Податкова амністія: детально та її альтернатива. Що краще?

Податкова амністія – ми вже по це чули за часів попередньої влади (податковий компроміс), і ось, влада сьогодення, спираючись на наміри все детенізувати, звертається до подібних методів.

Розроблені 2 Законопроекти: Перший Д.Гетманцев подав до ВРУ, інший  – Н.Южаніна. Вони різні у деталях та суттєві у відповідальності та сумах сплати. Отже , детальніше.

Законопроектом № 1232 , авторства Д.Гетманцева, визначається поняття «спеціальне декларування», під яким розуміється фактично режим звільнення платників податків – фізичних осіб фізичних осіб від юридичної відповідальності за порушення податкового законодавства України, що мали місце впродовж за будь-якого і одного або декількох податкових періодів до 1 січня 2020 року включно, за умови подальшої сплати податкових зобов’язань, в порядку, строки і розмірах, передбачених цим законопроектом.

Водночас спеціальне декларування не застосовуватиметься до податкових агентів, доходів (активів), отриманих злочинним шляхом, корупційних, або пов’язаних з ними, правопорушень та до доходів, які були виявлені за результатами податкової перевірки контролюючими органами до 01 січня 2020 року.

Для того, щоб скористатися правом на спеціальне декларування платники податків будуть зобов’язані подати Спеціальну декларацію з 1 січня по 31 березня 2020 року та сплатити податкові зобов’язання з прихованих доходів (активів) у розмірі:

1. 5 % – для валютних цінностей, рухомого та нерухомого майна, цінних паперів, часток (паїв) у майні юридичних осіб, майнових прав на об’єкти інтелектуальної власності та/або фінансових інструментів;
2. 10 % – для усіх інших майнових прав;
3. 2, 5 % – для активів, за рахунок яких відбулося придбання у Декларантом облігацій внутрішньої державної позики, випущених Національним банком України.

Окрім того, перед поданням Спеціальної декларації щодо грошових коштів, банківських металів та інших валютних цінностей, платник податків (Декларант) повинен буде розмістити такі активи на рахунках у фінансових установах України, які мають зберігатися на таких рахунках не менше 365 календарних днів, що слідують за 31 березням 2020 року.

Водночас це правило не поширюється на випадки використання з метою інвестування таких валютних цінностей у будь-який інший актив, розташований (зареєстрований) на території України та/або з метою придбання декларантом за їх рахунок облігацій внутрішньої державної позики, випущених Національним банком України та номінованих в іноземній валюті у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Протягом 90 днів після 31 березня 2020 року контролюючі органи можуть провести експертну оцінку активів, заявлених в Спеціалізованій декларації, визначивши суму податкового зобов’язання на підставі такої оцінки та шляхом складання відповідного податкового повідомлення-рішення, яке може бути оскаржене у загальному порядку, передбаченому статтею 56 Податкового кодексу України.

Інформація, отримана контролюючими органами в результаті застосування до платників спеціального декларування, є конфіденційною та не може бути розголошена без письмової згоди Декларанта.

Окрім того, доходи на суму 100 000 гривень:

1. вважатимуться підтвердженими без подання Спеціалізованої декларації
2. вважатимуться амністованими без будь-яких додаткових умов;
3. сплата податків за ними не вимагатиметься;
4. податкові перевірки щодо джерел отримання не поводитимуться.

Законопроект №1183 авторства Н.Южаніної, покликаний конкретизувати саме якої конкретної відповідльності уникає декларант, та пересуває рамки декларуванні на 1 рік вперед, тобто у Декларантів ще майже півтора року із часу набуття чинності Законопроекту, щоби виважено та сплановано все “розкласти по полицях”. Детальніше…

1. Добровільне одноразове декларування активів фізичних осіб Проектом передбачається у період з 1 січня 2020 року по 31 травня 2020 року  стастаном на 31 грудня 2019 року. У одноразовій декларації потрібно відобразити активи фізичної особи, зокрема, у вигляді валютних цінностей, цінні папери, рухоме та нерухоме майно, об’єкти незавершеного будівництва, частки (паї) у майні юридичних осіб, інші майнові та нематеріальні активи, як в Україні, так і за кордоном
2. Фізична особа матиме право самостійно визначити в одноразовій декларації розмір доходу або його частини, з яких раніше не сплачено ПДФО та який був джерелом придбання активів, про який відсутня інформація щодо джерел його походження, та сплатити з нього податок на доходи фізичних осіб за ставкою 9%

3. У разі якщо протягом періоду одноразового декларування ( у період з 1 січня 2020 року по 31 травня 2020 року) до подання одноразової декларації фізична особа розмістить грошові кошти в державному банку строком від 12 місяців без права дострокового повернення вкладу та/або придбає державні облігації України з терміном обігу від 12 місяців без права дострокового погашення, до відповідних доходів, з яких раніше не сплачено ПДФО, буде застосована ставка у розмірі 5 %.

4. У разі неподання одноразової декларації задекларованими будуть вважатися активи, які зареєстровані або задекларовані в інший спосіб у встановленому законодавством порядку в Україні станом на 31 грудня 2019 року, а також грошові кошти у сумі 1 мільйон гривень.

