Перевірки органами Держпраці: що потрібно знати суб’єкту господарювання для недопущення порушення своїх прав

Так, 18 грудня 2017 року Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову №1104 “Про затвердження переліку органів державного нагляду (контролю), на які не поширюється дія Закону України “Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності”.

До даного переліку включено і Державну службу України з питань праці (далі – Держпраці), а отже, у 2018 році даний орган вправі проводити заходи державного нагляду (контролю).

Звертаю увагу, що чинним законодавством передбачено розмежування проведення заходів державного нагляду (контролю) залежно від предмета перевірки: дотримання законодавства з питань охорони праці та дотримання законодавства про працю. Дані перевірки не варто ототожнювати, адже порядок, підстави та правове регулювання здійснення таких перевірок відрізняються.

Порядок здійснення заходів державного нагляду (контролю) за дотриманням законодавства про охорону праці регулюється виключно Законом України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” № 877-V від 05.04.2007 року із змінами та доповненнями (далі – Закон № 877-V). Згідно ч. 1 ст.1 Закону України “Про охорону праці” №2694-XII від 14.10.1992 року із змінами та доповненнями, охорона праці –  це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров’я і працездатності людини у процесі трудової діяльності. Відповідно до ст. 3 Закону України “Про охорону праці”, законодавство про охорону праці складається з цього Закону, Кодексу законів про працю України, Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів. Таким чином, під час здійснення таких заходів державного нагляду (контролю) інспектори праці здійснюють перевірку дотримання суб’єктами господарювання вищевказаних норм законодавства про охорону праці.

Що ж стосується здійснення заходів державного нагляду з питань дотримання законодавства про працю, то порядок проведення таких перевірок визначено Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №295 від 26.04.2017 року “Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” (далі – Порядок №295), проте під час проведення даних перевірок інспектори праці також повинні враховувати деякі положення Закону № 877-V. Так, відповідно до ст. 4 Кодексу законів про працю України, законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього. А згідно ч. 1 ст. 3 Кодексу законів про працю України, законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами. Тобто, предметом здійснення таких перевірок є дотримання юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі – об’єкт відвідування) законодавства про працю.

Хто, на якій підставі та у якій формі вправі проводити заходи державного нагляду (контролю) за додержанням законодавства про працю та законодавства про охорону праці? Розглянемо більш детально дані види заходів державного нагляду (контролю).

1. Заходи державного нагляду (контролю) за дотриманням законодавства про охорону праці.

Як зазначалось вище, здійснення заходів державного нагляду (контролю) за дотриманням законодавства про охорону праці регулюється виключно Законом № 877-V.

Так, з аналізу абзацу третього статті 1 Закону № 877-V, вбачається, що заходи державного нагляду (контролю) за дотриманням законодавства про охорону праці можуть бути як плановими, так і позаплановими та здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом. Так, Держпраці зобов’язане до 1 грудня року, що передує плановому затвердити плани проведення перевірок з питань охорони праці.

На сайтах Регіональних управлінь Держпраці можна ознайомитись із планами перевірок на 2018 рік. Зокрема на сайті Головного управління Держпраці в Одеській області (посилання: http://dnop-odessa.gov.ua/index.php?option=com_jotloader&cid=1&Itemid=98) опубліковано плани роботи на 2018 рік із відповідними змінами. Тобто, будь-який суб’єкт господарювання має можливість ознайомитись із такими планами та підготуватись до відповідної перевірки.

