Згідно з п. 7 розд. І Положення №879 у разі встановлення фактів крадіжок або зловживань, псування цінностей (на день встановлення таких фактів) в обсязі, визначеному керівником підприємства проведення інвентаризації є обов’язковим.
В контексті ситуації, яку ми розглядаємо, закінчення терміну реалізації товару – це подоба псування цінностей, як про це сказано в Положенні № 879.
Тому якщо термін реалізації товарів закінчився, підприємство зобов’язане в загальному порядку провести інвентаризацію таких товарів.
Пропозиції інвентаризаційної комісії щодо подальшої долі прострочених товарів наводяться у протоколі (див. п. 1 розд. ІV Положення №879). Наприклад, комісія може запропонувати в протоколі утилізувати прострочені товари.
Керівник підприємства затверджує інвентаризаційні документи протягом 5 робочих днів після завершення інвентаризації (див. п. 5 розд. ІV Положення №879). Тобто, він приймає пропозицію комісії.
Після цього товари утилізують – поміщаються до сміттєконтейнера. Цю процедуру може виконувати та сама інвентаризаційна комісія, оформляючи таку господарську операцію актом про утилізацію, довільної форми. В акті зазначається, що такі-то товари, в такій-то кількості поміщені до сміттєконтейнера і підлягають списанню з балансу.
Акт затверджується керівником підприємства і разом з інвентаризаційними документами передається до бухгалтерії для списання товарів з балансу.
Якщо списані товари придбавалися з ПДВ, то потрібно нарахувати компенсуюче ПЗ з ПДВ за пп. «г» п. 198.5 ПКУ, оскільки товари використані в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.
Якщо списані товари придбавалися без ПДВ, компенсуюче ПЗ з ПДВ не нараховується, адже компенсувати немає чого.
Списані товари відображаються проведеннями:
Якщо підприємство буде встановлювати винну в простроченні товару особу і стягувати з неї збитки, будуть додаткові проводки, які можна подивитися за посиланням вище.
Вартість списаних товарів та нараховане компенсуюче ПЗ з ПДВ зменшує фінрезультат до оподаткування (Дт 791 Кт 947), який є основою для визначення об’єкта оподаткування податком на прибуток (див. пп. 134.1.1 ПКУ). Причому податкових різниць для такої ситуації ПКУ не встановлює.
Обувь от адидас — это выбор тех, кто ценит стиль, комфорт и универсальность. Модели из…
Український бізнесовий ландшафт охоплює великий спектр підприємств, які поділяються на малі, середні та великі залежно…
Не секрет, что ежегодно водители должны обновлять свою автостраховку и покупать новый полис, защищающий их…
Кредит готівкою — один з банківських продуктів, який має високий попит серед населення. Він передбачає…
Мир трейдинга часто представляется новичкам как захватывающее приключение с возможностью быстрого обогащения. Однако реальность может…
Відповідно до п. 6 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 №…