Образец «Электронной» жалобы на блокировку налоговых накладных по п. 1.6

Тамошюнас Андрей, налоговый адвокат, партнер консалтинговой компании “ADA Group” 

Практика обжалования «блокировок» НН по новой процедуре («электронный формат») уже начала формироваться. И позитивные решения снова преобладают, причем существенно (как и в прошлый блокировочный этап).

Это лишний раз подтверждает правильность следующей аксиомы – в суд всегда успеете, основные акценты расставляйте именно на админпроцедуре обжалования (это быстрее, экономнее и также результативно).

В связи с этим предлагаем вам практическую помощь в данном направлении в виде проекта жалобы, которая уже успела принести не один позитивный результат!

Также напоминаем, что с 22.03.2018г. ГФС практикует электронный формат обжалования решений о блокировках НН, в связи с чем помните следующее:

1. Жалоба направляется по форме J(F)1313201

2. В поле формы жалобы «Інформація про причини незгоди платника податку з рішенням комісії…» укажите самые основные моменты, т.к. возможности там очень ограничены.

3. Подготовьте жалобу с полноценными аргументами незаконности решения в бумажном виде, подпишите ее, поставьте печать, зарегистрируйте, отсканируйте и приложите к электронной жалобе в качестве одного из отдельных приложений!

«Інформація про причини незгоди платника податку з рішенням комісії контролюючого органу»

№ 20 від 20.04.2018 р.

СКАРГА

на рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН

(в порядку п.56.23. ст.56 ПКУ, постанови КМУ №117 від 21.02.2017р.)

Відповідно до приписів п.201.10. ст.201 ПКУ ТОВ «Скаржник» було складено податкову накладну №46 від 03.03.2018р. та направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

23.03.2018р. до вказаної податкової накладної було отримано квитанцію, згідно якої:

«ДОКУМЕНТ ПРИЙНЯТО. РЕЄСТРАЦІЯ ЗУПИНЕНА.

Відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України реєстрація ПН/РК … в Єдиному реєстрі РН/РК відповідає вимогам п.п.1.6. п.1 Критеріїв ризиковості платника податку…»

На виконання п.56.23. ст.56 ПКУ ТОВ «Скаржник» було направлено на адресу ДФС Повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленим ПН/РК, копії договору та додатку до нього, рахунків на оплату, видаткових накладних, Таблиці даних платника податку та інш. Отже, було надало усі необхідні документи, які беззаперечно підтверджують реальність здійснення операцій по зазначеним вище податковим накладним.

Однак, рішенням комісії ДФС було відмовлено у реєстрації податкової накладної.

Однак, зазначені висновки є за своїм характером необґрунтованими як нормативно, так і документально, з огляду на наступні обставини:

1. Органами ДФС не взято до уваги специфіку діяльності ТОВ «Скаржник»

ТОВ «Скаржник» є юридичною особою приватного права, що було створено 29.11.2010р. Профільними видами діяльності підприємства є «Неспеціалізована оптова торгівля» (код УКТ ЗЕД 46.90.), «Рекламні агентства» (код УКТ ЗЕД 73.11.), «Посередництво в розміщенні реклами в засобах масової інформації» (код УКТ ЗЕД 73.12.).

Постачання товарів за податкової накладною №46 здійснювалось в рамках видів діяльності «Рекламні агентства» (код УКТ ЗЕД 73.11.), «Неспеціалізована оптова торгівля» (код УКТ ЗЕД 46.90.).

Специфіка вказаних видів діяльності полягає в ідентичності кодів товарів на «вході» кодам товарів на «виході», оскільки наша компанія реалізує ТМЦ у тому самому стані, що і придбавала з націнкою у розмірі до 20% (тобто до критичних 50%). Зазначені обставини підтверджуються договором №13/08/1 від 13.08.2017р., додатком до договору, рахунками на оплату, видатковою накладною, доказами оплати вартості ТМЦ (листівки) та транспортування до місця призначення.

Докази придбання ТМЦ (рахунок на оплату, видаткова накладна, податкова накладна) також надаються у копіях.

Реальне виконання операцій поставки ТМЦ можливе власними силами завдяки наявності у ТОВ «Скаржник» належної матеріально-технічної бази загальною вартістю близько 500 тис. грн. (зокрема, офісного та складського приміщень, вантажного транспортного засобу, офісної техніки та інш.) та 7 осіб штатного персоналу.

2. Критерії ризиковості платника податку є неправомірними

2.1. Відповідно до положень п.201.16. ст.201 ПКУ обов’язок по визначенню підстав (тобто критеріїв ризиковості) зупинення реєстрації ПН поклав на КМУ, а не ДФС. Інші норми ПКУ також не надають ДФС відповідних повноважень.

У свою чергу, критерії ризиковості платника податку оформлені у вигляді листа ДФС від 21.03.2018 р. N 959/99-99-07-18 і не пройшли обов’язкової процедури реєстрації. Зазначене свідчить про відсутність у них відповідної юридичної сили.