Позапланові заходи державного нагляду (контролю) за дотриманням законодавства про охорону праці, відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону № 877-V, здійснюються Держпраці за наявності наступних підстав:

• подання суб’єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням;
• виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених суб’єктом господарювання у документі обов’язкової звітності, крім випадків, коли суб’єкт господарювання протягом місяця з дня первинного подання повторно подав такий документ з уточненими достовірними даними або якщо недостовірність даних є результатом очевидної описки чи арифметичної помилки, яка не впливає на зміст поданої звітності. У разі виявлення органом державного нагляду (контролю) помилки у документі обов’язкової звітності він упродовж десяти робочих днів зобов’язаний повідомити суб’єкта господарювання про необхідність її виправлення у строк до п’яти робочих днів з дня отримання повідомлення. Не виправлення помилки у встановлений строк є підставою для проведення позапланового заходу;
• перевірка виконання суб’єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю);
• звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров’ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється виключно за погодженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу. У такому разі перед початком здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) інспектори праці зобов’язані пред’явити керівнику чи уповноваженій особі суб’єкта господарювання – юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі – підприємцю або уповноваженій ним особі, крім документів, передбачених Законом, додатково копію погодження Державної служби України з питань праці на проведення такої перевірки. Суб’єкти господарювання мають право не допускати посадових осіб органів Держпраці до здійснення заходів державного нагляду (контролю), якщо вони не пред’явили документи, передбачені цим абзацом;
• неподання суб’єктом господарювання документів обов’язкової звітності за два звітні періоди підряд без поважних причин або без надання письмових пояснень про причини, що перешкоджали поданню таких документів;
• доручення Прем’єр-міністра України про перевірку суб’єктів господарювання у відповідній сфері у зв’язку з виявленими системними порушеннями та/або настанням події, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров’я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави;
• настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов’язано з діяльністю суб’єкта господарювання.

Який порядок здійснення планових та позапланових перевірок дотримання законодавства про охорону праці та як діяти господарюючим суб’єктам?

Строк здійснення як планової так і позапланової перевірки за дотриманням законодавства про охорону праці не може перевищувати десяти робочих днів, а щодо суб’єктів мікро-, малого підприємництва – п’яти (планова перевірка) або двох (позапланова перевірка) робочих днів. Продовження строку здійснення перевірок не допускається.

Звертаю увагу, що відповідно до ч. 4, 5 ст. 5 Закону № 877-V, органи державного нагляду (контролю) вправі здійснювати планові заходи з державного нагляду (контролю) за умови письмового повідомлення суб’єкта господарювання про проведення планового заходу не пізніш як за десять днівдо дня здійснення цього заходу.

При чому звертаю увагу, що суб’єкт господарювання має право не допускати посадову особу органу державного нагляду (контролю) до здійснення планового заходу в разі неодержання повідомлення про здійснення планового заходу, та в подальшому звернутись до суду у разі не отримання такого повідомлення, що може слугувати підставою для визнання дій інспектора Держпраці протиправними.

Що ж стосується позапланових заходів державного контролю (нагляду) за дотриманням законодавства про охорону праці, то ст. 6 Закону № 877-V не передбачає обов’язковості попереднього повідомлення  господарюючого суб’єкта про проведення такої позапланової перевірки.

Проте, звертаємо увагу, що перед початком здійснення планової чи позапланової перевірки дотримання законодавства про охорону праці, інспектор праці зобов’язаний:

1. Пред’явити керівнику суб’єкта господарювання – юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженій ним особі (фізичній особі – підприємцю або уповноваженій ним особі) посвідчення (направлення). Вимоги до посвідчення (направлення) містяться у ч. 3 ст. 7 Закону № 877-V, зокрема у посвідченні (направленні) зазначаються:

• найменування органу державного нагляду (контролю), що здійснює захід;
• найменування суб’єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу або прізвище, ім’я та по батькові фізичної особи – підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід;
• місцезнаходження суб’єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу, щодо діяльності яких здійснюється захід;
• номер і дата наказу (рішення, розпорядження), на виконання якого здійснюється захід;
• перелік посадових осіб, які беруть участь у здійсненні заходу, із зазначенням їх посади, прізвища, ім’я та по батькові;
• дата початку та дата закінчення заходу;
• тип заходу (плановий або позаплановий);
• форма заходу (інспекційне відвідування чи невиїзне інспектування);
• підстави для здійснення заходу;
• предмет здійснення заходу;
• інформація про здійснення попереднього заходу (тип заходу і строк його здійснення).

