КОНСУЛЬТУЄ ДЕРЖАВНА ФIСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ
Департамент доходiв i зборiв з фiзичних осiб
Податок на доходи фiзичних осiб
За пунктом 30.1 ст. 30 роздiлу I Податкового кодексу України (далi – Кодекс) податкова пiльга – це передбачене податковим та митним законодавством звiльнення платника податкiв вiд обов’язку щодо нарахування та сплати податку i збору, сплата ним податку i збору в меншому розмiрi за наявностi пiдстав, визначених п. 30.2 ст. 30 Кодексу.
Вiдповiдно до пп. «а» п. 30.9 ст. 30 роздiлу I Кодексу податкова пiльга надається, зокрема, шляхом податкового вирахування (знижки), що зменшує базу оподаткування до нарахування податку та збору.
Одним iз рiзновидiв такої податкової пiльги є податкова соцiальна пiльга (далi – ПСП), передбачена роздiлом IV «Податок на доходи фiзичних осiб» Кодексу, яка надає можливiсть платниковi податку на доходи зменшити нарахований загальний мiсячний оподаткований дохiд у виглядi заробiтної плати. Сума, на яку зменшується загальний мiсячний оподатковуваний дохiд, визначається як вiдсоток прожиткового мiнiмуму для працездатних осiб.
За пiдпунктом 69.1.1 п. 169.1 ст. 169 роздiлу IV Кодексу розмiр загальної ПСП, на яку має право будь-який платник податку, встановлено на рiвнi 50% прожиткового мiнiмуму для працездатної особи (у розрахунку на мiсяць), установленого законом на 1 сiчня звiтного податкового року.
Незважаючи на збiльшення впродовж року розмiру прожиткового мiнiмуму для працездатних осiб пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 роздiлу IV Кодексу чiтко визначено, що розмiр ПСП визначається залежно вiд прожиткового мiнiмуму для працездатної особи (у розрахунку на мiсяць), установленого законом на 1 сiчня звiтного податкового року, тобто впродовж звiтного податкового року розмiр ПСП залишається незмiнним.
Статтею 7 3акону України вiд 21.12.2016 р. № 1801-VIII «Про Державний бюджет України на 2017 рiк» установлено, що прожитковий мiнiмум для працездатних осiб на 1 сiчня 2017 р. становить 1600 грн.
З урахуванням зазначеного впродовж 2017 р. розмiр загальної ПСП становить 800 грн.
Граничний розмiр заробiтної плати для застосування пiльги
За пiдпунктом 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 роздiлу IV Кодексу ПСП застосовується до доходу, нарахованого на користь платника податку впродовж звiтного податкового мiсяця як заробiтна плата (iншi прирiвнянi до неї вiдповiдно до законодавства виплати, компенсацiї та винагороди), якщо його розмiр не перевищує мiсячного прожиткового мiнiмуму, чинного для працездатної особи на 1 сiчня звiтного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 грн (у 2017 р. – 2240 грн).
При цьому для цiлей роздiлу IV Кодексу заробiтна плата – це основна та додаткова заробiтна плата, iншi заохочувальнi та компенсацiйнi виплати, якi виплачуються (надаються) платниковi податку у зв’язку з вiдносинами трудового найму згiдно iз законом (пп. 14.1.48 п. 14.1 ст. 14 роздiлу I Кодексу),
За пунктом 164.6 ст. 164 роздiлу IV Кодексу пiд час нарахування доходiв у виглядi заробiтної плати база оподаткування визначається як нарахована заробiтна плата, зменшена на суму єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соцiальне страхування (далi – єдиний внесок), страхових внескiв до Накопичувального фонду, а у випадках, передбачених законом, – обов’язкових страхових внескiв до недержавного пенсiйного фонду, якi вiдповiдно до закону сплачуються за рахунок заробiтної плати працiвника, а також на суму ПСП (за її наявностi).
Законом України вiд 24.12.2015 p. № 909-VIII «Про внесення змiн до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актiв України щодо забезпечення збалансованостi бюджетних надходжень у 2016 роцi» (далi – Закон № 909) було внесено змiни до Закону України вiд 08.07.2010 p. № 2464-VI «Про збiр та облiк єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соцiальне страхування», яким з 1 сiчня 2016 р. скасовано утримання єдиного внеску iз заробiтної плати найманих працiвникiв – застрахованих осiб.
Таким чином, з 1 сiчня 2016 р, пiд час нарахування доходiв у виглядi заробiтної плати база обкладення податком на доходи фiзичних осiб фактично визначається як нарахована заробiтна плата, зменшена лише на суму ПСП (за її наявностi).
Вiдповiдно до п. 167.1 ст. 167 роздiлу IV Кодексу основна ставка податку на доходи фiзичних осiб становить 18%.
ПИТАННЯ 1: Працiвник працює на 0,5 ставки (ставка – 3500 грн), неповний робочий день. Чи можна надавати йому загальну ПСП за умови, що вiн подав заяву про її застосування?
ВIДПОВIДЬ 1: Статтею 56 КЗпП визначено випадки, за яких може встановлюватися неповний робочий день, зокрема за угодою мiж працiвником i власником або уповноваженим ним органом. Оплата працi в такому разi провадиться пропорцiйно до вiдпрацьованого часу або залежно вiд виробiтку. Робота на умовах неповного робочого часу не тягне за собою будь-яких обмежень обсягу трудових прав працiвникiв.
Отже, якщо працiвник працює на пiдприємствi на 0,5 ставки (неповний робочий день) за трудовим договором (контрактом) й одержує заробiтну плату, у визначеннi Кодексу (розмiр нарахованої в нашому випадку заробiтної плати становить 1750 грн i не перевищує визначений пп. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 роздiлу IV Кодексу граничний розмiр доходу), вiн має право на застосування до нарахованої заробiтної плати ПСП за пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 роздiлу IV Кодексу. При цьому має бути дотримано всiх вимог ст. 169 роздiлу IV Кодексу.
ПИТАННЯ 2: Працiвник користується загальною ПСП. У звiтному мiсяцi одержав, крiм заробiтної плати, ще й допомогу по тимчасовiй непрацездатностi. Як застосувати ПСП?
ВIДПОВIДЬ 2: Якщо платник податку одержує доходи у виглядi заробiтної плати за перiод її збереження згiдно iз законодавством, у тому числi за час вiдпустки або хвороби, то з метою визначення граничної суми доходу, що дає право на застосування ПСП, та в iнших випадках їхнього оподаткування такi доходи (їхня частина) вiдносяться до вiдповiдних податкових перiодiв їхнього нарахування (абзац третiй пп. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 роздiлу IV Кодексу).
За пiдпунктом 165.1.1 п. 165.1 ст. 165 роздiлу IV Кодексу як виняток з цього пiдпункту виплати, пов’язанi з тимчасовою втратою працездатностi, включаються до складу мiсячного оподатковуваного доходу платника податку.
Водночас за абзацом другим пп. 169.2.3 п. 169.2 ст. 169 роздiлу IV Кодексу ПСП не може бути застосована до доходiв платника податку iнших, нiж заробiтна плата.
Згiдно з абзацом другим ст. 2 КЗпП працiвники реалiзують право на працю через укладення трудового договору про роботу на пiдприємствi, в установi, органiзацiї або з фiзичною особою. Працiвники мають право, зокрема, на матерiальне забезпечення у виглядi соцiального страхування в разi хвороби, повної або часткової втрати працездатностi.
За частиною 1 ст. 22 Закону України вiд 23.09.99 р. № 1105-XIV «Про загальнообов’язкове державне соцiальне страхування» (iз змiнами i доповненнями, далi – Закон № 1105) допомога по тимчасовiй непрацездатностi надається застрахованiй особi у виглядi матерiального забезпечення, яке повнiстю або частково компенсує втрату заробiтної плати (доходу), в разi настання в неї одного iз страхових випадкiв, визначених цiєю статтею.
