Нюанси заповнення Табеля обліку робочого часу

У своїй роботі служби персоналу щомісяця мають справу з кадровими документами, зокрема з Табелем обліку використання робочого часу. Із назви цього документа випливає, що за ним враховуватимуть, як працівник використовував свій робочий час. То що ж це за фрукт такий і для чого він потрібен? Що являє собою цей документ? Чи можна обійтися без нього? Які особливості заповнення Табеля в окремих випадках?

Документи статті

КЗпП — Кодекс законів про працю України.
Закон № 504 — Закон України «Про відпустки» від 15.11.1996 р. № 504/96-ВР.
Наказ № 489 — наказ Держкомстату «Про затвердження типових форм первинної облікової документації зі статистики праці» від 05.12.2008 р. № 489.
Порядок № 1266 — Порядок обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затверджений постановою КМУ від 26.09.2001 р. № 1266.
Перелік № 578/5 — Перелік типових документів, що створюються під час діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інших установ, підприємств і організацій, із зазначенням строків зберігання документів, затверджений наказом Мін’юсту від 12.04.2012 р. № 578/5.
Положення № 340 — Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затверджене наказом Мінтрансу від 07.06.2010 р. № 340.
Інструкція № 59 — Інструкція про службові відрядження в межах України та за кордон, затверджена наказом Мінфіну від 13.03.1998 р. № 59.

Табель: визначення та застосування

На виконання законних вимог, зокрема глав IV–VII КЗпП, на підприємствах, в установах, організаціях роботодавець зобов’язаний вести облік робочого часу. Такий облік дозволяє визначити кількість годин, відпрацьованих кожним найманим працівником. Підрахунок кількості відпрацьованого часу ведуть у Табелі обліку використання робочого часу (далі — Табель).

Табель — це поіменний список працівників відділу, служби чи іншого структурного підрозділу підприємства, установи, організації з відмітками про використання робочого часу протягом облікового періоду.

Він ведеться окремо за категоріями працюючих (керівники, спеціалісти, службовці, робітники), а у межах категорій — у порядку табельних номерів або в алфавітному порядку. Якщо підприємство, установа невелика, то всі працівники можуть бути об’єднані в одному Табелі.

З якою метою ведуть Табель? Поза сумнівом, одне з основних застосувань цього документа — на підставі його даних нараховують зарплату працівникам.

Але коло застосування Табеля набагато ширше, ніж здається на перший погляд. Розширений перелік цілей використання Табеля було наведено в листі Мінпраці. Так, Мінпраці у листі від 01.06.2005 р. № 36-211 зазначило, що, зокрема, складати Табель роботодавцю необхідно для:

1) обліку кількості відпрацьованого робочого часу всіх категорій працюючих, у тому числі для розрахунку зарплати працівникам, оплата праці яких залежить від відпрацьованого часу;

2) контролю за дотриманням працюючими встановленого режиму робочого часу;

3) для отримання даних про відпрацьований час, необхідний для розрахунку виплат працівникам (наприклад, для розрахунку оплати днів хвороби, відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами, відпусток, днів відряджень);

4) для складання статистичної звітності з праці.

Таким чином, Табель — універсальне джерело інформації про використання робочого часу. У цьому документі містяться відомості і про фактично відпрацьовані години, і про невідпрацьований час. Табель дає можливість зрозуміти, як провів час, відведений для виконання трудових обов’язків, кожен співробітник і як робочий час використовується підрозділом або підприємством, установою в цілому. Дані Табеля можна застосовувати для підтвердження трудового стажу конкретного працівника, аналізу ефективності структури підприємства, установи, оптимізації штатного розкладу.

Крім того, при проведенні перевірки правильності розрахунку допомоги по тимчасовій непрацездатності Табель обліку робочого часу можуть вимагати фахівці фондів соціального страхування. Вимагати Табель для перевірки деяких відомостей можуть також інспектори Пенсійного фонду. Представники інспекції з праці на підставі Табеля можуть оцінити, чи не порушено права працівників, наприклад, у частині дотримання норм про надурочні години.

Отже, Табель є:

• документом, який дозволяє врахувати фактично відпрацьований співробітником час;
• первинним документом щодо обліку розрахунків з персоналом;
• базою для статистичних розрахунків.

Хто веде Табель

Табель ведуть усі юридичні особи незалежно від кількості працевлаштованих у них працівників. Обов’язковим є ведення Табеля і для малих підприємств (лист Мінпраці від 13.05.2010 р. № 140/13/116-10). Також доречно вести Табель і фізичним особам — підприємцям для їх найманих працівників.

