Мінімальна заробітна плата
Розмір мінімальної зарплати у 2020 р. становитиме:
— у місячному розмірі: з 1 січня — 4723 гривні (тобто на 550 грн більша ніж у 2019 р. — 4173 грн);
— у погодинному розмірі: з 1 січня — 28,31 гривні (у 2019 р.- 25,13 грн).
Що це означає? Насамперед те, що роботодавець зобов’язаний щомісяця нараховувати працівнику за повний відпрацьований місяць заробітну плату не менше встановленого законодавством розміру, який може складатися з окладу, премій, надбавок та інших постійних доплат. Тобто з 1 січня 2020 р. такий розмір не може бути меншим за 4723 грн.
За недотримання значених вище вимог законодавства про працю роботодавці несуть фінансову та адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 265 КЗпП фінансова відповідальність за кожного працівника при недотриманні мінімальних державних гарантій в оплаті праці становить 10 мінімальних зарплат. У 2020 р. штраф становитиме 47230 грн.
Окремого адміністративного штрафу за таке порушення не передбачено. Але є штраф за порушення встановлених термінів виплати зарплати, виплату її не в повному обсязі, а також інші порушення законодавства про працю (п. 1, 2 ст. 41 КУпАП). Він встановлений у розмірі від 30 до 100 н. м. д. г. (від 510 до 1700 грн) У разі повторного вчинення протягом року — штраф від 100 до 300 н. м. д. г. (від 1700 до 5100 грн).
Прожитковий мінімум
Законом у 2020 р. встановлено прожитковий мінімум на одну особу з розрахунку на місяць у розмірі:
— з 1 січня 2020 р. — 2027 грн;
— з 1 липня — 2118 грн;
— з 1 грудня — 2189 грн.
Для основних соціальних і демографічних груп населення:
— дітей віком до 6 років: з 1 січня 2020 р. — 1779 грн, з 1 липня — 1859 грн, з 1 грудня — 1921 грн;
— дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня 2020 р. — 2218 грн, з 1 липня — 2318 грн, з 1 грудня — 2395 грн;
— працездатних осіб: з 1 січня 2020 р. — 2102 грн, з 1 липня — 2197 грн, з 1 грудня — 2270 грн;
— осіб, які втратили працездатність: з 1 січня 2020 р. — 1638 грн, з 1 липня — 1712 грн, з 1 грудня — 1769 грн.
А тепер розгляньмо, як нові розміри мінімальної зарплати та прожиткового мінімуму вплинуть на оподаткування зарплати працівників.
Військовий збір
Почнімо з цього платежу, адже навіть якщо тут і будуть зміни, вони не стосуватимуться виплат працівникам.
Усі виплати, нараховані (виплачені) працівникам з утриманням із них ПДФО, оподатковуються і військовим збором за ставкою 1,5%.
Без змін залишаються строки сплати військового збору та звітування за ним.
ПДФО
Основні моменти, які повинен знати кожен податковий агент, — ставки ПДФО, порядок визначення бази оподаткування (навіть натуральний коефіцієнт), порядок і форма звітування, строки сплати ПДФО до бюджету, — залишилися незмінними. Принаймні наразі ми вважаємо саме так.
Податкова соцпільга у 2020 році
Згідно з пп. 169.1.1 ПКУ, податкова соціальна пільга надається для будь-якого платника податку в розмірі, що дорівнює 50% розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (з розрахунку на місяць), установленого законом на 1 січня звітного податкового року.
Отже, у 2020 р. її базовий розмір (100%) становитиме: 2102 грн х 50% = 1051 грн.
Відповідно до абз. 1 пп. 169.4.1 ПКУ, податкова соціальна пільга застосовується до доходу, нарахованого на користь платника податку протягом звітного податкового місяця як заробітна плата (інші прирівняні до неї відповідно до законодавства виплати, компенсації та винагороди), якщо його розмір не перевищує певний поріг — суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, що діє для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 грн.
Отже, у 2020 р. цей поріг становитиме: 2102 грн х 1,4 = 2940 грн.
Пам’ятайте!
Граничний розмір доходу, який дає право на отримання ПСП одному з батьків у випадку та у розмірі, що передбачені пп. 169.1.2 ПКУ, визначається як добуток порогу застосування ПСП та відповідної кількості дітей.
