Нові правила щодо бенефіціарів. Аналіз закона №2571

Президент України підписав Закон № 2571*, який містить досить багато змін щодо подання юрособами даних про бенефіціарів. Незважаючи на те, що цей процес було призупинено на період воєнного стану**, звернути увагу на нього потрібно вже зараз. Особливо тим юрособам, які «бенефіціарні» дані ще не подавали. Тож давайте розбиратися.

Про що пам’ятати у контексті змін?

Як було раніше? У контексті «бенефіціарної повинності» потрібно було пам’ятати про три речі:

1) подання даних про бенефіціарів та структури власності. У тому числі тими юрособами, які були зареєстровані до 28.04.2020 (дата набрання чинності Законом № 361***) та до 11.07.2021 (дата набрання чинності документом про форму та зміст структури власності). Такі юрособи мали подати дані та структуру власності до 11.07.2022 включно (це останній актуальний довоєнний строк). Потім, у зв’язку із воєнним станом, цей строк було продовжено;

2) щорічне підтвердження даних (спойлер ☺: скасоване Законом 2571, детальніше див. нижче);

3) внесення змін до даних про бенефіціарів протягом 30 робочих днів із дня виникнення змін (у зв’язку із воєнним станом заморожено)

*** Закон України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом…» від 06.12.2019 № 361-IX.

Подавати дані про бенефіціарів, а також структуру власності мають юрособи незалежно від організаційно-правової форми. ТОВ, приватні підприємства, акціонерні товариства та ін. Однак існує перелік юросіб, які звільняються від обов’язку подавати ці дані. До речі, у цей перелік Закон № 2571 вносить зміни (див. нижче). Перелік юросіб-винятків виключний. Тож не потрапили до переліку, отже, маєте подавати дані.

Подавати дані = вказувати дані конкретних осіб або повідомляти про відсутність бенефіціарів із зазначенням причин такої відсутності. Ті, у кого бенефіціари відсутні, все одно мають подавати структуру власності****.

**** Нагадаємо: у структурі власності вказуються не тільки бенефіціари, а дані про усіх засновників. Якщо засновником/учасником/власником юрособи є юрособа, то розкриваються дані про засновників такої юрособи-засновника. Розкриття даних про засновників/учасників/власників зупиняється на фізичних особах.

Бенефіціари — фізичні особи, які здійснюють вирішальний вплив на діяльність тієї чи іншої юрособи.

Такі особи — це не тільки засновники/учасники/власники із часткою 25 % і більше у статутному (складеному) капіталі

Усе тому, що може йтися як про прямий вирішальний вплив, так і про непрямий.

Прямим впливом володіють ті самі засновники/учасники/власники із часткою 25 % і більше у статутному (складеному) капіталі юрособи. А от непрямим впливом може володіти як учасник/засновник/власник юрособи (юрособи-засновника), так і фізособа, яка не є учасником/засновником/власником.

Приклад непрямого впливу. У ТОВ є три учасники: особа 1 (20 % у статкапіталі), особа 2 (20 % у статкапіталі), особа 3 (60 % у статкапіталі). Особа 1 та особа 2 — подружжя. У цьому випадку, незважаючи на те, що у двох осіб лише по 20 %, бенефіціарами будуть усі три учасники. Особа 3 — з прямим вирішальним впливом, а особи 1 та 2 — з непрямим. Тобто фактично частки подружжя для визначення бенефіціарного статусу сумуються.

Дані про бенефіціарів вносяться у ЄДР. Для цього можна звертатися до держреєстратора (наприклад, через ЦНАП*****) або нотаріуса, який має право здійснювати реєстраціїні дії щодо юросіб та ФОП.

***** Центр надання адміністративних послуг.

Про яку нормативку йтиметься? Оперуватимемо в основному у цій статті трьома законами:

1) Законом № 2571, який вносить зміни, зокрема, і в документи з пп. 2 та 3 цього списку;

2) Законом № 361;

3) Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань» від 15.05.2003 № 755-IV (далі — Закон № 755).