Якщо працівників небагато, Табель заповнює бухгалтер. У великих установах Табель ведуть працівники кадрової служби (відділу), а за необхідності може вводитися спеціальна посада «табельник». Нерідко ж табельний облік покладається на одного з працівників наказом керівника (особа, відповідальна за ведення Табеля).

Кого враховувати в Табелі

Табель ведуть на всіх працівників. Мінпраці у своєму листі від 01.06.2005 р. № 36-211 зазначало, що працівники, які працюють на умовах строкових трудових договорів, мають такі самі трудові права і обов’язки, як і працівники, що уклали трудові договори на невизначений строк. Це означає, що Табель ведуть як на постійних, так і на тимчасових працівників.

Для ведення обліку використання робочого часу кожному працівнику присвоюють табельний номер. Цей же номер зазначають у всіх документах щодо обліку праці та його оплати. У разі звільнення (чи переведення) працівника до іншого цеху (відділу) його колишній табельний номер бажано не присвоювати іншому працівнику, як мінімум, протягом трьох років (щоб уникнути плутанини).

Зверніть увагу! Сумісникам присвоюють окремий табельний номер.

Якщо ж особа працює в порядку суміщення, то їй окремий табельний номер не присвоюють.

Будь-який рух кадрів в установі підтверджується відповідними документами щодо обліку руху персоналу. Заповнення Табеля не виняток. Тому новоприйнятих або звільнених працівників уносять/виключають з Табеля на підставі розпорядчих документів, зокрема наказів, розпоряджень керівника.

Кожного працівника включають до Табеля, як правило, один раз. Виняток — внутрішні сумісники. Їх у Табелі зазначають двічі: для відображення часу основної роботи та часу роботи за сумісництвом (як в одному структурному підрозділі, так і в різних).

Фізична особа виконує роботи або надає послуги за цивільно-правовим договором? Тоді її в Табелі не обліковують (див. лист Мінпраці від 23.04.2010 р. № 115/13/133-10).

Правила ведення Табеля

Для обліку відпрацьованого працівниками часу застосовують Табель типової форми № П-5, затверджений наказом № 489 (застосовують з 01.01.2009 р.). Ця форма включає мінімальну кількість реквізитів та показників, рекомендованих для застосування.

Зверніть увагу! Табель за формою № П-5 має рекомендаційний характер і складається з мінімальної кількості показників, необхідних для заповнення форм державних статистичних спостережень.

Тобто за необхідності цю форму може бути доповнено іншими показниками, необхідними для обліку в установі. Більш того, дозволено застосовувати й іншу форму Табеля. Проте при цьому обов’язковою є наявність первинного обліку показників щодо використання робочого часу, явок і неявок працівників, які визначені формами державних статистичних спостережень з праці (лист Державної служби статистики від 12.01.2012 р. № 9/4-10/9).

Відкривають Табель щомісяця на працівників структурного підрозділу та зазначають у ньому конкретну кількість робочих годин, фактично відпрацьованих (невідпрацьованих) певним працівником. Складають цей документ в одному примірнику за 2–3 дні до початку розрахункового періоду на підставі Табеля за минулий місяць.

Включення працівника до Табеля чи виключення з нього (у зв’язку із звільненням або внутрішнім переміщенням) здійснюють на підставі наказів (розпоряджень) про прийняття на роботу та про припинення трудового договору (контракту).

Своєю чергою, відмітки в Табелі про фактично відпрацьований час, про причини неявок на роботу, про роботу в надурочний час, скорочену тривалість робочого часу чи інші відхилення від нормальних умов роботи роблять тільки на підставі належним чином оформлених документів щодо обліку особового складу.

Що це за документи? Це накази про направлення в службове відрядження, про надання відпустки, листки непрацездатності тощо.

Заповнений Табель обліку використання робочого часу повинен підписати керівник підрозділу.

Облік використання робочого часу здійснюють у Табелі одним із двох таких способів:

• методом суцільної реєстрації явок і неявок на роботу;
• шляхом реєстрації тільки відхилень (неявок, запізнень тощо).

Для відображення використаного робочого часу за кожен день у Табелі відведено два рядки:

• верхній — для запису кількості відпрацьованих або невідпрацьованих годин за відповідними видами витрат робочого часу;
• нижній — для відмітки умовних позначень видів витрат робочого часу (надурочний, нічні години, робота у вихідні та святкові дні, відпустки, тимчасова непрацездатність, прогули, простої тощо).