Докладніше все це у цифрах див. у таблиці 1.
Таблиця 1
Розмір ПСП і граничний розмір доходу для її застосування у 2020 р.
| Податкова соціальна пільга з ПДФО (ПСП з ПДФО) | |||
| Категорії осіб, що можуть скористатись правом зменшення суми місячного оподатковуваного доходу у вигляді зарплати на суму ПСП з ПДФО (ст. 169 ПКУ) | Розмір ПСП з ПДФО (у відсотках до загального розміру ПСП) | Сума ПСП з ПДФО, грн | Граничний розмір доходу для застосування податкової соціальної пільги, грн |
| Для будь-якого платника податку (пп. 169.1.1 ПКУ) | 100% | 1051 | 2940 |
| Для платника податку, який утримує двох чи більше дітей віком до 18 років, — з розрахунку на кожну таку дитину (пп. 169.1.2 ПКУ) | 100% | 1051 х кількість дітей | Одному з батьків 2940 х кількість дітей |
| Для платника податку, який (пп. «а», «б» пп. 169.1.3 ПКУ): а) є одинокою матір’ю (батьком), вдовою (вдівцем) або опікуном, піклувальником — з розрахунку на кожну дитину віком до 18 років; б) утримує дитину-інваліда — з розрахунку на кожну таку дитину віком до 18 років |
150% | 1576,50 х кількість дітей | 2940 х кількість дітей |
| Для платника податку, який (пп. «в» — «е» пп. 169.1.3 ПКУ): в) є особою, віднесеною законом до першої або другої категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, включаючи осіб, нагороджених грамотами Президії Верховної Ради УРСР у зв’язку з їхньою участю в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи; г) є учнем, студентом, аспірантом, ординатором, ад’юнктом; ґ) є інвалідом I або II групи, у т.ч. з дитинства, крім інвалідів, пільга яким визначена пп. «б» пп. 169.1.4 ПКУ; д) є особою, якій присуджено довічну стипендію як громадянину, що зазнав переслідувань за правозахисну діяльність, включаючи журналістів; е) є учасником бойових дій на території інших країн у період після ДСВ, на якого поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», крім осіб, визначених у пп. «б» пп. 169.1.4 ПКУ |
150% | 1576,50 | 2940 |
| Для платника податку, який є (пп. «а» — «ґ» пп. 169.1.4 ПКУ): а) Героєм України, Героєм Радянського Союзу, Героєм Соціалістичної Праці або повним кавалером ордена Слави чи ордена Трудової Слави, особою, нагородженою чотирма і більше медалями «За відвагу»; б) учасником бойових дій під час Другої світової війни або особою, яка у той час працювала в тилу, та інвалідом I і II груп, з числа учасників бойових дій на території інших країн у період після Другої світової війни, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»; в) колишнім в’язнем концтаборів, гетто та інших місць примусового утримання під час Другої світової війни або особою, визнаною репресованою чи реабілітованою; г) особою, яка була насильно вивезена з території колишнього СРСР під час Другої світової війни на територію держав, що перебували у стані війни з колишнім СРСР або були окуповані фашистською Німеччиною та її союзниками; ґ) особою, яка перебувала на блокадній території колишнього Ленінграда (Санкт-Петербург, Російська Федерація) у період з 8 вересня 1941 р. до 27 січня 1944 р. |
200% | 2102 | 2940 |
Як бачимо, цифри змінилися. Але порядок надання податкової соціальної пільги залишився без змін.
Розгляньмо на прикладах, як надаватиметься ПСП у 2020 р.
Приклад 1 ПСП не застосовується. Працівникові нараховано мінімальну зарплату за місяць у розмірі 4723 грн. Яку суму зарплати він отримає на руки у січні 2020 р.?
Розмір військового збору: 4723,00 х 1,5% = 70,85 грн.
Визначаємо розмір ПДФО. Позаяк зарплата працівника перевищує 2940,00 грн, він не має права на отримання ПСП.
Тож розмір ПДФО: 4723,00 х 18% = 850,14 грн.
Розраховуємо суму до виплати: 4723,00 – 70,85 – 850,14 = 3802,01 грн.
Приклад 2 Працівник має право на застосування ПСП (100%). Він працює неповний робочий день. Нарахована зарплата за січень 2020 р. становить 2000,00 грн. Яку суму коштів отримає працівник до виплати?
