Особливості надання відпусток в умовах воєнного стану

З початку війни було прийнято низку законодавчих актів, якими було внесено зміни до трудового законодавства. Що потрібно знати роботодавцям про відпустки в умовах воєнного стану?

Чинним законодавством на сьогодні передбачені наступні види відпусток:

1. Щорічні відпустки:
   • основна відпустка (стаття 6 Закону України «Про відпустки»);
   • додаткова відпустка за роботу із шкідливими та важкими умовами праці (стаття 7 Закону України «Про відпустки»);
   • додаткова відпустка за особливий характер праці (стаття 8 Закону України «Про відпустки»);
   • інші додаткові відпустки, передбачені законодавством.
2. Додаткові відпустки у зв’язку з навчанням (статті 13, 14 і 15 Закону України «Про відпустки»).
3. Творча відпустка (стаття 16 Закону України «Про відпустки»).
4. Відпустка для підготовки та участі в змаганнях (стаття 16¹ Закону України «Про відпустки»).
5. Соціальні відпустки:
   • відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами (стаття 17 Закону України «Про відпустки»);
   • відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (стаття 18 Закону України «Про відпустки»);
   • відпустка у зв’язку з усиновленням дитини (стаття 18¹ Закону України «Про відпустки»);
   • додаткова відпустка працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину — особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи (стаття 19 Закону України «Про відпустки»);
   • відпустка при народженні дитини (стаття 19¹ Закону України «Про відпустки»).
6. Відпустки без збереження заробітної плати (статті 25, 26 Закону України «Про відпустки»).

Законодавством, колективним договором, угодою та трудовим договором можуть установлюватись інші види відпусток.

Разом з тим, слід пам’ятати, що роботодавець в період війни може відмовити працівнику у наданні будь-якого виду відпусток (крім відпустки у зв’язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку), якщо такий працівник залучений до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури.

Правовий аналіз кожного виду відпусток

1. Щорічна відпустка

Що стосується надання працівнику щорічної основної відпустки, це питання в умовах воєнного стану регулюється Законом «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», яким визначено, що 24 календарних дня щорічної основної відпустки надається всього за будь який період, а не за кожен відпрацьований рік. Якщо тривалість щорічної основної відпустки працівника становить більше 24 календарних днів, різниця днів відпустки не втрачається, а має бути надана після закінчення дії воєнного стану. Протягом дії воєнного стану роботодавець звільнений від обов’язку щодо надання працівнику відпустки тривалістю більш ніж 24 дні, коли більша тривалість відпустки передбачена працівнику законодавством, колективним і трудовим договором.

Щорічна відпустка за минулі періоди

У період воєнного стану роботодавець може відмовити працівнику у наданні невикористаних днів щорічної відпустки (абз. 3 ч. 1 ст. 12 Закону «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану»).

Водночас норми ч. 7 ст. 79, ч. 5 ст. 80 Кодексу законів про працю України та ч. 5 ст. 11, ч. 2 ст. 12 Закону України «Про відпустки» у період дії воєнного стану не застосовують.

Роботодавець в період війни може відмовити працівнику у наданні будь-якого виду відпусток (крім відпустки у зв’язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку), якщо такий працівник залучений до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури.

Тож виходить, що роботодавець на свій розсуд може надати працівнику в умовах воєнного стану невикористані дні щорічної відпустки за попередні роки, але це його право, а не обов’язок.

2. Додаткові відпустки у зв’язку з навчанням

Надання відпусток у зв’язку з навчанням регулюється статтею 15 Закону України «Про відпустки». Зокрема, відпустка для студентів першого та другого рівнів акредитації з вечірньою формою навчання надається строком на 10 календарних днів, третього та четвертого рівнів акредитації з вечірньою формою навчання — 20 календарних днів; незалежно від рівня акредитації з заочною формою навчання — 30 календарних днів.

