Перехід на загальну систему з єдиного податку: інформація для ФОПів та юросіб

У яких випадках «єдинник» зобов’язаний перейти на загальну систему? 

Підпунктом 298.2.3 ПКУ передбачено, за яких умов та в які строки платник єдиного податку І-ІІІ груп зобов‘язаний відмовитись від спрощеної системи оподаткування. Наведемо їх у таблиці.

Щодо обсягу річного доходу, за яким мають слідкувати “єдинники”, нагадуємо, що з 2 квітня 2020 року розмір ліміту перебування на спрощеній системі оподаткування для І-ІІІ груп змінився. Ми про це писали тут.

Отже, саме з 2 квітня обсяг доходу становить:

• для І групи ЄП – 1 млн грн замість 300 тис. грн;
• для фізосіб-«єдинників» ІІ групи – 5 млн грн замість 1,5 млн грн;
• для фізосіб-«єдинників» та юрособ-«єдинників» ІІІ групи – 7 млн грн замість 5 млн грн.

Слід зазначити, що спочатку податківці навели окремий варіант розрахунку лімітів доходу  для 2020 року. Про це ми писали тут. За їх підрахунками у 2020 році, як у перехідному періоді, річна сума доходу для всіх 3-х груп «єдинників» менша, ніж передбачена законом (розраховується пропорційно). Проте потім вони від цього роз’яснення відмовились, про це ми писали тут.

Отже, платники ЄП І-ІІІ груп, які в І кварталі 2020 року не перевищили граничні обсяги доходу, що надають їм право перебувати у відповідних групах (300 тис. грн – перша група, 1,5 млн грн – друга група, 5 млн грн – третя група) мають право перебувати в обраних групах платника єдиного податку до досягнення нових обсягів (1-5-7 відповідно), або за пп. 298.1.5 ПКУ за власним бажанням змінити групу платника єдиного податку.

А що, як СГ мав перейти на загальну систему, та не зробив цього?

У разі, якщо платник єдиного податку не подає заяви про відмову від спрощеної системи оподаткування, реєстрація платником єдиного податку може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням фіскального органу, прийнятим на підставі акту перевірки, – з першого числа місяця, наступного за кварталом, у якому допущено порушення. Зазначена норма передбачена п. 299.10 та п. 299.11 ПКУ.

Що це означає:

1. Суб’єкту господарювання донарахують ПДФО, ВЗ або податок на прибуток, починаючи з того кварталу, у якому він мав здійснити перехід (а не з того, у якому прийшла перевірка). А це означатиме сплату штрафів і, скоріш за все, пені;
2. Декларації про майновийстан та доходи  або податку на прибуток за ці періоди подавати вже буде не потрібно – сума податку до сплати буде визначена податківцями в ППР;
3. Але декларації з єдиного податку, подані таким суб’єктом господарювання, скасування статусу «єдинника» не анулює. А отже, до уточнення, поданого самим СГ, суми ЄП, зазначені у таких деклараціях, вважатимуться узгодженими до сплати (і переплати не виникне). Водночас, анулювання статусу платника ЄП може призвести до того, що подати такі уточнення колишній платник ЄП не зможе. Таким чином, є великий ризик того, що за період порушення він фактично оподаткує свої доходи двічі. І виправити цю ситуацію зможе хіба суд. 

Алгоритм добровільного переходу

Добровільно перейти на загальну систему зі спрощеної простіше, ніж навпаки. Адже для цього до платника податків не висувається жодних вимог і критеріїв. Це може зробити будь-який ФОП або юрособа.

Для переходу із спрощеної системи оподаткування на загальну систему оподаткування за власним бажанням, суб’єкт господарювання повинен не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку нового календарного кварталу (року) подати заяву до податкової інспекції за місцем своєї реєстрації.

Заява як інструмент переходу

Заява подається за формою, затвердженою наказом Мінфіну від 16.07.2019 р. №308. Тобто, це вже знайома універсальна форма, яка складається і при переході на спрощену систему, і при зміні ставки і при відмові від спрощеної системи (про що проставляється відповідна помітка у верхній частині заяви). При відмові, крім даних про платника податків та органу ДПС, до якого подається заява, зокрема, заповнюється рядок 5.5 щодо бажаної дати відмови і щодо причини відмови.

Юрособи та фізособи – підприємці мають можливість подати заяву до контролюючого органу особисто або поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення.

При цьому можливість подання заяви засобами електронного зв’язку в електронній формі наразі не реалізована (категорії 107.05, 108.02.01 Інформаційно-довідкового ресурсу «ЗІР»).

Однак, як зазначають податківці в «ЗІР», за допомогою меню «Листування з ДПС» приватної частини Електронного кабінету і ФОП, і ЮО має можливість направити до органу ДПС разом із супровідним листом Заяву та розрахунок доходу за попередній календарний рік, що передує року переходу на спрощену систему оподаткування за встановленою формою у форматі pdf (обмеження 2 МБ).

