Вчора ввечері на нашому порталі було опубліковано наказ Мінфіну від 17.09.2018 р. № 763 і тоді ж він як опинилося він був офіційно затверджений Мінфіном. Тож скоро на нас чекатимуть нові форми ПН/РК, а також порядок № 1307 буде викладено в новій редакції. Якщо його опублікують у жовтні, то нові форми ПН/РК ми будемо застосовувати вже з 1 листопада 2018 р.
Однак частина змін відкладена на майбутнє: абз. 2 п. 6 та п. 8 Наказу №763 набере чинності з 01.01.2020 року. Втім, як працюватиме це відтермінування на практиці, повної ясності немає – докладніше про це далі.
Наразі Наказ №763 ще не опубліковано в офіційних джерелах (звісно, про це ми повідомимо окремо). Але дата запровадження фактичної можливості складання нових форм ПН та РК залежить від ДФС, про що вона обов’язково проінформує платників ПДВ.
Отже пройдемося коротко по змінам
В таблиці розділу Б ПН/РК новий реквізит – «Сума податку на додану вартість».
В ПН цей показник відображатиметься в кожному рядку в графі 11 (відповідно попередня графа 11, у якій, як і раніше, слід зазначити код виду діяльності сільськогосподарського товаровиробника, отримала номер 12).
В РК цей показник зазначатиметься в графі 14 (а колишня графа 14 стає 15-ю).
Відповідні зміни внесено і до п. 16 самого порядку складання ПН. Отже, цей новий реквізит треба буде враховувати в усіх ПН та РК.
А тепер розглянемо новації, які в окремих випадках працюватимуть, а в інших, спеціально визначених Наказом № 763, ні.
Робимо звичайну поставку товарів/послуг платнику ПДВ: чи щось змінилося для складання ПН?
Так. Адже до форми ПН та РК було додано новий реквізит (він зазначається поруч з ІПН): податковий номер платника податку або серія та/або номер паспорта (як продавця, так і покупця).
І як тільки Наказ №763 набере чинності, продавцю доведеться цей реквізит враховувати. Адже податковий номер платника податку (продавця та покупця) є обов’язковим реквізитом ПН/РК (п. 201.1 ПКУ). Отже, уникнути зазначення цього реквізиту без штрафів продавцю не вдасться.
У самій формі ПН зазначається, що:
Приклад 1. Юрособа – платник ПДВ продає товар фізособі- платникові ПДВ. В такому випадку продавець зазначає в ПН:
ПН/РК складає або отримує філія
Як і раніше, філії, яким це дозволило головне підприємство, матимуть можливість складати ПН та РК.
Без змін залишаються й наступні правила складання таких ПН/РК, зазначені в п. 7 Порядку №1307 – у рядку “Номер філії постачальника (продавця)” зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу). У разі ж, коли ПН/РК складаються головним підприємством, номер філії чи структурного підрозділу не заповнюється. При цьому нулі, прочерки та інші знаки чи символи не проставляються.
Але у разі постачання товарів/послуг філії (структурному підрозділу) платника податку (тобто, коли філія є покупцем), при складанні ПН/РК у рядку “Номер філії отримувача (покупця)” зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу). А у рядках “Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)” та “Податковий номер платника податку або серія (за наявності) та номер паспорта” зазначаються дані головного підприємства – платника податку (це уточнення, внесені Наказом №763).
Товар/послугу поставлено неплатнику ПДВ: як скласти ПН?
У п. 4 Порядку №1307 з’явиться така норма: рядок “Податковий номер платника податку або серія (за наявності) та номер паспорта” податкової накладної, передбачений для заповнення даних щодо отримувача (покупця), заповнюється у разі постачання товарів/послуг платнику ПДВ та у разі складання податкової накладної відповідно до пункту 10 цього Порядку.
Нагадаємо, що у п. 10 Порядку №1307 зазначено ПН (а, отже, це стосується і РК), які складаються:
Наведений перелік – це всі, передбачені Наказом № 763 випадки, коли при складанні ПН/РК на неплатника ПДВ треба заповнювати новий реквізит щодо покупця. В інших випадках постачання товарів/послуг неплатникам ПДВ податковий номер платника податку або серію та номер паспорту заповнювати не потрібно.
При цьому, як і раніше, за п. 12 Порядку №1307, в податковій накладній на таку операцію у графі «Отримувач (покупець)» зазначається «Неплатник», а у рядку «Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)» проставляється умовний ІПН «100000000000».
Приклад 2. ФОП-платник ПДВ продає товар юрособі – неплатнику ПДВ. В такому випадку продавець зазначає в ПН:
Приклад 3. ЮО-платник ПДВ продає товар ФОП-платнику ПДВ. На дату першої події складена ПН, як у прикладі 1. Але потім ціну товару було збільшено, та на цей момент покупець вже не був платником ПДВ. В такому випадку, відповідно до п. 13 Порядку №1307, на дату такого збільшення постачальник (продавець) складає ПН на суму такого збільшення.
