Особливості спадкування під час воєнного стану

У житті кожної людини виникають питання, що пов’язані зі спадкуванням. Із уведенням воєнного стану на території України багато сфер зазнали змін в правовому регулюванні. Спадкові правовідносини – не виключення. Так, під час воєнного стану були прийняті декілька нормативно-правових актів, що визначають головні особливості процедури спадкування в цей особливий період: Постанова Кабінету Міністрів України «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» (далі – Постанова КМУ) та Наказ Міністерства юстиції України «Про затвердження Змін до деяких нормативно-правових актів у сфері нотаріату» (далі – Наказ Мінюсту).

В даній статті викладені особливості, які слід врахувати громадянам в процесі спадкування в період воєнного стану.

Зміни в процедурі відкриття спадкової справи

Як відомо, право на спадкування виникає у спадкоємців у день смерті особи або в день, з якого вона оголошується померлою за рішенням суду.

За загальним правилом, нотаріус заводить спадкову справу за місцем останнього проживання померлого. У випадку, коли така інформація відсутня, місцем відкриття спадщини є місцезнаходження нерухомого майна або основної його частини, а за відсутності нерухомого майна – місцезнаходження основної частини рухомого майна.

Відповідно до Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України (далі – Порядок), для заведення спадкової справи спадкоємцю потрібно подати/направити нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Якщо ініціатором є кредитор, він має подати відповідну претензію про наявність невиконаного зобов’язання спадкодавцем.

В умовах воєнного стану, коли численні громадяни є переселенцями, а деякі території України перебувають під окупацією, Уряд спростив процедуру спадкування. Так, зацікавлені особи мають право звернутися до будь-якого нотаріуса України для заведення спадкової справи, незалежно від останнього місця проживання померлого. Наприклад, якщо спадкоємець у зв’язку з активними бойовими діями не має змоги прибути чи направити заяву за місцем останнього проживання спадкодавця, він може звернутися до будь-якого нотаріуса в регіоні, де він тимчасово перебуває або вимушено переселився.

За загальним правилом, при заведенні спадкової справи нотаріус має вчинити ряд обов’язкових дій, які пов’язані з функціонуванням Спадкового реєстру, зокрема, перевірити наявність/відсутність раніше заведеної спадкової справи, спадкового договору, заповіту, та зареєструвати спадкову справу у Спадковому реєстрі.

Важливо, що в умовах воєнного стану нотаріус може завести спадкову справу без використання Спадкового реєстру (якщо доступ обмежено). Однак, коли доступ до Спадкового реєстру буде відновлено, нотаріус протягом п’яти робочих днів має перевірити наявність заведеної спадкової справи, спадкового договору та заповіту.

У випадку виявлення нотаріусом раніше заведеної спадкової справи, спадкова справа, яка була заведена без реєстрації в Спадковому реєстрі, має бути передана нотаріусу, що завів спадкову справу раніше. Якщо при перевірці даних в Спадкову реєстрі не буде виявлено інших спадкових справ, нотаріус здійснює реєстрацію заведеної ним спадкової справи.

Варто зауважити, що видавати свідоцтва про право на спадщину у спадковій справі, заведеній без використання Спадкового реєстру, до її реєстрації у Спадковому реєстрі – заборонено. Такі законодавчі обмеження покликані не допустити зловживань щодо спадщини в воєнний час та після відновлення мирного життя.

Станом на травень 2022 року до Спадкового реєстру припинено доступ у Донецькій, Луганській та Херсонській областях, Автономній Республіці Крим, а також частково у Запорізькій, Миколаївській та Харківській областях. З детальним переліком можна ознайомитись у Наказі Мін’юсту від 01 квітня 2022 року. В решті адміністративно-територіальних одиниць роботу Спадкового реєстру вже відновлено. Відтак, відсутні будь-які перепони для реєстрації спадкових справ у передбаченому законом порядку.

Строки для прийняття спадщини

Згідно з Постановою КМУ, строк для прийняття спадщини залишається незмінним та становить шість місяців з дня смерті особи. Водночас, на період дії воєнного стану строк для прийняття спадщини або відмови від її прийняття – зупиняється. Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям лише після закінчення цього строку (з урахуванням часу, на який строк було зупинено). Що це означає на практиці?

Перш за все, важливе значення має факт дії воєнного стану. В Україні воєнний стан був запроваджений Указом Президента з 05:30 ранку 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

У випадку, коли особа померла та з дня її смерті минуло шість місяців до моменту введення воєнного стану (тобто, до 24 лютого 2022 року), то строк для прийняття спадщини вважається закінченим та при виконанні інших вимог законодавства, нотаріус може видати свідоцтво про право на спадщину.

Якщо з дня смерті особи до введення воєнного стану шестимісячний строк не закінчився, то після закінчення дії воєнного стану такий строк буде продовжено на той термін, який існував на момент введення воєнного стану. Для прикладу, якщо особа померла 23 січня 2022 року, то на момент введення воєнного стану у зацікавлених осіб для прийняття спадщини було 5 місяців, то такі особи зможуть реалізувати своє право протягом 5 місяців з дня закінчення воєнного стану.

Якщо ж особа померла уже після введення воєнного стану, тобто після 05:30 ранку 24 лютого 2022 року, то шестимісячний строк на прийняття спадщини для всіх спадкоємців таких осіб фактично розпочнеться в день завершення воєнного стану.

Таким чином, якщо наразі існують причини, які унеможливлюють звернення спадкоємців із заявами про прийняття спадщини (наприклад, відсутні документи що посвідчують особу, або правовстановлюючі документи на спадкове майно тощо), то такі особи зможуть звернутись до нотаріуса з відповідною заявою вже після закінчення воєнного стану в Україні. Тобто, строки на прийняття спадщини вони не пропустять.

