Декларуванню підлягатимуть валютні цінності (крім коштів у готівковій формі), цінні папери, рухоме і нерухоме майно, в тому числі об’єкти незавершеного будівництва, частки (паї) у майні юридичних осіб, розміщені як в Україні, так і закордоном, які були придбані до 1 січня 2021 року та які в момент їхнього отримання підлягали оподаткуванню в Україні, але з них не були сплачені податки і збори.
Зокрема, Закон вимагає від людини, яка бажає пройти через амністію, розмістити кошти в національній та іноземній валютах у готівковій формі та/або банківських металах на поточних рахунках із спеціальним режимом використання в банках України до подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації.
Сума збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування щодо валютних цінностей, розміщених на рахунках у банках в Україні, складає 5 відсотків.
Банк забезпечує розміщення коштів у готівковій формі та/або банківських металах для цілей одноразового (спеціального) добровільного декларування на спеціальному рахунку після здійснення належної перевірки особи декларанта відповідно до вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.
І тут на декларантів чекає неприємність.
Відповідно до п. 6.1 підрозділу 9-4. «Особливості застосування одноразового (спеціального) добровільного декларування активів фізичних осіб» розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації не зазначається інформація про джерела одержання (набуття) декларантом об’єктів декларування. Контролюючому органу забороняється вимагати додаткові документи, крім передбачених цим пунктом.
Проте не все так просто, оскільки одночасно, в п. 9 цього ж підрозділу законодавець записав, що Банк уживає заходів щодо встановлення джерел походження цих активів у випадках, передбачених законодавством у сфері фінансового моніторингу, після зарахування їх на спеціальний рахунок декларанта.
Тут нагадаємо, що законодавство щодо фінансового моніторингу зобов’язує банк уточнювати у клієнта джерело походження коштів у тому випадку, якщо сума операції дорівнює або перевищує 400 тис. грн (що цілком відповідає змісту «податкової амністії»).
Закон № 1539-IX прямо не говорить, що повинен робити Банк, якщо у нього складеться уявлення, що походження коштів є підозрілим. Також безпосередньо в цьому ж законі відсутні положення про те, коли саме та в якому порядку декларант отримає право зняти кошти з рахунку та чи отримає взагалі. Законодавці обмежилися лише тими положеннями, які мають інтерес для держави, забувши про громадян, на яких будуть перекладені наслідки проведеної амністії.
Прогалину в законі довелося усувати НБУ, який затвердив Положення про порядок відкриття та ведення поточних рахунків із спеціальним режимом використання в національній та іноземних валютах, банківських металах для цілей одноразового (спеціального) добровільного декларування.
Зазначене Положення, затверджене постановою Правління Національного банку України від 5 серпня 2021 № 83, є тимчасовим, набирає чинності з 1 вересня 2021 року та діє до 1 вересня 2022 року.
Відповідно до вимог Положення декларант відкриває в банку спеціальний рахунок та вносить на нього готівкові кошти, банківські метали через операційну касу банку за заявою на переказ готівки, а у реквізиті «Призначення платежу/зміст операції» зазначає «добровільне декларування».
Після підтвердження джерел походження грошових коштів банківських металів декларант має право:
– перерахувати грошові кошти, банківські метали на власний поточний рахунок фізичної особи, відкритий в банку України;
– або зняти грошові кошти, банківські метали та закрити спеціальний рахунок;
– або подати в банк заяву та використовувати надалі цей рахунок як звичайний поточний рахунок фізичної особи, відкритий для власних потреб.
Крім того, з 1 вересня 2021 року за поточними рахунками в іноземній валюті фізичних осіб – резидентів та фізичних осіб – нерезидентів здійснюються операції, що не суперечать вимогам законодавства України, зокрема із зарахування коштів з поточного рахунку із спеціальним режимом використання, який відкритий власнику рахунку за його зверненням до банку відповідно до п. 9 підрозділу 9 прим. 4 розділу ХХ Податкового кодексу України для цілей одноразового (спеціального) добровільного декларування.
Банк може відмовити декларанту:
1) у внесенні готівкових коштів у національній та іноземних валютах, банківських металів на спеціальний рахунок, якщо такі готівкові кошти або банківські метали мають джерела походження з країни, визнаної державою-агресором згідно із законом;
2) у встановленні (підтриманні) ділових відносин/відкритті спеціального рахунку (обслуговуванні), у тому числі шляхом розірвання ділових відносин, закриття спеціального рахунку/проведенні фінансової операції у випадках, визначених:
– внутрішніми документами банку з питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення,
– договором між банком і декларантом,
– у статті 15 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», а саме:
- якщо здійснення ідентифікації та/або верифікації клієнта, а також встановлення даних, що дають змогу встановити кінцевих бенефіціарних власників, є неможливим або якщо у суб’єкта первинного фінансового моніторингу виникає сумнів стосовно того, що особа виступає від власного імені;
- встановлення клієнту неприйнятно високого ризику або ненадання клієнтом необхідних для здійснення належної перевірки клієнта документів чи відомостей;
- подання клієнтом чи його представником суб’єкту первинного фінансового моніторингу недостовірної інформації або подання інформації з метою введення в оману суб’єкта первинного фінансового моніторингу;
- виявлення у порядку, встановленому відповідним суб’єктом державного фінансового моніторингу, що банк або інша фінансова установа, з якою встановлені кореспондентські відносини, є банком-оболонкою та/або підтримує кореспондентські відносини з банком-оболонкою;
- якщо здійснення ідентифікації особи, від імені або в інтересах якої проводиться фінансова операція, та встановлення її кінцевого бенефіціарного власника або вигодоодержувача (вигодонабувача) за фінансовою операцією є неможливим.
Банк також має право відмовитися від проведення підозрілої для нього фінансової операції.
У вищезазначених випадках суб’єкт первинного фінансового моніторингу зобов’язаний протягом одного робочого дня, але не пізніше наступного робочого дня з дня відмови, повідомити спеціально уповноваженому органу про спроби проведення фінансових операцій та про осіб, які мають або мали намір відкрити рахунок/встановити ділові відносини та/або провести фінансові операції або з якими розірвано ділові відносини (закрито рахунок), а також про проведення фінансових операцій щодо зарахування коштів, які надійшли на рахунок такого клієнта, та про фінансові операції, в проведенні яких було відмовлено.
Тож, деяким особам, які вирішать задекларувати наявні у них грошові кошти, доведеться пройти через той ще квест.
