Нові податки в Україні: наскільки їх своєчасно вводити під час кризи

В парламент то і справа вносяться нові податкові пропозиції. Експерти оцінили їх для видання “Коментарі”, так само як доречність впровадження нових податків і зборів саме зараз, у кризовий час

“У планах уряду зібрати побільше податків”

Старший аналітик з податкових питань Інституту соціально-економічної трансформації В’ячеслав Черкашин з останніх агресивних провладних депутатських ініціатив зазначає:

– спробу поетапного 10-кратного зростання збору за скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти, що збільшує податкове навантаження на промисловість, яка є основним платником збору, мінімум на 150-160 млн грн (проект 3543);

– ідею переходу на прогресивну шкалу оподаткування доходів фізичних осіб – пропонується доходи більше 10 розмірів мінімальної заробітної плати оподатковувати за ставкою 27%, нагадаю, у нас зараз стандартна ставка 18% (проект 3311);

– пропозицію в 100 разів підняти розміри державної мита (проект 3236).

“У планах уряду також присутні наміри зібрати податків побільше. Йдеться, насамперед, про плани щодо підвищення на 38% до кінця 2021 року розміру мінімальної заробітної плати (з 4 723 грн до 6 500 грн), що призведе до примусового вилучення обігових коштів бізнесу, в основному малого бізнесу, на суму від 5,53 млрд грн”, – підкреслює В’ячеслав Черкашин.

На думку експерта, проект Стратегії Міністерства фінансів на 2021-2023 роки, представлений у кінці червня, говорить про бажання економічних влади:

– вже з 2021 року провести нульову декларацію та ввести контроль податківцями витрат громадян, а ще створять нову службу фінансових розслідувань (прямого підняття податкового навантаження немає, але платників податків чекають неприємні сюрпризи);

– дозволити гральний бізнес, з якого зберуть 4 млрд грн податків (у кращі часи ігровий бізнес не платив більше 1 млрд до бюджету);

– з платників ПДВ у другому півріччі під прапором боротьби з скрутками зберуть на 12 млрд ПДВ більше, ніж у перші шість місяців 2020 року.

Оцінюючи доцільність впроваджувати нові податкові ініціативи саме зараз, В’ячеслав Черкашин зазначив: “Слабкість економіки, багатошаровий криза, стагнація взагалі не передбачають підняття податків як форми економічного стимулювання або підтримки бізнесу. Можливо, певні перспективи являють собою розумна амністія капіталу, підняття окремих майнових податків, включаючи податки на надспоживання і, меншою мірою, податки на багатство і спадщину. Але в цілому, підняття податків виглядає сьогодні кроком вкрай необачним і небезпечним”.

“В українських законах проглядається корупційна складова”

Назріваюча політична криза вплинула на активність у Верховне Раді і в частині продовження формування нового податкового законодавства. Таку думку висловив економічний експерт, координатор громадянської ініціативи “Рух бізнесу України” Андрій Гарнат.

За його словами, більшість нововведень одіозного закону 466 (1210) погіршує бізнес-клімат. Але є і деякі невеликі позитивні ініціативи.

“Закон 592, почав з 3 червня відновлювати справедливість і дозволяти списання сум недоїмок, які були нараховані платникам ЄСВ, знімати штрафи та пені, нараховані на ці суми, – підкреслює експерт. – Але і в цьому законі не все просто. З-за особливих вимог, скористатися ним вдається далеко не всім бажаючим”.

Законопроект №2524, за рахунок внесені до нього правок, частково вдосконалить вищезгаданий Закон № 466 в частині скасування обов’язкового ведення Книги обліку для платників єдиного податку 1, 2 і 3-й групи, які не платять ПДВ, зазначає Андрій Гарнат. При звертає увагу, що часткова лібералізація з Книгою доходів, перекривається Законом №128-ІХ вводить загальне застосування касових апаратів і “стукацтво” у вигляді “кешбека”.

“Закон № 2415-VIIІ “Про ефективному управлінні майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав” так само є досить спірним, – вважає експерт. – В ньому вже з першого погляду проглядається корупційна складова в частині “сертифікованих” компанія, які будуть приймати збір і які будуть його далі непрозоро розподіляти. Крім цього, введення такого Закону, в умовах наявності масової контрабанди, ще більше ускладнить роботу компаній, що займаються легальними постачаннями і продажем”.

Андрій Гарнат резюмує, що найближчим часом, кардинального поліпшення бізнес клімату чекати не доводиться, а передвиборчі декларації та обіцянки політиків залишаються порожніми словами.

“В даний момент близько 30% сільгоспземель обробляється нелегально”

Президент асоціації “Український клуб аграрного бізнесу” (УКАБ), генеральний директор ІМК Алекс Ліссітса вважає важливим дати хід законопроектом №3131 про обов’язкове оподаткування гектара землі (орієнтовно – 1400 грн на 1 га або до 5% від нормативної грошової оцінки землі).

“Суті законопроекту, який підтримує УКАБ та інші бізнес-асоціації – в боротьбі з тіньовим агровиробництвом, – підкреслює Алекс Ліссітса. – В даний момент в Україні близько 30% сільгоспземель обробляється нелегально. Податки не надходять до громади, не формуються соцвиплати, зростає тіньовий ринок продажу с/г продукції. І те, що пропонується – це не новий податок, а сума, з якою порівнюють вже уплачнные податки. То є, підприємців, які працюють легально, це не торкнеться”.

Як пояснює президент УКАБ, легально працюють аграрії сплачують за 1 гектар землі близько 3 тис грн у рік. І пропонований проект закону спрямований виключно на тих, хто ухиляється від сплати податків.

“Також важливо, що його дія не поширюватиметься на присадибні ділянки і товарну землю площею до 1 га, – говорить Алекс Ліссітса. – Всі, хто критикує цей проект закону, фактично підтримує нелегальний бізнес, працюючи проти сумлінних сільгоспвиробників”.

Джерело