Вiдповiдно до ч. 2 ст. 22 Закону № 1105 допомога по тимчасовiй непрацездатностi внаслiдок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництвi та професiйним захворюванням, виплачується Фондом соцiального страхування України застрахованим особам починаючи з шостого дня непрацездатностi за весь перiод до вiдновлення працездатностi або до встановлення медико-соцiальною експертною комiсiєю iнвалiдностi (встановлення iншої групи, пiдтвердження ранiше встановленої групи iнвалiдностi) незалежно вiд звiльнення застрахованої особи в перiод втрати працездатностi, в порядку та розмiрах, установлених законодавством.
Оплата перших п’яти днiв тимчасової непрацездатностi внаслiдок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництвi, провадиться за рахунок коштiв роботодавця в порядку, встановленому постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 26.06.2015 р. № 440 «Про затвердження Порядку оплати перших п’яти днiв тимчасової непрацездатностi внаслiдок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництвi, за рахунок коштiв роботодавця».
Таким чином, виплати за листками непрацездатностi (оплата перших п’яти днiв тимчасової непрацездатностi за рахунок коштiв роботодавця та допомога по тимчасовiй непрацездатностi) з метою обкладення податком на доходи фiзичних осiб i вiдповiдно вiйськовим збором прирiвнюються до заробiтної плати i враховуються пiд час визначення граничної суми доходу, що дає право на застосування ПСП.
Цi суми включаються до складу загального мiсячного оподатковуваного доходу платника податку у виглядi заробiтної плати й оподатковуються з урахуванням норм п. 164.6 ст. 164 роздiлу IV Кодексу.
У разi перевищення нарахованої мiсячної заробiтної плати понад установлений Кодексом розмiр питання щодо застосування ПСП не розглядається незалежно вiд категорiї платника податку.
До доходiв, вiдмiнних вiд заробiтної плати, застосовувати ПСП Кодексом не передбачено.
Пiдстави для отримання пiльги
Згiдно з пп. 169.2.2 п. 169.2 ст. 169 роздiлу IV Кодексу для застосування ПСП платник податку подає роботодавцю заяву про самостiйне обрання мiсця її застосування та документи, що пiдтверджують таке право.
Заява про застосування пiльги подається у довiльнiй формi. За зразок може бути взято запропоновану у додатку форму заяви.
Перелiк документiв для застосування ПСП та порядок їхнього подання затверджено постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 29.12.2010 р. № 1227 «Про затвердження Порядку подання документiв для застосування податкової соцiальної пiльги» (далi – Порядок № 1227).
За пiдпунктом 169.2.1 п. 169.2 ст. 169 роздiлу IV Кодексу ПСП застосовується до нарахованого платниковi податку мiсячного доходу у виглядi заробiтної плати тiльки за одним мiсцем його нарахування (виплати). Тобто платник податкiв, який, крiм основного мiсця роботи, працює також за сумiсництвом, на свiй розсуд має обрати для себе найвигiднiше мiсце застосування ПСП до заробiтної плати, незалежно вiд того, де в нього знаходиться трудова книжка.
ПСП до заробiтної плати державних службовцiв застосовується пiд час її нарахування до завершення нарахування таких доходiв без подання вiдповiдних заяв, але з поданням пiдтвердних документiв для встановлення розмiру пiльги (пп. 169.2.3 п. 169.2 ст. 169 роздiлу IV Кодексу).
ПСП застосовується з дня отримання роботодавцем заяви платника податку про її застосування та документiв, що пiдтверджують таке право.
ПИТАННЯ 3: Чи потрiбно кожен рiк поновлювати заяви про самостiйне обрання мiсця застосування ПСП?
ВIДПОВIДЬ 3: Щорiчне поновлення заяв про застосування ПСП Кодексом не передбачене й у разi дотримання вимог ст. 169 роздiлу IV Кодексу ПСП застосовується до заробiтної плати платника податку з дня отримання роботодавцем заяви про її застосування.
Проте, якщо в платника податкiв виникає право на застосування ПСП з iнших пiдстав, нiж тi, що були зазначенi в попереднiй заявi, такий платник повинен подати нову заяву з вiдповiдними пiдтвердними документами.
ПИТАННЯ 4: Працiвник має основну роботу i роботу за сумiсництвом. За основним мiсцем роботи нарахована йому заробiтна плата – 2100 грн, а за сумiсництвом – 1700 грн. Чи має вiн право на застосування загальної ПСП?
ВIДПОВIДЬ 4: За пiдпунктом 169.2.1 п. 169.2 ст. 169 роздiлу IV Кодексу ПСП застосовується до нарахованого платниковi податку мiсячного доходу у виглядi заробiтної плати тiльки за одним мiсцем його нарахування (виплати). При цьому заробiтна плата такого платника не має перевищувати встановленого розмiру.
У цьому випадку заробiтна плата на обох мiсцях роботи дозволяє скористатися загальною ПСП. Як зазначалося, платник податку на свiй розсуд обирає для себе найвигiднiше мiсце застосування ПСП незалежно вiд того, де в нього знаходиться трудова книжка.
Умови застосування ПСП
За пiдпунктами 169.2.1 i 169.2.2 п. 169.2 ст. 169 роздiлу IV Кодексу ПСП застосовується до нарахованого платниковi мiсячного доходу у виглядi заробiтної плати тiльки за одним мiсцем його нарахування (виплати) з дня отримання роботодавцем заяви платника податку про застосування пiльги та документiв, що пiдтверджують таке право. При цьому заробiтна плата такого платника не повинна перевищувати встановленого розмiру (пп. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 роздiлу IV Кодексу).
Якщо заяву i пiдтверднi документи подано не з початку мiсяця, ПСП застосовується до всiєї суми доходу у виглядi заробiтної плати, нарахованого в такому мiсяцi.
Наприклад, працiвник працює з 16 сiчня 2017 p., а заяву на застосування ПСП отримано роботодавцем 17 сiчня ц. р. У такому разi незалежно вiд дня подання заяви працiвник має право на застосування пiльги до мiсячного доходу, а не пропорцiйно до вiдпрацьованого часу з 16 сiчня 2017 р.
Роботодавець вiдображає у податковiй звiтностi всi випадки застосування або незастосування ПСП згiдно з отриманими вiд платникiв податку заявами про застосування пiльги, а також заявами про вiдмову вiд такої пiльги.
Дитяча ПСП
Особливiсть надання дитячої ПСП полягає насамперед у механiзмi визначення граничного розмiру заробiтної плати для застосування-пiльги.
Так, граничний розмiр доходу, який дає право на застосування ПСП одному з батькiв у випадку та розмiрi, передбачених пп. 169.1.2 та пп. «а» i «б» пп. 169.1.3 п. 169.1 ст. 169 роздiлу IV Кодексу, обчислюється як добуток суми, визначеної абзацом першим пп. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 роздiлу IV Кодексу, та вiдповiдного числа дiтей (абзац другий пп. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 роздiлу IV Кодексу).
Наприклад, сiм’я складається iз матерi, батька та трьох дiтей. Для одного з батькiв граничний розмiр доходу визначається виходячи з числа дiтей – по 2240 грн на кожного, тобто 6720 грн (2240 грн х 3).
Таким чином, один з батькiв зможе скористатися пiльгою, якщо його заробiтна плата становитиме не бiльш як 6720 грн, а другий – якщо його дохiд не перевищує 2240 грн.
ПИТАННЯ 5: Сiм’я складається iз семи чоловiк: мати, батько та п’ятеро дiтей. Заробiтна плата батька – 9000 грн, матерi – 4000 грн. Хто iз батькiв має право на отримання ПСП та в якому розмiрi?
