Пільги та гарантії для працівників-донорів

Законодавчим актом, що регулює відносини, пов’язані з донорством крові, є Закон про донорство.

Згідно з нормами ст. 2 Закону про донорство, донором може бути будь-який дієздатний громадянин України старший 18 років, який пройшов відповідне медичне обстеження і в якого немає протипоказань, визначених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я.

Взяття крові та (або) її компонентів у донора дозволяється лише за умови, що здоров’ю донора не буде заподіяно шкоди.

За особистим рішенням донора давання крові та (або) її компонентів може здійснюватися безоплатно або з оплатою згідно з Порядком №1821.

Дії керівників підприємств, на яких є працівники-донори

Відповідно до ст. 6 Закону про донорство, керівники підприємств зобов’язані сприяти установам та закладам охорони здоров’я в роботі із залучення громадян до лав донорів, відпускати з місця роботи, служби або навчання за заявами осіб, які є або виявили бажання стати донорами, у дні відповідного медичного обстеження і здавання крові та (або) її компонентів, а також надавати безоплатно необхідні приміщення для взяття крові та забезпечувати донорам-працівникам відповідні гарантії та пільги.

Гарантії та пільги працівникам-донорам

Гарантії працівникам-донорам зазначено у ст. 124 КЗпП та ст. 9 Закону про донорство.

На підставі частини першої ст. 124 КЗпП за працівниками-донорами за дні обстеження в закладах охорони здоров’я та здавання крові для переливання зберігається середній заробіток. У ст. 9 Закону про донорство це розглянуто дещо ширше, а саме:

— працівник, який є або виявив бажання стати донором, звільняється від роботи на підприємстві незалежно від форм власності у дні обстеження і здавання крові;

— за таким працівником зберігається середній заробіток;

— безпосередньо після кожного дня здавання крові надається день відпочинку зі збереженням середнього заробітку. За бажанням працівника цей день може бути приєднаний до щорічної відпустки (частина друга ст. 124 КЗпП).

Документальне оформлення

Працівник зобов’язаний надати за місцем роботи письмову заяву, в якій повідомити про свій намір пройти медичне обстеження та здати кров. Заяву слід подати не пізніше ніж за три дні до дня медичного обстеження, яке проводиться перед даванням крові. У ній має бути зазначено про додатковий день відпочинку (ст. 14 Закону про донорство).

Коли заява не подається

Заява не подається у таких випадках:

— працівник, який виявив бажання здати кров (її компоненти), перебуває у відпустці, відрядженні;

— кров працівника-донора терміново необхідна для надання невідкладної медичної допомоги хворому;

— донорство пов’язане з виникненням стихійного лиха, аварії, катастрофи, епідемії чи іншої надзвичайної ситуації на всій території України або в окремих її місцевостях.

Згідно з нормами ст. 6 Закону про донорство, отримавши заяву від працівника про день донорства, керівник підприємства має:

— безперешкодно відпускати його з місця роботи у дні медичного обстеження та здавання крові (її компонентів), за винятком випадків, коли відсутність донора на його робочому місці або місці служби в ці дні може призвести до загрози життю чи здоров’ю людей, невиконання завдань, пов’язаних із забезпеченням оборони, безпеки держави та громадського порядку, істотної матеріальної шкоди або інших тяжких наслідків;

— вирішувати питання про надання пільг і компенсацій працівнику-донору.

Типові ситуації

1. Працівник пройшов обстеження щодо донорства, але кров не давав

Згідно зі ст. 9 Закону про донорство, в день медичного обстеження щодо донорства працівник увільняється від роботи на підприємстві зі збереженням середнього заробітку. Як правило, обстеження донора і здавання крові здійснюються в один день. Але в окремих випадках лікар за результатами обстеження може не дати дозволу на давання крові цього дня. Проте у день обстеження за працівником зберігається середній заробіток.

2. Працівник здав кров у свій робочий день, у робочий час або перед зміною (згідно з графіком) і на роботу не вийшов

Донору надається додатковий день відпочинку (зі збереженням за ним середнього заробітку) після кожного дня давання крові (її компонентів), у т. ч. у разі здавання у вихідні, святкові та неробочі дні. Цей день відпочинку може бути приєднано як до щорічної відпустки, так і використано в інший час протягом року після дня давання крові (її компонентів) за бажанням працівника (частина друга ст. 9 Закону про донорство).