У рядку “Отримувач (покупець)” такої податкової накладної зазначається “Неплатник”, у рядку “Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)” проставляється умовний ІПН “100000000000”, а у графі “Не підлягає наданню отримувачу (покупцю)” робиться відповідна помітка “Х” та зазначається тип причини 01. При цьому рядок “Податковий номер платника податку або серія (за наявності) та номер паспорта” не заповнюється.
Складаємо податкову накладну за щоденними підсумками операцій. Що змінилось?
За оновленою редакцією п. 14 Порядку №1307, у разі складання податкової накладної за щоденними підсумками операцій (якщо податкова накладна не була складена на ці операції) у графі “Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причин” такої податкової накладної робиться помітка «Х» та зазначається тип причини 11.
При цьому у графі “Отримувач (покупець)” зазначається “Неплатник”, а у рядку “Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)” проставляється умовний ІПН “100000000000”. Рядок “Податковий номер платника податку або серія та/або номер паспорта” не заповнюється. Інші показники такої податкової накладної заповнюються за правилами, визначеними цим Порядком.
Отже, податковий номер покупця зазначати не треба. Проте свій податковий номер треба вказати обов’язково!
Вище ми згадували оновлені редакції двох пунктів Порядку №1307:
Проте Наказом №763 передбачено, що нові редакції цих пунктів набирають чинності з 01.01.2020 р. Головною новацією їх стало таке зауваження щодо даних покупця – рядок «Податковий номер платника податку або серія та/або номер паспорта» не заповнюється.
А ось у п. 4 Порядку №1307 одразу після набрання чинності Наказу №763 (тобто без відкладання на майбутнє) діятиме норма, за якою цей рядок треба заповнювати лише щодо платників ПДВ (за винятками, встановленими п. 10).
То чи треба буде заповнювати цей рядок у зазначених випадках до 01.01.2020 року? Яка із зазначених норм має більшу силу? На нашу думку, це потребує роз’яснення від ДФС або Мінфіну.
Складаємо зведену податкову накладну
Раніше в ній для ідентифікації типу такої ПН достатньо було позначки «Х» у лівому верхньому куті. А що зараз?
А зараз Мінфін вносить зміни до п. 11 Порядку №1307, згідно з якими платник ПДВ, який складає зведену ПН, має конкретизувати випадок її складання.
Затверджено такі коди ознаки:
1 – у разі нарахування податкових зобов’язань відповідно до п. 198.5 ПКУ;
2 – у разі нарахування податкових зобов’язань відповідно до п. 199.1 ПКУ;
3 – у разі складання зведених податкових накладних, особливості заповнення яких викладені у п. 15 Порядку №1307(якщо договірна ціна нижча за ціну придбання товарів/послуг або балансової вартості необоротних активів);
4 – у разі складання зведених податкових накладних, особливості заповнення яких викладені у п. 19 Порядку №1307(ритмічний або безперервний характер постачання).
Як бачимо, їх усього чотири, хоч проектом передбачалося п’ять.
Зверніть увагу: правила складання зведених ПН для нових кодів ознак 1 та 2 встановлені п. 11 Порядку №1307.
У таких зведених ПН:
Що ж до зведених накладних з кодом ознаки 4, то згідно з п. 19 Порядку №1307 було внесено таке уточнення. У разі складання зведених податкових накладних покупцям – особам, не зареєстрованим платниками податку, у графі “Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини” такої податкової накладної робиться позначка “Х” та зазначається тип причини 02. При цьому у графі “Отримувач (покупець)” зазначається “Неплатник”, а у рядку “Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)” проставляється умовний ІПН “100000000000”. Рядок “Податковий номер платника податку або серія (за наявності) та номер паспорта” не заповнюється.
Таким чином, без змін залишився лише п. 15 Порядку №1307, за яким складатимуться зведені ПН з кодом ознаки 3. Нагадаємо, що за ним така ПН отримувачу (покупцю) не надається. При цьому у рядках такої ПН, відведених для зазначення даних покупця, постачальник (продавець) зазначає власні дані. Оскільки для цього випадку виключень Наказом №763 не передбачено, то платнику податку доведеться зазначати власний податковий номер (або ж дані паспорту) як у даних щодо продавця, так і у даних щодо покупця!
Податкова накладна була складена з помилками в заголовній частині: чи складати РК?
Почнемо з того, що визначення терміну “заголовна частина” ПН/РК в Порядку №1307 або в ПКУ немає. Ми наразі можемо лише здогадуватися, виходячи з п. 4 чинного Порядку, що йдеться про реквізити цих документів з самого верху до розділу А: номер і дата, найменування (ПІБ), ІПН, номер філії, і, ось тепер, податковий номер продавця та покупця.