Датою подання Заяви із супровідним листом є дата реєстрації супровідного листа в органі ДПС. Протягом одного робочого дня після надсилання такого листа до органу ДПС автора електронного листа буде повідомлено про вхідний реєстраційний номер та дату реєстрації. Інформацію щодо отримання та реєстрації листа в органі ДПС можна переглянути у вкладці «Вхідні документи» меню «Вхідні/вихідні документи» приватної частини Електронного кабінету, відправлені листи – у вкладці «Відправлені документи» меню «Вхідні/вихідні документи».

А що зі статусом платника ПДВ?

Нагадаємо, що перебувати на спрощеній системі оподаткування і одночасно бути платником ПДВ «єдинники» можуть лише добровільно, і то не всі. Для I-II груп така можливість взагалі не передбачена. А платники III групи можуть стати платниками ПДВ, якщо обируть ставку ЄП 3%.

Якщо колишній платник ЄП був платником ПДВ, то після переходу на загальну систему оподаткування в нього цей статус залишиться. Відмовитись від нього він може, але добровільно, сама зміна системи оподаткування статус платника ПДВ автоматично не скасовує.

Але, якщо колишній платник ЄП не був платником ПДВ, то під час переходу для нього це питання може стати гострим. Адже втрата статусу «єдинника» означатиме для нього втрату права вибору, бути платником ПДВ чи ні, з 1 числа кварталу переходу на нього поширюватимуться загальні правила реєстрації платником ПДВ. Отже, такому «єдиннику» слід буде уважно проаналізувати обсяг оподаткованих ПДВ операцій за 12 календарних місяців, що передують даті переходу, і в разі перевищення ліміту в 1 млн грн – зареєструватись платником ПДВ.

За умови, що такі особи відповідають вимогам п. 181.1 ПКУ, реєстраційна заява (за формою №1-ПДВ) подається не пізніше 10 числа першого календарного місяця, в якому здійснено перехід на загальну систему оподаткування. Такі строки встановлені п. 183.4 ПКУ.

Як звітуємо внаслідок переходу?

Щодо єдиного податку

ФОП, яка протягом року відмовляється від спрощеної системи оподаткування, зобов’язана подати до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця за податковий (звітний) квартал, у якому подано заяву щодо відмови від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів, з наростаючим підсумком з початку року, протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу.

Отже, якщо перехід відбувся з 1 жовтня, то подати декларацію з ЄП треба до 9 листопада 2020 року (включно).

Для ЮО ІІІ групи це не проблема, адже вони і так звітують щоквартально. Отже, в разі переходу з IV кварталу, останнім звітним періодом, за який подаватиметься ними декларація з ЄП, буде 9 місяців 2020 р. Вона подається у звичайні строки – до 9 листопада 2020 року (включно).

Щодо загальної системи оподаткування

Підприємці, які протягом року перейшли із спрощеної системи оподаткування на загальну, повинні подати декларацію про майновий стан та доходи за результатами звітного кварталу, в якому відбувся перехід. Крім того, за  результатами календарного року потрібно буде подати річну декларацію.

А ось для IV кварталу діє спеціальне правило!

Якщо підприємець здійснив перехід у IV кварталі звітного року, то він повинен подати декларацію за звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу, яка прирівнюється до річної податкової декларації. Ми про це докладно писали тут.

Для ЮО у разі переходу платником єдиного податку на загальну систему оподаткування в середині року такий платник податку подає податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за податковий (звітний) рік, який починається з дати переходу на загальну систему оподаткування та закінчується 31 грудня такого року.

Оскільки об’єкт оподаткування податком на прибуток визначається на підставі фінансової звітності підприємства, то такий платник податку разом з Декларацією повинен подати фінансову звітність за період перебування на спрощеній системі оподаткування та за звітний рік (з 01 січня по 31 грудня такого року).

Приклад 1. ЮО відвантажила товари під час застосування спрощеної системи оподаткування, а оплату за них отримала на загальній. Чи має такий платник збільшувати фінрезультат до оподаткування і нараховувати зобов’язання з ПДВ?

З податком на прибуток все цікаво. 

До 2017 р. не передбачалося коригування фінансового результату до оподаткування на різниці, що виникали за операціями з отримання на загальній системі оподаткування оплати за товари (роботи, послуги), відвантажені (надані) під час перебування на спрощеній системі оподаткування.

Потім почав діяти пп. 140.1.12 ПКУ, який цю різницю запровадив. І ось з 23.05.2020 р. цю різницю знов скасували.

Отже, ЮО, які переходять на загальну систему з IV кварталу 2020 р., по суті, не оподатковують такі перехідні операції ані єдиним податком, ані податком на прибуток.