У Табелі фіксують і скорочений робочий час (наприклад, у передсвятковий день), і запізнення співробітників.

Умовні позначення відпрацьованого та невідпрацьованого часу (буквений та цифровий коди) наведено на титульному аркуші Табеля типової форми № П-5. Ознайомитися з ними неважко, тому тут їх не наводимо.

Табель ведуть протягом місяця, а наприкінці цього періоду в ньому підбивають підсумки щодо кількості годин, відпрацьованих кожним співробітником. Коли складають Табель на аванс, у ньому зазначають і проміжні результати (за першу половину місяця).

Табель в одному примірнику складає уповноважений на це працівник, якого спеціально призначено (наказом по підприємству, установі). Зауважимо, що обов’язки щодо ведення Табеля мають бути зазначені в посадовій інструкції працівника, який несе персональну відповідальність за достовірність і правильність ведення Табеля. Заповнений Табель повинен підписати керівник підрозділу, потім його перевіряє інспектор з кадрів. Після перевірки Табель передають до бухгалтерії для нарахування заробітної плати.

У зв’язку з тим, що зарплату необхідно виплачувати двічі на місяць, відомості про відпрацьований час повинні потрапляти до бухгалтера не рідше одного разу на півмісяця.

У разі звільнення одного або кількох працівників на початку місяця можна скласти на них окремий додатковий Табель. У такому разі бухгалтерія проведе остаточний розрахунок їх заробітної плати. Дублювати ці дані в Табелі за місяць не потрібно. У цьому випадку за один місяць Табель буде складено на двох окремих аркушах.

Нюанси заповнення Табеля

Загальні правила заповнення та ведення Табеля ви знаєте. Але в деяких випадках виникають запитання щодо його заповнення. Зупинимося на них детальніше.

Вихідний або святковий день. Мета Табеля — це накопичення інформації про використання робочого часу. Тому в полях навпроти вихідних днів, а також святкових та неробочих (ст. 73 КЗпП) можна поставити прочерк або залишити їх незаповненими. Тим більше, що Табелем за формою № П-5 спеціального кодування для таких днів не передбачено.

У той же час якщо працівник залучається до роботи у вихідні, святкові дні (тобто для нього робота в такі дні не передбачена трудовим договором згідно з його графіком роботи), то відпрацьований у такому разі час табелюють кодом «РВ» («06»).

Різна тривалість робочого дня при звичайному обліку. Нормальна тривалість робочого часу не повинна перевищувати 40 годин (ст. 50 КЗпП). При цьому, як правило, графіком роботи передбачено однакову тривалість добової роботи (наприклад, 5 днів на тиждень по 8 годин). Проте в деяких установах може бути передбачено різну тривалість робочого дня протягом тижня. У Табелі у такому разі необхідно відображати фактично використаний робочий час у годинах, наприклад, понеділок-четвер — 8 год 15 хв (8,25 год), п’ятниця — 7 год.

Відрядження. Особливістю цього виду робочого часу є те, що дні перебування працівника у відрядженні прирівнюються до звичайного дня роботи за графіком (наприклад, восьмигодинним). У результаті робочі дні, на які припадало відрядження, обліковуються як звичайні робочі дні, а вихідні дні — як неробочі. У цьому випадку день відрядження в Табелі відображають записами:

• що припадає на робочий: у верхньому рядку — «8», у нижньому — «ВД»;
• що припадає на вихідний день: у верхньому рядку — «Х» або прочерк, у нижньому — «ВД».

Якщо працівника відряджають спеціально для роботи у вихідний (святковий, неробочий) день, роботу у відрядженні в такий день позначають у Табелі кодом «ВД» («07») і проставляють кількість годин, відпрацьованих у такий день.

Якщо працівник виїжджає у відрядження у вихідний (святковий, неробочий) день, то день від’їзду у відрядження позначають кодом «ВД» («07»), а наданий пізніше відгул — кодом «ІН» («22»).

Якщо працівник повертається з відрядження у вихідний день (такий день повернення зазначено в наказі), то в Табелі день приїзду з відрядження позначають кодом «ВД» («07»), а наданий пізніше відгул (якщо це передбачено відповідним положенням) — кодом «ІН» («22»).

