Зараз керівники окремих відомств, наприклад, генпрокурор Юрій Луценко, заборонили проводити слідчі дії із застосуванням силових органів. (Розмова відбулася до обшуків у “Новій пошті”, – ред.) Але це тимчасові заходи. Нам треба врегулювати це питання на законодавчому рівні. Створити єдиний орган замість податкової міліції, Національної поліції, СБУ і прокуратури, які раніше могли перевіряти бізнес за 191, 205, 212 статтями Кримінального кодексу (відповідно, це статті про привласнення або розтрату майна, фіктивне підприємництво та про ухилення від сплати податків).
Всі ці статті переходять виключно у підслідність НБФБ. Статті, які не можуть бути передані виключно в НБФБ, наприклад 191, ми розділяємо на 191 та 191-1. У першій частині буде «Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем». А у 191-1 – «Привласнення, розтрата або заволодіння державними коштами». До НБФБ відійде виключено питання розтрати державних коштів.
У підслідності СБУ залишаються виключно ті статті, які пов’язані зі злочинами проти держави. Це контрабанда зброї, наркотиків, фінансування терроризму. Зараз вони часто починають розслідування за цими статтями, а потім додають ст. 191, 205, 212. Отже, ми вносимо зміни до Кримінального процесуального кодексу, за якими процесуальний прокурор має обов’язок протягом 24 годин визначити підслідність порушеного кримінального провадження. Це єдиний варіант прибрати СБУ від втручання в господарську діяльність. Ще щодо розслідування по 212 статті (ухилення від сплати податків): ми вносимо зміни, що сам акт перевірки не є інформацією, обов’язковою для внесення в Єдиний реєстр досудових розслідувань і реєстрації кримінального провадження. Ми говоримо, що провадження реєструється тільки тоді, коли акт пройшов повну процедуру оскарження (і адміністративну, і судову) і коли — у разі рішення на користь контролюючого органу — відбулася несплата донарахованих сум.
Це зрозуміло, але головні претензії — щодо залежності НБФБ від президента та щодо того, що Бюро зможе застосовувати силові методи, не тільки аналізувати ситуацію.
Це справді орган, який перебирає на себе всі функції по боротьбі з економічними злочинами. Щодо підпорядкованості президенту. Послухайте, мене дивує такий підхід. Щодо НАБУ функції президента такі самі, як при створенні НБФБ. Ви ж не вважаєте, що НАБУ залежне від президента? У НБФБ навіть буде більше прозорості, більше довіри парламентаріям і більше вимог щодо конкурсного відбору. Ми врахували нюанси, які виникли під час створення Державного бюро розслідувань, коли конкурсна комісія не могла зібратися. Більше того, 150 народних депутатів можуть своїми підписами, якщо прийнято рішення про незадовільну роботу НБФБ, ініціювати питання звільнення керівника Бюро. Тобто питання про вплив президента — це просто політика.
Щодо звинувачень у силових методах, то дві третини законопроекту — про інформаційно-аналітичний підрозділ. Ми вперше вказали, хто такий детектив-аналітик, яким має бути результат його роботи, які інструменти ми даємо, з якими базами даних він працює, який документ може бути створений детективом-аналітиком, яка відповідальність і який наступний етап проходження документу до слідчо-оперативного підрозділу.
Щодо слідчо-оперативного блоку. А хто буде боротися з економічними злочинами? У нас через рік-півтора взагалі всі припинять платити податки. Тому що народяться нові схеми, нові оптимізатори. Ось ці «площадки», які колись були під державою при Януковичі, вони ж зараз створюються знов, бо люди, які працювали по схемах, життя без них собі не уявляють.
Є конспірологічна теорія, що законопроект про НБФБ спеціально написано, щоб він не пройшов у Раді і щоб залишалося все як є. Щоб СБУ й надалі приходила до підприємців. Наприклад, як ви з Народним фронтом плануєте домовлятися?
Ви думаєте, чому так довго не оприлюднювали проект закону? Бо тривали перемовини. Більше того, ми були змушені писати проект з нуля, бо міністерський законопроект про СФР взагалі пустий. Він стосується виключно податкової міліції і тільки в підпорядкованості Кабінету Міністрів невідомого міністра. Якраз це частина відповіді на запитання, яке ви поставили. Міністр всім пообіцяв прибрати податкову міліцію, хоча де-юре вона досі існує. А тепер йому принципово потрібно якимось чином закрити це питання. З іншого боку, він розумів, що «вбивство» податкової міліції в нього не проходить. Тому, мабуть, були якісь переговори щодо підпорядкованості СФР. Можливо, цей орган попав би у МВС або у Мін’юст. Це питання там чітко не прописане.
Можливо, простіше було відредагувати цей проект про СФР, ніж писати новий проект про НБФБ з нуля?
Там не було чого редагувати. Не можна відредагувати 28 сторінок до 103 сторінок. Це значить написати все з нуля. І це було б неправильно, бо міністерський проект про СФР вже застарів ідеологічно.
Чи буде голова НБФБ підзвітний НАБУ?
Звісно. В оприлюдненому проекті технічно це не було передбачено, але ми вже внесли відповідні зміни. Це ж треба додуматися до таких звинувачень! А ви читали проект закону про бізнес-омбудсмена? Ось де широкі повноваження.
Усі закони читати не встигаю, на жаль.
А почитайте, будь ласка. Бізнес-омбудсмен з такими повноваженнями, які в тому проекті закону прописані, взагалі не потрібен. Тому що покривати чи лобіювати інтереси великого бізнесу вже не треба. Вже великий бізнес і так у шоколаді. Він повністю отримує відшкодування ПДВ. Ми ще й передбачили безапеляційність податкового кредиту, що пов’язаний з реєстрацією податкових накладних. З одного боку, це добра справа, з іншого — по всіх “скрутках”, які зайшли суб’єктам господарювання, ми не можемо провести перевірки. Тому у нас великий бізнес почувається дуже добре, а середній і малий ми маємо підтримувати.