Коли «запрацюють» зміни? Усі змінені та нові норми, про які ми будемо говорити, набудуть чинності 29.12.2022 (через 3 місяці з дня офіційного опублікування Закону № 2571). Тобто вони з’являться у оновлених нормативно-правових актах тільки з цієї дати.

Тепер детально поговоримо про те, що у контексті бенефіціарів змінює Закон № 2571.

Подання «бенефіціарних» документів

Нові строки. Як ми казали вище, є первинне оновлення даних про бенефіціарів та внесення змін у дані щодо них. Щодо внесення змін строки залишилися незмінними (див. нижче). Однак строки первинного оновлення змістилися.

Тепер юрособа має первинно оновити дані щодо бенефіціарів у ЄДР протягом 6 місяців з дня набрання чинності нормативкою, що затверджує форму та зміст структури власності і методологію визначення юрособою бенефіціара. Але не раніше спливу 90 днів з дня припинення або скасування воєнного стану.

Це означає, що якщо воєнний стан скінчиться до спливу 6 місяців, то орієнтуємося саме на 6 місяців з дати набрання чинності нормативкою, що затверджує зміст, структуру власності та методологію визначення бенефіціара.

Якщо ж воєнний стан не скінчиться до спливу цих 6 місяців, то на подання необхідних документів у юрособи буде ще 90 днів з дня закінчення воєнного стану. Тобто на те, що спливуть 6 місяців з дня появи нормативки, яка затверджує зміст, структуру власності та методологію визначення бенефіціара, у цьому випадку не зважаємо.

Зверніть увагу на такі моменти.

По-перше,

методології визначення юридичною особою бенефіціара ще немає

Вона затверджуватиметься КМУ та НБУ і публікуватиметься на офіційному сайті Мінфіну: mof.gov.ua/uk. Тож для того, щоб рахувати 6-місячний строк, чекаємо на появу методології.

По-друге, якщо ваша юрособа вже подавала дані про бенефіціарів та структуру власності, то переподавати її непотрібно. Але у разі якщо за появи методології визначення юрособою бенефіціарів ви розумієте, що у «бенефіціарних» даних є якісь неточності або помилки, то у вас буде ще час на їх виправлення. Виправити усе потрібно протягом 6 місяців з дня набрання чинності нормативкою, яка затверджує форму, зміст, структуру власності, а також методологію. До речі, тут вже не згадується про особливості спливу цього строку в умовах воєнного стану.

По-третє, якщо юрособа жодного разу не подавала дані про бенефіціарів та структуру власності, але мала це зробити до 11.07.2022 (за старими, довоєнними строками), то хвилюватися не потрібно. Ніяких штрафів для вас не буде. Вам потрібно чекати на методологію визначення бенефіціарів та подавати дані вже у нові строки. Усе тому, що граничний строк у зв’язку із воєнним станом було продовжено. А далі вже діятимуть оновлені норми із новими строками.

Подаємо «бенефіціарні» документи лише у разі зміни даних щодо бенефіціарів. Зверніть увагу: з 29.12.2022 на рівні Закону № 755 буде закріплено, що подавати «бенефіціарні» документи під час інших держреєстраційних дій потрібно, тільки якщо у даних щодо бенефіціарів або структурі власності відбуваються зміни. Винятки: первинне оновлення даних про бенефіціарів та держреєстрація юрособи.

Крім того, згадку про «бенефіціарні» документи та структуру власності прибрали з пакетів документів деяких держреєстраційних дій. Наприклад, з пакета документів для реєстрації ліквідації юрособи (внесення до ЄДР запису «припинено»), переходу зі звичайного статуту на модельний та навпаки, реєстраційних дій щодо відокремлених підрозділів та ін.