Відрядження за основним місцем роботи: що в Табелі за сумісництвом? Відповідно до п. 13 розд. І Інструкції № 59 на час відрядження особи, яка працює за сумісництвом, середній заробіток зберігається на тому підприємстві, яке її відрядило. Тобто за дні перебування працівника у відрядженні з основного місця роботи оплата за місцем роботи за сумісництвом не здійснюється. Більш того, чинним законодавством не передбачено надання працівнику відпустки без збереження заробітної плати на роботі за сумісництвом у разі, коли за основним місцем роботи він перебуває у відрядженні.

У такому разі в Табелі щодо працівника-сумісника роблять відмітку «Інші причини неявок («I» або «30»)». Підтвердним документом для такого випадку є довідка з місця роботи працівника за основним місцем роботи або копія наказу (розпорядження) про направлення працівника у відрядження (лист Мінсоцполітики від 23.04.2013 р. № 146/13/133-13).

Ненормований робочий день. Особливість ненормованого робочого дня (НРД) полягає в тому, що працівник виконує роботу понад нормальну тривалість робочого дня. При цьому праця таких працівників, як правило, не підлягає точному обліку в часі.

Години, відпрацьовані працівником надурочно як ненормований робочий час, не оплачують, їх лише компенсують шляхом:

• надання щорічної додаткової відпустки;
• оплати у випадках, передбачених законодавством (наприклад, доплата водіям за НРД у розмірі 25% тарифної ставки).

Оскільки години, перепрацьовані в режимі НРД, не оплачують, то в Табелі їх не відображають. Таким чином, у Табелі зазначають тривалість робочого дня відповідно до встановленої для працівника норми. Наприклад, водій працює з 8-годинним робочим днем. У такому разі в Табелі ставлять 8 відпрацьованих годин навіть за умови, що працівник працював «ненормовано» цього дня.

Пам’ятайте! На працівників, які працюють в умовах НРД, поширюється встановлений у закладі (установі, організації) режим робочого часу. У зв’язку з цим роботодавець не має права систематично залучати працівників, які працюють у такому режимі, до роботи понад установлену тривалість робочого часу.

Особливий облік робочого часу встановлено для водіїв. Так, згідно з п. 6.8 Положення № 340 робочий час водіїв з НРД обліковується у робочих днях (крім роботи у святкові дні, яка обчислюється в годинах). При цьому, крім Табеля, тривалість їхнього робочого часу, відпрацьованого в певний день, фіксується в додаткових облікових формах (додатки 2 і 3 до Положення № 340), в яких водій відображає початок та закінчення кожної робочої зміни. Тобто за цими документами можна простежити конкретну тривалість робочого часу з урахуванням часу, протягом якого водій працював в умовах НРД. Проте підкреслимо, що в Табелі буде відображено тільки робочий час, відпрацьований працівником у межах його норми без урахування «перепрацьованих» годин у режимі НРД.

Неповний робочий час. Для кодування в Табелі роботи в режимі неповного робочого часу (дня, тижня) передбачено два коди:

• «РС» («02») — години роботи працівників, яким встановлено неповний робочий день (тиждень) згідно із законодавством;
• «НД» («20») — неявки у зв’язку з переведенням з ініціативи роботодавця на неповний робочий день (тиждень).

Код «РС» («02») застосовується для кодування відпрацьованого неповного часу, встановленого з ініціативи працівника (ст. 56 КЗпП). Цей же код застосовується для кодування робочого часу, відпрацьованого сумісником, оскільки робота за сумісництвом є різновидом роботи на умовах неповного робочого часу (див. лист Мінпраці від 03.03.2008 р. № 42/13/133-08).

Кодом «НД» («20») позначають роботу в режимі неповного робочого часу, встановленого з ініціативи роботодавця (ст. 32 КЗпП).

Внутрішні сумісники. Працівників, які є внутрішніми сумісниками, зазначають у Табелі двома рядками. В одному рядку буде обліковано час, присвячений основній роботі (кодування «Р» або «01»), а в другій — час роботи за сумісництвом (кодування «РС» або «01», оскільки така робота виконується на умовах неповного робочого часу). Це зручно тому, що на великих підприємствах співробітник може працювати за сумісництвом в іншому підрозділі. Аналогічно обліковують надурочну роботу у тому випадку, якщо працівник вимушений затриматися у зв’язку з невиходом змінника.

Підсумований облік робочого часу. При підсумованому обліку робочого часу праця працівників регулюється графіками роботи (змінності), на підставі яких складають Табель робочого часу, в якому відповідно фіксуються дані про явки/неявки співробітників на роботу за графіком.