ВIДПОВIДЬ 5: Для одного з батькiв розмiр граничного доходу визначається вiдповiдно до числа дiтей – по 2240 грн на кожну дитину:
2240 грн х 5 = 11200 грн.
Тобто один iз батькiв зможе скористатися дитячою ПСП, якщо його заробiтна плата становитиме не бiльш як 11200 грн, а другий – якщо його заробiтна плата не перевищуватиме звичайного розмiру граничного доходу – 2240 грн.
Розраховуємо суму пiльги:
800 грн х 5 = 4000 грн.
Обчислимо, кому з батькiв вигiднiше скористатися правом на дитячу ПСП та пiдвищення граничного розмiру доходу.
Якщо таким правом скористається батько.
Оподаткування заробiтної плати без застосування ПСП:
податок на доходи фiзичних осiб – 1620 грн (9000 грн х 18%); .
вiйськовий збiр – 135 грн (9000 грн х 1,5%);
усього до виплати: 7245 грн (9000 грн -1620 грн – 135 грн).
Оподаткування заробiтної плати з урахуванням ПСП – 900 грн [(9000 грн – 4000 грн) х 18%];
вiйськовий збiр – 135 грн (9000 х 1,5%);
усього до виплати: 7965 грн (9000 грн – 900 грн – 135 грн).
Отже, з урахуванням ПСП батько одержить 7965 грн, що на 720 грн бiльш нiж без застосування пiльги.
Якщо таким правом скористається мати.
Оподаткування заробiтної плати без застосування ПСП:
податок на доходи фiзичних осiб – 720 грн (4000 грн х 18%);
вiйськовий збiр – 60 грн (4000 х 1,5%);
усього до виплати: 3220 грн (4000 грн – 720 грн – 60 грн).
Оподаткування заробiтної плати з урахуванням ПСП – 0,00 грн [(4000 грн – 4000 грн) х 18%];
вiйськовий збiр – 60 грн (4000 х 1,5%);
усього до виплати: 3940 грн (4000 грн – 0,00 грн – 60 грн).
Оскiльки з урахуванням ПСП розмiр доходу матерi для обкладення податком на доходи фiзичних осiб становить «нуль», то заробiтна плата матерi податком не буде обкладатися. При цьому вiйськовий збiр нараховується на загальних пiдставах.
Таким чином, з урахуванням ПСП мати одержить 3940 грн, що на 720 грн бiльш нiж без застосування пiльги.
Ураховуючи викладене, економiя в разi використання права на дитячу ПСП i батьком, i матiр’ю однакова. Отже, скористатися такою пiльгою i правом на пiдвищений граничний розмiр заробiтної плати в разi її застосування може один з батькiв за їхнiм вибором. При цьому другий з батькiв анi дитячою, анi загальною ПСП скористатися не зможе у зв’язку з тим, що його заробiтна плата (батька – 9000 грн, матерi – 4000 грн) вища вiд граничного розмiру доходу (2240 грн).
Якщо платник податку має право на ПСП з двох або бiльше пiдстав, то застосовується одна пiльга з пiдстави, якз передбачає її найбiльший розмiр.
Якою платник податку утримує двох i бiльше дiтей, у тому числi дитину-iнвалiда (дiтей-iнвалiдiв), ПСП, що надається платниковi податку як багатодiтному батьковi, додається до ПСП на дитину-iнвалiда (пп. 169.3.1 п. 169.3 ст. 169 Кодексу).
Приклад. Нарахована заробiтна плата платниковi податку – 5500 грн. Такий платник має трьох дiтей, один з , яких є iнвалiдом. Матiр дiтей не працює. Оскiльки батько має трьох дiтей, граничний розмiр доходу для застосування ПСП становить 6720 грн (2240 грн х 3). Отже, такий працiвник має право на пiльги.
Розрахуємо заробiтну плату, яку вiн одержить пiсля застосування ПСП та оподаткування.
Розраховуємо суму пiльги: (800 грн х 2) + 1200 грн = 2800 грн,
де 800 грн – розмiр пiльги багатодiтному батьковi;
1200 грн – розмiр пiльги платника, який утримує дитину-iнвалiда;
податок на доходи фiзичних осiб – 486 грн [(5500 грн – 2800 грн) х 18%];
вiйськовий збiр – 82,50 грн (5500 грн х 1,5%);
усього до виплати: 4931 грн (5500 грн – 486 грн – 82,50 грн);
без застосування ПСП платник одержить 4427,50 грн [5500 грн – (5500 грн х 18%) – 82,50 грн], що на 504 грн менш нiж iз її застосуванням).
ПИТАННЯ 6: Батько чотирьох дiтей, який працює офiцiйно, за трудовою книжкою, написав на роботi заяву на застосування ПСП як багатодiтний батько. Проте, коли одержав заробiтну плату, з’ясувалося, що пiльгу йому надали тiльки на дiтей, а на нього – нi. Чи правильно це?
ВIДПОВIДЬ 6: Кодексом чiтко визначено, що за наявностi кiлькох пiдстав для застосування ПСП її надають тiльки за однiєю пiдставою – тiєю, що передбачає її найбiльший розмiр (пп. 169.3.1 п. 169.3 ст. 169 роздiлу IV Кодексу). Виняток установлено лише в одному випадку: ПСП, установлена для багатодiтних батькiв, додається до пiдвищеної пiльги на дiтей-iнвалiдiв.
Отже, в Кодексi вiдсутня норма щодо права багатодiтних батькiв на одночасне застосування, крiм дитячої ПСП у розрахунку на кожну дитину вiком до 18 рокiв, ще й загальної ПСП безпосередньо на себе.
Тобто в цьому випадку платник податку має право на пiльгу, передбачену пп. 169.1.2 п. 169.1 ст. 169 роздiлу IV Кодексу, в розмiрi 100% суми пiльги, визначеної пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 роздiлу IV Кодексу (у 2017 p.- 800 грн), у розрахунку на кожну дитину, за умови дотримання iнших вимог, установлених ст. 169 роздiлу IV Кодексу (800 грн х 4 = 3200 грн).
При цьому згiдно з абзацом другим пп. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 роздiлу IV Кодексу граничний розмiр доходу, що дає право на застосування ПСП одному з батькiв у випадку та розмiрi, передбачених пп. 169.1.2 п. 169.1 ст. 169 роздiлу IV Кодексу, обчислюється як добуток суми, визначеної абзацом першим пп. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 роздiлу IV Кодексу, та вiдповiдного числа дiтей, тобто в нашому випадку – 8960 грн (2240 грн х 4).
ПИТАННЯ 7: На пiдприємствi, де працює жiнка, яка має двох дiтей вiком до 18 рокiв, їй надається ПСП як багатодiтнiй матерi. Нещодавно жiнка втратила чоловiка, який загинув. Чи має вона право на застосування пiдвищеної пiльги як удова?
ВIДПОВIДЬ 7: За пiдпунктом 169.1.2 п. 169.1 ст. 169 роздiлу IV Кодексу платник податку, який утримує двох чи бiльше дiтей вiком до 18 рокiв, має право на ПСП у розмiрi 100% суми пiльги, визначеної пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 роздiлу IV Кодексу, в розрахунку на кожну таку дитину.
Водночас платник податку, який є вдовою, має право на ПСП у розмiрi 150% суми пiльги, визначеної пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 роздiлу IV Кодексу (у 2017 р. – 1200 грн), у розрахунку на кожну дитину вiком до 18 рокiв, тобто в цьому випадку – 2400 грн (1200 грн х 2) (пп. «а» пп. 169.1.3 п. 169.1 ст. 169 роздiлу IV Кодексу).
Водночас граничний розмiр доходу, який дає право на застосування ПСП у випадку та розмiрi, передбачених пп. 169.1.2 та пп.«а» пп. 169.1.3 п. 169.1 ст. 169 роздiлу IV Кодексу, обчислюється як добуток суми, визначеної абзацом першим пп. 169.4.1 п. 169.4 цiєї статтi, та вiдповiдного числа дiтей, тобто 4480 грн (2240 грн х 2).