Відпустки у зв’язку з навчанням по суті є обов’язковим видом відпустки незалежно від введення воєнного стану. У цьому аспекті Конвенція Міжнародної організації праці «Про оплачувані учбові відпустки» від 24 червня 1974 р. № 140, яка ратифікована Україною 26 вересня 2002 р., визначає, що «оплачувана учбова відпустка» — це відпустка, яка надається працівникові з метою навчання на визначений період у робочий час з виплатою відповідної грошової допомоги. Однак така відпустка може не надаватися, якщо законодавством передбачені відповідні обмеження.

Що стосується працівників, які виїхали для навчання за кордон, у період дії воєнного стану роботодавець за заявою працівника, який виїхав за межі території України або набув статусу внутрішньо переміщеної особи, в обов’язковому порядку надає йому відпустку без збереження заробітної плати тривалістю, визначеною у заяві, але не більше 90 календарних днів, без зарахування часу перебування у відпустці до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку, передбаченого пунктом 4 частини першої статті 9 Закону України «Про відпустки».

Крім того, у Листі Мінсоцполітики від 28.12.2013 р. № 563/13/116-13 вказано, що працівникам, які навчаються у закладах освіти за кордоном, додаткові оплачувані відпустки у зв’язку з навчанням можуть надаватися тільки за умови, що навчання здійснюється в порядку, установленому законодавством відповідної держави, і закінчується видачею диплома, еквівалентного диплому українського закладу вищої освіти, який визнається в Україні.

Чи може роботодавець відмовити у наданні цього виду відпустки під час воєнного стану?

Якщо ж працівник не залучений до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури, то роботодавець не має права відмовити працівнику в наданні відпустки у зв’язку із навчанням під час воєнного стану.

Як оформити відпустку у зв’язку з навчання?

Працівник подає роботодавцеві заяву про надання йому додаткової оплачуваної відпустки у зв’язку з навчанням і додає до неї довідку-виклик з навчального закладу.

Роботодавець видає наказ про надання працівникові додаткової відпустки у зв’язку з навчанням на підставі заяви від працівника і довідки-виклику з навчального закладу.

Оформляється наказ в довільній формі із зазначенням тривалості навчальної відпустки та конкретних дат її надання, або шляхом заповнення типової форми № 3-П, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 05.12.2008 р. № 489.

3. Творча відпустка

Творча відпустка надається працівникам для закінчення дисертаційних робіт, написання підручників, монографії, довідника та в інших випадках, передбачених законодавством.

У цьому питанні слід також керуватися спеціальним Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо створення додаткових умов для забезпечення розвитку професійних творчих працівників закладів культури», яким передбачено, що професійні творчі працівники закладів культури мають право на творчу відпустку для провадження творчої діяльності.

Умови, тривалість, порядок надання та оплати творчих відпусток, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 19.01.1998 р. № 45 визначають, що:

• творчі відпустки надаються працівникам поряд з іншими відпустками, передбаченими законодавством, і оформлюються наказом власника або уповноваженого ним органу підприємства, установи, організації;
• на час творчих відпусток для закінчення дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора філософії і доктора наук, для написання підручника, а також монографії, довідника тощо за працівниками зберігається місце роботи (посада) та заробітна плата. Порядок обчислення середньої заробітної плати визначається згідно із законодавством;
• творча відпустка для провадження творчої діяльності надається без збереження заробітної плати.

4. Відпустка для підготовки та участі в змаганнях

Для отримання відпустки для підготовки та участі в змаганнях працівнику необхідно надати до відділу персоналу підприємства заяву про надання відпустки, долучити лист-виклик із зазначенням прізвищ учасників, які залучаються для участі в змаганнях лист Міністерства молоді та спорту України, який організовує змагання.

Такі відпустки надаються тривалістю не більш як 40 календарних днів на рік. Тривалість відпустки включає час, необхідний для проїзду до місця проведення спортивних змагань та повернення.