Розмір військового збору: 2000,00 х 1,5% = 30,00 грн.
Визначаємо розмір ПДФО. Позаяк зарплата працівника не перевищує 2940,00 грн, він має право на отримання ПСП у розмірі 1051,00 грн.
ПДФО: (2000,00 – 1051,00) х 18% = 170,82 грн.
Розраховуємо суму до виплати: 2000,00 – 30,00 – 170,82 = 1799,18 грн.
Для застосування ПСП працівникові необхідно подати до бухгалтерії заяву про застосування пільги (п. 4 Порядку №1227).
Приклад 3 Застосування ПСП на дітей. У матері трьох дітей віком до 18 років сума нарахованої зарплати становить 8000,00 грн. Працівниця подала заяву на застосування ПСП згідно з пп. 169.1.2 ПКУ з відповідними документами згідно з Порядком №1227.
Працівниця має право на застосування ПСП підвищеного розміру, позаяк її дохід — 8000,00 грн, що менше ніж 8820,00 грн (2940,00 грн х 3). Батько дітей таким підвищеним розміром порогу застосування ПСП не користується.
Розмір військового збору: 8000,00 х 1,5% = 120,00 грн.
Визначаємо розмір ПДФО. Позаяк працівниця утримує трьох неповнолітніх дітей, вона має право на отримання ПСП у розмірі 3153,00 грн (по 1051,00 грн на кожну дитину).
ПДФО: (8000,00 – 3153,00) х 18% = 872,46 грн.
Розраховуємо суму до виплати: 8000,00 – 120,00 – 872,46 = 7007,54 грн.
Розмір доходів, які не оподатковуються
ПКУ встановлює низку видів доходів, які звільнені від оподаткування ПДФО, але у межах певного розміру (суми).
Подарунки фізособам
Відповідно до пп. 165.1.39 ПКУ, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається вартість дарунків (а також призів переможцям та призерам спортивних змагань), якщо їх вартість не перевищує 25% однієї мінімальної заробітної плати (з розрахунку на місяць), установленої на 1 січня звітного податкового року, за винятком грошових виплат у будь-якій сумі.
Отже, негрошові подарунки в 2020 р. не оподатковуються, якщо їх вартість з розрахунку на місяць становить не більш ніж 1180,75 грн (25% від 4723 грн).
Якщо вартість подарунків більша, то слід оподатковувати лише суму перевищення.
При цьому базою оподаткування ПДФО буде вартість подарунка, збільшена на відповідний натуральний коефіцієнт (у 2019 і 2020 р. – 1,21951) за правилами оподаткування додаткового блага відповідно до п. 164.5 ПКУ.
З метою утримання військового збору такої бази визначати не потрібно. Військовий збір буде утримуватися з оподатковуваної різниці вартості подарунка без застосування натурального коефіцієнта.
Відповідно до пп. 165.1.21 ПКУ витрати будь-якої юридичної або фізичної особи на навчання іншої фізичної особи не включаються до оподатковуваного доходу останньої за таких умов:
— суми за навчання сплачено на користь вітчизняних вищих та професійно-технічних навчальних закладів за здобуття освіти, за підготовку чи перепідготовку;
— розмір неоподатковуваної суми, сплаченої за навчання, становить трикратний розмір мінімальної заробітної плати станом на 1 січня звітного року за кожен місяць навчання.
Отже, у 2020 році отримати оплату за навчання від іншої особи можна буде без сплати ПДФО та ВЗ на суму 14169,00 грн за місяць.
Сума, що перевищує зазначену, підлягатиме оподаткуванню. I позаяк ідеться про негрошовий дохід, то із застосуванням натурального коефіцієнта за п. 164.5 ПКУ (у 2020 р. цей коефіцієнт, як і раніше, становитиме 1,21951).
Благодійна допомога
Про правила надання фізособам неоподатковуваної нецільової благодійної допомоги у 2019 р. «ДК» писав у №47/2019. У 2020 р. ці правила не зміняться, а отже, наші поради залишатимуться актуальними.
Але сам розмір нецільової благодійної допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у 2020 р. становитиме вже 2940,00 грн (у 2019 р. він є меншим і становить 2690 грн).