Вiдповiдно до пп. 1 п. 5 Порядку № 1227 для застосування пiльги з пiдстави, передбаченої пп. «а» пп. 169.1.3 п. 169.1 ст. 169 роздiлу IV Кодексу, крiм заяви про застосування пiльги, вдова, яка має дитину (дiтей) вiком до 18 рокiв, повинна подати:
копiю свiдоцтва (дублiката свiдоцтва) про народження дитини (дiтей) або документ iз зазначенням вiдомостей про батька дитини в Книзi реєстрацiї актiв цивiльного стану, чи документи, якi пiдтверджують вiк дитини (дiтей), затвердженi вiдповiдним органом країни, в якiй iноземна фiзична особа – платник податку постiйно проживав (проживала) до прибуття в Україну; копiї свiдоцтва про шлюб i свiдоцтва про смерть; копiю паспорта.
Таким чином, за умови, що нарахована заробiтна плата платниковi податку – вдовi, яка має двох дiтей до 18 рокiв, упродовж 2017 р. на мiсяць не перевищуватиме 4480 грн, якщо вона подасть вiдповiдну заяву i потрiбнi документи, то матиме право на застосування пiдвищеної пiльги як удова.
ПИТАННЯ 8: Чи має право на ПСП платник податку, в якого троє дiтей до 18 рокiв, але двоє з них проживають з дружиною вiд першого шлюбу ?
ВIДПОВIДЬ 8: Згiдно з пп. 3 п. 5 Порядку № 1227 для застосування пiльги з пiдстав, передбачених пп. 169.1.2 п. 169.1 ст. 169 роздiлу IV Кодексу, платник податку, який має двоє чи бiльше дiтей вiком до 18 рокiв, крiм заяви, подає: копiю свiдоцтва (дублiката свiдоцтва) про народження дитини (дiтей) або документ, що пiдтверджує встановлення батькiвства, чи документи, якi пiдтверджують вiк дитини (дiтей), затвердженi вiдповiдним органом країни, в якiй iноземна фiзична особа – платник податку постiйно проживав (проживала) до прибуття в Україну; копiю рiшення органу опiки i пiклування про встановлення опiки чи пiклування (якщо iз заявою звертається опiкун або пiклувальник).
Питання утримання батьками дитини визначено Сiмейним кодексом України, зокрема батьки мають право укласти договiр щодо здiйснення батькiвських прав та виконання обов’язкiв тим з них, хто проживає окремо вiд дитини. Договiр укладається в письмовiй формi та пiдлягає нотарiальному посвiдченню (ч. 4 ст. 157 цього Кодексу).
Таким чином, якщо батько, в якого троє дiтей вiком до 18 рокiв, але двоє iз них проживають з дружиною вiд першого шлюбу, бажає скористатися правом на застосування до його доходу ПСП, визначеної пп. 169.1.2 п. 169.1 ст. 169 роздiлу IV Кодексу, то разом iз поданням податковому агенту – роботодавцю заяви щодо її застосування по даються, крiм документiв, визначених Порядком № 1227 документи, що пiдтверджують факт утримання ним дiтей. Такими документами може бути довiдка органу опiки, рi шення суду або нотарiально завiрений договiр мiж кс лишнiми чоловiком та дружиною щодо здiйснення батькiвських прав та виконання обов’язкiв тим з них, хто проживає окремо вiд дитини, рiшення суду про алiменти.
Кодексом, крiм зазначених (загальної i дитячої) ПСП, передбачено також пiдвищений розмiр пiльги, яким можуть скористатися платники податку такi, як одинокi батьки з дiтьми, батьки, якi утримують дитину-iнвалiда, чорнобильцi тощо. Такi платники податкiв зазначають про це право в заявi щодо застосування пiльги i подають вiдповiднi пiдтверднi документи.
Якщо державний службовець має право на пiдвищений розмiр ПСП, вiн повинен подати заяву, в якiй зазначається, якою саме пiльгою вiн бажає користуватися, та додати до заяви пiдтверднi документи.
Вiдповiдно до пп. 169.3.3 i 169.3.4 п. 169.3 ст. 169 роздiлу IV Кодексу ПСП застосовується до втрати пiдстав для її застосування або звiльнення з мiсця роботи з урахуванням останнього мiсячного податкового перiоду.
ПИТАННЯ 9 : Iнвалiд II групи працює на пiдприємствi з кiнця 2015 р. Заяву про застосування ПСП подав у сiчнi 2017 р. Чи повинно пiдприємство повернути зайве утриманий податок (за перiод, що передує поданню заяви)?
ВIДПОВIДЬ 9 : За пiдпунктом «ґ» пп. 169.1.3 п. 169.1 ст. 169 роздiлу IV Кодексу платник податку, який є iнвалiдом I або II групи, в тому числi з дитинства, крiм iнвалiдiв, пiльга яким визначена пп. «б» пп. 169.1.4 п. 169.1 цiєї статтi, має право на ПСП у розмiрi 150% суми пiльги, визначеної пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 роздiлу IV Кодексу, за дотримання вимог абзацу першого пп. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 роздiлу IV Кодексу.
У разi перевищення мiсячної заробiтної плати понад установлений розмiр питання щодо застосування ПСП не розглядається незалежно вiд категорiї платника податку.
ПСП починає застосовуватися до нарахованих доходiв у виглядi заробiтної плати з дня отримання роботодавцем заяви платника податку про застосування пiльги та документiв, що пiдтверджують таке право.
До доходу, нарахованого до моменту отримання такої заяви, пiльга не застосовується.
Для застосування ПСП з пiдстав, передбачених пп. «ґ» пп. 169.1.3 п. 169.1 ст. 169 роздiлу IV Кодексу, платник податку, який є iнвалiдом II групи, крiм заяви про застосування пiльги, повинен подати роботодавцю копiю пенсiйного посвiдчення або довiдку медико-соцiальної експертизи (пп. 5 п. 5 Порядку № 1227).
При цьому вiдповiдно до п. 3 цього Порядку перiодичнiсть подання пiдтвердних документiв щодо отримання пiльги для платника податку, передбаченого пп. «ґ» пп. 169.1.3 п. 169.1 ст. 169 роздiлу IV Кодексу, вiдповiдає встановленим МОЗ України строкам їхнього перегляду.
ПИТАННЯ 10 : Чи має право на застосування ПСП платник податку, який є учасником бойових дiй, що брав участь в антитерористичнiй операцiї?
ВIДПОВIДЬ 10 : Закон України вiд 22.10.93 р. № 3551-XII «Про статус ветеранiв вiйни, гарантiї їх соцiального захисту» (далi – Закон № 3551) визначає правовий статус ветеранiв вiйни, забезпечує створення належних умов для їхнього життєзабезпечення, сприяє формуванню в суспiльствi шанобливого ставлення до них.
Вiдповiдно до п. 19 ч. 1 ст. 6 Закону № 3551 учасниками бойових дiй визнаються, зокрема, вiйськовослужбовцi, якi залучалися та брали безпосередню участь в антитерористичнiй операцiї в районах її проведення, в порядку, встановленому законодавством.
Учасникам бойових дiй надаються, зокрема, пiльги зi сплати податкiв, зборiв, мита та iнших платежiв вiдповiдно до податкового i митного законодавства (п. 18 ч. 1 ст. 12 Закону № 3551).
Статтею 169 роздiлу IV Кодексу визначено порядок застосування ПСП, її розмiр, перелiк категорiй платникiв податку, якi мають право на таку пiльгу.
