Перелік і розмір штрафів у сфері будівництва

Сфера будівництва, так чи інакше, стосується кожного з нас. Саме тому, вимоги до проектування, проведення робіт, до якості кожного будівельного матеріалу – жорстко регламентовані великою кількістю будівельних норм і правил. Крім цього, до будь-яких будівництв пред’являються вимоги екологічного та санітарно-епідеміологічного законодавства, норми пожежної безпеки, благоустрою територій та об’єктів, вимоги до охорони культурної спадщини та значний обсяг супутніх процесу будівництва, вимог.

Найбільш характерними правопорушеннями в сфері будівництва, все таки, є порушення містобудівних та будівельних норм і правил. Оскільки, охопити однією публікацією всі можливі порушення в процесі будівництва (від порушень охорони праці на будівництві – до порушень процесу поводження з відходами) коротко неможливо – зупинимося на найбільш притаманних сфері будівництва порушеннях – а саме, на порушеннях будівельних норм і правил в сфері містобудівної діяльності, а також, розберемо розмір фінансових санкцій за такі.

Загальна характеристика порушення будівельних норм і правил

Відповідно до частини 6 статті 11 Закону України «Про будівельні норми», відповідальність за недотримання вимог будівельних норм визначається законом.

Більш повний перелік видів порушень будівельних норм встановлений в статті 25 Закону України «Про основи містобудування» (прийнятий – 16.11.1992 р, та далі буде іменуватися Закон №2780). Згідно з нею, несуть відповідальність особи, винні у:

• недотриманні норм і правил при проектуванні і будівництві;
• проектуванні об’єктів з порушенням затвердженої в установленому порядку містобудівної документації;
• виконанні будівельних чи реставраційних робіт без дозволу та затвердженого в установленому порядку проекту або з відхиленням від нього;
• самовільній зміні архітектурного вигляду споруди в процесі експлуатації;
• недотриманні екологічних і санітарно-гігієнічних вимог, встановлених законодавством при проектуванні, розміщенні і будівництві об’єктів;
• прийнятті в експлуатацію об’єктів, зведених з порушенням законодавства, норм і правил;
• надання інформації, що не відповідає дійсності, про умови проектування і будівництва чи необґрунтована відмова надати таку інформацію.

І цей перелік (керуючись крайнім абзацом цієї статті) не виключний – законами може бути встановлена відповідальність і за інші види порушень містобудівного законодавства.

Насправді, цей перелік деталізується в:

• Законі України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» від 14.10.1994 р (далі – Закон №208 / 94-ВР),
• Кодексі України про адміністративні порушення (далі також – «КупАП») – статті 96, 96-1, 188-42 – адміністративна відповідальність у будівництві,
• Кримінальному кодексі України (далі – «КК України») – статті 197-1, 275 – кримінальна відповідальність в будівництві.

При чому, крім відповідальності до замовників / підрядників будівництва – такі акти встановлюють санкції, і для проектних, експертних організацій, і для суб’єктів які виготовляють будматеріали, конструкції, і для підприємств, що забезпечують техумови інженерного забезпечення об’єкта, і, навіть, для посадових осіб державного архітектурно-будівельного контролю. Окремо встановлена відповідальність технагляду в будівництві і відповідальність авторського нагляду (головні архітектори, архітектори), а також, відповідальність виконавців, які працюють на підставі кваліфікаційного сертифіката. Точний перелік штрафів і їх розмірів буде в розділі: «Який штраф за незаконне будівництво».

Не варто забувати і про такі порушення, як:

• будівництво на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети;
• будівництво без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи без належно затвердженого проекту;
• будівництво з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Такі порушення (навіть одне з них), може призвести до визнання об’єкта, так званим, «самочинним будівництвом» і наслідки такого – згідно зі статтею 376 Цивільного кодексу України, можуть бути досить негативними – при істотному відхиленні від проекту, якщо таке суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, або при істотному порушенні будівельних норм, будівельника можуть зобов’язати провести відповідну перебудову, а при неможливості – провести знесення.

Пару слів про ліцензування будівництва 2021 (на сьогоднішній день)

Відповідно до Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» – будівництво об’єктів які за класом наслідків (відповідальності) відносяться до об’єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, за переліком видів робіт, визначених Кабінетом Міністрів України, – з урахуванням особливостей, визначених Законом України “Про регулювання містобудівної діяльності” – підлягає ліцензуванню. Так, раніше, низкою підзаконних нормативно-правових актів встановлювалися, і перелік конкретних робіт, і ліцензійні умови такої діяльності – і основні нюанси системи ліцензування в будівництві.

Разом з тим, країна зараз знаходиться в процесі оптимізації системи містобудівної дозвільної документації і взагалі – органів державного архітектурно-будівельного контролю.

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2020 р № 219 «Про оптимізацію органів державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду» такі постанови Кабінету Міністрів України (наприклад від 30.03.2016 р № 256 від 05.12.2007 р №1396, якими якраз регулювалися питання ліцензування) – були скасовані без заміни новим регулюванням.

У зв’язку з усім цим, Мінрегіон, в своєму листі № 7/30 / 12145-20 від 15.07.2020 р, видав інформацію про те, що ліцензування господарської діяльності з будівництва об’єктів, які по класу наслідків (відповідальності) відносяться до об’єктів з середніми та значними наслідками (СС2, СС3) з 18.03.2020 не провадиться, як і внесення змін до вже виданих ліцензій на будівництво.