Раніше Порядок №1307 пропонував наступне: у разі складання розрахунку коригування з метою виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, не пов’язаних зі зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, у розрахунку коригування зазначаються виправлені дані.
Але, як відомо, ані номер, ані дату ПН виправити таким чином неможливо. Також у разі зазначення неправильного найменування (П.І.Б) або ІПН податківці наполягали на анулюванні помилкової ПН та складанні нової, з правильними показниками. Тобто РК переважно на практиці не допомагав.
Тепер за новим п. 22 у разі допущення помилки в реквізитах заголовної частини податкової накладної, зареєстрованої в ЄРПН, які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, постачальник (продавець) на дату виявлення такої помилки складає розрахунок коригування до податкової накладної, у якому всі правильно заповнені реквізити податкової накладної повторюються, а реквізит, у якому допущено помилки, заповнюється без помилок. При цьому таблична частина розділів А та Б розрахунку коригування не заповнюється.
Будемо сподіватися, що це, дійсно, крок назустріч платникам податку і більше анулювати ПН з такими помилками не доведеться.
Складаємо РК на зміну кількості/вартості товарів/послуг або на повернення товарів/послуг чи передоплати за них: що змінилося?
Згідно з новим п. 23 Порядку, коригування кількісних та/або вартісних показників табличної частини податкової накладної у зв’язку зі зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадку повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником (продавцем) суми попередньої оплати товарів/послуг, здійснюється в такому порядку:
І ось на цю “групу коригування” слід звернути особливу увагу. Адже насправді причина коригування даних ПН спочатку й була причиню внесення змін до Порядку №1307 – узаконити продиктовані платникам ПДВ від ДФС правила складання розрахунків коригування. Хоча потім в процесі, як побачимо, зміни набрали нових обертів.
Самих причин коригування (чітких їх формулювань) ви, як і раніше, в зміненому Порядку №1307 не побачите. Проте в ньому з’явилася процедура їх затвердження:
Отже, доведеться уважно стежити за інформацією від податківців, щоб знати, які причини коригування є актуальними на певну дату. Звісно, ми будемо про всі оновлення обов’язково повідомляти.
Складено і зареєстровано дві ПН на одну операцію: як бути в такій ситуації?
За новим п. 24 у такому разі постачальник (продавець) складає РК до ПН, зайво складеної на операцію, за якою в ЄРПН вже зареєстрована податкова накладна, у такому порядку:
У разі складання розрахунку коригування з типом причини 20 до податкової накладної, зайво складеної на операцію, за якою в ЄРПН вже зареєстрована податкова накладна, до якої раніше не складався розрахунок коригування, такий розрахунок коригування підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних отримувачем (покупцем), який був зазначений у податковій накладній, що коригується, крім випадків, передбачених цим Порядком.
У разі складання розрахунку коригування з типом причини 20 до податкової накладної, зайво складеної на операцію, за якою в ЄРПН вже зареєстрована податкова накладна, до якої раніше було складено розрахунок коригування, такий розрахунок коригування підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних постачальником (продавцем) з урахуванням таких особливостей:
Зазначені РК складаються окремо до кожної податкової накладної, зайво складеної на операцію, за якою в Єдиному реєстрі вже зареєстрована податкова накладна (у тому числі до податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю).
Від себе зазначимо, що, очевидно, із типом «20» в заголовній частині мають складатися РК для анулювання зайво зареєстрованих ПН.
При цьому розширено коло випадків, коли зареєструвати такі РК зможуть самі постачальники (не чекаючи дій від покупців, хоча в ст. 192 ПКУ змін щодо цього поки що ніхто не вносив).
Але ось самого типу «20» в переліку кодів ПН, які залишаються в продавця, на жаль, в Наказі №763 Мінфін не пропонує. Їх, як і раніше, залишається 15 (як передбачено п. 8 Порядку №1307). Отже, ця помилка, яка була ще в проекті змін, так і не була виправлена.
Джерело: Дебет-Кредит
Ст. 164 ПКУ встановлено особливості визначення бази оподаткування ПДФО для доходів у негрошовій формі. А…
Ортопедичний матрац – це не просто частина меблів, а важливий елемент здорового способу життя. Якість…
В арсеналі сучасних маркетологів є багато ефективних інструментів, тому про такий скромний метод впливу як…
Найкращий пункт обміну. Критерії та поради при виборі обмінника Коли потрібно обміняти 100-200 доларів, люди…
У статті 8 Закону «Про Державний бюджет України на 2025 рік» від 14.09.2024 №12000 визначили…
Компьютерная игра Counter-Strike 2 является одной из самых популярных киберспортивных дисциплин благодаря тому, что тут…