28 квітня 2020 року набере чинності Закон України № 361-IX “Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення”.
Цікавим як для юросіб є зазначене в п.4 Розділу X ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ
Юридичні особи, зареєстровані до набрання чинності цим Законом, подають державному реєстратору інформацію про кінцевого бенефіціарного власника в обсязі, визначеному цим Законом, та структуру власності протягом трьох місяців з дня набрання чинності нормативно-правовим актом, яким буде затверджена форма та зміст структури власності.
Внесено даним Законом зміни до частину шостої статті 166-11 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме:
Неподання або несвоєчасне подання державному реєстратору передбаченої Законом України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань” інформації про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи або про його відсутність, або документів для підтвердження відомостей про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи -тягнуть за собою накладення штрафу на керівника юридичної особи або особу, уповноважену діяти від імені юридичної особи (виконавчого органу), від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян(17000-51000грн)
Державний реєстратор встановлює дані про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи на підставі документів, що встановлюють структуру власності за формою та змістом, визначеними відповідно до законодавства:
- витяг, виписка чи інший документ з торговельного, банківського, судового реєстру тощо, що підтверджує реєстрацію юридичної особи – нерезидента в країні її місцезнаходження, – у разі, якщо засновником юридичної особи є юридична особа – нерезидент;
- нотаріально засвідчена копія документа, що посвідчує особу, яка є кінцевим бенефіціарним власником юридичної особи, – для фізичної особи – нерезидента та, якщо такий документ оформлений без застосування засобів Єдиного державного демографічного реєстру, – для фізичної особи – резидента.
Документи, що подаються заявником для підтвердження відомостей про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи:
1. Для підтвердження відомостей про кінцевого бенефіціарного власника щорічно, починаючи з наступного року з дати державної реєстрації юридичної особи, протягом 14 календарних днів подаються такі документи:
1) заява про підтвердження відомостей про кінцевого бенефіціарного власника;
2) структура власності за формою та змістом, визначеними відповідно до законодавства (нормативно-правовий акт, який визначає форму та зміст структури власності буде прийнято протягом трьох місяців з 28 квітня 2020 року);
3) витяг, виписка чи інший документ з торговельного, банківського, судового реєстру тощо, що підтверджує реєстрацію юридичної особи – нерезидента в країні її місцезнаходження – у разі, якщо засновником юридичної особи є юридична особа – нерезидент;
4) нотаріально засвідчена копія документа, що посвідчує особу, яка є кінцевим бенефіціарним власником юридичної особи, – для фізичної особи – нерезидента та, якщо такий документ оформлений без застосування засобів Єдиного державного демографічного реєстру, – для фізичної особи – резидента
Які відомості необхідно зазначити про бенефіціара?
— Прізвище, ім’я, по-батькові (за наявності);
— Дата народження;
— Країна громадянства;
— Серія та номер паспорта громадянина України або паспортного документа іноземця;
— Місце проживання;
— Реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний код).
У випадку, коли управління однією юридичної особою здійснюється через іншу, то вказуємо додатково наступні відомості:
— Повне найменування юридичної особи, через яку здійснюється управління;
— Ідентифікаційний код юридичної особи, через яку здійснюється управління;
— Характер та міра (рівень, ступінь, частка) бенефіціарного володіння (вигоди, інтересу, впливу).
Хто звільнений від подання ?
- Політичні партії та їх структурні утворення;
- Професійні спілки та їх об’єднання;
- Організації профспілок та їх об’єднань;
- Творчі спілки та їх місцеві осередки;
- Організації роботодавців та їх об’єднання;
- Адвокатські об’єднання;
- Торгово-промислові палати;
- Об’єднання співвласників багатоквартирних будинків;
- Релігійні організації;
- Державні органи та їх асоціації;
- Органи місцевого самоврядування та їх асоціації;
- Державні та комунальні підприємства, установи, організації.
- Юридичні особи, учасниками якої є виключно фізичні особи.
- Слід зауважити, що навіть коли кінцевого бенефіціарного власника вказувати законодавець не вимагає, потрібно вказати обґрунтовану причину його відсутності.
Коли повинно здійснюватись щорічне підтвердження бенефіціарного власника?
Юридичні особи, які зобов’язані подавати інформацію про кінцевого бенефіціарного власника, повинні подавати її щорічно, протягом 14 днів з дати державної реєстрації підприємства.
Щодо юридичних осіб, які зареєстровані до 28 квітня 2020 року, то вони зобов’язані подати відомості про кінцевого бенефіціарного власника протягом трьох місяців з дня набрання чинності нормативно-правовим актом, яким буде затверджена форма та зміст структури власності (затвердження такої форми має бути протягом 3 місяців, то ж максимум до 28 жовтня 2020 року необхідно подати відомості до державного реєстратора).
Яка відповідальність передбачено за неподання, несвоєчасне подання чи внесення недостовірних відомостей про кінцевого бенефіціарного власника?
Звертаємо Вашу увагу, що у вказаних випадках передбачено адміністративну та кримінальну відповідальність.
Адміністративна відповідальність
Кодексом України про адміністративні правопорушення встановлено відповідальність за неподання або несвоєчасне подання інформації про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи або про його відсутність, або документів для підтвердження відомостей про нього у вигляді штрафу, розмір якого варіюється від 17 000 до 51 000 гривень.
На кого покладається відповідальність? — На керівника юридичної особи.
Кримінальна відповідальність
Кримінальну відповідальність передбачено за внесення в документи, які подаються для проведення державної реєстрації, завідомо неправдивих відомостей, а також подання документів для проведення державної реєстрації, які містять завідомо неправдиві відомості.
Відповідальність за вказаний злочин встановлюється у вигляді штрафу у розмірі від 85 000 до 136 000 гривень, арешт у на строк від трьох до шести місяців або позбавлення волі на строк до трьох років.
Проте тут є важливий нюанс, який необхідно довести, щоб настала кримінальна відповідальність, а саме — завідомість подання неправдивих відомостей.
Тому у випадку, якщо подання або внесення відомостей були не завідомими, а помилковими, юридична особа має три робочі дні для того, щоб направити скориговані відомості суб’єкту державної реєстрації.