Тривалість відпустки зазначається в листі-виклику на відповідні спортивні змагання. Відпустки можуть надаватися частинами, про що зазначається в даному листі-виклику.

На час перебування у відпустках за працівниками зберігається місце роботи, посада. У листі Міністерства соціальної політики України від 13.09.2011 р. № 763/13/84-11 зазначається як здійснювати оплату відпусток для участі в змаганнях.

Пунктом 7 Порядку надання та оплати відпусток для підготовки та участі у всеукраїнських і міжнародних спортивних змаганнях, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.2001 р. № 565 визначено, що оплата цих відпусток здійснюється за рахунок коштів підприємств, установ та організацій, призначених на оплату праці, або коштів фізичної особи, у якої працюють за трудовим договором працівники.

5. Соціальні відпустки

Соціальні відпустки в умовах воєнного стану продовжують надаватися.

Відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку ніким не обмежується в умовах війни. Враховуючи зміни, пов’язані з набуттям чинності Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення рівних можливостей матері та батька у догляді за дитиною» від 15.04.2021 р. № 1401, а саме враховуючи формулювання відпустка надається «одному з батьків», відпустка може надаватися як матері, так і батьку. Головна умова, щоб батько/мати були працевлаштовані за трудовим законодавством. Ця відпустка може бути використана повністю або частинами також бабою, дідом чи іншими родичами, які фактично доглядають за дитиною, або особою, яка усиновила чи взяла під опіку дитину, одним із прийомних батьків чи батьків-вихователів.

Відпустка у зв’язку з усиновленням. Закон «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» про цей вид відпустки не зазначає, але цілком логічно, що така відпустка теж не підлягає обмеженням, крім випадку, якщо працівник залучений до роботи на об’єктах критичної інфраструктури.

Стосовно надання відпустки при народженні дитини, Закон «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» не передбачає умов її надання. Однак, якщо в колективному договорі або трудовому договорі визначені умови надання такої відпустки, і дія цих договорів в умовах воєнного стану не обмежена, відпустка може надаватися.

При цьому, якщо такий працівник залучений до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури, роботодавець може відмовити працівнику у наданні будь-якого виду відпусток, крім відпустки у зв’язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

В умовах воєнного стану Держпраці також надано роз’яснення, в якому зазначається, що батько двох дітей має право скористатися додатковою соціальною відпусткою на дітей до 15 років. Разом з тим, «мова йде не про чоловіка і дружину, а про мати й батька, тобто батьки не обов’язково мають перебувати у шлюбі». Скористатися цією відпусткою можна щорічно, але таке право має лише один із батьків. Так, якщо у вищезазначену відпустку йде батько, то матір втрачає у цей рік право на неї.

6. Відпустка без збереження заробітної плати

Відпустка без збереження заробітної плати за бажанням працівника надається в обов’язковому порядку відповідно до вимог статті 25 Закону України «Про відпустки».

Роботодавець не може відмовити у наданні відпустки без збереження заробітної плати на визначені законодавством строки таким категоріям працівників (крім працівників, що залучені до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури).

Види відпусток в умовах спрощеного регулювання трудових відносин

В умовах спрощеного режиму щорічні оплачувані відпустки та відпустки без збереження зарплати надають працівникам відповідно до порядку та умов, визначених статтями 79, 84, 115 Кодексу законів про працю України, з урахуванням таких особливостей:

• на прохання працівника щорічну відпустку можуть поділити на частини будь-якої тривалості або надати повної тривалості з урахуванням норм тривалості щорічних відпусток;
• за сімейними обставинами та з інших причин працівнику можуть надати відпустку без збереження зарплати за згодою сторін на термін, більший ніж 15 к. дн. на рік, якщо така умова передбачена трудовим договором;
• зарплату працівникам за весь час щорічної відпустки виплачують до початку відпустки, якщо інше не передбачено трудовим або колективним договором.

Усі інші види відпусток, передбачені законодавством, надають у загальному порядку.