Таке посвідчення (направлення) є чинним лише протягом зазначеного в ньому строку здійснення заходу.

1. Пред’явити керівнику суб’єкта господарювання – юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженій ним особі (фізичній особі – підприємцю або уповноваженій ним особі) службове посвідчення, що засвідчує посадову особу Держпраці, і надати суб’єкту господарювання копію посвідчення (направлення). Форма та опис такого посвідчення встановлена наказом Мінсоцполітики від 24.05.2017 року №866 “Про затвердження форми та опису службового посвідчення інспектора праці” (посилання: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0681-17/) та видається Держпраці. Також суб’єкт господарювання може перевірити дійсність службового посвідчення інспектора праці, ознайомившись на офіційному сайті Держпраці з інформацією про службові посвідчення інспекторів праці Держпраці (посилання: http://dsp.gov.ua/informatsiia-pro-sluzhbovi-posvidchennia-inspektoriv-pratsi/).
2. У разі проведення позапланової перевірки за дотриманням законодавства про охорону праці на підставі звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров’ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави – пред’явити керівнику чи уповноваженій особі суб’єкта господарювання – юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі – підприємцю або уповноваженій ним особі, копію погодження Державної служби України з питань праціна проведення такої перевірки.
3. Внести запис до журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю), у разі наявності у суб’єкта господарювання такого журналу.

У разі не пред’явлення інспектором праці вищевказаних документів, виявлення недоліків у них (строки здійснення перевірки у посвідченні (направленні) не збігаються із датою фактичного візиту інспектора праці, посвідчення інспектора праці не відповідає встановленій формі, відсутнє погодження Держпраці (у разі проведення позапланової перевірки на підставі звернення громадян) тощо) чи не внесення запису до журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю), суб’єкт господарювання має право не допустити інспектора праці до здійснення заходу контролю. Попри це наголошуємо, що всі виявлені порушення варто фіксувати.

Звертаю увагу, що Закон № 877-V містить норму, яка визначає, що позаплановий захід щодо суб’єкта господарювання здійснюватися за присутності керівника або уповноваженої ним особи. Також інспектори праці та суб’єкти господарювання мають право фіксувати процес здійснення планового чи позапланового заходу або кожну окрему дію засобами аудіо- та відеотехніки.

Наголошую, що у разі допущення інспектора праці до здійснення перевірки без пред’явлення ним відповідних документів чи у разі неналежного оформлення таких документів, як свідчить судова практика, в подальшому оскаржити у суді таку перевірку посилаючись на процедурні порушення буде неможливо.

Згідно правової позиції Верховного суду України, викладеної в постанові від 24.12.2010 по справі № 21-25а10 (посилання: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/14222170), допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні та/або проведенні перевірки, у зв’язку з чим за умови такого допуску підставою для скасування рішення може бути лише неправильність його прийняття по суті.

Так, відповідно  до ст. 10 Закону № 877-V, під час здійснення планової чи позапланової перевірки з питань дотримання законодавства про охорону праці, суб’єкти господарювання мають  наступні права:

1. бути поінформованим про свої права та обов’язки;
2. вимагати від інспектора праці додержання вимог законодавства;
3. перевіряти наявність у інспектора праці службового посвідчення та посвідчення (направлення) і одержувати копії таких документів;
4. не допускати до проведення інспекційного відвідування у разі, якщо:

• державний нагляд (контроль) здійснюється з порушенням передбачених законом вимог щодо періодичності проведення таких заходів;
• інспектор праці не надав копії необхідних документів або якщо надані документи не відповідають вимогам законодавства;
• об’єкт відвідування не одержав повідомлення про здійснення планового заходу державного нагляду (контролю) в порядку, передбаченому цим Законом (за 10 днів до початку проведення такого заходу);
• інспектор праці не вніс запис про здійснення інспекційного відвідування до журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю) (за наявності такого журналу в суб’єкта господарювання);
• тривалість планового чи позапланового заходу перевищує граничну тривалість, встановлену  законодавством (10 робочих днів, а щодо суб’єктів малого підприємництва –  5 (планова перевірка) або 2 (позапланова перевірка) робочих дні;
• інспектор праці здійснює повторний позаплановий захід державного нагляду (контролю) за тим самим фактом (фактами), що був (були) підставою для проведеного позапланового заходу державного нагляду (контролю);
• органом державного нагляду (контролю) не була затверджена та оприлюднена на власному офіційному веб-сайті уніфікована форма акта, в якій передбачається перелік питань залежно від ступеня ризику;

1. бути присутнім під час здійснення заходів державного нагляду (контролю), залучати під час здійснення таких заходів третіх осіб;
2. вимагати нерозголошення інформації, що становить комерційну таємницю або є конфіденційною інформацією суб’єкта господарювання;
3. одержувати та ознайомлюватися з актами державного нагляду (контролю);
4. надавати інспектору праці в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта;
5. оскаржувати в установленому законом порядку неправомірні дії інспектора праці;
6. отримувати консультативну допомогу від інспектора праці, з метою запобігання порушенням під час здійснення інспекційного відвідування;
7. вести журнал реєстрації заходів державного нагляду (контролю) та вимагати від інспектора праці внесення до нього записів про здійснення таких заходів до початку їх проведення;
8. вимагати припинення здійснення заходу державного нагляду (контролю) у разі:

• перевищення інспектором праці визначеного максимального строку здійснення заходу державного нагляду (контролю) за дотриманням законодавства про охорону праці (10 робочих днів, а щодо суб’єктів малого підприємництва – 5 (планова перевірка) або 2 (позапланова перевірка) робочих дні.
• використання посадовими особами органу державного нагляду (контролю) не уніфікованих форм актів;
• з’ясування посадовими особами під час здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) питань, інших ніж ті, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення такого заходу.

Тобто, суб’єкту господарювання потрібно в першу чергу не боятись відстоювати свої права, вимагати від інспектора праці перед проведенням перевірки надати всі необхідні документи, перевірити їх відповідність та чинність, відповідно до вимог законодавства, а також у разі необхідності здійснювати фіксацію перевірки, яка додатково стимулюватиме інспектора діяти виключно в рамках чинного законодавства.

У разі здійснення під час перевірки інспектором праці порушень щодо строків здійснення перевірки, використання не уніфікованих форм актів чи з’ясування питань, інших ніж ті, перевірка яких стала підставою для здійснення такого заходу, варто одразу ж вимагати припинення здійснення інспекційного відвідування та в обов’язковому порядку здійснювати фіксацію таких порушень.

Так, за результатами здійснення планової чи позапланової перевірки посадова особа складає акт,  уніфікованої форми. Уніфікована форма акту перевірки дотримання законодавства про охорону праці затверджена Наказом Міністерства надзвичайних ситуацій України від 11.08. 2011 р. № 826  “Про затвердження Положення про організацію та здійснення державного гірничого нагляду, державного нагляду (контролю) у сфері промислової безпеки та охорони праці в системі Держгірпромнагляду України та уніфікованої форми Акта перевірки суб’єкта господарювання (виробничого об’єкта)” (посилання: http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z1531-11/). В останній день перевірки два примірники акта підписуються інспекторами праці, які здійснювали захід та суб’єктом господарювання або уповноваженою ним особою.

У разі, якщо Ви не погоджуєтесь із інформацією зазначеною в акті, то Ви маєте право подати свої зауваження або ж відмовитись підписувати акт. Проте, рекомендую уважно ознайомитись із актом, при можливості проконсультуватись у адвоката або юриста та оформити письмові зауваження до акту, які відповідно до законодавства є його невід’ємною частиною. Звичайно ж рекомендую фіксувати подання таких зауважень (наприклад, подати зауваження через канцелярію державного органа, або вимагати у інспектора з охорони праці розписатись на вашому екземплярі зауважень, здійснювати фото-, відео фіксацію, тощо).