Так, пiдпунктом «е» пп. 169.1.3 п. 169.1 ст. 169 роздiлу IV Кодексу визначено розмiр ПСП для платникiв податку, якi є учасниками бойових дiй на територiї iнших країн у перiод пiсля Другої свiтової вiйни, на яких поширюється чиннiсть Закону № 3551, а пп. «б» пп. 169.1.4 п. 169.1 ст. 169 роздiлу IV Кодексу – розмiр ПСП для учасникiв бойових дiй пiд час Другої свiтової вiйни.
Отже, особи, якi мають статус учасникiв бойових дiй, що брали участь в антитерористичнiй операцiї, не зазначенi ст. 169 Кодексу як окрема пiльгова категорiя платникiв, шо мають право на збiльшений розмiр ПСП. Однак такi платники мають право на застосування ПСП вiдповiдно до пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 роздiлу IV Кодексу як будь-який платник податку, за умови дотримання вимог ст. 169 роздiлу IV Кодексу.
Обмеження застосування ПСП
Нормами Кодексу (пп. 169.2.3 п. 169.2 ст. 169 роздiлу IV) наведено кiнцевий перелiк доходiв фiзичних осiб, до яких ПСП не може бути застосована, а саме:
до доходiв платника податку iнших, нiж заробiтна плата;
заробiтної плати, яку платник податку впродовж звiтного податкового мiсяця одержує одночасно з доходами у виглядi стипендiї, грошового чи майнового (речового) забезпечення учнiв, студентiв, аспiрантiв, ординаторiв, ад’юнктiв, вiйськовослужбовцiв, що виплачуються з бюджету;
доходу самозайнятої особи вiд провадження пiдприємницької дiяльностi, а також iншої незалежної професiйної дiяльностi.
ПИТАННЯ 11 : На пiдприємствi працює кiлька робiтникiв, якi навчаються за денною формою навчання у вищих навчальних закладах. Чи мають вони право на загальну ПСП?
ВIДПОВIДЬ 11 : На жаль, iз запитання не зрозумiло, чи одержують працiвники-студенти стипендiю iз бюджету i який у них розмiр заробiтної плати, адже це важливi чинники, що впливають на право платника податку отримувати ПСП.
За пiдпунктом 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 роздiлу IV Кодексу ПСП застосовується до доходу, нарахованого на користь платника податку впродовж звiтного податкового мiсяця як заробiтна плата (iншi прирiвнянi до неї вiдповiдно до законодавства виплати, компенсацiї та винагороди), якщо його розмiр не перевищує мiсячного прожиткового мiнiмуму, чинного для працездатної особи на 1 сiчня звiтного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 грн, у 2017 р. цей розмiр – 2240 грн на мiсяць.
ПСП не може бути застосована, зокрема, до заробiтної плати, яку платник податку впродовж звiтного податкового мiсяця одержує одночасно з доходами у виглядi стипендiї, що виплачується йому як студенту, з бюджету (пп. 169.2.3 п. 169.2 ст. 169 роздiлу IV Кодексу).
Отже, якщо розмiр нарахованої заробiтної плати працiвникiв-студентiв не перевищує встановленого пп. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 роздiлу IV Кодексу i за умови, що вони не одержують стипендiї з бюджету та подали заяви про застосування пiльги, такi працiвники мають право на загальну ПСП.
ПИТАННЯ 12 : На пiдприємствi у зв’язку iз специфiкою роботи охоронця на автомобiльнiй стоянцi працюють пенсiонери за вiком. Заробiтна плата невелика, оскiльки працюють за графiком «доба – три доби», але пiдприємство виплачує її вчасно. Чи можна застосовувати до заробiтної плати працiвникiв-пенсiонерiв ПСП?
ВIДПОВIДЬ 12 : Так, до заробiтної плати працiвникiв-пенсiонерiв можна застосовувати ПСП.
Пiдпунктом 169.2.3 п. 169.2 ст. 169 роздiлу IV Кодексу визначено вичерпний перелiк доходiв, до яких не може бути застосовано ПСП:
доходи платника податку iншi, нiж заробiтна плата;
заробiтна плата, яку платник податку впродовж звiтного податкового мiсяця одержує одночасно з доходами у виглядi стипендiї, грошового чи майнового (речового) забезпечення учнiв, студентiв, аспiрантiв, ординаторiв, ад’юнктiв, вiйськовослужбовцiв, що виплачуються з бюджету;
дохiд самозайнятої особи вiд провадження пiдприємницької дiяльностi, а також iншої незалежної професiйної дiяльностi.
Тобто статтею 169 роздiлу IV Кодексу не встановлен обмежень щодо застосування ПСП до доходiв у виглядi заробiтної плати, яку платник податку одержує одночас но з доходами у виглядi пенсiї.
Таким чином, працiвники-пенсiонери, якщо розмiр на рахованої їм заробiтної плати не перевищує встановленого пп. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 роздiлу IV Кодексу i зг умови, що вони подали заяви про застосування пiльг та документи, якi пiдтверджують таке право, мають праве на ПСП за п. 169.1 ст. 169 роздiлу IV Кодексу.
ПИТАННЯ 13 : Чи є обмеження щодо строкiв застосування ПСП?
ВIДПОВIДЬ 13 : За пiдпунктом 169.3.3 п. 169.3 ст. 169 роздiлу IV Кодексу ПСП установлена для батькiв, що утримують двох чи бiльше дiтей вiком до 18 рокiв (пп. 169.1.2 п. 169.1 цiєї статтi); одиноких матерiв (батькiв), удiв (удiвцiв) або опiкунiв, пiклувальникiв, якi мають дiтей до 18 рокiв (пп. «а» пп. 169.1.3 п. 169.1 цiєї статтi); платникiв податку, якi утримують дiтей-iнвалiдiв до 18 рокiв (пп. «б» пп. 169.1.3 п. 169.1 цiєї статтi), надається до кiнця року, в якому дитина досягає 18 рокiв. Право на застосування такої ПСП утрачається в разi позбавлення платника податку батькiвських прав або якщо вiн вiдмовляється вiд дитини чи передає дитину на державне утримання, в тому числi в закладах для дiтей-сирiт i дiтей, позбавлених батькiвського пiклування, незалежно вiд того, береться плата за таке утримання чи нi, а також якщо дитина стає курсантом на умовах її повного утримання, починаючи з податкового мiсяця, в якому вiдбулася така подiя.
Надання ПСП, передбаченої пп. «в»-»е» пп. 169.1.3 п. 169.1 ст. 169 роздiлу IV Кодексу (зокрема, учням, студентам, аспiрантам, ординаторам, ад’юнктам, iнвалiдам I або II групи тощо), зупиняється з податкового мiсяця, наступного за мiсяцем, в якому платник податку втрачає статус, визначений у цих пiдпунктах.
Крiм того, ПСП застосовується з урахуванням останнього мiсячного податкового перiоду, в якому платник податку помер, або оголошується судом померлим чи визнається судом безвiсно вiдсутнiм, або втрачає статус резидента, або був звiльнений з мiсця роботи (пп. 169.3.4 п. 169.3 ст. 169 роздiлу IV Кодексу).
ПИТАННЯ 14: Чи може продовжувати користуватися ПСП працiвник, який має трьох дiтей (сина-iнвалiда семи рокiв i дочок-близнючок, яким у поточному роцi виповнюється 18 рокiв), якщо його дочки навчаються на стацiонарному вiддiленнi iнституту на платнiй основi, тобто батько продовжуватиме їх утримувати i пiсля 18 рокiв ?
ВIДПОВIДЬ 14 : Кодекс не мiстить жодних виняткiв iз загальних норм, якi б дозволяли платникам податку, що є багатодiтними батьками, одинокою матiр’ю (батьком), утримують дитину-iнвалiда тощо, продовжувати користуватися правом на ПСП на дiтей пiсля досягнення дiтьми 18 рокiв, наприклад у разi їхнього навчання у вищих навчальних закладах (незалежно вiд форми навчання).
