З 1 липня 2018 року у продавців зявилося право – у разі відсутності монет відповідних номіналів у покупця та продавця округлювати остаточні суми розрахунків.
Але з 01 жовтня 2019 року монети 1, 2 та 5 копійок перестануть бути платіжним засобом в Україні.
Відтоді їх не прийматимуть під час розрахунків готівкою за товари та послуги, а Національний банк почне вилучати ці монети з готівкового обігу.
Водночас громадяни зможуть без обмежень та безкоштовно обміняти ці монети на монети та банкноти інших номіналів упродовж наступних трьох років:
- упродовж першого року з дати вилучення їх з обігу – до 30 вересня 2020 року включно – в усіх відділеннях українських банків;
- упродовж трьох років з дати вилучення їх з обігу – до 30 вересня 2022 року включно – у Національному банку та уповноважених банках (Ощадбанк, ПриватБанк, Райффайзенбанк Аваль).
Крім того, розпочнеться поступове вилучення з обігу монет номіналом 25 копійок. На відміну від 1, 2 та 5 копійок, 25 копійок поки що залишаться у готівковому обігу. Ними можна буде розраховуватися. Але ті монети, що потраплятимуть у банки, не повертатимуться назад у обіг і поступово їх ставатиме все менше.
Отже, заокруглення стане вже не правом, а обов’язком, якщо загальна сума розрахунків вимагатиме наявності монет 1, 2 та 5 копійок. В решта випадків воно так і залишатиметься поки що правом продавця.
Як проводиться заокруглення
Правила заокруглення прості:
- загальна сума готівкових розрахунків із покупцем, що закінчується від 1 до 4 копійок, округлюється в бік зменшення до найближчої суми, яка закінчується на 0 копійок;
- сума, що закінчується від 5 до 9 копійок, округлюється в бік збільшення до найближчої суми, яка закінчується на 0 копійок.
Під час безготівкових розрахунків заокруглення не здійснюється.
А ще про правила округлення готівкових розрахунків можна подивіться у відеороз’ясненні від Нацбанку та у відповідях на запитання.
Як проводити заокруглення при застосуванні РРО?
Ваш РРО може проводити заокруглення автоматично. Але податківці рекомендували для з’ясування питання щодо програмування РРО функції округлення звернутися до Центру сервісного обслуговування (ЦСО). Саме він зможе надати відповідну інформацію про технічні можливості зазначеного перепрограмування вашого РРО, а також провести відповідне навчання з персоналом підприємства.
При цьому податківці не роз’яснюють, що робити тим суб’єктам господарювання, які взагалі не зможуть перепрограмувати свої РРО – якраз через ці технічні можливості, точніше їх відсутність. На забороні застосовувати РРО без функції округлення вони також не наполягають.
Зверніть увагу: податківці підкреслили, що строків налаштування у РРО функції заокруглення Постанова №25 не встановлює. Це відповідає дійсності. Тому при перевірках податківці не зможуть наполягати на конкретних датах щодо впровадження округлення в РРО.
Податківці у ІПК від 09.08.2018 р. №3493/6/99-99-14-05-01-15/ІПК навели рекомендації щодо впровадження функції округлення загальної суми розрахунків у фіскальних чеках. Зокрема:
після рядка 7 фіскального чека перед рядком 8 фіскального чека додати нові рядки «Загальна вартість придбаних товарів (отриманих послуг) за чеком до заокруглення» та «заокруглена знижка/заокруглена надбавка»;
в рядку 8 фіскального чека «СУМА» зазначати «Загальна вартість придбаних товарів (наданих послуг) за чеком після заокруглення». Саме вказана сума вважається сумою розрахунку за відповідним розрахунковим документом.
До підсумку розрахункових операцій Z-звіту та X-звіту має потрапляти загальний підсумок розрахункових операцій за реалізовані товари (надані послуги), тобто сума з розрахункових документів після округлення.
Приклад 1. Заокруглення до збільшення.
Загальна вартість товарів, які указані в чеку, становить 35 грн 49 коп. У рядку «надбавка» вказується – 1 коп., а у рядку «СУМА» зазначається «Загальна вартість придбаних товарів (наданих послуг) за чеком після заокруглення» – 35 грн 50 коп.
Приклад 2. Заокруглення до зменшення.
Якщо загальна вартість товарів, які указані в чеку, становить 35 грн 44 коп., тоді у рядку «знижка» вказується – 4 коп., а у рядку «СУМА» зазначається «Загальна вартість придбаних товарів (наданих послуг) за чеком після заокруглення» – 35 грн 40 коп.
До підсумку розрахункових операцій Z-звіту та X-звіту потрапляє «Загальна вартість придбаних товарів (наданих послуг) за чеком після заокруглення», у наведених прикладах відповідно 35 грн 50 коп. та 35 грн 40 коп.
Бухгалтерський та податковий облік заокруглень
Хоч заокругленню вже більше, ніж рік, і досі це питання чітко не врегульоване.
Нагадаємо, Міністерство фінансів намагалось розробити узагальнюючу податкову консультацію стосовно застосування постанови НБУ №25 «Про оптимізацію обігу монет дрібних номіналів» стосовно правил заокруглення. Але єдиної думки в Експертній Раді Міністерства фінансів не знайшлось.