5. При поданні одноразової декларації особа звільняється від:

   1) кримінальної відповідальності за злочини, передбачені статтями 212, 212¹, 366 , та 367  Кримінального кодексу України – якщо відповідні діяння стосуються отримання доходу, з якого було сплачено податок на доходи фізичних осіб відповідно до цього Закону, за яким закінчено процедуру одноразового декларування;

   2) адміністративної відповідальності за порушення податкового, валютного та іншого законодавства щодо набуття активів, зазначених в одноразовій декларації, та доходу, який був джерелом їх придбання, за виключенням правопорушень, передбачених главою 13-А Кодексу України про адміністративні правопорушення;

   3) фінансової відповідальності за порушення законодавства з питань оподаткування, передбаченої главою 11 “Відповідальність” розділу ІІ “Адміністрування податків, зборів, платежів” цього Кодексу – в межах доходу, з якого було сплачено податок на доходи фізичних осіб відповідно до цього Закону.

6. Держава гарантуватиме суб’єкту одноразового декларування:

   а) не притягнення його до відповідальності, від якої він звільнений відповідно до цього Закону;

   б) звільнення його від обов’язку щодо надання інформації про джерела одержання задекларованих активів;

   в) збереження відповідними державними органами та їх посадовими особами таємниці щодо його персональний даних та іншої інформації, що міститься в одноразовій декларації, за виключенням надання такої інформації на вимогу державних органів відповідно до Кримінального процесуального кодексу України;

   г)  заборону використання інформації, що міститься в одноразовій декларації, в якості доказу вчинення будь-якого кримінального правопорушення та/або в якості джерела виявлення (прямо або опосередковано) обставин, що можуть свідчити про вчинення будь-якого кримінального правопорушення;

   ѓ) заборону проведення контролюючими органами будь-яких перевірок дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства та заборону притягнення до фінансової відповідальності за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, за фактом подання одноразової декларації або з підстав отримання інформації, зазначеної в одноразовій декларації, в тому числі щодо підстав та порядку набуття активів, зазначених в одноразовій декларації,  сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів у зв’язку з таким набуттям.

7. Звільнення від відповідальності не розповсюджуються на діяння, які законодавством визначаються як тяжкі злочини проти основ національної безпеки України, життя, здоров’я та волі особи, миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку, а також вчинені у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, злочинів у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов’язаної з наданням публічних послуг.

8. Державні гарантії не поширюються на доходи та активи, отримані внаслідок діянь, вказаних в абзаці першому цього пункту, а також у разі, коли суб’єкт одноразового декларування на момент подання одноразової декларації є підозрюваним або обвинуваченим у вчиненні злочинів шляхом зловживання службовим становищем, які передбачені статтями 191, 262, 308, 312, 313, 320, 357, 410 Кримінального кодексу України, та злочинів, передбачених статтями 209, 210, 354, 364, 364¹, 365², 368, 369, 369² Кримінального кодексу України.

9. Після завершення кампанії добровільного одноразового декларування законопроектом передбачається запровадити метод контролю за витратами фізичних осіб та відповідності їх отриманим доходам.

10. Метод контролю за витратами фізичних осіб буде застосовуватися контролюючими органами з 1 травня 2021 року (після подання фізичними особами декларацій про доходи за 2020 рік) та буде базуватися на порівнянні понесених фізичною особою витрат у розмірі понад 150 тисяч гривень (станом на 2019 рік) на придбання неподільних одиниць товарів (робіт, послуг), здійснених з 1 січня 2020 року, з розміром доходів, отриманих фізичною особою з 1 січня 2020 року, з яких сплачено податок на доходи фізичних осіб та розміром коштів, задекларованих фізичною особою у одноразовій декларації (при неподанні одноразової декларації в такому порівнянні буде використана сума коштів у розмірі 1 млн. гривень). Таким чином, контроль за витратами фізичних осіб полягатиме у  порівнянні сум витрат тільки у розмірі понад 150 тисяч гривень з сумою абсолютно всіх доходів фізичної особи

11. У разі якщо за результатами такого порівняння контролюючим органом буде виявлено перевищення витрат над доходами в розмірі, що перевищує десять розмірів мінімальної заробітної плати, контролюючий орган розпочинає процедуру попереднього з’ясування виникнення перевищення витрат над доходами. Це нова для України процедура, яка спеціально запроваджується для надання можливості фізичній особі надати контролюючому органу недостатню у нього інформацію.

1. У випадку документального підтвердження відповідності витрат фізичною особою отриманим доходам контролюючий орган повинен буде завершити процедуру з’ясування виникнення перевищення витрат над доходами без будь яких наслідків для фізичної особи.
2. У разі ненадання (несвоєчасного надання) фізичною особою інформації щодо джерел отримання коштів для здійснення витрат, або отримання контролюючим органом інформації, що не підтверджує джерела отримання коштів для здійснення витрат, контролюючий орган розпочне проведення документальної невиїзної перевірки.
3. При підтвердженні під час документальної невиїзної перевірки перевищення витрат фізичної особи над її доходами контролюючий орган визначатиме податкове зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб з суми такого перевищення за базовою ставкою 18 %.

За матеріалами ВРУ