У день здавання крові, згідно з листом Міністерства праці та соціальної політики України від 06.04.2011 р. №76/13/133-11, працівник-донор має бути звільнений від роботи, навіть коли зміна починається пізніше. Також працівник має право на додатковий день відпочинку зі збереженням середнього заробітку за цей день. Під «додатковим днем відпочинку» мається на увазі робочий день (зміна) незалежно від його тривалості.

3. Працівник здав кров у свій вихідний день

У листах від 06.04.2011 р. №76/13/133-11 та від 21.09.2007 р. №303/13/116-07 Міністерство праці та соціальної політики наголошує, що у разі давання крові працівником у свій вихідний день цей день йому не оплачується, а надається один день відпочинку зі збереженням за працівником середнього заробітку, чи за його бажанням цей день може бути приєднано до щорічної відпустки або використано в інший час протягом року після дня давання крові. Щоправда, у листі не уточнюється, протягом робочого чи календарного року.

4. Працівник здав кров у свій робочий день до або під час зміни і був присутній цього дня на роботі

Якщо за погодженням із керівництвом підприємства в день давання крові донора було залучено до роботи, йому за бажанням надається інший день відпочинку зі збереженням за ним середнього заробітку (частина третя ст. 9 Закону про донорство). Тобто працівник за виконану цього дня роботу одержує заробітну плату та має право на додатковий день відпочинку зі збереженням середнього заробітку.

Міністерство праці та соціальної політики у листі від 02.04.2010 р. №90/13/116-10 роз’яснює вищезгадану норму: якщо між керівництвом підприємства і працівником було погоджено щодо залучення його до роботи у день давання крові, то роботодавець надає працівнику два дні відпочинку зі збереженням за ним середнього заробітку, а також ці дні той може приєднати до щорічної відпустки. У разі якщо такого погодження з роботодавцем не було і працівник не подавав заяву про звільнення його від роботи у день давання крові, йому надається один додатковий день відпочинку зі збереженням за ним середнього заробітку.

Наприклад, коли працівник здає кров, припустімо, о 9-й годині ранку, а його зміна починається о 20-й годині вечора того самого дня, на думку фахівців Міністерства праці та соціальної політики, працівника має бути увільнено від роботи в цю зміну зі збереженням середнього заробітку. Також цей працівник має право на додатковий день відпочинку (робочу зміну) зі збереженням за ним середнього заробітку за зміну у разі погодження з роботодавцем за поданою заявою.

У разі давання крові у свій вихідний день, якщо зміна закінчилася о 6 ранку, а працівник здає кров об 11 ранку цього самого дня, йому слід надати один день відпочинку зі збереженням за ним середнього заробітку, або за його бажанням цей день може бути приєднано до щорічної відпустки або використано в інший час протягом року після дня давання крові.

5. Працівник здав кров під час відпустки

Якщо ж давання крові відбулося в період щорічної відпустки, її слід продовжити на відповідну кількість днів з урахуванням надання працівнику додаткового дня відпочинку за кожен день давання крові (частина четверта ст. 9 Закону про донорство).

Отже, якщо працівник під час щорічної відпустки здавав кров один день, відпустку слід продовжити на два дні — один додатковий день відпочинку надається за день давання крові, а інший — за додатковий день відпочинку, що надається після дня давання крові. Про це йдеться у листах Міністерства праці та соціальної політики від 06.04.2011 р. №76/13/133-11, від 02.04.2010 р. №90/13/116-10 і від 21.09.2007 р. №303/13/116-07.

Джерела оплати середнього заробітку

Виплата середнього заробітку працівнику за дні медичного обстеження, давання крові і додатковий день відпочинку здійснюється за рахунок коштів роботодавця, у якого працевлаштований донор (частина п’ята ст. 9 Закону про донорство).

Бухгалтерський облік

Оплата працівникам-донорам днів обстеження, давання крові та відпочинку, що надаються після кожного дня давання крові, або днів, приєднаних на бажання працівника до щорічної відпустки, слід розглядати як виплати за невідпрацьований час та включати їх до фонду оплати праці. Відповідно, такі виплати оподатковуються ПДФО та військовим збором і є базою для нарахування ЄСВ у загальному порядку як заробітна плата.

Нарахування середньої заробітної плати працівникам-донорам слід зазначити в обліковій політиці підприємства. Підприємство може відображати цю операцію кореспонденцією рахунків Д-т 949, К-т 661 — як виплата за невідпрацьований час, або ж Д-т 977, К-т 661 — як кошти, спрямовані на благодійну діяльність.