Так, пам’ятайте, що підписання акту без надання зауважень, у разі подальшого оскарження у суді, фактично буде доказом Вашого визнання всіх обставин, зафіксованих інспектором праці в акті.

У разі виявлення суттєвих порушень законодавства про працю Держпраці вправі скласти припис.Припис – це письмова вимога щодо усунення порушень вимог законодавства про охорону праці. Інспектор праці повинен вручити припис протягом п’яти робочих днів з моменту складення акту, а у разі відмови суб’єкта господарювання отримати припис, направляє рекомендованим листом.

Так, після отримання припису суб’єкт господарювання вправі виконати такий припис або ж у разі незгоди з ним оскаржити до Державної служби України з питань праці чи до суду.

Звертаю вашу увагу на існування позитивної судової практики щодо оскарження приписів винесених інспекторами праці щодо порушень законодавства про охорону праці.

Так, наприклад ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 08.11.2017 року по справі № 815/201/17 (посилання: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/70212700/) у справі за позовом ТОВ «Елан-Інет» до ГУ Держпраці в Одеській області скасовано припис №959-1436 від 30.09.2016 року, оскільки судом встановлено, що припис №959-1436 від 30.09.2016 р. винесено з порушенням вимог чинного законодавства, при його складанні допущено численні помилки та неточності при констатації змісту конкретного порушення з посиланням на відповідні норми, деякі порушення взагалі не сформульовано та логічно не завершено, що позбавляє можливості зрозуміти їх зміст; містяться суперечності, зокрема, в окремих пунктах відповідач констатує відсутність документа, в інших здійснює посилання на такий документ, у приписі містяться помилкові посилання на норми нормативно-правових актів, які не регулюють правовідносин, щодо яких констатовано порушення. Водночас, зафіксовані під час перевірки порушення не підтверджені належними та допустимими доказами, констатовані порушення саме з боку ТОВ «Елан-Інет» вимог чинного законодавства ґрунтуються на припущеннях.

Звертаю увагу, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства про охорону праці, орган Держпраці має право звернутись до адміністративного суду з вимогою повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг.  Проте, у разі виконання всіх вимог зазначених в приписі, з такою вимогою до суду Держпраці не має права звертатись та суб’єкт господарювання може сміливо оскаржувати рішення суду, яким зупинено виробництво (виготовлення), реалізацію продукції, виконання робіт, надання послуг. Зокрема, з цього питання  існує  позитивна судова практика.

Так, наприклад, постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 26.09.2017 року по справі № 818/912/17 (посилання: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/69277351/), скасовано постанову Сумського окружного адміністративного суду від 18.07.2017 року по справі № 818/912/17 в частині задоволення позову про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 у вигляді зупинення робіт на висоті, на підставі того, що фізична особа-підприємець ОСОБА_2 виконав вимоги припису та усунув виявлені порушення.

Також у разі виявлення порушень передбачених ч.ч. 5-6 ст. 41 (порушення вимог законодавчих та інших нормативних актів про охорону праці, порушення встановленого порядку повідомлення (надання інформації) Держпраці про нещасний випадок на виробництві), ст. 93 (порушення вимог законодавчих та інших нормативних актів з безпечного ведення робіт у галузях промисловості та на об’єктах, підконтрольних Держпраці), ст. 94 (порушення вимог законодавчих та інших нормативних актів про зберігання, використання та облік вибухових матеріалів у галузях промисловості та на об’єктах, підконтрольних Держпраці), ст. 188-4 (невиконання законних вимог посадових осіб Держпраці щодо усунення порушень законодавства про охорону праці або створення перешкод для діяльності Держпраці) посадова особа Держпраці має право скласти протокол про адміністративне правопорушення відносно посадови осіб суб’єкта господарювання.