Хоча раніше відбувалося так само. Якщо у держреєстраційній заяві за відповідною формою ви вказували, що дані щодо бенефіціарів знаходяться у актуальному стані, то додатково подавати «бенефіціарні» документи було непотрібно (лист Мін’юсту від 23.04.2020 № 3887/8.4.4/32-20). Та закріплення практично того ж правила на рівні Закону № 755 зайвим, однозначно, не буде.

Юрособи, яким НЕ потрібно подавати дані

Перелік тих юросіб, яким не потрібно подавати дані про бенефіціарів та структуру власності, дещо підкоригували. Ще раз нагадаємо: подавати дані — означає вказувати дані конкретних осіб або повідомляти про відсутність бенефіціарів із зазначенням причин такої відсутності.

Усе так само, якщо юрособа не потрапила до переліку винятків, то їй доведеться подавати дані про бенефіціарів та структуру власності.

Для зручності розмістимо у таблиці перелік до та після змін.

Не потрібно подавати дані про бенефіціарів / їх відсутність та структуру власності

Зверніть увагу на такі моменти.

По-перше, усе так само до переліку тих, кому можна не подавати дані щодо бенефіціарів (їх наявність або відсутність) та структуру власності, не потрапляють деякі категорії неприбутківців. Тобто тим же благодійним фондам потрібно подавати ці дані та документи.

По-друге, до винятків не потрапили юрособи, у яких лише один засновник/учасник/власник. Тобто якщо, наприклад, у ТОВ єдиний учасник (100 % у статутному капіталі) і фізосіб з непрямим впливом на юрособу немає, то такій юрособі потрібно подавати дані про бенефіціарів та структуру власності. При цьому вказувати цього єдиного учасника як бенефіціара.

По-третє, вважаємо, що усі юрособи, які потрапили до колонки 2 нашої таблиці, не подають даних ані про бенефіціарів, ані про їх відсутність, ані про структуру власності. Усе тому, що у нових нормах чітко зазначатиметься: усі вимоги ст. 5¹ Закону № 361 не поширюються на перелік юросіб-винятків (нова ч. 8 ст. 5¹ фінмоніторингового Закону № 361). А у цій статті (тобто новій ст. 5¹ Закону № 361) згадується і про подання даних щодо бенефіціарів, і про подання даних щодо їх відсутності, і про оновлення таких даних, і про подання структури власності.

Скасовано щорічне підтвердження даних про бенефіціарів. З 29.12.2022 щорічно подавати підтвердження даних про бенефіціарів не потрібно.

Щорічне підтвердження — це подання заяви за формою 6****** до держреєстратора протягом 14 календарних днів з дати держреєстрації юрособи. Однак більшість юросіб його не подавала жодного разу. Усе тому, що свого часу Мін’юст зазначив, що ці юрособи з «бенефіціарною повинністю» мають подавати щорічне підтвердження лише з 2023 року ).

****** Затверджена наказом Мін’юсту від 18.11.2016 № 3268/5.

Тож

кожного року бігти до держреєстратора із заявою за формою 6 вже не потрібно

Однак залишається первинне оновлення даних про бенефіціарів та внесення змін до цих даних.

Зміна даних про бенефіціарів або структури власності

Юрособа зобов’язана підтримувати дані про бенефіціарів та структуру власності у актуальному стані. У разі зміни цих даних, їх потрібно вносити до ЄДР, звернувшись до держреєстратора або нотаріуса, який має право вчиняти держреєстраційні дії щодо юросіб та ФОП. Також має запрацювати подання цих даних у електронному вигляді.

Строк для внесення змін, як ми і казали, залишився тим самим — 30 робочих днів, з дня їх виникнення у бенефіціарів. Нагадаємо ще раз: у зв’язку із воєнним станом цей строк заморожено. Принаймні таких висновків можна дійти, почитавши лист Мін’юсту від 09.06.2022 № 44816/55964-26-22/8.4.3 .