Додаткові пільги працівнику-донору

Донору, який протягом року безоплатно здав кров та її компоненти у сумарній кількості, що дорівнює двом разовим максимально допустимим дозам, допомога по тимчасовій непрацездатності у зв’язку із захворюванням виплачується у розмірі 100% середньої заробітної плати незалежно від його стажу роботи (ст. 10 Закону про донорство, п. 5 ч. 1 ст. 24 Закону №1105).

Донори мають першочергове право на придбання путівок для санаторно-курортного лікування за місцем роботи та першочергового лікування в закладах охорони здоров’я, що перебувають у державній власності (частина третя ст. 10 Закону про донорство).

Пільги Почесному донору

Донори, які безоплатно здали кров кількістю 40 разових максимально допустимих доз або плазму крові кількістю 60 разових максимально допустимих доз, набувають статусу Почесного донора України. Згідно з частиною другою ст. 12 Закону про донорство, їм видається посвідчення та вручається нагрудний знак «Почесний донор України». Донори, які безоплатно здали кров та (або) її компоненти кількістю 100 і більше разових максимально допустимих доз, можуть бути нагороджені державними нагородами України.

Почесні донори України можуть на підприємстві використати чергову щорічну оплачувану відпустку у зручний для них час.

Крім пільг, визначених частиною першою ст. 13 Закону про донорство, Почесним донорам можуть надаватися й інші додаткові пільги.

Права Почесних донорів

Почесні донори України мають право на:

— безплатне позачергове зубопротезування (за винятком зубопротезування з використанням дорогоцінних металів) у закладах охорони здоров’я, заснованих на загальнодержавній та комунальній власності;

— пільгове придбання ліків (зі знижкою 50 відсотків їх вартості) за рецептами, виданими закладами охорони здоров’я, заснованими на загальнодержавній та комунальній власності;

— безплатне забезпечення донорською кров’ю та її препаратами, необхідними для їх особистого лікування, за рецептами, виданими закладами охорони здоров’я, заснованими на загальнодержавній та комунальній власності;

— першочергове придбання за місцем роботи або навчання путівок для санаторно-курортного лікування та першочергове лікування у закладах охорони здоров’я, заснованих на загальнодержавній та комунальній власності;

— позачергове забезпечення у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, протезами та іншими протезно-ортопедичними виробами;

— використання чергової щорічної оплачуваної відпустки у зручний для них час;

— отримання надбавки до пенсії у розмірі 10 відсотків від затвердженого прожиткового мінімуму на одну особу з розрахунку на місяць;

— отримання пільгових позик для будівництва індивідуального житла відповідно до законодавства.

Частина перша ст. 13 Закону про донорство

Харчування працівника-донора

У день давання крові (її компонентів) донора забезпечують безкоштовним сніданком та обідом за рахунок коштів закладу охорони здоров’я, що бере кров. У разі неможливості забезпечення таким харчуванням заклад охорони здоров’я має відшкодувати готівкову вартість наборів харчування (ст. 9 Закону про донорство).

Норми харчування донорів і рекомендації щодо складу наборів продуктів затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я. Вартість наборів продуктів харчування для донорів встановлюється обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями.

Нарахування середнього заробітку

Розрахунок середнього заробітку при увільненні працівників-донорів від роботи в день медичного обстеження, день давання крові, додатковий день відпочинку здійснюється згідно з нормами Порядку №100. У пп. «і» п. 1 Порядку №100 зазначається, що обчислення середнього заробітку за таким самим механізмом застосовується й для працівників-донорів у разі увільнення від роботи.

Згідно з абзацом третім п. 2 Порядку №100, у такому разі середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці, що передують дню донорства. Працівникам, які пропрацювали на підприємстві менш ніж два календарні місяці, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час.

Також, якщо день відпочинку за день здавання крові за бажанням працівника приєднується до відпустки, то оплата за цей день має нараховуватися не за правилами, встановленими для оплати днів відпустки, а виходячи з середньої заробітної плати двох місяців, що передують місяцю, в якому цей день відпочинку був реально наданий.

Нормативна база

• КЗпП — Кодекс законів про працю України від 10.12.71 р. №322-VIII.
• Закон про донорство — Закон України від 23.06.95 р. №239/95-ВР «Про донорство крові та її компонентів».
• Закон №1105 — Закон України від 23.09.99 р. №1105 «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування».
• Порядок №100 — Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.95 р. №100.
• Порядок №1821 — Порядок оплати давання донорами крові та (або) її компонентів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2006 р. №1821.

Галина КАЗНАЧЕЙ, консультант з оподаткування та бухгалтерського обліку