Згідно п.1.6. Критеріїв ризиковості платника податку комісії Головних управлінь ДФС у областях, м. Києві та Офісі великих платників ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків…

Якщо виявлено, що платник податків  має ознаки ризиковості згідно пункту 1.6, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься у перелік ризикових платників в день проведення засідання Комісії, на якій прийнято відповідне рішення.

2.2. Згідно п.1.6. комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме:

платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим);

дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації;

платник податку – юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ);

платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб’єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років;

платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України;

платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України (далі – Кодекс);

наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

Отже, останній 7-ий підкритерій п.1.6. є за своїм характером дуже загальним та неконкретним (непередбачуваним), оскільки під його дію при бажанні можна підвести практично будь-якого платника податку.

Не менше запитань виникає і до критеріїв ризиковості здійснення операцій (п.2 листа ДФС від 21.03.2018 р. N 959/99-99-07-18). Зокрема, не зрозуміло про який саме «загальний такий залишок» йде мова і як він співвідноситься із залишком товарів, зазначених у «заблокованих» податкових накладних; список товарів з «ризиковими» кодами визначено ДФС, яка не уповноважена на це законом, тобто ПКУ і т.д.

 2.3. У свою чергу, законодавство повинно відповідати мінімальним стандартам якості, таким як ясність, точність і передбачуваність. При цьому, норма вважається передбачуваною, якщо її сформульовано з достатньою точністю, яка дає можливість особі регулювати свою поведінку, за потреби, після відповідної консультації (рішення ЄСПЛ по справі ВАТ «Нефтяная компания ЮКОС» проти РФ (Заява №14092/04)).

3. Необгрунтованість квитанції про «блокування»

Згідно п.13 постанови КМУ №117 у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, зокрема. зазначаються:

1) номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування;

2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД / послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена;

3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Якщо зазначені вимоги до квитанції та ступінь їх виконання у квитанціях №1 привести у табличній формі, то картина буде виглядати наступним чином:

                                                                                                                                       Таблиця 1

Однак, перш за все треба відмітити, що в квитанціях відсутні розрахунки показника по критерію п.п.1.6 п.1. Критеріїв ризиковості платників податку. Більше того, як вже зазначалось, зазначений критерій включає в себе 7 підкритеріїв, на жодний з яких квитанції не посилаються.

4. ТОВ «Скаржник» не відповідає жодному ризиковому критерію

Проведений аналіз свідчить про те, що я не відповідаю жодному з цих 7 підкритеріїв:

                                                                                                                                       Таблиця 2

• Ознаки ризикових операцій передбачені п.2 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, до яких відносяться:

                                                                                                                            Таблиця 3

5. Оскаржуване рішення є неконкретним

Оскаржуване рішення ДФС не відповідає критеріям вмотивованості, чіткості та зрозумілості акта індивідуальної дії, що породжує його неоднозначне трактування, що в свою чергу впливає на можливість реалізації права або виконання обов’язку платником податків виконати юридичне волевиявлення суб’єкта владних повноважень.

Зокрема, у оскаржуваному рішенні не зазначено конкретну підставу, згідно якої в реєстрації ПН № 46 було відмовлено:

Форма самого рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН передбачає, що при відмові в реєстрації ПН необхідно поставити відмітку напроти однієї з 3х причин та у випадку, якщо такою причиною є «ненадання платником податку копій документів», необхідно ПІДКРЕСЛИТИ документи, які не надані.

Однак, аналіз змісту рішення від 10.04.2018 р. не містить зазначених підкреслень!!!

Таким чином, зазначені вище обставини у своїй сукупності свідчать про відсутність законних та достатніх підстав для віднесення ТОВ «Скаржник» до категорії ризикових платників податків, зупинення реєстрації податкової накладної №46 та прийняття рішення від 10.04.2018 р. про відмову в реєстрації ПН.

Довожу до відома, що рішення комісії ДФС в судовому порядку не оскаржувалось.

Враховуючи викладене, керуючись положеннями ст.ст. 19, 55 Конституції України, ст.ст.14, 17, 56 ПКУ, постанови КМУ №117 від 21.02.2018 р.,  –

ПРОШУ:

1. Скасувати рішення від 10.04.2018 р. № 629401/12345678.
2. Зареєструвати податкову накладну № 46 від 03.03.2018 р.

Додаток: на      арк.

• Копія договору з додатком;
• Копія замовлення;
• Копії рахунків на оплату;
• Копія видаткової накладної;
• Копії податкової накладної №46;
• Докази оплати вартості ТМЦ;
• Копії ТТН;
• Копії макетів;
• Копії первинних документів на придбання ТМЦ (рахунок на оплату, видаткова накладна, докази оплати);
• Відомості бухгалтерського обліку по проведенню операцій з придбання та реалізації ТМЦ/робіт (оборотно-сальдові відомості);
• Копія Таблиці даних платника податку з поясненнями.
• Докази наявності належної матеріально-технічної бази.

Директор ТОВ «Скаржник»            ___________      / Оптимизаторов А.А./