Раніше у бухгалтерів, юристів, директорів виникали труднощі зі збором інформації про бенефіціарів. Не усі вони хотіли надавати дані для внесення їх до ЄДР.

Однак з 29.12.2022 усе має змінитися. Тепер засновники/учасники/власники і фізособи, які мають вирішальний вплив на діяльність юрособи, зобов’язані надавати дані про бенефіціарів своїм юрособам. При цьому робити вони це повинні:

— на запит своїх юросіб; або

— самостійно, протягом 5 робочих днів з дати виникнення зміни даних щодо бенефіціарів.

До речі, нагадаємо: якщо ви виявили якісь помилки або неточності у даних щодо бенефіціарів, то для їх виправлення необхідно звернутися до держреєстратора протягом 3 робочих днів з дня їх виявлення (ч. 23 ст. 17 Закону № 755, ч. 4 ст. 5¹ Закону № 361 у редакції Закону № 2571).

Позначка у ЄДР про можливу недостовірність даних

З 29.12.2022 держреєстратор матиме право вносити запис про можливу недостовірність даних щодо бенефіціарів, а потім і взагалі може видалити дані про них з ЄДР.

У чому суть? У Мін’юст повідомлятимуться дані про розбіжності між фактичними відомостями щодо бенефіціарів і структури власності юрособи та даними, що містяться у ЄДР. Йдеться, зокрема, про виявлення неповноти, неточностей чи помилок.

Далі держреєстратор перевіряє цю інформацію за вказівкою того ж Мін’юсту (у тому числі вимагає пояснень від юрособи). Якщо відповіді від юрособи немає протягом визначеного строку або виявлено неактуальність інформації — дані про бенефіціара(ів) виключаються із ЄДР.

Хто надсилатиме повідомлення? Надсилати такі повідомлення зможуть:

— органи держвлади;

— правоохоронці;

— суб’єкти первинного фінмоніторингу (банки, інші фінустанови, страховики, нотаріуси, адвокати, аудитори та інші);

— інші особи (якщо інформація стосується такої особи).

По факту, суб’єкти первинного фінмоніторингу про проблеми з бенефіціарами мали б повідомляти і раніше. Однак не у Мін’юст. Наприклад, банки мали повідомляти у НБУ, бухгалтери-ФОП — у Мінфін тощо.

Особливо цікава категорія «інші особи». До речі,

ви навіть не дізнаєтеся, хто саме повідомив про сумніви у «бенефіціарних» даних

Усе тому, що розголошення даних про таких інформаторів заборонене (окрім випадків, передбачених законом) (ч. 6 ст. 5¹ Закону № 361 у редакції Закону № 2571). Тобто за бажання такі «інші особи» можуть створити зайві проблеми юрособі.

До речі, повідомлення про проблеми з «бенефіціарними» даними для адвокатів, нотаріусів, страховиків та аудиторів не буде вважатися порушенням відповідної таємниці. Вони не нестимуть жодної відповідальності.

Причому, якщо йдеться про адвоката чи нотаріуса, відповідальності не буде, навіть якщо таким повідомленням завдано шкоди юридичним або фізичним особам.

Юрособа отримала вимогу від держреєстратора: що робити? Потрібно надати пояснення та підтвердні документи щодо виявлених проблем з даними щодо бенефіціарів.

Пояснення і підтвердні документи необхідно надати держреєстратору протягом 30 робочих днів з дня направлення вимоги. Порядок надання юрособами відповідей на такі вимоги, а також порядок їх розгляду затверджуватиметься Мін’юстом за погодженням з Мінфіном.

Держреєстратори перевірятимуть надану юрособою інформацію протягом 10 робочих днів з дня отримання пояснень. Якщо усе гаразд, позначка про можливу недостовірність даних виключається з ЄДР.