Щодо ПДВ ситуація така:

• якщо у платника ПДВ перша подія (відвантаження товарів, оформлення документа на постачання послуг або зарахування коштів від покупця) відбулася до його реєстрації платником ПДВ, а друга подія відбулася після такої реєстрації платником ПДВ, то податкове зобов’язання з ПДВ за такою операцією не нараховується за умови, що такий платник не обрав касовий метод визначення податкового зобов’язання;
• Якщо ж платником ПДВ застосовується касовий метод визначення податкових зобов’язань, то при надходженні після його реєстрації платником ПДВ оплати за поставлені товари/послуги, поставка яких відбулася до дати такої реєстрації, він зобов’язаний задекларувати податкові зобов’язання з ПДВ у встановленому законодавством порядку; 
• Крім того, якщо платник до його реєстрації платником ПДВ на дату виникнення першої події зобов’язаний був зареєструватися платником цього податку у зв’язку з досягненням обсягу оподатковуваних операцій 1 000 000 грн, але не зареєструвався, то податкові зобов’язання з ПДВ нараховуються, а право на податковий кредит не надається.

Тож, якщо суб’єкт господарювання став платником ПДВ після переходу, то перехідні операції (за якими перша подія відбулася ще на ЄП) він ПДВ не оподатковує (крім касового методу).

Приклад 2. Суб’єкт господарювання отримав попередню оплату за товари, перебуваючи на спрощеній системі оподаткування, а відвантажив їх на загальній. Чи враховуються у такому випадку при визначенні фінрезультату доходи та витрати від такої операції?

Доходи і витрати платника податку на прибуток за відвантажені товари, виконані роботи, надані послуги після переходу на загальну систему оподаткування, щодо яких отримано попередню оплату на спрощеній системі оподаткування, враховуються при визначенні фінансового результату до оподаткування згідно з правилами бухгалтерського обліку.

При цьому передоплата за такими перехідними операціями оподаткована ЄП. І жодного зменшення фінрезультату за такими операціями не передбачено. Тобто, так, йдеться про подвійне оподаткування зазначених сум.

Щодо виникнення податкових зобов’язань з ПДВ у платника податку в цьому випадку, то оскільки перша з подій – отримання попередньої оплати відбулася до реєстрації покупця платником ПДВ, то податкові зобов’язання з ПДВ при відвантаженні товарів або наданні послуг на загальній системі не виникають.

А якщо, наприклад, СГ отримав часткову передоплату за товари/послуги, а решта – вже на загальній системі оподаткування (коли він став платником ПДВ), то не оподатковуватиметься ПДВ лише та частина передоплати, яка надійшла до реєстрації платником ПДВ. І так, за таких умов в накладній на ці товари, в акті на ці послуги (якщо загальний обсяг постачання оформлятиметься одним документом) доведеться відобразити оподатковані і не оподатковані ПДВ товари і послуги (або їх частину) окремими рядками. І податкову накладну складати лише на оподатковану частку!

Приклад 3. Як визначається ЮО, яка переходить зі спрощеної системи оподаткування на загальну, балансова вартість з метою нарахування податкової амортизації ОЗ і нематеріальних активів, придбаних під час перебування ЮО на спрощеній системі оподаткування?

За правилами бухгалтерського обліку – така відповідь міститься в «ЗІР» (категорія 102.05). Проте конкретики це не додає.

На нашу думку, в такій ситуації слід діяти комплексно. Не можна просто вирвати одну цифру з бухобліку і далі діяти так, ніби за цією ціною цей ОЗ ми придбали на дату переходу.

Отже:

До уваги беремо лише ті ОЗ з бухобліку, первісна вартість яких на момент введення в експлуатацію відповідала вартості, зазначеній в пп. 14.1.138 ПКУ (з 23.05.2020 – 20 тис. грн, з 01.9.2015 – 6 тис. грн, з другого півріччя 2011 р – 2,5 тис. грн). Незалежно від їх залишкової балансової вартості, яка діє на момент переходу;

Аналізуємо запланований строк їхньої експлуатації. Якщо він вже закінчився (балансова вартість дорівнює нулю), до податкового обліку з метою оподаткування податком на прибуток ми такі ОЗ не враховуємо;

Якщо балансова вартість ОЗ не дорівнює нулю, їх доведеться амортизувати і в податковому обліку. При цьому слід врахувати мінімальні строки експлуатації, встановлені пп. 138.3.3 ПКУ. Проте ці строки діють з дати введення в експлуатацію, яка в разі переходу для старих ОЗ вже відбулась раніше. Тобто, ці мінімальні строки треба буде зменшити на кількість років (місяців) протягом яких ці ОЗ вже експлуатувалися. Наприклад, якщо строк експлуатації будівлі становить 20 років, але вона знаходиться в експлуатації вже 8 – амортизувати і в податковому, і в бухгалтерському обліках балансову (залишкову) вартість такої будівлі будемо 12 років.