Протокол про адміністративне правопорушення повинен відповідати вимогам ст.ст. 254-257 КУпАП, підписується інспектором праці та особою, щодо якої складено відповідний протокол. Звертаю увагу, що відповідно до чинного законодавства правопорушник має право відмовитись від підписання протоколу, подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання. У разі, якщо Ви категорично не погоджуєтесь із складеним протоколом про адміністративне правопорушення, переконані, що жодних порушень законодавства про охорону праці Ви не здійснили та такий протокол складено неправомірно, що Ви можете підтвердити в подальшому доказами, рекомендую подати свої зауваження та пояснення до протоколу, або хоча б зробити у протоколі відмітку про Вашу незгоду з адміністративним правопорушенням.

На основі складеного протоколу в подальшому здійснюється розгляд справи про адміністративне правопорушення. Справи про адміністративні правопорушення законодавства про охорону праці, відповідно до ст. 231 КУпАП розглядаються органами Держпраці.

Так, ст. 268 КУпАП передбачає, що розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється у присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а у разі відсутності особи, справа може розглядатись лише у випадку, коли є дані про своєчасне (за три доби до дня розгляду справи) її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Таким чином, законодавство передбачає обов’язковість повідомлення Вас про розгляд справи про адміністративне правопорушення. Якщо ж Вас повідомили, рекомендую ретельно підготуватись до розгляду справи про адміністративне правопорушення, проконсультуватись з адвокатом та зібрати всі необхідні докази.

Зазвичай розмір штрафу, який накладається постановою про адміністративне правопорушення на посадових осіб господарюючого суб’єкта не є великим, у зв’язку з чим такі постанови оскаржують досить рідко. Проте, трапляються випадки оскарження відповідних постанов та навіть склалась позитивна судова практика в даній категорії справ.

Так, наприклад рішенням Ковпаківського районного суду м.Суми від 15.01.2018 року (дата набрання законної сили: 20.02.2018 року) по справі № 592/12548/17 (посилання: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/71842556) постанову у справі про адміністративне правопорушення №11-12/269 від 05.10.2017 року винесену головним державним інспектором відділу нагляду на виробництві і на об’єктах підвищеної небезпеки Управління Держпраці у Сумській області, якою притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.41 КУпАП у виді штрафу 340 грн. – визнано протиправною та скасовано. При винесенні такого рішення суд посилався на те, що інспектор Держпраці у протоколі та постанові посилався на норми права, які не розповсюджуються на підприємство, де працює ОСОБА _1, фактично не розглядала справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1, не роз’яснила особі, яка бере участь у розгляді справи, його права і обов’язки, не  з’ясовала чи наявні клопотання у особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, а також в постанові не зазначила, які докази були досліджені.

Таким чином, якщо у ході перевірки було виявлено суттєві порушення законодавства про охорону праці, варто запастись терпінням, спробувати усунути вказані недоліки. У разі, якщо Ви впевнені, що здійснюєте свою діяльність з дотриманням усіх норм законодавства про охорону праці, а припис та постанову про притягнення до адміністративної відповідальності винесено неправомірно, то  звертайтесь до суду у передбачений законом строк, тобто протягом десяти днів з моменту винесення відповідного припису та/чи постанови. У такому разі, Вам буде конче необхідна допомога професійного адвоката.

1. Заходи державного контролю за дотриманням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі – об’єкт відвідування).

Як зазначалось раніше, здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про працю здійснюється у порядку, визначеному Порядком №295, проте з дотриманням норм № 877-V. Так, з аналізу положень ч. 5 ст. 2 Закону № 877-V, вбачається, що під час здійснення заходів державного контролю за дотриманням законодавства про працю інспектори праці зобов’язані забезпечити дотримання вимог ст. 1, ст. 3, ч. 1, 4, 6-8, абз. 2 ч. 10, ч. 13, 14 ст. 4, ч.1-4 ст. 5, ч. 3 ст.6, ч.1-4, 6 ст. 7, ст. 9, 10, 19, 20, 21, ч.3 ст. 22 Закону № 877-V, які зокрема визначають основні принципи державного нагляду (контролю); заборону вилучення у суб’єкта господарювання оригіналів фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів; обов’язок інспекторів праці зберігати комерційну таємницю та конфіденційну інформацію; обов’язок інспектора праці пред’явити посвідчення (направлення); право суб’єкта господарювання на відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльність інспектора праці; основні права суб’єкта господарювання, в тому числі на консультативну підтримку, громадський захист, оскарження рішень органів Держпраці тощо.

