31 грудня 2019 року вступила в дію постанова №1132 Кабінету Міністрів України «Деякі питання здійснення державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю», якою затверджено Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю («Порядок»). Порядок модифікує процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними та фізичними особами, які використовують найману працю, яка існувала раніше.
Багато у чому Порядок повторює положення попереднього Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, скасованого 14 травня 2019 року постановою Шостого апеляційного адміністративного суду. Однак деякі процедури контролю за дотриманням законодавства про працю зазнали змін, тож розглянемо їх більш детально.
Види перевірок та контролюючі органи
Основної формою контролю, відповідно до Порядку, є лише інспекційне відвідування, які за своєю суттю є позаплановими заходами. Контроль за дотримання законодавства про працю покладається на Державну службу України з питань праці («Держпраці») та виконавчі органи міських рад міст обласного значення та сільських, селищних, міських рад об’єднаних територіальних громад, посадовим особам яких видаються відповідні посвідчення. При цьому до повноважень інспекторів органів місцевого самоврядування відносяться лише виявлення неоформлених працівників та контроль у сфері оплати праці.
Підстави для перевірок
Найперше, на що варто звернути увагу, це зміни в переліку інформації від державних органів, яка може слугувати підставою для інспекційного відвідування. До підстав проведення перевірок, як і раніше, відносяться: звернення працівника; звернення фізичної особи, стосовно якої порушено правила оформлення трудових відносин; рішення керівника Держпраці виключно з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел; рішення суду; інформація Державної служби статистики та її територіальних органів (про наявність заборгованості з виплати заробітної плати), Державної фіскальної служби України («ДФС») та її територіальних органів, Пенсійного фонду України («ПФУ») та його територіальних органів, профспілкових органів.
До позитивних нововведень можна віднести виключення з переліку такої інформації відомостей від ДФС про роботодавців, які мають заборгованість із єдиного соціального внеску. Також Порядок конкретизує, за яких умов дані з ПФУ про роботодавців, які нараховують зарплату працівників у розмірі, меншому за мінімальну може слугувати підставою для перевірки. Відтепер кількість таких працівників має дорівнювати або перевищувати 30 відсотків від загальної кількості. Раніше таку відсоткову межу не вказували.
В той же час, перелік підстав для візиту інспектора праці розширився, і до нього включено:
- за дорученням Прем’єр-міністра України;
- за зверненням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини;
- за запитом народного депутата;
- у разі невиконання вимог припису інспектора Держпраці.
Повідомлення посадових осіб органів державного нагляду (контролю), правоохоронних органів, якщо вони виявили під час виконання своїх повноважень ознаки порушень законодавства про працю може слугувати підставою для інспекційного відвідування тільки у частині неоформлення та/або порушення порядку оформлення трудових відносин.
Також інспекційні відвідування мають проводитися лише з питань виявлення неоформлених трудових відносин, якщо Держпраці отримало інформацію:
- від ДФС та її територіальних органів про:
(1) невідповідність кількості працівників обсягам виробництва (виконаним роботам, наданим послугам) до середніх показників за відповідним видом економічної діяльності,
(2) факти порушення законодавства про працю, виявлені під час виконання повноважень;
- від ПФУ та його територіальних органів про:
(1) фізичних осіб, які виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами в одного роботодавця понад рік,
(2) роботодавців, у яких 30 і більше відсотків фізичних осіб працюють на умовах цивільно-правових договорів.
Таким чином, до зони ризику, в першу чергу, потрапляють роботодавці, які використовують працю фізичних осіб на умовах цивільно-правових договорів та переукладають їх упродовж року. Особливо ризикованою є ситуація, коли кількість осіб, що працюють на цивільно-правових умовах становить більше 30 відсотків працівників підприємства.
Попередження про перевірки
Як і раніше, незважаючи на те, що профільний Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» («Закон») не передбачає жодних раптових перевірок з боку Держпраці, до Порядку було включено право інспекторів праці під час проведення інспекційних відвідувань із питань виявлення неоформлених трудових відносин самостійно та в будь-яку годину доби з урахуванням вимог законодавства про охорону праці проходити до будь-яких виробничих, службових, адміністративних приміщень об’єкта відвідування, у яких використовують найману працю.
При цьому про проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин інспектор праці, повідомляє об’єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі, якщо тільки він не вважатиме, що таке повідомлення може завдати шкоди інспекційному відвідуванню.
Враховуючи підвищену увагу Держпраці до пошуку так званих прихованих трудових відносин, підприємствам варто бути готовими до раптових перевірок без попередження, особливо якщо такі підприємства широко використовують послуги фізичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