Пiдпунктом 169.3.3 п. 169.3 ст. 169 роздiлу IV Кодексу чiтко визначено, що ПСП, установленi для цих категорiй платникiв податкiв, надаються до кiнця року, в якому дитина досягає 18 рокiв.
Платник податку, який утримує трьох дiтей вiком до 18 рокiв, при цьому одна дитина є iнвалiдом, має право на пiльги за пп. 169.1.2 п. 169.1 ст. 169 роздiлу IV Кодексу в розмiрi 100% суми пiльги, визначеної пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 роздiлу IV Кодексу, в розрахунку на кожну дитину, крiм дитини-iнвалiда, на яку пiльга надається вiдповiдно до пп. «б» пп. 169.1.3 п. 169.1 ст. 169 роздiлу IV Кодексу в розмiрi 150% вiдповiдно.
При цьому згiдно з абзацом другим пп. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 роздiлу IV Кодексу граничний розмiр доходу, який дає право на застосування ПСП одному з батькiв у випадку та розмiрi, передбачених пп. 169.1.2 i пп. «б» пп. 169.1.3 п. 169.1 цiєї статтi, обчислюється як добуток суми, визначеної абзацом першим пп. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 роздiлу IV Кодексу, та вiдповiдного числа дiтей.
Отже, в цьому випадку до кiнця поточного року батько буде мати право на пiльгу в розмiрi 100% на дочок – 1600 грн (800 грн х 2) i 150% на сина – 1200 грн. При цьому розмiр його нарахованої заребiтної плати не має перевищувати 6720 грн (2240 грн х 3) за умови, що матiр дiтей не користується правом на пiдвищення граничного розмiру доходу для застосування ПСП вiдповiдно до числа дiтей.
ПИТАННЯ 15: На пiдприємствi працює жiнка, яка iз заявою про застосування ПСП подала до пiдприємства такi документ: свiдоцтво про народження дитини, свiдоцтво про розлучення, рiшення суду про позбавлення батькiвських прав батька дитини. Отже, вона мала статус одинокої матерi i їй надавалася вiдповiдна ПСП. У цьому роцi жiнка вийшла замiж i подала на пiдприємство копiю свiдоцтва про одруження. При цьому вона пояснила, що новий чоловiк дитину вiд першого шлюбу не всиновив i свiдоцтво про народження дитини не змiнене. Також управлiння працi та соцiального захисту населення надає їй допомогу як одинокiй матерi згiдно з довiдкою виконавчої служби про неодержання алiментiв. Школа, в якiй навчається дитина, надає пiльгу дитинi як напiвсиротi. Чи має право така жiнка на застосування ПСП як одинока мати?
ВIДПОВIДЬ 15 : Нi, така жiнка не має права на отримання ПСП як одинока матiр.
За абзацом першим пп. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 роздiлу IV Кодексу ПСП застосовується до доходу, нарахованого на користь платника податку впродовж звiтного податкового мiсяця як заробiтна плата (iншi прирiвнянi до неї згiдно iз законодавством виплати, компенсацiї та винагороди), якщо його розмiр не перевищує мiсячного прожитковосо мiнiмуму, чинного для працездатної особи на 1 сiчня звiтного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 грн.
Таким чином, платник податку у 2017 р. матиме право на ПСП за умови, що розмiр нарахованого йому доходу у виглядi заробiтної плати не перевищуватиме 2240 грн на мiсяць (1600 грн х 1,4).
За пiдпунктом «а» пп. 169.1.3 п. 169.1 ст. 169 роздiлу IV Кодексу платник податку, який є, зокрема, одинокою матiр’ю, має право на ПСП у розмiрi 150% суми пiльги, визначеної пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 роздiлу IV Кодексу (у 2017 р. – 1200 грн), у розрахунку на кожну дитину вiком до 18 рокiв.
При цьому вiдповiдно до абзацу другого пп. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 роздiлу IV Кодексу граничний розмiр доходу, який дає право на застосування ПСП одному з батькiв у випадку та в розмiрi, передбачених, зокрема, пп. «а» пп. 169.1.3 п. 169.1 цiєї статтi, обчислюється як добуток суми, визначеної абзацом першим цього пiдпункту, та вiдповiдного числа дiтей.
Зважаючи на наведену в запитаннi iнформацiю, жiнка має одну дитину, тобто граничний розмiр її заробiтної плати не пiдвищується i для застосування ПСП не повинен у 2017 р. перевищувати 2240 грн.
За пiдпунктом 169.2.2 п. 169.2 ст. 169 роздiлу IV Кодексу ПСП починає застосовуватися до нарахованих доходiв у виглядi заробiтної плати з дня отримання роботодавцем заяви платника податку про застосування пiльги та документiв, що пiдтверджують таке право.
Згiдно з пп. 1 п. 5 Порядку № 1227 для застосування пiльги з пiдстав, передбачених пп. «а» пп. 169.1.3 п. 169.1 ст. 169 роздiлу IV Кодексу, платник податку, який є одинокою матiр’ю, що має дитину (дiтей) вiком до 18 рокiв, крiм заяви, подає копiю свiдоцтва (дублiката свiдоцтва) про народження дитини (дiтей) або документ iз зазначенням вiдомостей про батька дитини в Книзi реєстрацiї актiв цивiльного стану, чи документи, якi пiдтверджують вiк дитини (дiтей), затвердженi вiдповiдним органом країни, в якiй iноземна фiзична особа – платник податку постiйно проживав (проживала) до прибуття в Україну; копiю паспорта.
Для цiлей цього пункту, зокрема, одинокою матiр’ю (батьком) вважаються особи, якi на момент застосування роботодавцем пiльги, визначеної пп. «а» пп. 169.1.3 п. 169.1 ст. 169 роздiлу IV Кодексу, маючи дитину (дiтей) вiком до 18 рокiв, не перебувають у шлюбi, зареєстрованому згiдно iз законом.
Отже, платник податку, який користувався ПСП як одинока матiр (батько), втрачає право на таку пiльгу пiсля одруження.
При цьому податковим законодавством не передбачено пiд час застосуванням такої ПСП урахування обставин щодо всиновлення або невсиновлення одним iз подружжя (чоловiком або жiнкою) дитини другого iз подружжя (жiнки або чоловiка) вiдповiдно.
Тобто в цьому випадку єдиною визначальною обставиною для встановлення права платника податку – матерi на ПСП як одинокої матерi є перебування її у шлюбi, зареєстрованому згiдно iз законом (за умови дотримання iнших вимог податкового законодавства).
Такий платник податку за умови дотримання вимог абзацу першого пп. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 роздiлу IV Кодексу щодо граничного розмiру загального мiсячного оподатковуваного доходу, одержуваного вiд одного роботодавця у виглядi заробiтної плати (у 2017 р. – 2240 грн), має право на зменшення такого доходу на суму загальної ПСП у розмiрi 50% прожиткового мiнiмуму для працездатної особи (у розрахунку на мiсяць), установленому законом на 1 сiчня звiтного податкового року (пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 роздiлу IV Кодексу).
Пiдставою для застосування пiльги в розмiрi, встановленому пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 роздiлу IV Кодексу, є заява про застосування пiльги (пп. 169.2.2 п. 169.2 ст. 169 роздiлу IV Кодексу та п. 4 Порядку № 1227).
Заява подається платником податку в довiльнiй формi.
Якщо заяву i пiдтверднi документи подано не з початку мiсяця, ПСП застосовується до всiєї сум,и доходу у виглядi заробiтної плати, нарахованого в такому мiсяцi.
Будь-якi питання щодо оподаткування регулюються Кодексом i не можуть установлюватися або змiнюватися iншими законами України, крiм законiв, що мiстять виключно положення щодо внесення змiн до Кодексу та/або положення, якi встановлюють вiдповiдальнiсть за порушення норм податкового законодавства (п. 7.3 ст. 7 Кодексу).