Варто наголосити, що відповідно до п. 2 Порядку №295,  перевірки дотримання законодавства про працю здійснюються у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці:

– Держпраці та її територіальних органів;

– виконавчих органів міських рад міст обласного значення та сільських, селищних, міських рад об’єднаних територіальних громад (з питань своєчасної та у повному обсязі оплати праці, додержання мінімальних гарантій в оплаті праці, оформлення трудових відносин).

Тобто, на відміну від заходів державного нагляду (контролю) за дотриманням законодавства про охорону праці, заходи державного контролю за дотриманням законодавства про працю здійснюються в особливих формах – інспекційні відвідування та невиїзді інспектування, а також здійснювати такі перевірки вправі також інспектори праці виконавчих органів міських рад міст обласного значення та сільських, селищних, міських рад об’єднаних територіальних громад.

Звертаю увагу, що п.5 Порядку №295 передбачено виключно такі підстави для здійснення інспекційних відвідувань:

1) за зверненням працівника про порушення стосовно нього законодавства про працю;

2) за зверненням фізичної особи, стосовно якої порушено правила оформлення трудових відносин;

3) за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4-7 цього пункту;

4) за рішенням суду, повідомленням правоохоронних органів про порушення законодавства про працю;

5) за повідомленням посадових осіб органів державного нагляду (контролю), про виявлені в ході виконання ними контрольних повноважень ознак порушення законодавства про працю;

6) за інформацією:

• Держстату та її територіальних органів про наявність заборгованості з виплати заробітної плати;
• ДФС та її територіальних органів про:

– невідповідність кількості працівників роботодавця обсягам виробництва (виконаних робіт, наданих послуг) до середніх показників за відповідним видом економічної діяльності;

– факти порушення законодавства про працю, виявлені у ході здійснення контрольних повноважень;

– факти провадження господарської діяльності без державної реєстрації у порядку, встановленому законом;

– роботодавців, що мають заборгованість із сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у розмірі, що перевищує мінімальний страховий внесок за кожного працівника;

• Пенсійного фонду України та його територіальних органів про:

–  роботодавців, які нараховують заробітну плату менше мінімальної;

–  роботодавців, у яких стосовно працівників відсутнє повідомлення про прийняття на роботу;

– роботодавців, у яких протягом місяця кількість працівників, що працюють на умовах неповного робочого часу, збільшилась на 20 і більше відсотків;

– працівників, які виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами в одного роботодавця більше року;

– роботодавців, у яких стосовно працівників відсутні нарахування заробітної плати у звітному місяці (відпустка без збереження заробітної плати без дотримання вимог Кодексу Законів про працю України та Закону України “Про відпустки”);

– роботодавців, у яких протягом року не проводилась індексація заробітної плати або сума підвищення заробітної плати становить менше суми нарахованої індексації;

– роботодавців, у яких 30 і більше відсотків працівників працюють на умовах цивільно-правових договорів;

– роботодавців з чисельністю 20 і більше працівників, у яких протягом місяця відбулося скорочення на 10 і більше відсотків працівників;

7) за інформацією профспілкових органів про порушення прав працівників, які є членами профспілки, виявлених в ході здійснення громадського контролю за додержанням законодавства про працю.

Таким чином, можна дійти висновку, що заходи державного контролю за дотриманням законодавства про працю взагалі не мають плану проведення таких заходів, та фактично проводяться як позапланові заходи виключно з підстав, встановлених Порядком №295.

Автор статьи: Адвокат Тодорич Ирина Викторовна

Источник: http://barrister-todorych.com.ua