Питання про РРО: саме актуальне та нагальне!

У яких випадках ФОП – платники ЄП застосовують РРО та/або ПРРО?

 Фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку другої – четвертої груп, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи  РРО та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – ПРРО) з роздрукуванням відповідних розрахункових документів:
     до 01 січня 2021 року у разі:

1.     перевищення в календарному році незалежно від обраного виду діяльності обсягу доходу понад 1000000 грн.;
2.      здійснення реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення;     
3.      з 01 січня 2021 року до 01 квітня 2021 року у разі:

• перевищення в календарному році незалежно від обраного виду діяльності обсягу доходу понад 1000000 грн.;     
• реалізації товарів (надання послуг) через мережу Інтернет;
•      реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;
•      реалізації лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я;     
•      реалізації ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння;     
•      роздрібної торгівлі вживаними товарами в магазинах (група 47.79 КВЕД);
•      здійснення діяльності ресторанів, кафе, ресторанів швидкого обслуговування, якщо така діяльність є іншою, ніж визначена п. 11 ст. 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»;
•      здійснення діяльності туристичних агентств, туристичних операторів;
•      здійснення діяльності готелів і подібних засобів тимчасового розміщення (група 55.10 КВЕД);  
•      реалізації текстилю (крім реалізації за готівкові кошти на ринках), деталей та приладдя для автотранспортних засобів відповідно до переліку, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

     Разом з тим, взагалі ніколи не застосовують РРО та/або ПРРО фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку першої групи. 

Яким чином для суб’єкта господарювання підтверджуватиметься факт передачі даних від ПРРО до фіскального сервера?

 Факт передачі реєстраційної заяви, повідомлень про виявлення несправності програмного реєстратора розрахункових операцій, відкриття зміни, підтверджується отриманням відповідних квитанцій від фіскального сервера. 
     Передача розрахункового документа та фіскального звітного чека підтверджується отриманням фіскального номера, що присвоюється цим документам фіскальним сервером.

Розрахункові операції через ПРРО у разі використання платіжних терміналів (платіжних карток)

На даний час здійснюється інтеграція безкоштовних програмних рішень з банківськими сервісами, які дозволять без додаткових пристроїв (платіжних терміналів) здійснювати безготівкові платежі за товари/послуги. 

Чи необхідно СГ, які подають до контролюючих органів по дротових або бездротових каналах зв’язку електронні копії розрахункових документів і фіскальних звітних чеків, подавати Звіт про використання КОРО (РК) за формою № ЗВР-1 та роздруковувати фіскальні звітні чеки?

Суб’єкти господарювання, які подають до контролюючих органів по дротових або бездротових каналах зв’язку електронні копії розрахункових документів і фіскальних звітних чеків, не зобов’язані подавати Звіт про використання книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок) за формою № 3ВР-1.
     При цьому, такі суб’єкти господарювання не звільняються від щоденного створювання у паперовій та/або електронній формі реєстраторами розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг)) або програмними реєстраторами розрахункових операцій фіскальних звітних чеків у разі здійснення розрахункових операцій.

Який порядок зберігання установами/підприємствами щоденних фіскальних звітних чеків (Z-звітів) у електронній формі?

 Збереження суб’єктом господарювання щоденних фіскальних звітних чеків (щоденних Z-звітів) в паперовій та/або електронній формі здійснюється у будь-який зручний та не заборонений чинним законодавством спосіб.
     При цьому спосіб збереження суб’єктом господарювання щоденних фіскальних звітних чеків (щоденних Z-звітів) в паперовій та/або електронній формі має забезпечити (у тому числі під час проведення перевірки) можливість візуального перегляду такого Z-звіту для підтвердження факту оприбуткування готівки та повноти обліку здійснених розрахункових операцій.
     Дані наданих для перегляду Z-звітів в паперовій та/або електронній формі мають співпадати з даними електронних копій таких Z-звітів, що містяться у фіскальній пам’яті РРО та/або на фіскальному сервері контролюючого органу.
     Установа/підприємство, відповідно до вимог Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148 із змінами і доповненнями (далі – Положення № 148), зобов’язана(е) визначити та затвердити внутрішнім документом місце та спосіб зберігання відокремленими підрозділами щоденних фіскальних звітних чеків (щоденних Z-звітів) у електронній формі, формат їх зберігання, який має забезпечувати візуальний перегляд щоденних Z-звітів представниками центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову політику, а також відповідальну за зберігання цих чеків особу (абзац другий п. 12 розд. ІІ Положення № 148).

^{ЗІР 109}