Добові під час відрядження
Зростання мінімальної зарплати з 1 січня 2020 р. призведе до збільшення суми неоподатковуваних добових в Україні. Але для відряджень за кордон така сума залишається незмінною (див. таблицю 2).
Таблиця 2
Неоподатковуваний розмір добових витрат у 2020 р.
| Країна відрядження | Неоподатковуваний розмір добових витрат з розрахунку на кожен день відрядження у 2020 р. |
| Україна | Не більше 472,30 грн* |
| Закордон | Не більше 80 євро** |
| * Не більше 0,1 МЗП на 1 січня 2020 р. ** За кожен календарний день такого відрядження за офіційним обмінним курсом гривні до євро, установленим НБУ, з розрахунку за кожен такий день. |
|
А що з ЄСВ?
Розмір мінімального страхового внеску у 2020 р. розраховується як добуток мінімальної зарплати та ставки ЄСВ у розмірі 22% і становить 1039,06 грн (4723,00 грн х 22%).
Згідно зі ст. 8 Закону про ЄСВ, якщо база нарахування ЄСВ найманих працівників менша за розмір встановленої мінімальної заробітної плати за звітний період, то роботодавець зобов’язаний донарахувати ЄСВ до мінімального страхового внеску.
Однак з цього правила є винятки.
Коли ЄСВ не донараховується до мінімального страхового внеску
До заробітної плати з джерела не за основним місцем роботи (базою нарахування ЄСВ є отриманий дохід (прибуток) незалежно від його розміру).
До заробітної плати (доходу) працівника з інвалідністю, який працює на підприємстві, в установі або організації, де застосовується ставка 8,41%.
До заробітної плати (доходів) працівників всеукраїнських громадських організацій інвалідів, зокрема товариств УТОГ та УТОС, де застосовується ставка 5,3%.
До заробітної плати (доходу) підприємств та організацій, ГО інвалідів, де застосовується ставка 5,5% (для працівників з інвалідністю).
До заробітної плати (доходу) працівників, яким надано відпустки без збереження заробітної плати на період проведення АТО у відповідному населеному пункті з урахуванням часу, необхідного для повернення до місця роботи, але не більш як сім календарних днів після прийняття рішення про припинення АТО.
Якщо працівника прийнято не з першого робочого дня та звільнено не останнім робочим днем звітного місяця.
Якщо працівник повний місяць перебував у відпустці без збереження заробітної плати (бази нарахування ЄСВ немає).
Для працівника (за основним місцем роботи), у якого початок та закінчення лікарняного припадають на різні місяці, ЄСВ у місяці початку лікарняного нараховується за фактично відпрацьований час, позаяк загальна сума доходу ще не є відомою (суму лікарняних буде визначено після надання листка непрацездатності).
У разі звільнення або прийняття працівника на основне місце роботи протягом місяця, в якому нарахована зарплата за відпрацьований час не перевищує розміру мінімальної зарплати, встановленої законом на місяць (сума ЄСВ розраховується з фактично нарахованої зарплати незалежно від її розміру).
Якщо нараховуємо зарплату зовнішньому суміснику (неосновне місце роботи), ЄСВ нараховується на фактичний дохід.
Відділ організації роботи ДПI у м. Полтаві
Зміниться й розмір максимальної величини доходу, на який нараховується ЄСВ, позаяк він становить 15 мінімальних зарплат (у 2020 р. — 70845 грн).
А тепер на прикладах розгляньмо, як це працюватиме.
Приклад 4 Оклад менший за мінімальну зарплату — що з ЄСВ?
Працівнику за основним місцем роботи встановлено оклад 3000,00 грн, і жодних інших виплат він отримувати не повинен.
Якщо він відпрацював повний місяць і виконав норму робочого часу, роботодавець повинен нарахувати йому зарплату за січень 2020 р. у розмірі мінімальної зарплати 4723,00 грн. Таким чином, фонд оплати праці такого працівника складатиметься з зарплати за відпрацьований час згідно з окладом 3000 грн і доплати до розміру мінімальної зарплати 1723,00 грн.
Така нарахована зарплата 4723,00 грн (а не оклад працівника) буде базою для нарахування ЄСВ. Таким чином, завдяки доплаті роботодавець сплачує ЄСВ у мінімальному розмірі — 1039,06 грн. Але робиться така доплата не для того, щоби сплатити ЄСВ у мінімальному розмірі, а для того, щоб виконати мінімальні гарантії в оплаті праці працівника.
