2021 рік на дворі, а держава ще не все знає про своїх громадян, про їх доходи і про їхнє майно. Цю прогалину незабаром планується виправити.
На даний момент законодавством вже передбачена необхідність верифікації (перевірки) одержувачів пенсій і соціальних виплат, введений новий порядок надання субсидій, щоб не платити тим, хто може обміняти на валюту більше 50 тисяч грн , в подальшому планується дізнатися про матеріальний стан кожного українця за допомогою « податкової амністії » , ввести оподаткування домогосподарств і т. д.
Роль цифровізації в цих процесах – ключова, оскільки з інформацією про людину в паперовому вигляді державі-контролеру працювати фактично неможливо. Для реалізації задуманих реформ необхідно створити своєрідний «профіль» на кожного українця. Це завдання сьогодні почала втілюватися за допомогою «Дії» і поступового налагодження обміну даними між державними реєстрами.
Один з аспектів, який сьогодні залишається не до кінця «оцифрованих» – це інформація про нерухоме майно. Наприклад, якщо ви приватизували квартиру в далеких 90-х і з тих пір не здійснювали з нею ніяких угод, то її «не бачить» Реєстр прав на нерухоме майно.
28 квітня Кабінет Міністрів підтримав постанову про введення експериментального проекту з отримання державними реєстраторами відомостей про держреєстрацію права власності на нерухоме майно, яке знаходиться в розпорядженні комунальних підприємств БТІ на паперових носіях.
За його словами міністра юстиції України Дениса Малюська , незважаючи на те, що Державний реєстр прав містить великий обсяг даних, його відомості є неповними, оскільки частина інформації знаходиться в розпорядженні підприємств БТІ на паперових носіях, які до 1 січня 2013 мали право здійснювати державну реєстрацію прав на нерухоме майно.
«Тому отримання органами державної реєстрації прав та нотаріусами інформації, що зберігається в реєстрових книгах і реєстраційних справах, які формувалися підприємствами БТІ, є вкрай необхідним для цілей належного проведення державної реєстрації прав та надання в повному обсязі інформації про речові права на нерухоме майно»,
– зазначив міністр юстиції.
У зв’язку з цим Мін’юст спільно з Міністерством цифровий трансформації внесли пропозицію про реалізацію протягом 2021-2023 років експериментального проекту з отримання державним реєстратором прав на нерухоме майно за допомогою Державного реєстру прав на нерухоме майно відомостей про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, що знаходяться в розпорядженні підприємств БТІ на паперових носіях.
Денис Малюська уточнив, що отримання відомостей передбачається програмними засобами Державного реєстру прав, що зменшить кількість необхідних візитів заявника і позбавить його від необхідності збору документів у паперовій формі. Втім, поки неясно, як це буде реалізовано і чи не призведе це до плутанини з даними про власників нерухомості.
Також Мін’юст повідомив, що планується ввести ідентифікацію суб’єктів, які володіють майном, за допомогою автоматизованого обміну Реєстру прав на нерухомість з Державною міграційною і Державною податковою службою України.
Пропонується реалізувати механізм автоматизованого обміну з зовнішніми системами для ідентифікації кожного суб’єкта.
Тобто, інформацію про нерухомість кожної людини «прив’яжуть» до його профілем, в тому числі, в податковій.
Крім того, буде створено внутрішній механізм, який дозволить здійснити угруповання суб’єктів в рамках записів про речові права в Реєстрі прав на нерухомість. Це, за словами заступника міністра юстиції Ольги Онищук , забезпечить швидкий і зручний пошук за суб’єктним критерієм, т. Е. По фізичній або юридичній особі.
Також пропонується запровадити два основних типи об’єктів – земельну ділянку та об’єкт будівництва. Інші типи об’єктів будуть автоматично синхронізуватися при інформаційній взаємодії з Державним земельним кадастром та Єдиної державної електронної системою в сфері будівництва. Реалізація такої ідеї передбачатиме створення окремого обов’язкового переліку дій під кожен з двох типів об’єктів.
Мін’юст пропонує також передбачити можливість сплати адміністративного збору за проведення реєстраційних дій щодо нерухомого майна через додаток « ДІЯ» (шляхом сканування QR-коду під час візиту в ЦНАП або до найближчого реєстратору).
«Незабаром очікується запуск відповідних проектів в трьох містах – Києві, Хмельницькому та Одесі. Але реалізація таких проектів потребує нормативного врегулювання: потрібно передбачити верифікацію електронних квитанцій у відповідних інформаційних картках. Це лише частина тих нововведень, над якими працює робоча група »,
– додала заступник міністра.
Цифровизация, безумовно, має свої плюси, проте варто зазначити, що вона спрямована не тільки на зручність для користувачів державними послугами, а й на те, що зібрати максимальний обсяг інформації про кожну людину з українським паспортом, не завжди заявляючи про цієї мети публічно.
