Нові ставки судового збору – боротьба з судами чи платниками податків?

Що ж змінилося?

Насамперед зазначимо, що сплата судового збору диференційована залежно від статусу сторони, що подає позов. Тож відтепер для юросіб, суб’єктів владних повноважень та фізосіб чи фізосіб-підприємців встановлено окремі ставки судового збору. При цьому максимальне обмеження для сплати збору тепер передбачене лише для  фізосіб та фізосіб-підприємців. Сума судового збору для  юридичних осіб, суб’єктів владних повноважень залежатиме від суми позову без обмежень.

Суди загальної юрисдикції (місцеві суди). У разі звернення до місцевих судів розмір судового збору для позовів майнового характеру з 01.09.2015 р. становитиме 1,5 % ціни позову, але не менше 1218 грн для юросіб, та 1 % ціни позову, але не менше 487,20 грн та не більше 6090 грн (до цього часу –  1 % ціни позову, але не менше 243,60 грн та не більше 3654 грн) для всіх позивачів. Для позовів немайнового характеру — 1218 грн для юросіб та фізосіб-підприємців, 487,20 грн — для фізосіб ( на сьогодні — 542,60 грн для всіх).

Господарські суди. Ставки судового збору не зменшено, хоча останнім часом неодноразово зверталась увага на те, що саме через неймовірно великі розміри збору значно поменшало спорів у господарських судах. До того ж суди за таких умов дуже неохоче йшли на розстрочення сплати збору до винесення судового рішення.

Отже, тепер маємо ще сумнішу картину. Звернутись з позовом до господарського суду тепер можна, сплативши судовий збір  у розмірі 1,5 % ціни позову, але не менше 1218 грн та не більше 182700 грн ( на сьогодні – 2 % ціни позову але не менше 1827 грн та не більше 73080 грн).

Окрім того, вдвічі збільшені розміри збору при поданні:

  • заяви про затвердження плану санації до порушення провадження у справі про банкрутство — 2436 грн,
  • заяви про порушення справи про банкрутство — 12180 грн,
  • заяви кредиторів, які звертаються з грошовими вимогами до боржника після оголошення про порушення справи про банкрутство, а також після повідомлення про визнання боржника банкрутом; заяви про визнання правочинів (договорів) недійсними та спростування майнових дій боржника в межах провадження у справі про банкрутство; заяви про розірвання мирової угоди, укладеної у справі про банкрутство, або визнання її недійсною — 2436 грн.

Адміністративні суди. Найбільш проблемним тепер буде оскарження податкових повідомлень-рішень, інших рішень про визначення грошових зобовязань та дій органів ДФС (митних органів тощо).

При зверненні платників податків до окружних адміністративних судів доведеться сплатити судовий збір:

 – для позовів майнового характеру (при оскарженні рішень про визначення грошових зобовязань):

  • суб’єктом владних повноважень, юрособою – 1,5 % ціни позову, але не менше 1218 грн без максимального обмеження суми збору ,
  • фізособою або фізособою-підприємцем – 1 % ціни позову, але не менше 487,20 грн та не більше 6090 грн.

На сьогодні сума судового збору становить 2 % ціни позову, але не менше 1827 грн та не більше 4 872 грн для всіх.

 –  для позовів немайнового характеру (при оскарженні, зокрема, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень):

  • суб’єктом владних повноважень, юрособою або фізособою — підприємцем — 1218 грн,
  • фізособою — 487,20 грн.

На сьогодні сума судового збору становить 73,08 грн для всіх.

УВАГА! На даний час під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 % розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги. З 01.09.2015 р ця норма скасована.

Щодо подання апеляційних та касаційних скарг, то у всіх судах збір за подання скарг тепер оплачуватиметься у розмірі 110 % та 120 % відповідно від суми збору, сплаченого при поданні позову ( раніше — 50% та 70 % відповідно). Звернення до ВСУ обійдеться у розмірі 120 % від суми збору, сплаченого при поданні позову.

Правда, тепер всі органи державної та виконавчої влади, органи місцевого самоврядування позбавлені будь-яких пільг при зверненні до всіх судових інстанцій (стаття 5 Закону України “Про судовий збір” викладена у новій редакції).

Крім того, новим Законом суди зобов’язали перевіряти зарахування судового збору до спеціального фонду держбюджету перед відкриттям (порушенням) провадження у справі.

Наталія Канарьова, “Дебет-Кредит”

Share
Опубліковано
Buhgalter
Мітки: суд

Recent Posts

Подключение домашнего интернета: как выбрать надежный и стабильный вариант

Сегодня стабильное интернет-соединение — это не просто удобство, а необходимый элемент комфортной жизни. Онлайн-обучение или…

4 дні ago

Локальний бізнес vs великі мережі: чому варто підтримувати місцеві компанії?

Сьогодні споживачі мають широкий вибір між покупками у великих міжнародних мережах та підтримкою локальних підприємств.…

1 тиждень ago

Коли можна не подавати додаток 1 до єдиної звітності з ПДФО, ВЗ та ЄСВ?

ДПС в Івано-Франківській області розповідає, що форму Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків…

2 тижні ago

Чи треба індексувати зарплату у лютому 2025 року?

Нагадаємо, що стаття 34 Держбюджету-2025 містить три ключові положення: •Індекс споживчих цін для індексації грошових…

3 тижні ago

Які правила надання відстрочки для студентів та викладачів?

Міноборони розповідає, що надання відстрочки здобувачам професійної, фахової передвищої та вищої освіти, інтернів і докторантів, а також…

4 тижні ago

З 1 лютого будуть зменшені ліміти на карткові перекази

Ще 10 грудня 2024 року окремі банки підписали Меморандум про забезпечення прозорості функціонування ринку платіжних…

4 тижні ago