Таким чином, на даний момент, система ліцензування, як і перелік будівельних робіт, що не підлягають ліцензуванню в Україні та здійснюються для будівництва об’єктів СС2, і СС3 (середніх і значних наслідків, бо для СС1 ліцензування немає), знаходяться в правовому вакуумі і не врегульовані зовсім. Повністю заблокований і сам доступ суб’єктів до отримання (або зміни) будівельних ліцензій.

Разом з тим, незважаючи на мету цієї реформи: скасувати ліцензування і ввести можливості будівництва при наявності в штаті сертифікованих працівників – все ще залишається невирішеним відповідальність за будівництво без ліцензії.

Однак, залишилися повноваження на розгляд справ та покладання адмінсанкцій (при чому у кожного різна компетенція – за які конкретно санкції і до яких певним суб’єктам і об’єктам будівництва) у:

• керівників виконавчих органів з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад;
• керівників виконавчих органів з питань державного архітектурно-будівельного контролю міських рад населених пунктів, які є адміністративними центрами областей, міських рад населених пунктів з чисельністю населення понад 50 000, структурних підрозділів з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій;
• головних інспекторів будівельного нагляду центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду (зараз деякі функції все ще у ДАБІ, хоч центральним органом, прийнятим 23.12.2020 року Постановою КМУ № 1340 став ДІАМ – держінспекція архітектури та містобудування).

Який штраф за незаконне будівництво

Таким чином, перейдемо до більш детальним видам порушення норм будівництва і розмірами фінансових санкцій за такі.

• Відповідно до Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» від 14.10.1994 р (Закон №208 / 94-ВР).

Нагадуємо, що Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», в статті 7 встановлено розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (далі – «ПМПО»), який лежить в основі розмірів санкцій за Законом №208 / 94-ВР. встановлено:

• з 1 січня – 2270 грн.
• з 1 липня – 2379 грн.
• з 1 грудня – 2481 грн.

Штраф може бути накладено на суб’єктів містобудування протягом 6 місяців з дня виявлення правопорушення, але не пізніше ніж через 3 роки з дня його вчинення. У разі вчинення суб’єктами містобудування двох або більше правопорушень штрафи накладаються за кожне вчинене правопорушення окремо.

Згідно КУпАП

У КУпАП на конкретний розмір санкцій (на відміну від попередньої таблиці) впливає не прожитковий мінімум, а неоподатковуваний мінімум доходів громадян, який згідно з пунктом 5 підрозділу 1 розділу XX Податкового кодексу України становить – 17 гривень (далі – НМДГ).

Згідно КК України

Кримінальний кодекс України встановлює покарання за порушення (кримінальні злочини) які за рівнем своєї небезпеки для суспільства і прав людини перевищують інші види правопорушень, в тому числі передбачені вище. Так, у сфері будівництва можна виділити такі злочини, як:

• за статтею 197-1 – самовільне зайняття земельної ділянки та самовільне будівництво. В залежності від кваліфікації, розрізняють:

• ч.1 – самовільне зайняття земельної ділянки, яким завдано значної шкоди її законному володільцю або власнику, – карається штрафом від 200 до 300 НМДГ (3400-5100 грн.) або арештом на строк до шести місяців.
• ч.2 – самовільне зайняття земельної ділянки, вчинене особою, раніше судимою за кримінальне правопорушення, передбачене цією статтею, або групою осіб, або щодо земельних ділянок особливо цінних земель, земель в охоронних зонах, зонах санітарної охорони, санітарно-захисних зонах чи зонах особливого режиму використання земель, карається обмеженням волі на строк від двох до чотирьох років або позбавленням волі на строк до двох років.
• ч.3. – самовільне будівництво будівель або споруд на самовільно зайнятій земельній ділянці, зазначеній у частині першій цієї статті, – карається штрафом від 1000 до 4000 НМДГ (17000- 68000 грн.) Або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років .
• ч.4 – самовільне будівництво будівель або споруд на самовільно зайнятій земельній ділянці, зазначеній у частині другій цієї статті, або вчинене особою, раніше судимою за такий саме кримінальний злочин або кримінальне правопорушення, передбачене частиною третьою цієї статті, – карається позбавленням волі на строк від одного до трьох років.

• за статтею 275 – порушення правил, що стосуються безпечного використання промислової продукції або безпечної експлуатації будівель і споруд:

• ч.1 – порушення при розробці, конструюванні, виготовленні або зберігання промислової продукції правил, що стосуються безпечного її використання, а також порушення під час проектування чи будівництва правил, що стосуються безпечної експлуатації будівель і споруд, особою, яка зобов’язана дотримуватися таких правил, якщо це створило загрозу загибелі людей або настання інших тяжких наслідків або заподіяло шкоду здоров’ю потерпілого, караються штрафом від 1000 до 3000 НМДГ (17000-51000 грн.) або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до двох років або без такого.
• ч.2 – те саме діяння, якщо воно спричинило загибель людей або інші тяжкі наслідки, – карається виправними роботами на строк до двох років або обмеженням волі на строк до п’яти років, або позбавленням волі на строк від двох до п’яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Таким чином, штрафи в сфері будівництва досить значні, і крім того – санкції передбачені для великої кількості різних правопорушень, кожне з яких карається окремо.