Коментар до листа Мінфіну від 27.04.2022 р. №41020-06-5/8479
Зверніть увагу, що і Мінфін, і ми наразі говоритимемо лише про бухгалтерський облік таких операцій (бо оподаткування це інша тема, про яку ми поговоримо окремо).
Якщо допомога – гуманітарна!
Фахівці Мінфін наголосили, що наразі засади отримання, надання, оформлення, розподілу і контролю за цільовим використанням гуманітарної допомоги та сприяння гласності і прозорості цього процесу визначає Закон України «Про гуманітарну допомогу».
На виконання статті 11 цього Закону Міністерство фінансів України видало наказ від 14.12.1999 р. №298 «Про порядок бухгалтерського обліку гуманітарної допомоги». Його дія поширюється на юридичних осіб незалежно від видів діяльності та форм власності (крім бюджетних установ), які одержали гуманітарну допомогу (отримувачі), які її потребують і яким вона безпосередньо надається (набувачі).
Відповідно до цього Порядку одержану гуманітарну допомогу у вигляді грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей отримувач відображає за дебетом рахунків обліку грошових коштів, товарів, запасів та іншого майна в кореспонденції з рахунком 48 «Цільове фінансування і цільові надходження».
Таким самим записом отримана гуманітарна допомога у вигляді грошових коштів і товарно-матеріальних цінностей відображається і набувачами.
Грошові кошти і товарно-матеріальні цінності, використані на забезпечення статутної діяльності набувача, відображаються набувачами за кредитом рахунків обліку грошових коштів і товарно-матеріальних цінностей у кореспонденції з рахунком 23 «Виробництво». Одночасно така сума відображається за дебетом рахунку 48 «Цільове фінансування і цільові надходження» і кредитом субрахунку 745 «Дохід від безоплатно одержаних активів» рахунку 74 «Інші доходи».
Тобто, якщо гуманітарка споживається самою благодійною організацією (яка в цьому випадку не лише отримувач, а і набувач), то вона списується на витрати за рахунком 23 (з одночасним визнанням доходу).
А якщо допомога не оформлена як гуманітарна?
Для обліку благодійної допомоги діють окремі правила. Знову ж Мінфін нагадав, що правові засади здійснення благодійної діяльності в Україні визначає Закон України «Про благодійну діяльність та благодійні організації». І для цього закону окремого порядку бухобліку затверджено не було. Проте, і благодійну допомогу Мінфін радить відображати як цільове фінансування – якщо допомога має цільове призначення!
Для підприємств (крім бюджетних установ) для обліку та узагальнення інформації про наявність та рух коштів фінансування заходів цільового призначення (в тому числі отримана цільова благодійна допомога), які можуть надходити як субсидії, асигнування з бюджету та позабюджетних фондів, цільові внески фізичних та юридичних осіб тощо передбачено рахунок 48 «Цільове фінансування і цільові надходження».
Згідно з Інструкцією про застосування Плану рахунків №291, за кредитом рахунку 48 «Цільове фінансування і цільові надходження» відображаються кошти цільового призначення для фінансування певних заходів, за дебетом – використані суми за певними напрямками, визнання їх доходом, а також повернення невикористаних сум.
Правила відображення в обліку цільового фінансування прописані у ПСБО 15. За ним цільове фінансування не визнається доходом доти, поки не існує підтвердження того, що воно буде отримане та підприємство виконає умови щодо такого фінансування.
Отримане цільове фінансування (у тому числі кошти, вивільнені від оподаткування у зв’язку з наданням пільг з податку на прибуток підприємств) визнається доходом протягом тих періодів, в яких були зазнані витрати, пов’язані з виконанням умов цільового фінансування.
Цільове фінансування для компенсації витрат (збитків), яких зазнало підприємство, та фінансування для надання підтримки підприємству без установлення умов його витрачання на виконання у майбутньому певних заходів визнаються дебіторською заборгованістю з одночасним визнанням доходу.
А що робити, якщо на допомогу немає первинки?
Наразі не всі організації мають змогу через війну вести облік та складати своєчасно первинні документи. Тому Мінфін навів правила документального оформлення, спираючись на норми Положення №88, в таких випадках.
Зокрема, цим Положенням передбачено, що відображення господарської операції, щодо якої на момент закінчення складання облікових регістрів бухгалтерського обліку за звітний період від контрагента у терміни, встановлені законодавством, не отримано первинного документа, інформація про таку господарську операцію до облікових регістрів бухгалтерського обліку може бути перенесена на підставі належним чином оформленого внутрішнього первинного документа (акта), складеного посадовою особою, відповідальною за приймання-відпуск товарно-матеріальних цінностей, робіт і послуг, у випадку, якщо така можливість передбачена правилами документообігу підприємства.
А далі у місяці надходження від контрагента первинного документа щодо господарської операції, інформацію про яку в минулих звітних періодах було перенесено до облікових регістрів бухгалтерського обліку згідно з внутрішнім первинним документом (актом), до облікових регістрів бухгалтерського обліку за звітний період переноситься інформація про таку господарську операцію, при цьому її обсяг зазначається шляхом коригування на суму різниці між оцінкою такої господарської операції за внутрішнім первинним документом (актом) та первинним документом, отриманим від контрагента.
Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов’язаних рахунках бухгалтерського обліку.
Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.
Тож навіть у разі неможливості отримати документи від контрагентів, підприємства мають скласти внутрішні первинні документи у вигляді бухдовідок.
Що і сказати, норма хороша, але як це прив’язати до отриманої або використаної гуманітарної або благодійної допомоги? Хіба що оприбуткувати таку допомогу зараз за бухдовідкою, вести облік за зазначеними вище рекомендаціями, спираючись лише на слова контрагента і сподіваючись, що як тільки буде можливість, він всі потрібні документи надасть.
