Останнім часом український бізнес все частіше скаржиться на збільшення перевірок з боку служб фінансового моніторингу. Це підтверджує і статистика Держслужби фінмоніторингу: порівняно з 2003-2016 роками кількість перевірок виросла майже у три рази.
З квітня 2020 року запрацюють нові правила фінансового моніторингу. Про них і про їх вплив на ваші бізнес-процеси редакція MC.today поговорила з міністром фінансів Оксаною Маркаровою.
Коротко про закон: Верховна Рада в грудні 2019 року прийняла закон, згідно з яким збільшився поріг суми, яка підлягає перевірці (зі 150 тис. грн до 400 тис. грн), стало менше підстав для перевірки операцій, але власне перевіряючих (суб’єктів первинного фінансового моніторингу – прим. ред.) стало більше – тепер серед них і приватні бухгалтери. Детальніше – в інтерв’ю.
Оксана Маркарова
Фінансовий моніторинг – це державна система протидії відмиванню та легалізації коштів, отриманих злочинним шляхом. Ще 30-40 років тому такого поняття не існувало. Навпаки, кожна країна оберігала фінансову інформацію. Але світ стає глобальним, тому необхідність боротися з проблемою «брудних коштів» зростає.
Хоча в Україні перший закон про фінансовий моніторинг з’явився у 2001 році, з 2002 по 2004 рік ми перебували в «чорному» списку FATF (міжнародна організація по боротьбі із відмиванням коштів – прим. ред.) і знову потрапили туди в 2010-му. Тому у 2010-му та 2014-му закон про фінансовий моніторинг суттєво оновлювався, а зараз прийшов час для нових змін.
Україна обрала для себе євроінтеграційний шлях, тому ми тепер постійно маємо гармонізовувати своє законодавство у сфері фінансового моніторингу і втілювати міжнародні директиви.
Оновлений законопроект про фінансовий моніторинг ми розробляли кілька років. Докладно обговорювали його з Національним банком та усіма учасниками фінансового ринку. Намагалися прийняти законопроект ще в 2018 році, але парламент минулого скликання його не підтримав. 6 грудня 2019 року ми нарешті ухвалили документ. Президент підписав його у кінці грудня (закон набирає чинності 28 квітня 2020 року – прим. ред.).
Оновленим законом ми одночасно й послабили фінансовий моніторинг для сумлінного бізнесу та добропорядних громадян, й посилили контроль для несумлінних підприємців та окремих осіб, які займаються злочинною діяльністю.
Раніше фінансові компанії в обов’язковому порядку повідомляли Держфінмоніторинг про операції від 150 тис. грн в еквіваленті, а серед підстав для цього було аж 17 ознак.
Ми збільшили граничний поріг суми до 400 тис. грн та зменшили список ознак операцій, про які треба обов’язково повідомляти – тепер їх всього чотири.
Довідка: згідно з законом, транзакції можуть вважатися підозрілими, якщо: це складні фінансові операції; незвично великі; проведені у незвичний спосіб; операції, які не мають очевидної економічної чи законної мети.
Тепер у суб’єктів первинного фінансового моніторингу більше маневрів для визначення того, чи є підозрілою фінансова операція. Ми прибрали законодавчі обмеження для встановлення ознак «підозрілих» фінансових операцій. Тобто відбувається перехід до застосування ризик-орієнтованого підходу.
Є очевидно незаконні операції, наприклад, торгівля наркотиками чи зброєю. Але є операції, які не мають очевидно злочинних підстав. Суб’єкти первинного фінмоніторингу мають їх розрізняти.
Банк або інша фінансова організація мають самостійно налагодити систему фінансового моніторингу, щоби виявляти дійсно підозрілі операції і щоби не доводилося кожного разу безпідставно зупиняти транзакції клієнтів, просити одні й ті самі папірці.
Якщо звичайна людина чи підприємство із року в рік ведуть одну і ту саму діяльність, здійснюють зрозумілі і передбачувані транзакції, а банк або бухгалтер розуміють цю діяльність, мають всю необхідну інформацію про клієнта, то не треба щоразу доводити доцільність транзакції, навіть якщо вона перевищує 400 тис. грн.
А коли в банк приходить один ФОП з відомістю і паспортами багатьох інших ФОПів і намагається зняти готівку, то це підозріла операція і, ймовірно, по ній є порушення закону.
Або якщо, наприклад, підприємство все життя продає м’ясо, а раптом вирішує на мільйони гривень купити металолом, та ще й за готівку, то це вже виглядає підозріло. Суб’єкт фінансового моніторингу має пересвідчитись, що ця покупка не є махінацією.
З 2003 по 2016 рік на перевірку до Державної служби фінансового моніторингу в середньому подавали 2,5 млн транзакцій на рік. В 2016-2018 роках – 8 млн. Зараз ми очікуємо, що кількість транзакцій, які підлягають перевірці, зменшиться, але покращиться якість.
