Проведення інвентаризації
Згідно з п. 7 розд. І Положення №879 у разі встановлення фактів крадіжок або зловживань, псування цінностей (на день встановлення таких фактів) в обсязі, визначеному керівником підприємства проведення інвентаризації є обов’язковим.
В контексті ситуації, яку ми розглядаємо, закінчення терміну реалізації товару – це подоба псування цінностей, як про це сказано в Положенні № 879.
Тому якщо термін реалізації товарів закінчився, підприємство зобов’язане в загальному порядку провести інвентаризацію таких товарів.
Пропозиції інвентаризаційної комісії щодо подальшої долі прострочених товарів наводяться у протоколі (див. п. 1 розд. ІV Положення №879). Наприклад, комісія може запропонувати в протоколі утилізувати прострочені товари.
Керівник підприємства затверджує інвентаризаційні документи протягом 5 робочих днів після завершення інвентаризації (див. п. 5 розд. ІV Положення №879). Тобто, він приймає пропозицію комісії.
Після цього товари утилізують – поміщаються до сміттєконтейнера. Цю процедуру може виконувати та сама інвентаризаційна комісія, оформляючи таку господарську операцію актом про утилізацію, довільної форми. В акті зазначається, що такі-то товари, в такій-то кількості поміщені до сміттєконтейнера і підлягають списанню з балансу.
Акт затверджується керівником підприємства і разом з інвентаризаційними документами передається до бухгалтерії для списання товарів з балансу.
ПДВ
Якщо списані товари придбавалися з ПДВ, то потрібно нарахувати компенсуюче ПЗ з ПДВ за пп. «г» п. 198.5 ПКУ, оскільки товари використані в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.
Якщо списані товари придбавалися без ПДВ, компенсуюче ПЗ з ПДВ не нараховується, адже компенсувати немає чого.
Бухгалтерський облік
Списані товари відображаються проведеннями:
Якщо підприємство буде встановлювати винну в простроченні товару особу і стягувати з неї збитки, будуть додаткові проводки, які можна подивитися за посиланням вище.
Податок на прибуток
Вартість списаних товарів та нараховане компенсуюче ПЗ з ПДВ зменшує фінрезультат до оподаткування (Дт 791 Кт 947), який є основою для визначення об’єкта оподаткування податком на прибуток (див. пп. 134.1.1 ПКУ). Причому податкових різниць для такої ситуації ПКУ не встановлює.