За пунктом 5.2 ст. 5 Кодексу, якщо поняття, термiни, правила та положення iнших актiв суперечать поняттям, термiнам, правилам та положенням цього Кодексу, для регулювання вiдносин оподаткування застосовуються поняття, термiни, правила та положення цього Кодексу.
ПИТАННЯ 16: На яку ПСП має право особа з посвiдченням iнвалiда вiйни III групи, якщо вона одночасно є учасником бойових дiй на територiї iнших країн у перiод пiсля Другої свiтової вiйни?
ВIДПОВIДЬ 16 : Пiдпунктом «е» пп. 169.1.3 та пп. «б» пп. 169.1.4 пункту 169.1 з урахуванням вимог абзацу першого пп. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 роздiлу IV Кодексу передбачено застосування ПСП до доходiв у виглядi заробiтної плати, в розмiрi, що не перевищує розмiру мiсячного прожиткового мiнiмуму, чинного для працездатної особи на 1 сiчня звiтного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 грн, для учасникiв бойових дiй на територiї iнших країн у перiод пiсля Другої свiтової вiйни – в розмiрi 150% суми пiльги, визначеної пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 роздiлу IV Кодексу, та для iнвалiдiв вiйни I-II групи з числа таких учасникiв бойових дiй – 200% вiдповiдно.
Згiдно з пп. 7 п. 5 Порядку № 1227 для застосування пiльги з пiдстави, передбаченої пп. «е» пп. 169.1.3 п. 169.1 ст. 169 роздiлу IV Кодексу, крiм заяви про застосування пiльги, учасники бойових дiй у перiод пiсля Другої свiтової вiйни, на яких поширюється чиннiсть Закону № 3551, крiм осiб, визначених пп. «б» пп. 169.1.4 цього пункту, подають копiю посвiдчення учасника бойових дiй, виданого вiдповiдними органами, або документи, що пiдтверджують участь у бойових дiях у перiод пiсля Другої свiтової вiйни.
Водночас згiдно з п. 12-1 Положення про порядок видачi посвiдчень i нагрудних знакiв ветеранiв вiйни, затвердженого постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 12.05.94 p., особам, якi мають право на отримання кiлькох посвiдчень вiдповiдно до Закону № 3551, видається лише одне посвiдчення за їхнiм вибором.
Вiдповiдальнiсть
Оскiльки ПСП застосовується на пiдставi поданої платником податку заяви, то й вiдповiдальнiсть за неправомiрне застосування пiльги несе платник.
Вiдповiдно до пп. 169.2.4 п. 169.2 ст. 169 роздiлу IV Кодексу, якщо з вини платника вiдбувається неправомiрне застосування ПСП, такий платник утрачає право на її отримання за всiма мiсцями одержання доходу починаючи з мiсяця, в якому мало мiсце таке порушення, та закiнчуючи мiсяцем вiдновлення права на пiльгу.
Вiдновлення права на пiльгу можливе в разi подання платником заяви про вiдмову вiд пiльги всiм роботодавцям, яким ранiше подавалися заяви про застосування ПСП. У заявi потрiбно зазначити мiсяць, коли вiдбулося таке порушення.
На цiй пiдставi кожний роботодавець нараховує й утримує вiдповiдну суму недоплати податку та штраф у розмiрi 100% суми цiєї недоплати за рахунок найближчої виплати доходу такому платниковi податку, а якщо сума виплати недостатня – за рахунок наступних виплат.
Якщо сума недоплати та/або штрафу не були утриманi податковим агентом за рахунок доходу платника податку, такi суми включаються до рiчної податкової декларацiї такого платника податку. При цьому право на застосування ПСП вiдновлюється з податкового мiсяця, що настає за тим, у якому сума такої недоплати та штраф повнiстю погашаються.
Перерахунок податку
За пiдпунктом 169.4.2 п. 169.4 ст. 169 роздiлу IV Кодексу роботодавець платника податку зобов’язаний провести, в тому числi за мiсцем застосування ПСП, перерахунок суми доходiв, нарахованих такому платниковi податку у виглядi заробiтної плати; а також суми наданої ПСП:
за наслiдками кожного звiтного податкового року пiд час нарахування заробiтної плати за останнiй мiсяць звiтного року;
пiд час проведення розрахунку за останнiй мiсяць застосування ПСП у разi змiни мiсця її застосування за самостiйним рiшенням платника податку або у випадках, визначених пп. 169.2.3 п. 169.2 цiєї статтi;
пiд час проведення остаточного розрахунку з платником податку, який припиняє трудовi вiдносини з таким роботодавцем.
Згiдно з пп. 169.4.3 п. 169.4 ст. 169 роздiлу IV Кодексу роботодавець та/або податковий агент має право провести перерахунок сум нарахованих доходiв, утриманого податку за будь-який перiод та у будь-яких випадках для визначення правильностi оподаткування незалежно вiд того, чи має платник податку право на застосування ПСП.
За пiдпунктом 169.4.4 п. 169.4 ст. 169 роздiлу IV Кодексу, якщо внаслiдок перерахунку виникає недоплата утриманого податку, то сума такої недоплати стягується роботодавцем за рахунок суми будь-якого оподатковуваного доходу (пiсля його оподаткування) за вiдповiдний мiсяць, а в разi недостатностi суми такого доходу – за рахунок оподатковуваних доходiв наступних мiсяцiв, до повного погашення суми такої недоплати.
Якщо внаслiдок проведення остаточного розрахунку з платником податку, який припиняє трудовi вiдносини з роботодавцем, виникає сума недоплати, що перевищує суму оподатковуваного доходу платника податку за останнiй звiтний перiод, то непогашена частина такої недоплати включається до складу податкового зобов’язання платника податку за наслiдками звiтного податкового року та сплачується самим платником.
ПИТАННЯ 1 7 : Якщо працiвника прийнято i звiльнено з роботи в одному календарному мiсяцi, чи повиннi на пiдприємствi застосовувати ПСП до його заробiтної плати? До цього працiвник нiде не працював (на пiдприємствi йому завели трудову книжку) i вiн подав заяву на застосування пiльги.
ВIДПОВIДЬ 1 7 : Згiдно з абзацом другим пп. 169.2.2 п. 169.2 ст. 169 роздiлу IV Кодексу ПСП починає застосовуватися до нарахованих доходiв у виглядi заробiтної плати з дня отримання роботодавцем заяви платника податку про застосування пiльги та документiв, що пiдтверджують таке право. Роботодавець вiдображає в податковiй звiтностi всi випадки застосування або незастосування ПСП згiдно з отриманими вiд платникiв податку заявами про застосування пiльги, а також заявами про вiдмову вiд такої пiльги.
При цьому вiдповiдно до пп. 169.3.4 п. 169.3 ст. 169 роздiлу IV Кодексу ПСП надається з урахуванням останнього мiсячного податкового перiоду, в якому платник податку був звiльнений з мiсця роботи.
Отже, якщо працiвника прийнято i звiльнено з роботи в одному календарному мiсяцi, до суми заробiтної плати, нарахованої йому за вiдпрацьованi днi, застосовується ПСП за умови дотримання вимог ст. 169 роздiлу IV Кодексу.
Крiм того, роботодавець платника податку зобов’язаний провести, в тому числi за мiсцем застосування ПСП, перерахунок суми доходiв, нарахованих такому платниковi податку у виглядi заробiтної плати, а також суми наданої ПСП пiд час проведення остаточного розрахунку з платником податку, який припиняє трудовi вiдносини з таким роботодавцем (пп. «в» пп. 169.4.2 п. 169.4 ст. 169 роздiлу IV Кодексу).
