Нові податки: за що та скільки потрібно платити у 2023-му

Міністерство фінансів прозвітувало про виконання державного бюджету за 2022 рік. Результати на перший погляд виявилися кращими, ніж очікувалося. За даними Мінфіну, надходження до загального фонду держбюджету становили 1,49 млрд грн. У законі «Про Державний бюджет на 2022 рік» було закладено суму доходів загального фонду в розмірі 1,21 млрд грн. При цьому дефіцит держскарбниці становив 911 млрд грн проти прогнозного в розмірі 1497 млрд грн. Зменшити «дірку» у бюджеті дозволили надходження від міжнародних партнерів.

Втім головним джерелом доходів держбюджету, як і раніше, є податки. І ось із ними не все так добре. 2022 року внутрішній ПДВ приніс скарбниці 213 млрд грн (118% плану), імпортний ПДВ – 253 млрд грн (59% плану), надходження від ПДФО сягнули 148,4 млрд грн (99% плану), а від податку на прибуток підприємств – 117 млрд грн (74% плану). Це ключові бюджетоутворюючі податки, які загалом відображають ситуацію з його наповненням. Щодо митних платежів, то їхній обсяг у 2022 році становив 301 млрд грн, або лише 57% плану.

2023 року питання наповнення держскарбниці стоятиме дуже гостро. Фінансові запаси в бізнесу закінчуються, багато підприємств згортають свою роботу, зокрема через пошкодження енергетичної інфраструктури.

Тому гроші з платників податків «видавлюватимуть» адміністративними методами (перевірки, донарахування зобов’язань тощо), завдяки посиленню контроля та урізанню пільг. І хоча масштабну податкову реформу Кабінет Міністрів і депутати поки не анонсували, з настанням 2023 року вже набули чинності багато поправок до податкового законодавства. Окрім того, важливі податкові зміни заплановані й на перше півріччя.

Податкові ставки прив’язані до мінімальної зарплати. Розмір мінімальної зарплати, до якої прив’язана ставка єдиного податку платників 2-ї групи, з 1 січня 2023 року не змінився. Підвищення мінімалки відбулося ще 1 жовтня 2022 року, вона зросла з 6500 грн до 6700 грн. Тому СПД 2-ї групи наступного року так і продовжуватимуть платити 1340 грн єдиного податку (20% мінімальної зарплати).

Це саме стосується і єдиного соцвнеску (ЄСВ), який сплачують підприємці за себе та за найманих співробітників. Ставка ЄСВ – 22% від мінімальної зарплати. Відповідно щомісячний платіж за єдиним соцвнеском 2023 року становитиме не менше 1474 грн. Рік тому, для порівняння, бізнес платив мінімум 1430 грн ЄСВ щомісяця.

Нове в податковій звітності. З 1 січня 2023 року відбулися зміни до податкової декларації про майновий стан і доходи для СПД. Вони передбачені наказом Мінфіну №143 від 17 травня 2022 року. Тепер підприємці на загальній системі:

• заповнюватимуть нову форму з розрахунком сум, що підлягають сплаті з ПДФО та військового збору, а також вказуватимуть дохід від продажу майна – об’єктів нерухомості, транспортних засобів тощо;
• розраховуватимуть загальне мінімальне податкове зобов’язання, до нього входять податок на землю, податок з доходу за продаж вирощеного врожаю, ПДФО, військовий збір із зарплати найманих працівників. Ця вимога стосується тих СПД, які мають у користуванні землю сільгосппризначення – володіють угіддями чи орендують їх.

Авансові платежі з податку прибуток для обмінних пунктів. У листопаді 2022 року Верховна Рада ухвалила законопроєкт №7655 (тепер це закон №2720-IX), норми якого передбачають обов’язкову сплату податку на прибуток авансом для обмінних пунктів. Причому розмір таких платежів фіксований.

Починаючи з 1 січня 2023 року, власники обмінників за кожну точку обміну валют будуть зобов’язані здійснювати щомісячні платежі в розмірі:

• трьох мінімальних зарплат (20 100 грн), якщо обмінний пункт знаходиться в населеному пункті, де мешкає понад 50 000 осіб;
• однієї мінімальної зарплати (6700 грн), якщо обмінний пункт знаходиться в населеному пункті, де мешкає менше 50 000 осіб.

Усі сплачені протягом року авансові внески будуть зараховані в рахунок зменшення підсумкового податку на прибуток, який отримають обмінні пункти.