Згідно із оновленим законом, суб’єктами первинного фінансового моніторингу стають бухгалтери, які надають приватні послуги (закон не розповсюджується на бухгалтерів, які працюють в штаті компанії – прим. ред.). Відтепер вони також мають перевіряти фінансові операції своїх клієнтів і повідомляти про підозрілі Держслужбу фінмоніторингу.
Коли ми обговорювали законопроект у Верховній Раді, мені було дивно чути, як деякі депутати обурювалися, що бухгалтери не зможуть розібратися у фінмоніторингу. Насправді більшість із них є якісними спеціалістами у своїй справі і можуть легко відрізнити підозрілу транзакцію.
Якщо, наприклад, їхній клієнт все життя щось купував-продавав за «безготівку» і тут раптом йому знадобилося збільшити ліміт каси і провести стовідсоткову готівкову передоплату у великій сумі, то це і є саме той «незвичайний спосіб», про який йде мова в законі.
Але якщо бухгалтер зрозумів доцільність такої операції клієнта і довів її банку, взяв на себе відповідальність за транзакцію, бо у нього є всі необхідні докази й документи, то він може не повідомляти про це у Державну службу фінансового моніторингу.
Необхідність незвичайної операції легко обґрунтувати: склалися певні обставини на ринку або трапився нестандартний клієнт. В таких транзакціях немає ніякого злочину. Але якщо клієнт через нестандартну операцію виводить готівку, якою фінансуються незаконні дії і це в подальшому можна довести, тоді він має нести відповідальність.
Бухгалтер, банк чи інший суб’єкт фінансового моніторингу, який супроводжував таку операцію і не зупинив її, отримає високі штрафи.
Суб’єкт первинного фінансового моніторингу може відмовити у проведенні операції, якщо він бачить, що по ній є ризики.
Ми все частіше спостерігаємо випадки, коли нотаріус, наприклад, не береться за транзакції, якщо по них є явні порушення. Приходять до нього клієнти, які хочуть купити нерухомість, але просять у документах зменшити вартість покупки, щоби платити менше податків. Сумлінний нотаріус може відмовити, аби не ризикувати, але все одно мусить повідомити про таку спробу.
Фінансовий моніторинг – це набір інструментів, який дає постачальнику фінансових послуг можливість перевірити, чи він не сприяє чомусь незаконному. Ми не змушуємо їх перетворювати свою діяльність на суцільний пошук підозрілих операцій. Кожен з них має подумати, як налаштувати свою роботу так, щоби клієнт був задоволений і щоби закон про фінансовий моніторинг сумлінно виконувався.
Згідно з оновленим законом, відтепер в Україні під фінансовий моніторинг підпадають операції з віртуальними активами. До переліку суб’єктів первинного фінансового моніторингу додаються компанії, які надають послуги з обміну, зберігання, продажу, переказу електронних грошей. В тому числі в цю категорію входять компанії, діяльність яких пов’язана з криптовалютами.
Якщо біржі, обмінники, банки або інші компанії здійснюють платежі у криптовалютах на суму більше 30 тис. грн в еквіваленті, вони мають перевірити таку операцію і зібрати докладну інформацію про клієнта. Клієнт у відповідь має надати вичерпну інформацію про походження і призначення своїх віртуальних активів.
Якщо така операція здаватиметься підозрілою, про неї необхідно повідомити у Державну службу з фінансового моніторингу.
Все це треба для того, щоби переконатися, що клієнт не отримав ці кошти незаконним шляхом (або не намайнив їх самотужки – прим. ред.).
Держфінмоніторинг має доступ до аналітичного продукту, який дозволяє проводити розслідування джерел походження криптоактивів і напрямів їх використання. Тобто служба розслідує операції з криптою, і є вже чимало успішних кейсів, які були презентовані у тому числі на міжнародному рівні.
Зупиняти операції зараз неможливо, але можливо блокувати криптогаманці і вилучати незаконно здобуті криптоактиви. Це можна зробити, отримавши доступ до приватних ключів криптогаманця за результатами проведених комплексних розслідувань.
Але це не означає, що суб’єкт фінансового моніторингу – банк чи інша установа – кожного разу має перевіряти і допитувати одного і того самого клієнта, який проводить одні і ті самі операції з криптовалютами.
Клієнту один раз треба буде пояснити, чим він займається, що він робить і звідки в нього віртуальні активи. Ця інформація збережеться в банку або в іншій фінансовій компанії, і допоки не виникне підозрілих дій з рахунком, клієнта чіпати не будуть.
Ми внесли криптовалюти в закон про фінансовий моніторинг і отак почали процес впровадження їх у легальне поле згідно з європейськими директивами і рекомендаціями FATF.