Водночас, спадкоємцям, які не мають об’єктивних перешкод у зверненні до нотаріуса для заведення спадкової справи, краще не відкладати це питання на потім. За можливості слід подати нотаріусу всі необхідні документи щодо майна померлого, це значно пришвидшить в подальшому видачу свідоцтва про право на спадщину.

Видача свідоцтва про право на спадщину

Із урахуванням усіх змін щодо перебігу строку для прийняття спадщини, можна стверджувати, що наразі незалежно від регіону та технічної можливості нотаріусів доступу до державних реєстрів, видача свідоцтв про право на спадщину до завершення воєнного стану – обмежена.

Наразі отримати свідоцтво про право на спадщину та оформити на себе право власності можливо лише в тому випадку, якщо строк на прийняття спадщини закінчився до введення воєнного стану та нотаріус має можливість виконати всі встановлені законом процедури в рамках відкритої спадкової справи.

Таким чином, на практиці складається ситуація, в якій спадкоємці, за заявами яких були відкриті спадкові справи на територіях, де велись або ведуться бойові дії, не зможуть отримати свідоцтва до повного відновлення роботи нотаріату на цих територіях. При цьому, механізмів передачі таких спадкових справ до інших регіонів чи нотаріусів не передбачено, як і не запроваджено процедури відновлення таких спадкових справ у випадку їх втрати чи знищення.

Окремо варто зауважити на тому, що профільний Закон «Про нотаріат» передбачає видачу свідоцтва про право на спадщину за місцем відкриття спадщини. Тобто, не зважаючи на зміни, введені Постановою КМУ та Наказом Мінюсту, після завершення військового стану, спадкові справи, що відкриті не за місцем відкриття спадщини, повинні будуть передаватись нотаріусам за місцем останнього проживання спадкодавця для видачі свідоцтв про право на спадщину. Роз’яснення з цього приводу уже надані Нотаріальною палатою України.

Посвідчення заповітів та спадкових договорів

Незважаючи на складну ситуацію, значна кількість як державних, так і приватних нотаріусів продовжують вчиняти нотаріальні дії. Нотаріальна палата України веде Перелік нотаріусів, які працюють в умовах воєнного стану.

Посвідчення заповіту наразі здійснюється за звичайною процедурою, що встановлена Порядком. При цьому, варто звернути увагу, що Постанова КМУ мала редакції, що по-різному регулювали оформлення нотаріальних документів. Так, в редакції від 06 березня 2022 року нотаріусам було дозволено засвідчувати справжність підпису на заповітах, оформлених без використання спеціальних бланків нотаріальних документів на білих аркушах паперу з нанесеними на них за допомогою комп’ютерної техніки реквізитами нотаріуса. Однак, 28 квітня 2022 року набрала чинності нова редакція Постанови КМУ, в якій таке спрощення процедури посвідчення для заповітів було виключене.

Також, не зайвим буде нагадати, що законодавством визначено перелік посадових, службових осіб, які мають право посвідчувати заповіти, які прирівнюються до нотаріально посвідчених, зокрема:

– уповноважені посадові особи органу місцевого самоврядування

– командири (начальники) військових частин, з’єднань, установ, військово-навчальних закладів

– головні лікарі, їх заступники з медичної частини або чергові лікарі лікарень, госпіталів, інших стаціонарних закладів охорони здоров’я, начальники госпіталів та інші

Певний перелік осіб та процедура посвідчення таких заповітів визначається Порядком посвідчення заповітів і довіреностей, що прирівнюються до нотаріально посвідчених.

Окремо варто виділити, що в умовах воєнного стану заповіти військовослужбовців Збройних Сил, інших, утворених, відповідно до законів, військових формувань, а також працівників правоохоронних (спеціальних) органів, органів цивільного захисту, можуть посвідчуватися командиром (начальником) цих формувань (органів) або іншою уповноваженою таким командиром (начальником) особою з обов’язковою подальшою реєстрацією таких заповітів у Спадковому реєстрі. Начальник табору (установи, де створено дільницю) для військовополонених може посвідчувати заповіт військовополоненого.

Також слід зазначити, що в умовах воєнного стану практично не зазнала змін процедура посвідчення спадкових договорів. Водночас, бажаючим укласти спадковий договір необхідно врахувати, що з набуттям 28 квітня 2022 року чинності змін до Постанови КМУ №164, нотаріальне посвідчення спадкових договорів здійснюється виключно нотаріусами, включеними до затвердженого Міністерством юстиції переліку нотаріусів, якими в умовах воєнного стану вчиняються нотаріальні дії щодо цінного майна.

Вказані переліки перебувають у стані формування, оскільки лише з 28 квітня 2022 року нотаріуси, які відповідають критеріям, визначеним Постановою КМУ, почали направляти свої заяви до управлінь Міністерства юстиції України та відділень Нотаріальної палати України.

При цьому, в умовах воєнного стану не може бути перешкодою для вчинення нотаріальних дій відсутність доступу до Спадкового реєстру при реєстрації відомостей про заповіти, змін до них, скасуванні заповітів, посвідченні спадкових договорів, змін до них чи розірванні спадкових договорів. Нотаріуси можуть вчиняти такі нотаріальні дії в момент звернення особи, а відповідну реєстрацію даних в Спадковому реєстрі зобов’язані здійснити протягом п’яти робочих днів з дня відновлення такого доступу.

Отже, незважаючи на воєнний стан, спадкові правовідносини залишаються повністю врегульованими в правовому полі. Тому, як спадкоємцям, так і кредиторам для захисту своїх прав варто знати всі законодавчі новели, що регулюють питання спадкування.

Юрій Некляєв,

адвокат, старший юрист Asters

Тетяна Бибка,

адвокат, юрист Asters