Облік питної води для працівників

Придбання кулера

Бухоблік.Оскільки строк корисного використання кулера перевищує один рік, для бухобліку він є необоротним активом.

Залежно від вартісного критерію, встановленого підприємством, він може обліковуватися у складі основних засобів (ОЗ) або малоцінних необоротних матеріальних активів (МНМА). Причому зазвичай платники податку на прибуток, рахуючи різниці, для зближення з податковим обліком такий вартісний критерій установлюють у бухобліку в тому ж розмірі, що й у податковому обліку — 20000 грн (п.п. 14.1.138 ПКУ).

Тоді якщо вартість кулера перевищує 20000 грн (без урахування ПДВ), його визнають у бухобліку ОЗ (зараховують на субрахунок 106), а якщо не перевищує — МНМА (обліковують на субрахунку 112).

Хоча зазвичай вартість кулера не перевищує 20000 грн. Тому в бухобліку його обліковують як МНМА на субрахунку 112. І амортизують методом «100 %» (у першому місяці використання об’єкта) або методом «50 % на 50 %» (відповідно в першому місяці використання та в місяці списання) (п. 27 НП(С)БО 7).

Податок на прибуток.У податковоприбутковому обліку високодохідники і малодохідники-добровольці за МНМА ОЗ-різниці із ст. 138 ПКУ, включаючи амортизаційні, не визначають. Тому ані в додатку АМ, ані в додатку РІ МНМА не відображаються (БЗ 102.05). А

нарахована за МНМА бухоблікова амортизація на загальних підставах візьме участь у формуванні бухфінрезультату — об’єкта оподаткування

Тобто зменшуватиме фінрезультат.

ПДВ.Вхідний ПДВ при придбанні кулера включається до податкового кредиту (ПК) на загальних підставах за наявності зареєстрованої податкової накладної (ПН) постачальника (п. 198.6 ПКУ).

Вважаємо, що такий ПК повинен зберігатися й коригувати його не треба.

Адже кулер призначений для задоволення санітарно-гігієнічних потреб працівників підприємства. А роботодавець при експлуатації виробничих, побутових та інших приміщень зобов’язаний забезпечити безпечні й здорові умови праці (ст. 22 Закону про охорону праці*).

* Закон України «Про охорону праці» від 14.10.92 р. № 2694-XII.

Проте, навіть незважаючи на це, податківці часто дивляться на побутову техніку з підозрою й люблять кваліфікувати витрати на її придбання як негосподарські.

Тому вимагають урівноважити вхідний ПДВ нарахуванням компенсуючих ПЗ (за п.п. «г» п. 198.5 ПКУ).

Хоча іноді побутову техніку господарською контролери все ж визнавали (листи ДПСУ від 14.08.2020 р. № 3376/ІПК/99-00-05-05-02-06 і від 13.11.2020 р. № 4686/ІПК/99-00-05-05-02-06).

Придбання питної води

Бухоблік.Придбані питну воду й одноразовий посуд (пластикові стакани) обліковують як запаси на субрахунку 209. Їх вартість відносять на витрати у міру використання (списання запасів) за напрямами витрат — залежно від того, в яких підрозділах підприємства вони використовуються (Дт 91, 92, 93).

Податок на прибуток.У податковоприбутковому обліку витрати на придбання питної води й одноразового посуду відображаються за бухобліковими правилами. Згодні з цим і податківці.

Як зазначають контролери, ПКУ не передбачено податкових різниць для коригування фінрезультату у зв’язку з придбанням продовольчих товарів (бутильованої води, чаю, кави, цукру) та/або товарів госппризначення (засобів гігієни). Тому такі операції враховуються у формуванні фінрезультату до оподаткування за бухобліковими правилами (листи ДПСУ від 10.02.2021 р. № 487/ІПК/99-00-21-03-02-06 і від 14.04.2020 р. № 1512/6/99-00-07-01-01-06/ІПК).

ПДВ.Вхідний ПДВ за питною водою, що придбавалася, й одноразовим посудом відноситься до ПК.

Причому приємно, що податківці, нарешті, погоджуються з ненарахуванням компенсуючих ПЗ за господарсько-адміністративними витратами і, зокрема, витратами на придбання питної води й одноразового посуду, а також миючих і дезінфікуючих засобів, серветок, чаю, кави, цукру, печива, кондитерських виробів, консервів, квітів тощо, за умови, що їх вартість включається до витрат і закладена до вартості оподатковуваних товарів/послуг, що реалізовуються.