Зверніть увагу: задля перевірки даних про бенефіціарів держреєстратори отримали досить широкі повноваження (див. ч. 6 ст. 5¹ Закону № 361 у редакції Закону № 2571). Зокрема, право вимагати від фіз- та юросіб надання інформації, у тому числі пояснень, необхідних для встановлення бенефіціарів, надання копій документів. А також, увага, право вимагати доступу до приміщень юрособи, здійснювати огляд речей та документів за місцезнаходженням юросіб.

На нашу думку, вже надто широкі ці повноваження. Особливо щодо доступу до приміщень юрособи та огляду саме речей. Тим більше деякі юрособи зареєстровані за домашньою адресою директора або засновника. І тут не варто забувати про ст. 30 Конституції України: не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду.

Гадаємо, що держреєстратори такими правами будуть користуватися вкрай рідко і усе обмежуватиметься лише письмовою вимогою надати пояснення і документи, що їх підтверджуть.

Що як не подавати документи і пояснення? Якщо держреєстратор не отримає відповідь від юрособи протягом 30-денного строку, то дані про бенефіціара виключаються з ЄДР за вказівкою Мін’юсту.

Повторимо: неотримання відповіді від юрособи — не єдина підстава для виключення «бенефіціарних» даних. Такою підставою також може бути встановлення неактуальності інформації про бенефіціара та/або структуру власності.

Виключення даних = додаткові проблеми для юрособи

У першу чергу при спілкуванні з банком або іншими фінустановами. Справа у тому, що такі юрособи одразу потрапляютимуть до категорії клієнтів з високим ризиком ділових відносин. Або фіноперації без встановлення ділових відносин цих осіб будуть вважатися ризиковими (ч. 5 ст. 7 Закону № 361 у редакції Закону № 2571).

Це означає, що банки та інші фінустанови змушені будуть проводити посилені заходи перевірки клієнта (ч. 1 ст. 12 Закону № 361). Тобто вони запитуватимуть у юрособи додаткові документи, що може гальмувати, зокрема, переказ коштів.

Проте не здивуємося, якщо сумніви щодо клієнта та додаткові заходи перевірки банки та інші фінустанови будуть проводити вже на етапі запису у ЄДР про можливу недостовірність даних щодо бенефіціарів. Бо є ще критерії підозрілості фіноперації (діяльності), які банки та інші фінустанови встановлюють самостійно (ст. 21 Закону № 361). До них така ситуація і може потрапити.

Подання «бенефіціарних» документів: копії паспортів

Паспорт для виїзду за кордон резидента-бенефіціара. Нагадаємо про таке.

За загальним правилом у «бенефіціарному» пакеті документів подається, зокрема, нотаріально засвідчена копія паспорта-книжечки резидента-бенефіціара. Однак резиденту можна було не подавати ніяких копій, якщо він мав паспорт у формі ID-картки.

Уся фішка у тому, що паспорт-книжечка не містить номера з Єдиного держдемреєстру, який є у паспорта у формі ID-картки. А якщо є цей номер, то можна нотаріально засвідчену копію паспорта не подавати. Звідси Мін’юст у своїх листах******* зазначав, що можна вказувати дані про паспорт громадянина України для виїзду за кордон. Бо це такий самий документ, що посвідчує особу, — раз. У ньому є той самий номер із Єдиного держдемреєстру — два. І в такому випадку можна не подавати ні нотаріально засвідчену копію паспорта для виїзду за кордон, ні нотаріально засвідчену копію паспорта-книжечки.

******* Див. листи Мін’юсту від 13.11.2020 № 9338/8.4.4/32-20 та від 05.09.2022 № 75872/8.4.3/32-22.

Але деякі держреєстратори не погоджувалися із таким підходом Мін’юсту. Тепер проблема має бути знята. Про це свідчитиме оновлений п. 9 ч. 2 ст. 9 Закону № 755. Тобто юрособа може не подавати нотаріально засвідчену копію паспорта-книжечки резидента або копію паспорта для виїзду громадянина України за кордон, якщо у резидента:

— паспорт у формі ID-картки або

— є паспорт громадянина України для виїзду за кордон і в ньому є номер із Єдиного держдемреєстру. Також дані саме щодо цього паспорта ми зазначаємо у відповідній заяві. Тільки пам’ятайте, що підходить виключно паспорт для виїзду за кордон, виданий після 2015 року. Саме з 01.01.2015 у таких паспортах з’явився номер з Єдиного держдемреєстру (п. 3 постанови КМУ від 07.05.2014 № 152). До цього зазначався ідентифікаційний код.