Кожна країна по-своєму вирішує, як саме вона буде регулювати цей сектор. Хтось визнає криптовалюти квазівалютами, хтось – товаром. При Комітеті цифрової трансформації ВРУ створена міжвідомча робоча група, яка упродовж наступних чотирьох місяців має розробити спеціальний закон про регулювання обігу віртуальних активів в Україні.
Ми не маємо офіційної статистики, тому що не регулюємо віртуальний сектор, але експерти вважають, що обсяг криптовалют, які належить українським громадянам, на досить високому рівні.
Звичайно, метою державного фінансового моніторингу є перешкоджання відмиванню і легалізації коштів, в тому числі й через криптовалюти. Але я думаю, що наші злочинці і корупціонери досить консервативні і досі тримають кошти здебільшого у готівці. Тому у легалізації криптовалют я бачу можливості для розвитку цієї галузі у нашій країні, а не загрозу.
Щоби поліпшити ефективність фінансового моніторингу для банків, ми дозволимо їм автоматично перевіряти податкову інформацію про клієнтів і їх контрагентів.
Наприклад, коли клієнт проводить через банк транзакції на рахунок певного підприємства, банк має розуміти, чи це підприємство реально діюче, яке вчасно здає звіти в податкову і сплачує всі податки, чи це просто фантом, на який скидають гроші для того, щоби в подальшому їх вивести чи відмити.
Зараз банки не можуть автоматично отримати таку інформацію, ми плануємо надати їм можливість перевіряти її. Зараз таке право має тільки НБУ.
Відтепер обов’язки первинного фінансового моніторингу покладаються на лотереї та азартний бізнес (букмекери, казино та інші) під час прийняття ставок і повернення виграшів клієнтам.
Порогова сума для перевірки складає 30 тис. грн. Поріг такий низький, тому що це сама по собі високоризикова діяльність.
Тобто коли казино чи лотерея приймає ставку або видає виграш на суму 30 тис. грн і більше, вони мають зібрати про клієнта інформацію (паспорт, ІНН, банківські рахунки та інше) і передати це в службу Державного фінмоніторингу. Така практика працює в усіх розвинутих країнах, де дозволені ті чи інші види грального бізнесу.
В Україні такі компанії (окрім державних лотерей – прим. ред.) зараз перебувають поза законом. Я сподіваюсь, що невдовзі Верховна Рада прийме закон, який врегулює їх діяльність, і що вони стануть повноцінними суб’єктами фінансового моніторингу.
Штрафи, згідно із законом, для всіх суб’єктів первинного фінансового моніторингу збільшуються, але вони будуть гнучкими.
Раніше максимальний розмір штрафу для них (крім банків) складав 34 тис. грн. Тепер законом встановлені розміри штрафу за конкретні види порушення. Максимальний штраф складає 204 тис. грн.
Його призначають, наприклад, за порушення вимог щодо здійснення належної перевірки, вимог щодо виявлення належності клієнтів до політично значущих осіб або за порушення порядку створення та зберігання документів.
Але це максимальний розмір штрафу за конкретне порушення, який буде визначатися регулятором з обов’язковим врахуванням обставин, характеру та тривалості вчиненого порушення, фінансового стану суб’єкта, збитків третіх осіб, ступені відповідальності, співпраці суб’єкта первинного фінансового моніторингу з державними органами.
Для банківських установ максимальні штрафи збільшуються до €5 млн, а для небанківських суб’єктів штраф може бути у розмірі подвійної суми вигоди, отриманої внаслідок порушення.
Але при цьому законом передбачені можливості укладення угоди із суб’єктом первинного фінансового моніторингу, за якою він замість штрафу зобов’язується усунути та в подальшому не допускати порушення. Також він може оскаржити рішення про накладення штрафів.
Несвоєчасне надання інформації до Держфінмоніторингу не може бути рівноцінним свідомому сприянню виведенню коштів.
Ми прийняли оновлений законопроект про фінансовий моніторинг, але це не означає, що тепер сидимо і чекаємо, кого би оштрафувати.
Бізнес традиційно на будь-які законодавчі зміни реагує із засторогою, але ми будемо роз’яснювати ринку нові правила: проводити тренінги і навчальні програми. Головне, що всі мають зрозуміти – сумлінному клієнту та суб’єкту первинного фінансового моніторингу немає чого боятися.
Обувь от адидас — это выбор тех, кто ценит стиль, комфорт и универсальность. Модели из…
Український бізнесовий ландшафт охоплює великий спектр підприємств, які поділяються на малі, середні та великі залежно…
Не секрет, что ежегодно водители должны обновлять свою автостраховку и покупать новый полис, защищающий их…
Кредит готівкою — один з банківських продуктів, який має високий попит серед населення. Він передбачає…
Мир трейдинга часто представляется новичкам как захватывающее приключение с возможностью быстрого обогащения. Однако реальность может…
Відповідно до п. 6 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 №…