У випадку якщо відповідно до графіка змінності час роботи припадає на ніч, табелювати такі робочі години можна або розбиваючи їх між суміжними добами, або відносячи на день початку/кінця зміни.

Оплачувана відпустка. Якщо працівник перебуває у відпустці, то в Табелі кодом «В» («08») слід відмічати не лише робочі, а й вихідні дні. Це пов’язано з тим, що оплачувана відпустка надається співробітнику виходячи з кількості календарних днів. Святкові дні, що припадають на період відпочинку, навпаки, не слід брати до уваги, оскільки вони виключаються із щорічної відпустки і не оплачуються.

Неоплачувана відпустка. У Табелі обліку використання робочого часу (за типовою формою № П-5, затвердженою наказом № 489) неоплачувану відпустку зазначають так:

• відпустка без збереження зарплати у зв’язку з навчанням (пп. 12, 13 і 17 ч. 1 ст. 25 Закону № 504) — «НБ» (цифровий код «13»);
• додаткова відпустка без збереження зарплати в обов’язковому порядку — «ДБ» (цифровий код «14»);
• відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею 6-річного віку (п. 3 ч. 1 ст. 25 Закону № 504) — «ДД» (цифровий код «17»);
• відпустка без збереження заробітної плати за угодою сторін (ст. 26 Закону № 504) — «НА» (цифровий код «18»).

Для зручності в установі можуть вводитися позначення, розроблені під окремі підстави для надання відпустки без збереження зарплати.

Тимчасова непрацездатність. Починаючи з 04.07.2015 р. відповідно до оновленого Порядку № 1266 оплаті підлягають календарні дні тимчасової непрацездатності (відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами). Крім того, саме календарні дні хвороби та відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами виключають при розрахунку середньої зарплати як поважні причини. Тому в Табелі зазначають усі дні тимчасової непрацездатності, що припадають на період хвороби, як робочі, так і вихідні, святкові та неробочі. У Табелі передбачено 2 коди тимчасової непрацездатності:

• «ТН» («26») — зазначають оплачувану тимчасову непрацездатність (підтверджується листком непрацездатності, оформленим належним чином);
• «НН» («27») — відображають неоплачувану тимчасову непрацездатність у випадках, передбачених законодавством (підтверджується довідками лікувальних установ).

Приклад 1. У працівниці хворіла дитина з 5 по 23 червня. Вона надала листок непрацездатності по догляду за хворою дитиною з 5 по 18 червня та довідку за формою № 138/0 з 19 по 23 червня. Табель буде заповнено таким чином.

Працівник захворів у відрядженні. Передусім нагадаємо, що дні хвороби, які припадають на період відрядження, не включаються до строку відрядження (абз. 3 п. 9 розд. ІІ Інструкції № 59). Отже, дні хвороби у відрядженні, засвідчені листком непрацездатності, в Табелі кодують «ТН» («26») (оплачувана тимчасова непрацездатність).

Нез’ясовані причини. Якщо на момент заповнення Табеля документів, що підтверджують причину відсутності працівника, немає, у ньому роблять відмітку про неявки з нез’ясованих причин «НЗ» («28»). Коли працівник надасть документи, що реабілітують його відсутність (наприклад, лікарняний лист), або, навпаки, буде визнано факт прогулу, табельник має внести відповідні зміни.

Відпустка до 3 років + «декретний» лікарняний. Якщо працівниця перебуває у відпустці для догляду за дитиною до 3 років, то в Табелі на неї проставляють буквене позначення «ВП» (або числове «16»). Для відображення відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами передбачено таке саме позначення («ВП» або «16»). Тому якщо жінка принесла ЛН по вагітності та пологах, а сама перебуває у відпустці для догляду за дитиною до 3 років, то проблем із заповненням Табеля не виникне. За увесь період відпустки до 3 років за першою дитиною в Табелі проставляйте «ВП» («16»), у тому числі у разі накладання днів за ЛН у зв’язку з вагітністю та пологами на дні відпустки для догляду за дитиною.

Відпустка до 6 років + «декретний» лікарняний. Якщо жінка надала ЛН у зв’язку з вагітністю та пологами, то відпустку для догляду за дитиною до 6 років (у Табелі відображають з кодом «ДД») переривають і на підставі цього ЛН надають відпустку у зв’язку з вагітністю та пологами. У такій ситуації на період відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами в Табелі проставляють буквене позначення «ВП» (або код «16»).