Податківці зі свого боку відповіді надають, але лише в межах власних повноважень. Тобто, в тому, що стосується бухгалтерського обліку, вони відправляють юросіб до Мінфіну.
Як складати податкову накладну?
В індивідуальній консультації від 16.07.2018 р. №3120/6/99-99-15-03-02-15/ІПК ДФСУ проконсультувала щодо складання податкових накладних в разі застосування заокруглень загальних сум у чеках та інших документах.
На жаль, алгоритму заповнення табличної частини такої податкової накладної податківці у цій ІПК не наводять. Проте можна дійти висновку, що ціна товару/послуги має відповідати ціні, зазначеній у первинному документу, зокрема, у фіскальному касовому чеку.
При цьому на відміну від касового чеку, податкова накладна не містить рядків для зазначення наданої покупцю знижки або застосованої надбавки. Отже, відображати в податковій накладній ціну товару/послуги слід вже із урахуванням такої знижки (надбавки), і загальні підсумки податкової накладної мають співпадати із загальним підсумком розрахункових операцій за реалізовані товари (надані послуги), про які йдеться у роз’ясненні податківців, наведеному вище.
Головна проблема в тому, як дійти до такого збігу. Адже в результаті округлення знижка (надбавка) застосовується до загальної суми розрахунків, а в податковій накладній її треба врахувати в ціні конкретного товару (послуги). Як це зробити, податківці не відповідають.
Від редакції: на нашу думку, оскільки знижка (надбавка) застосовується до всієї суми чеку, то її слід «розкидати» по всіх товарних позиціях такого чеку. Але це логіка, яку важко втілити на практиці, якщо чеки містять у собі велику номенклатуру товарів (фахівцям, які створюють та обслуговують програмне забезпечення, яке дозволяє на підставі даних РРО скласти податкові накладні, буде складно сформулювати технічне завдання). Не говорячи вже про те, що існують види товарів, ціни на які регулює держава і продавати які дорожче або дешевше заборонено. Звісно, простіше було б відкоригувати ціну лише однієї товарної позиції, тим більше, що йдеться про різницю в копійки. За відсутністю роз’яснень від контролерів, який шлях складання первинки та податкових накладних обрати, кожен вирішує для себе сам.
Що робити в разі продажу алкоголю та тютюну?
В ІПК від 02.08.2018 р. №3395/6/99-99-14-05-01-15/ІПК податківці рекомендували платникам податків:
- суб’єктам господарювання – продавцям алкогольних напоїв при округленні враховувати, що їхні ціни не можуть бути нижчими за мінімально оптово-відпускні або роздрібні ціни;
- суб’єктам господарювання роздрібної торгівлі при продажу тютюнових виробів, при заокругленні врахувати, що їхня ціна не може бути вищою за максимальні роздрібні ціни, збільшені на суму акцизного податку.
При неврахуванні цих обмежень на торговців алкоголем та тютюном чекатимуть штрафи, передбачені статтею 17 Закону №481. Штраф наразі становить 100% вартості проданого алкоголю чи тютюну з порушенням але не менше 10000 гривень.
Але зауважимо, що відповідно до приміток до додатку до Постанови №748 урядовці затвердили правила округлення розрахунків при продажу алкоголю. Зокрема, мінімальні оптово-відпускні і роздрібні ціни алкоголю мають округлюватися:
- у бік зменшення до найближчого числа, що закінчується на 0, якщо закінчуються від 1 до 4 копійок;
- у бік збільшення до найближчого числа, що закінчується на 0, якщо закінчуються від 5 до 9 копійок.
Чи слід застосовувати заокруглення в неторгових розрахунках?
Як бачимо, поради НБУ та податківців стосуються продавців, а отже, в межах торгівельного обігу. Але готівка використовується і в при інших розрахунках, зокрема, із працівниками. Як бути в тому випадку, якщо розрахована сума до виплати потребує дрібних монет, а їх у платника немає?
Ось тут, нажаль, і досі немає жодних чітких норм і пояснень.
Та пам’ятайте: з 1 жовтня 2019 р. ви навіть за наявності монет 1, 2 та 5 копійок розраховуватися ними не зможете – вони виводяться з обігу. Тому в разі, якщо сума до виплати вимагатиме таких копійок, ви зможете розплатитися із працівниками безготівково, тобто, перерахуванням належних йому коштів на його рахунок в банку. Або в інший спосіб, зокрема, бартером чи в натуральній формі – однак не щодо зарплати, лікарняних і декретних.
Чи можна розраховуватись із працівниками не повністю, а копійковий борг погасити пізніше, коли накопичиться більша сума? Ми це робити не радимо. Адже дуже часто штрафи за несвоєчасні розрахунки значно більші, ніж сума самого боргу.
Наприклад, якщо йдеться про зарплату, то затримка у її виплаті на строк більше місяця (незалежно від суми недоплати!) тягне штраф в 3 мінімальні зарплати (розмір на момент виявлення порушення інспекторами з праці).
А якщо йтиметься про несвоєчасно виплачений аванс і прострочення буде меншим за місяць, то штраф буде в 1 мінімальну зарплату (відповідно до ст. 265 КЗпП, як за інші порушення). Звісно, порядок застосування такого штрафу можуть змінити, але так чи інакше потрапляти під цю санкцію за борг у 1 копійку не варто.
