Відповідно до ст. 9 Закону про бухоблік, підставою для бухобліку господарських операцій є первинні документи. Облік на підприємстві має здійснюватись строго на підставі даних, що зазначені у первинних документах. Оприбуткування товарів за номенклатурою, відмінною від зазначеної у первинному документі номенклатури, призводить до порушення цієї статті. Згідно із ст. 164-2 КпАП за таке порушення на посадових осіб накладається штраф у розмірі від 8 до 15 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (136-255грн).
У п. 7 П(С)БО 9 встановлено, що одиницею бухобліку запасів є їх найменування або однорідна група. Тобто цей пункт дозволяє обліковувати оприбуткування товарів за групами, але оприбуткований товар повинен відповідати номенклатурі зазначеній у первинних документах.
До того ж, такий метод обліку унеможливлює проведення підприємством інвентаризації активів та зобов’язань, яка передбачена ст. 10 Закону про бухоблік.
Списання
Акт списання повинен містити чіткий перелік матеріалів, які були використані. Якщо в акті списання зазначається лише загальна номенклатура, такий первинний документ може бути визнано податківцями недійсним (оскільки він містить спотворені дані). Звідси автоматично зменшення витрат суб’єкта господарювання та збільшення фінрезультату до оподаткування (донарахування податку на прибуток), як наслідок, і до відповідних штрафів за заниження податкових зобов’язань.
Отже, підсумуємо: підприємство повинно вести облік запасів при придбанні, реалізації чи використанні у кількості, ціні та номенклатурі відповідно до первинних документів, з розпорядчим можливістю групувати однорідні товари у групи, згідно із складеним на підприємстві документом.