На жаль, в нас бізнес будь-якого розміру не любить фіксувати свої грошові потоки. Можливо, загальна фіскалізація допомогла б наповнити бюджет?
Абсолютно правильно говорите. І ми про це говорили на останньому засіданні комітету, коли хотіли послухати звіт уряду, а міністр не прийшов. Ми вже знизили ставку ЄСВ, крок за кроком вносили зміни до Податкового кодексу, створювали механізми автоматичного відшкодування ПДВ. Це все пройшло через мене від низу до верху, як током, тому що треба було говорити з кожним, переконувати всіх. І третій момент – це буде податок на виведений капітал. Це зміна, яка потрібна нашій країні.
У МВФ побоюються, що припинять платити податки.
Неправда. Для цього встановлені запобіжники. Між першим і другим читанням ми можемо їх ще більш коректно виписати. У нас бізнесмени і зараз реєструють автомобілі на юросіб — цим вже користуються. Тому проблеми тут немає. Проблема виникає для транснаціональних компаній, які заробляють в Україні, а прибутки виводять за кордон. Але наше завдання — стимулювати розвиток середнього і малого українського бізнесу.
Ось Грузія зараз запровадила новий механізм для малого бізнесу з оборотами до 200 тисяч євро – 1% податку з обороту. Водночас там вирішують проблему фіскалізації усіх готівкових розрахунків. Ми могли б запровадити таку ж систему.
Але треба дати людям можливість користуватися або касовими апаратами (РРО), або гаджетами, які будуть напряму відображати кожну готівкову операцію.
Фіскальна служба проводила експеримент щодо застосування флешок, які в автоматичному режимі передають на сервер інформацію про розрахунки.
Флешки – це корупція, як і РРО. На флешки знов «сідають» компанії, які хочуть їх виготовляти. Наша мета в комітеті – зробити програмне забезпечення, яке можна завантажити у будь-який гаджет і передавати дані на сервер ДФС без посередників.
Ще одна проблема – застаріле законодавство із «совковими» фіскальними нормами щодо штрафних санкцій. Ну жоден підприємець не буде тримати у скриньці суму, яка повинна відповідати стрічці касового апарату. Якщо підприємець хоче купити собі води, то він не має тримати для цього ще одну касу. Зловіть його на тому, що він продав товар і не видав чек, а решта – до побачення.
А хто контролює РРО?
Я їх не пам’ятаю, мені деякі прізвища називали, але мене це навіть не цікавить. Я розумію, що на цьому заробляють, бо дуже вже є сталим перелік касових апаратів, які можна застосовувати. Треба забути цю тему, бізнес має отримати можливість майже безкоштовно фіксувати всю свою реалізацію. Тоді можна надавати людям пільгове оподаткування.
Чи не вийде так, як зараз із єдиним податком, коли є реальні підприємці, а є випадки, коли великий бізнес маскує найманих працівників під підприємців?
Третю групу СПД використовують для оптимізації, але це вже не популярна схема, вона сама по собі закривається. Пільгові податки можна запропонувати тим, хто зараз працює взагалі у тіні, наприклад, торгує на організованих ринках.
Популярне питання щодо авто на єврономерах. Я розумію, що платити податки ніхто не любить. Але виходить, що неправильно зробили водії, які придбали авто на українських номерах та сплатили всі податки? Який сигнал ви їм відправляєте?
Вже майже два роки влада не може прийняти рішення щодо цього питання, а кількість авто на європейських номерах збільшується. З іншого боку, за два роки думки щодо цього питання особисто в мене змінилися. Якщо два роки тому активісти просто вибивали з комітету рішення про легалізацію за 100 чи 50 євро, чи навіть безоплатно, то зараз вони бояться говорити про це відкрито. Бо є інша частина автомобілістів, які таку амністію не вітають. Це 8-9 мільйонів авто на українських номерах проти хай навіть 1-1,5 мільйонів на європейських. Рішення має влаштовувати всіх.
Проблема, що більшість цих автомобілів вже не знаходяться на обліку ані у Польщі, ані у Литві. Це фантоми, які перебувають на території нашої держави. Тобто треба буде їх поставити на облік за загальними правилами, які ми спростимо для всіх. Або треба буде вивезти ці авто з України.
Скільки це коштуватиме?
Я не говорю зараз про конкретну суму. Зараз в нас розмитнення авто від 2010 року випуску з середнім об’ємом двигуна обійдеться десь у 830 євро. Ось від цієї суми будемо рухатися. Але є й інші платежі. Є ПДВ у 20% від вартості авто, а у митних деклараціях цю вартість занижують. Потім є перша реєстрація автомобіля і сплата внеску до Пенсійного фонду. Все це треба вирішувати комплексно.
В Україні формально заборонений гральний бізнес, тоді як у розвинутих країнах гроші від цього бізнесу йдуть на соціальні потреби. Водночас ми бачимо, що ці гральні автомати існують під виглядом лотерей або взагалі нелегально. Що з цим робити?
У комітеті більше 20 законопроектів на цю тему. Була сформована робоча група, але вона жодного разу не збиралася. Я думаю, що це свідчить про актуальність цього питання. Це має бути урядове рішення. Або ж уряд має знову зібрати всі робочі групи з усіма ініціативами, які є на сьогоднішній день. Я би пішла шляхом Румунії, яка досягла значного прогресу у боротьбі з корупцією і де гральний бізнес працює. Для чого вигадувати велосипед? Давайте візьмемо румунський досвід та реалізуємо в нас.
- Джерело: LB.ua