Оподаткування КІК. У рамках боротьби з вимиванням капіталу з України до низькоподаткових юрисдикцій (офшорів) з 2022 року діють правила оподаткування прибутку контрольованих іноземних компаній (КІК). Це юридичні особи, які зареєстровані за межами нашої країни, але при цьому контролюються резидентами України.

З 2023 року бенефіціари КІК зобов’язані подавати до податкових органів річну звітність про належні їм іноземні структури та отриманий прибуток.

Скасування деяких податкових пільг. З 1 січня 2023 року відбулося скасування податкових пільг для кількох галузей економіки. Зокрема, завершився термін звільнення від сплати ПДВ операцій:

• щодо ввезення в Україну деяких товарів, які використовувалися в галузі кінематографії;
• щодо ввезення в Україну окремих товарів суб’єктами космічної галузі;
• з проведення науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт для потреб космічної сфери;
• з постачання програмної продукції.

Нові правила блокування ПДВ-накладних. Кабмін вкотре вніс зміни до порядку реєстрації ПДВ-накладних /розрахунків коригування. Відповідні поправки закріплені постановою уряду №1428, вона набуває чинності 11 січня.

Головні нововведення полягають у такому:

• повністю поновлюється реєстрація всіх накладних, блокування яких відбулося з 14 жовтня 2022 року, за умови подання платником податків заповненої таблиці даних із зазначенням кодів товарів чи послуг відповідно до класифікаторів УКТ ЗЕД та ДКПП відповідно;
• виключено з моніторингу всі ПДВ-накладні, якщо сума поставки товарів/послуг, зазначена в них, не перевищує 5000 грн. Інакше кажучи, операції на невеликі суми більше не потраплятимуть під блокування.

Податкові стимули для відродження енергогалузі. Буквально днями – 3 січня – набув чинності закон №2836-ІХ, норми якого спрямовані на прискорення відновлення зруйнованої та пошкодженої енергетичної інфраструктури.
Цим законом внесено поправки до Податкового кодексу, які, зокрема, передбачають:

• звільнення від ПДВ операцій із ввезення в Україну електрогенераторних установок, трансформаторів, генераторів, обладнання та комплектуючих до них;
• звільнення від ПДВ операцій із ввезення в Україну товарів, які безоплатно передає Енергетична спільнота підприємствам, які здійснюють генерацію та розподілення електроенергії;
• звільнення від акцизного податку операцій із ввезення в Україну транспортних засобів для перевезення 10 і більше осіб, легкових та вантажних авто, якщо ці транспортні засоби будуть згодом передані силовим структурам (Збройним Силам, прикордонникам, поліції тощо);
• звільнення платників податку на прибуток підприємств від відповідальності за несвоєчасне подання фінансової звітності за умови, що всі необхідні звіти будуть подані протягом трьох місяців після скасування військового стану.

Податкові ініціативи на найближчі місяці. Крім тих змін, які вже набули чинності, депутати та уряд запланували й інші зміни до податкового законодавства. До речі, частину з них Україна зобов’язалася виконати в рамках оновленої програми співпраці з Міжнародним валютним фондом.

• По-перше, до 1 липня 2023 року буде ліквідовано спеціальний режим для платників 3-ї групи ЄП, які замість 5% сплачують податок за ставкою 2%. Аргумент на користь скасування такої пільги – скорочення надходжень до держбюджету від тих компаній, які замість 18% податку на прибуток платять лише 2% з обороту.
• По-друге, буде посилено контроль за застосуванням реєстраторів розрахункових операцій (касових апаратів), для чого Верховна Рада до літа має повернути штрафи за порушення під час використання РРО.
• По-третє, парламент до 1 липня 2023 року повністю зніме чинний мораторій на податкові перевірки. На сьогодні повноваження інспекторів обмежені, і податківці перевіряють переважно бізнес, який звертається за відшкодуванням ПДВ.

Крім цього, профільний комітет парламенту з податків уже виступив з ініціативою повного «оцифрування» роботи ДПС. Для реалізації цього проєкту будуть розроблені електронні сервіси, які дозволять відстежувати оборот підакцизних товарів, дадуть можливість платникам податків-фізособам подавати декларацію про доходи зі свого смартфона та суттєво спростять процес відшкодування ПДВ. Головна мета – знизити вплив людського чинника на процес адміністрування податків і повністю усунути корупційні ризики.