А якби працівник норму робочого часу не виконав, наприклад через неповний робочий день (0,5 ставки)? Позаяк працівник відпрацював лише половину норми робочого часу, то роботодавець повинен нарахувати йому зарплату за січень 2020 р. у розмірі половини мінімальної зарплати: 4723,00 х 0,5 = 2361,50 грн. А от ЄСВ довелося би сплатити за такого працівника у розмірі мінімального страхового внеску — 1039,06 грн. Адже це основне місце роботи і цього вимагає ч. 5 ст. 8 Закону про ЄСВ.
Приклад 5 Якщо працівник — зовнішній сумісник
Працівнику за сумісництвом встановлено оклад 3000,00 грн, і жодних інших виплат він отримувати не повинен. Вважатимемо, що працівник виконав лише половину норми робочого часу. Як нараховується його зарплата та яку суму ЄСВ на неї слід нарахувати?
Позаяк оклад працівника менший за мінімальну зарплату, він також матиме право на доплату, але пропорційно до відпрацьованого робочого часу. Працівник відпрацював лише половину норми робочого часу, тож роботодавець повинен нарахувати йому зарплату за січень 2020 р. у розмірі половини мінімальної зарплати: 4173,00 х 0,5 = 2361,50 грн.
Така нарахована зарплата 2361,50 грн (а не оклад працівника) буде базою для нарахування ЄСВ. При цьому вимога ч. 5 ст. 8 Закону про ЄСВ не застосовується — роботодавець сплачує ЄСВ у розмірі, визначеному з фактично нарахованої зарплати: 2361,50 х 22% = 519,53 грн.
Приклад 6 Якщо працівник — внутрішній сумісник
Візьмемо умови прикладу 5, але працівник буде внутрішнім сумісником. Тобто на цьому ж підприємстві він ще має основну посаду і роботу, за якою йому було нараховано 5000 грн зарплати, а за сумісництво — 2361,50 грн. Яку суму ЄСВ на такі зарплати слід нарахувати?
Щодо нарахування ЄСВ на зарплату (та решту доходів) внутрішніх сумісників ситуація склалася цікава.
Раніше ДФС наполягала, що зарплату за такими посадами слід сумувати (і у таблиці 6 відображати одним рядком).
Якщо виходити з цих роз’яснень податківців, то сума ЄСВ становитиме: (5000 + 2361,50) х 22% = 1619,53 грн. I навіть якби за основною посадою працівник не виконав норму робочого часу й отримав зарплату нижчу за мінімальну, то донараховувати ЄСВ за нього довелося б лише в тому випадку, якщо сумарний дохід (зарплата за обома місцями роботи) був би нижчим за мінімальну місячну зарплату.
Але пізніше податківці передумали, про що повідомили у «Віснику» №5/2019 на с. 38.
Тобто зараз податківці вважають, що у таблиці 6 Звіту про ЄСВ інформацію про доходи, нараховані працівнику-суміснику, слід відобразити окремо від інших доходів, у тому числі від доходів, нарахованих за основним місцем роботи, проставивши в графі 22 ознаку «0» (ні), тобто без трудової книжки. А в графі 24 «Ознака неповного робочого часу» — «1» (так).
Якщо відображати такі виплати і нараховувати ЄСВ на них окремо, то діяти треба буде, як у прикладах 4 та 5: нарахувати 22% ЄСВ на нараховану зарплату 5000 грн за основним місцем роботи (1100 грн) і нарахувати 22% ЄСВ на зарплату 2361,50 грн за сумісництвом (519,53 грн).
Разом 1100 + 519,53 = 1619,53 грн, і суми збігаються. Але якщо б за основною посадою працівник не виконав норму робочого часу і отримав зарплату нижчу за мінімальну (наприклад, 4000 грн), то йому довелось би нараховувати ЄСВ не в розмірі 4000 х 22% = 880 грн, а в розмірі мінімального страхового внеску (1039,06 грн).
Тобто різниця в цих підходах нарахування ЄСВ є, і окремо чи разом це робити, має значення. То як бути? Позиція контролерів може змінюватись неодноразово. Але оскільки адміністрування ЄСВ здійснюють саме податківці, роботодавцям для уникнення штрафів при перевірках варто звернутися до них за індивідуальною консультацією.