Також нотаріальне посвідчення паспорта-книжечки бенефіціара-резидента не знадобиться, якщо «бенефіціарні» документи подаватимуться у електронному вигляді (через портал «Дія», наприклад). Зауважимо: поки жоден сайт чи портал не дозволяє подати «бенефіціарні» документи онлайн. Тож чекаємо з нетерпінням на появу відповідного функціоналу.

Копія паспорта нерезидента. До набрання чинності Законом № 2571, якщо бенефіціаром була фізособа-нерезидент, то у «бенефіціарному» пакеті документів подавалася нотаріально засвідчена копія документа, що посвідчує його особу. Однак коли «запрацюють» зміни із цього Закону, то йтиметься про документ, що не тільки посвідчує особу іноземця, але і його громадянство (підданство).

Важливий момент: якщо ваш бенефіціар-іноземець є громадянином (підданим) декількох країн, то про усі громадянства (підданства) доведеться повідомляти держреєстратору (п. 9 ч. 2 ст. 9 Закону № 755 у редакції Закону № 2571).

Зверніть увагу: замість терміна «нерезидент» у Законі № 755 буде фігурувати термін «іноземець». Різниця у тому, що іноземець може бути і резидентом України. Наприклад, якщо має посвідку на постійне проживання. Але у будь-якому випадку, якщо у юрособи бенефіціар-іноземець із посвідкою на постійне проживання, то він може надати копію такої посвідки.

«Термін придатності» нотаріального посвідчення. З 29.12.2022 нотаріальне засвідчення копій паспорта бенефіціара (якщо все-таки без нього не обійтися) має бути здійснене не пізніше ніж за 90 календарних днів до дня подання цього документа держреєстратору (див. ч. 21 ст. 17 Закону № 755 у редакції Закону № 2571).

Штрафи

З 29.12.2022 за проблеми з бенефіціарами чекають не тільки адмінштраф для директора, а й фінансова санкція для юрособи. Крмі того, можуть постраждати резиденти України, які є засновниками/власниками/учасниками. При цьому як юрособи, так і фізособи. Для них передбачатимуться окремі штрафи.

Нагадаємо: на сьогодні існує лише адмінштраф, який має накладатися на винну посадову особу юрособи (ч. 6 ст. 166¹¹КУпАП). Його розмір — від 17000 до 51000 грн. 

А от з 29.12.2022 у держреєстраційному Законі № 755 з’явиться ще й нова ч. 4 ст. 35. У ній будуть усі додаткові фінсанкції (див. таблицю нижче).

Нові фінсанкції за проблеми з бенефіціарами

Застосовувати ці нові фінсанкції будуть представники Мін’юсту у порядку, встановленому тим же Мін’юстом. Порядку, звісно, поки немає.

Зверніть увагу: на юрособу не накладатимуться фінсанкції із таблиці (див. вище), якщо засновники не відповіли їй на запит щодо актуальних даних про бенефіціарів. Але законодавець не передбачив такого звільнення у ситуації, коли засновник не повідомив юрособу про «бенефіціарні» зміни протягом 5 робочих днів з дня виникнення таких змін.

Однак, на нашу думку, кожен з цих випадків (невідповідь на запит та неповідомлення про зміни) мають звільняти директора від адміністративної відповідальності за ч. 6 ст. 166¹¹ КУпАП.

Загалом, поки потрібно трохи почекати. Є час на освоєння «бенефіціарних» нововведень. Та й можливо, це не остаточні зміни.