У такому разі придбані товари вважаються використаними в оподатковуваних операціях у межах госпдіяльності і додаткові компенсуючі ПЗ за п. 198.5 ПКУ не нараховуються (листи ДПСУ від 26.05.2021 р. № 2049/ІПК/99-00-21-03-02-06, ГУ ДПС в м. Києві від 28.12.2020 р. № 5276/ІПК/26-15-04-09-11, ДФСУ від 22.08.2019 р. № 3956/6/99-99-15-02-02-15/ІПК і від 18.04.2019 р. № 1673/6/99-99-15-03-02-15/ІПК). Також не треба нараховувати компенсуючі ПЗ у разі забезпечення працівників спецхарчуванням (молоком) (БЗ 101.04).

ПДФО, ВЗ та ЄСВ.Нагадаємо: за працеохоронним законодавством роботодавці зобов’язані забезпечувати працівників з важкими і шкідливими умовами праці (гарячих цехів і виробничих дільниць) газованою солоною водою і молоком (ст. 7 Закону про охорону праці, п. 6 Переліку заходів та засобів по охороні праці, затвердженого постановою КМУ від 27.06.2003 р. № 994). Так-от, вартість газованої солоної води, молока або рівноцінних йому харчових продуктів, якими роботодавець забезпечує працівників відповідно до Закону про охорону праці, до оподатковуваного доходу працівників не включається (п.п. 165.1.9 ПКУ; лист ДФСУ від 02.07.2019 р. № 3025/6/99-99-15-01-01-15/ІПК).

А ось якщо витрати не є працеохоронними, то податківці можуть спробувати пошукати тут дохід, якщо коло споживачів води обмежене, наприклад, тільки працівниками (див. «Податки & бухоблік», 2018, № 95, с. 10, лист ДПСУ від 14.04.2020 р. № 1512/6/99-00-07-01-01-06/ІПК).

Тому рекомендуємо максимально розмити коло потенційних споживачів води, щоб зробити персоніфікацію неможливою. Наприклад, у колективному договорі (окремому наказі) прописати, що вода, чай, кава тощо призначаються для працівників і для відвідувачів (клієнтів) офісу. У цьому випадку визначити суб’єкта оподаткування — платника податків, з доходу якого можна утримати ПДФО і ВЗ, буде неможливо. І, як наслідок, буде відсутній і об’єкт оподаткування. ЄСВ також не буде.

Поворотна тара. Зазвичай питна вода поставляється в поворотній тарі (пластикових бутлях), право власності на яку до підприємства не переходить. При цьому підприємство повинне повернути власникові саме ту тару, яка була від нього отримана, а не подібну (того ж роду та якості).

У такому разі тару обліковують на позабалансовому субрахунку 023 «Матеріальні цінності на відповідальному зберіганні». А якщо за домовленістю з постачальником підприємство оплачує заставну вартість поворотної тари (що є гарантією повернення тари), то внесення застави відображають записом Дт 377 — Кт 311. А також таку заставну суму обліковують на позабалансовому рахунку 05 «Гарантії та забезпечення надані» (п. 6.5 Методрекомендацій з бухобліку запасів, затверджених наказом Мінфіну від 10.01.2007 р. № 2).

Після повернення тари постачальникові заставна сума повертається підприємству (Дт 311 — Кт 377) і списується із позабалансового рахунку 05.

Також майте на увазі: якщо право власності на тару від продавця до покупця не переходить, то операція не підпадає під визначення постачання з п.п. 14.1.191 ПКУ (ср. 025069200). Тому така операція взагалі не є об’єктом для нарахування ПДВ-зобов’язань і «тарний» п. 189.2 ПКУ в цьому випадку не працює. 

Приклад. Підприємство закупило в офіс питну воду та одноразовий пластиковий посуд на суму 600 грн (у тому числі ПДВ — 100 грн), а також встановило в холі кулер вартістю 3000 грн (у тому числі ПДВ — 500 грн). Постачальникові води сплачена застава за тару в розмірі 90 грн.

В обліку операції відобразяться так, як показано в таблиці.

Облік кулера, питної води та одноразового посуду