Відпустка до 3 років + робота на умовах неповного часу. Працівниця, перебуваючи у відпустці для догляду за дитиною до 3 років, може вийти на роботу на умовах неповного робочого часу (ст. 179 КЗпП). Проте передбачене Табелем кодування видів витрат робочого часу не дозволяє у звичайному порядку чітко відобразити в Табелі таку ситуацію (оскільки ні код «ВП» («16»), ні код «РС» («02») окремо не ілюструють її повністю). Тому, на нашу думку, Табель щодо такої працівниці можна заповнити двома способами:

• шляхом уведення нового, не передбаченого Табелем, коду видів витрат робочого часу (або шляхом відображення інформації про фактично відпрацьований такою працівницею час через дріб «РС/ВП»);
• шляхом уведення додаткових рядків до існуючої форму Табеля. При цьому в рядках, призначених для відображення інформації про відпрацьований працівницею час, зазначається фактична кількість відпрацьованих годин за день та код «РС» («02»). У рядках, призначених для відображення кількості днів, коли працівниця перебуває у відпустці по догляду за дитиною до 3 років, проставляється код «ВП» («16») за всі календарні дні перебування в такій відпустці, а дані про кількість годин за такі дні не зазначаються.

Приклад 2. Жінка, перебуваючи у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, працює на умовах неповного робочого часу (по 4 години на день).

Мобілізація. Для відображення періоду мобілізації окремого кодування типовою формою Табеля П-5 не передбачено. Проте відображати такий період необхідно за допомогою відмітки «Інший невідпрацьований час, передбачений законодавством (виконання державних і громадських обов’язків, допризовна підготовка, військові збори, донорські, відгул і т. ін.)», буквений код — «ІН», цифровий код — «22» (лист Мінсоцполітики від 05.06.2015 р. № 225/06/186-15).

З цим кодом відображають також період військових зборів. Доповнимо, що такою відміткою можна також позначити час (дні/години) направлення працівника на курси підвищення кваліфікації або короткострокові семінари, зокрема тренінги. На це вказує Мінпраці у листі від 22.06.2010 р. № 6551/0/14-10/13.

Перенесення робочих днів. Якщо роботодавець прийняв рішення про перенесення робочих днів, то в Табелі такий день позначається як вихідний, а день, на який було перенесено роботу, — як робочий (проставляються години (дні) роботи). Підстава для цього — наказ роботодавця про перенесення робочих днів (лист Мінпраці від 07.04.2011 р. № 77/13/133-11).

Також зауважимо, що тривалість роботи працівників напередодні святкових і неробочих днів скорочується на 1 годину. У Табелі слід зазначати фактичну кількість відпрацьованих годин. Наприклад, при 8-годинному робочому дні такий скорочений день у Табелі буде позначено як 7-годинний.

Виправлення в табелі

Загалом виправлення, підчистки в Табелі не допускаються. Але хто не помиляється? На жаль, на нормативному рівні правила внесення виправлень до Табеля не визначені. Якщо Табель заповнено і передано до бухгалтерії для розрахунку заробітної плати, то виправлення в ньому зробити не можна.

Проте на практиці часто бувають ситуації, коли необхідно відкоригувати дані, внесені до Табеля. Наприклад, у бюджетних установах Табель для нарахування зарплати за місяць передають до бухгалтерії за кілька днів до його закінчення. І нерідко буває так, що працівника протабелювали як такого, що відпрацював повний місяць, а наприкінці місяця з’ясовується, що він захворів. Також працівник може захворіти під час відпустки. Такі ситуації і потребують внесення виправлень до раніше поданого Табеля.

Як це зробити? По-перше, усі виправлення необхідно вносити тільки на підставі підтвердних документів. По-друге, виправляють допущені помилки в поточному місяці, але із зазначенням періоду, за який його коригують. Якщо ви ведете Табель за типовою формою № П-5, то виправні дані вносьте до окремого Табеля (окремий аркуш від Табеля поточного місяця), в шапці документа зазначте дату заповнення Табеля та місяць (період), який коригуєте. На підставі даних такого виправного Табеля бухгалтер проведе коригування заробітної плати.

Строки зберігання табеля

Для усіх без винятку підприємств, організацій і установ, у тому числі органів державної влади та місцевого самоврядування, строки зберігання документів встановлені Переліком № 578/5 (застосовують з 01.01.2013 р.). Згідно з позицією 408 цього Переліку строк зберігання Табеля становить 1 рік.

Врахуйте: табелі на громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (позиції 445 та 685 Переліку № 578/5), зберігають 75 років.