Особливості бухгалтерського обліку господарських операцій отримання та зберігання запасів

Оприбуткування отриманих запасів

Оприбутковують отримані підприємством запаси за первісною вартістю (п. 8 НП(С)БО 9). Первісну вартість визначають залежно від способу отримання (придбання).

Якщо запаси купили

Елементи, з яких складається первісна вартість запасів, придбаних за плату, наведена в п. 9 НП(С)БО 9 (див. таблицю 1).

А елементи, які не належать до первісної вартості і включаються до витрат періоду, в якому понесені, зазначені в п. 14 НП(С)БО 9 та п. 2.3 Методрекомендацій № 2 (див. таблицю 2).

Таблиця 1. Первісна вартість запасів, придбаних за плату

Приклад 1. Підприємство платник ПДВ придбало товари, сплативши постачальнику 12 000 грн., в т.ч. ПДВ 2 000 грн. ПДВ віднесено до складу ПК. За доставку саме цих товарів на склад підприємства перевізнику сплачено 1 300 грн., без ПДВ.

Первісна вартість товарів – 11 300 грн (10 000 + 1 300).

Таблиця 2. Елементи витрат, які не включаються до первісної вартості придбаних запасів і включаються до складу витрат періоду

Як оприбутковувати запаси, якщо на момент оприбуткування неможливо визначити їх первісну вартість?

Наприклад, підприємство придбало машину піску, але на момент вивантаження піску на власній території не досягнуто згоди з постачальником щодо ціни.

Згідно з п. 9 НП(С)БО 9 такі запаси можуть оцінюватися та відображатися за справедливою вартістю з наступним коригуванням до первісної вартості.

Справедлива вартість – це по суті вартість, за якою можна продати актив (див. п. 4 НП(С)БО 19). Тобто, ринкова вартість.

По суті тут мова про те, що у нас називають невідфактурованими поставками – запаси, які підприємство отримало, але на них немає документів.

Особливості документування для таких ситуацій наведені в п. 2.6 і п. 3.5 Положення № 88.

• особа, відповідальна за приймання запасів (наприклад, комірник, майстер тощо) складає внутрішній акт про приймання запасів;
• справедлива вартість таких запасів визначається в порядку, встановленому керівником підприємства. Приміром, таку вартість може визначати комірник або спеціально призначена комісія, і наводити в акті;
• на підставі внутрішнього акта запаси оприбутковують;
• в періоді, в якому від постачальника отримано первинний документ про отримані запаси, відображають різницю між показниками такого документа і внутрішнього акта;
• такий порядок документування повинен передбачатися правилами документообігу підприємства.

Первісна вартість запасів, виготовлених власними силами підприємства

Це виробнича собівартість, визначена згідно з НП(С)БО 16 (п. 10 НП(С)БО 9). Очевидно, це в першу чергу стосується готової продукції, яку виробляють виробничі підприємства і яка обліковується на рахунку 26.

Разом з тим це можуть бути поточні біологічні активи і сільгосппродукція, які обліковуються відповідно на рахунку 21 і 27. Але первісна вартість цих останніх може визначатися згідно з нормами НП(С)БО 30 за справедливою вартістю, зменшеною на очікувані витрати на місці продажу, або за собівартістю.

Первісна вартість запасів, внесених до статутного капіталу

В п. 11 НП(С)БО 9 пишуть, що це справедлива вартість, погоджена засновниками, з урахуванням елементів первісної вартості, наведених в таблиці 1.

Приклад 2.

Один із засновників підприємства вносить до СК товари, справедлива вартість яких, погоджена з іншими засновниками, 50 000 грн. Витрати з транспортування цих товарів на склад склали 7 000 грн, без ПДВ.

Первісна вартість товарів – 57 000 грн. (50 000 + 7 000).

Первісна вартість запасів, одержаних безоплатно

Справедлива вартість з урахуванням елементів первісної вартості, наведених в таблиці 1 (див. п. 12 НП(С)БО 9).

Первісна вартість запасів, отриманих в результаті обміну (див. п. 13 НП(С)БО 9).

У разі обміну подібними запасами це буде балансова вартість переданих запасів чи справедлива вартість отриманих, якщо балансова вартість переданих вища за їх справедливу вартість (в такому разі різниця між балансовою і справедливою списується на субрахунок 940).

Відповідно до п. 9 НП(С)БО 15 дохід не визнається, якщо здійснюється обмін продукцією (товарами, роботами, послугами та іншими активами), які є подібними за призначенням та мають однакову справедливу вартість.

Приклад 3.

Підприємство здійснює з іншим підприємством обмін 10 кг фарби ПФ-266 червоного кольору балансовою вартістю 1 000 грн, окрім того ПДВ 200 грн (справедлива вартість якої без урахування ПДВ 13 000 грн) на таку саму фарбу жовтого кольору.

Є різні варіанти відображення цієї операції в бухобліку. В таблиці 3 наведемо один з таких варіантів.

Таблиця 3. Бухгалтерський облік обміну подібними запасами

Первісною вартістю запасів, що придбані в обмін на неподібні запаси, визнається справедлива вартість отриманих запасів.

В бухгалтерському обліку при обміні неподібними запасами відображають три групи бухгалтерських проводок:

• продаж запасів, які передаються (Дт 361);
• придбання запасів, які отримуються (Кт 631);
• зарахування заборгованості між проданими (переданими) і придбаними (отриманими) запасами (Дт 631 Кт 361).

Запаси, які отримало підприємство без права власності на них

Якщо запаси фізично знаходяться на вашій території, а фактично ви не є їх власником, теж треба оприбуткували. Проте – за балансом!

Відображають їх на одному з позабалансових субрахунків, в залежності від ситуації:

• 022 «Матеріали, прийняті для переробки»;
• 023 «Матеріальні цінності на відповідальному зберіганні»;
• 024 «Товари, прийняті на комісію»;
• 025 «Матеріальні цінності довірителя».

Чи треба переоцінювати запаси?

Особливості оцінки запасів на дату балансу наведені в п. 24 – п. 28 НП(С)БО 9.

Запаси відображають в обліку за найменшою з двох оцінок:

• первісною вартістю, або
• чистою вартістю реалізації (очікувана ціна реалізації за вирахуванням очікуваних витрат на завершення виробництва та реалізацію) – якщо ціна запасів знизилась або вони зіпсовані, застаріли, або іншим чином втратили первісно очікувану економічну вигоду.

Якщо чиста вартість реалізації менше за первісну, різницю списують на субрахунок 946 «Втрати від знецінення запасів» (п. 5.8 Методрекомендацій № 2). Таку операцію ще називають уцінкою.

Здійснюють уцінку за наслідками проведеної інвентаризації, на підставі інвентаризаційних документів.

Якщо на дату чергового балансу виявиться, що ціна запасів, які були уцінені, підвищилася, проводять дооцінку запасів, але не вище суми попередньої уцінки, списуючи різницю на субрахунок 719 (п. 5.8 Методрекомендацій № 2). Знову-таки, дооцінюють за наслідками інвентаризації.

З наведеного випливають такі висновки.

Переоцінку проводять тільки на дату балансу. Робити переоцінку між датами балансу немає підстав.

Не можна дооцінювати запаси, якщо вони раніше не уцінювалися.

Нестачі і втрати запасів під час зберігання

Такі нестачі, втрати визначаються за наслідками інвентаризації.

Нестачі, втрати, як в межах встановлених норм, так і понаднормові, виявлені під час зберігання, списують на субрахунок 947 «Нестачі і втрати від псування цінностей» (див. п. 5.7 Методрекомендацій № 2).

Одночасно суми нестач і втрат від псування запасів понад норми природного убутку до прийняття рішення про конкретних винуватців відображаються на позабалансовому субрахунку 072 «Невідшкодовані нестачі і втрати від псування цінностей».

Якщо рішення про відшкодування винуватцями шкоди прийняте і очікується отримання такого відшкодування, відображена на субрахунку 072 сума списується. Одночасно відображається заборгованість винної особи перед підприємством: Дт 375 «Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків» Кт 716 «Відшкодування раніше списаних активів».

Рішенням про відшкодування шкоди може бути:

• наказ керівника підприємства про стягнення шкоди з працівника, з підписом працівника, який погоджується із стягненням;
• рішення суду, яке набрало законної сили;
• визнана винним суб’єктом господарювання претензія.