ПИТАННЯ 18 : У мiсяцi звiльнення з роботи працiвниковi буде виплачено заробiтну плату та компенсацiю за частину невикористаної вiдпустки (усього – 1900 грн). Чи застосовується в мiсяцi звiльнення загальна ПСП? Якщо так, то як правильно її застосувати: до загальної суми (з уражуванням компенсацiї) чи тiльки до заробiтної плати?
ВIДПОВIДЬ 18: За статтею 83 КЗпП у разi звiльнення працiвника йому виплачується грошова компенсацiя за всi не використанi ним днi щорiчної вiдпустки, а також додаткової вiдпустки працiвникам, якi мають дiтей.
Таким чином, з метою обкладення податком на доходи фiзичних осiб грошова компенсацiя за частину невикористаної вiдпустки розглядається як заробiтна плата i враховується для визначення граничної суми доходу, що дає право на застосування ПСП. Ця сума включається до складу мiсячного оподатковуваного доходу платника податку й оподатковується з урахуванням норм п. 164.6 ст. 164 роздiлу IV Кодексу.
Згiдно з пп. 169.3.4 п. 169.3 ст. 169 роздiлу IV Кодексу ПСП надається з урахуванням останнього мiсячного податкового перiоду, в якому платник податку був звiльнений з мiсця роботи.
Отже, до суми нарахованої працiвниковi заробiтної плати за днi, вiдпрацьованi у мiсяцi звiльнення, з урахуванням компенсацiї за частину невикористаної вiдпустки, застосовується ПСП за пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 роздiлу IV Кодексу за умови дотримання вимог ст. 169 роздiлу IV Кодексу.
Крiм того, роботодавець платника податку зобов’язаний провести, в тому числi за мiсцем застосування ПСП, перерахунок суми доходiв, нарахованих такому платниковi податку у виглядi заробiтної плати, а також суми наданої ПСП пiд час проведення остаточного розрахунку з платником податку, який припиняє трудовi вiдносини з таким роботодавцем (пп. «в» пп. 169.4.2 п. 169.4 ст. 169 роздiлу IV Кодексу).
ПИТАННЯ 19 : Платник податку, який одержує на пiдприємствi заробiтну плату i користується правом на ПСП як багатодiтний батько, планує за винагороду виконати на цьому самому пiдприємствi одноразову роботу за цивiльно-правовим договором. Чи не стане укладення такого договору перешкодою для застосування ПСП?
ВIДПОВIДЬ 19 : За пiдпунктом 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 роздiлу IV Кодексу ПСП застосовується до доходу, нарахованого на користь платника податку впродовж звiтного податкового мiсяця як заробiтна плата (iншi прирiвнянi до неї вiдповiдно до законодавства виплати, компенсацiї та винагороди), якщо його розмiр не перевищує мiсячного прожиткового мiнiмуму, чинного для працездатної особи на 1 сiчня звiтного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 грн.
Для цiлей роздiлу IV Кодексу заробiтна плата – це основна та додаткова заробiтна плата, iншi заохочувальнi та компенсацiйнi виплати, якi виплачуються (надаються) платниковi податку у зв’язку з вiдносинами трудового найму згiдно iз законом (пп. 14.1.48 п. 14.1 статтi 14 Кодексу).
Одноразова виплата винагороди за цивiльно-правовим договором згiдно з нормами Кодексу не є заробiтною платою i не вплине на реалiзацiю платником податку свого права на ПСП за умови дотримання iнших вимог ст. 169 Кодексу.
ПИТАННЯ 20 : Чи несе роботодавець вiдповiдальнiсть за самостiйне застосування ПСП до заробiтної плати працiвника, якщо такий працiвник заяву про застосування пiльги не подавав?
ВIДПОВIДЬ 20 : ПСП починає застосовуватися до нарахованих доходiв у виглядi заробiтної плати з дня отримання роботодавцем заяви платника податку про застосування пiльги та документiв, що пiдтверджують таке право (пп. 169.2.2 п.169.2 ст. 169 роздiлу IV Кодексу). Роботодавець вiдображає в податковiй звiтностi всi випадки застосування або незастосування податкової соцiальної пiльги згiдно з отриманими вiд платникiв податку заявами про застосування пiльги, а також заявами про вiдмову вiд такої пiльги.
Єдиним винятком iз зазначеного правила є випадки, передбаченi пп. 169.2.3 п. 169.2 ст. 169 роздiлу IV Кодексу, а саме: ПСП до заробiтної плати державних службовцiв застосовується пiд час її нарахування до завершення нарахування таких доходiв без подання вiдповiдних заяв, зазначених пп. 169.2.2 цього пункту, але з поданням пiдтвердних документiв для встановлення розмiру пiльги.
Пунктом 169.3 ст. 169 роздiлу IV Кодексу передбачено: якщо платник має право на застосування пiльги за кiлькома пiдставами, то в заявi слiд зазначити, яким видом пiльги платник хоче скористатися, та додати вiдповiднi пiдтверднi документи.
Якщо державний службовець має право на пiдвищений розмiр ПСП, то вiн повинен подати заяву, де зазначається, якою саме пiльгою вiн бажає користуватися, та додати до заяви пiдтверднi документи.
Вiдповiдно до п. 171.1 ст. 171 роздiлу IV Кодексу особою, вiдповiдальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходiв у виглядi заробiтної плати, є роботодавець, який виплачує такi доходи на користь платника податку.
Таким чином, роботодавець, що застосував ПСП до заробiтної плати найманого працiвника, який не є державним службовцем, без отримання вiд такого працiвника заяви про її застосування є вiдповiдальним за сплату податку на доходи фiзичних осiб.
Законом України вiд 21.12.2016 р. № 1801-VIII «Про Державний бюджет України на 2017 рiк» (ст. 8) з 1 сiчня 2017 р. установлено розмiр мiнiмальної заробiтної плати в мiсячному розмiрi – 3200 грн.
При цьому ст. 2 КЗпП визначено, що право громадян України на працю, яке забезпечується державою, – це, зокрема, одержання роботи з оплатою працi, не нижчою вiд установленого державою мiнiмального розмiру.
Законом, який визначає економiчнi, правовi та органiзацiйнi засади оплати працi працiвникiв, котрi перебувають у трудових вiдносинах на пiдставi трудового договору з пiдприємствами, установами, органiзацiями усiх форм власностi та господарювання, а також з окремими громадянами, та сфери державного i договiрного регулювання оплати працi i спрямований на забезпечення вiдтворювальної i стимулюючої функцiй заробiтної плати, є Закон України вiд 24.03.95 р. № 108/95-ВР «Про оплату працi» (далi – Закон № 108).
Вiдповiдно до ст. 95 КЗпП i ст. 3 Закону № 108 мiнiмальна заробiтна плата – це встановлений законом мiнiмальний розмiр оплати працi за виконану працiвником мiсячну (годинну) норму працi.
Згiдно зi ст. 35 Закону № 108 контроль за додержанням законодавства про оплату працi забезпечують:
центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю;
органи доходiв i зборiв.
Не допускається приховування вiд цих органiв будь-якої iнформацiї з питань оплати працi.
Такi державнi органи мають право одержувати вiд суб’єктiв господарювання та найманих ними осiб iнформацiю, документи i матерiали та вiдвiдувати мiсця провадження господарської дiяльностi пiд час виконання трудової функцiї такими найманими особами.
Органи доходiв i зборiв мають право на проведення перевiрки без попереднього попередження платника у випадках, передбачених законодавством.
Громадський контроль за додержанням законодавства про оплату працi здiйснюють професiйнi спiлки та їхнi об’єднання.
Статтею 265 КЗпП i ст. 36 Закону № 108 передбачено, що за порушення законодавства про оплату працi виннi особи притягаються до дисциплiнарної, матерiальної, адмiнiстративної та кримiнальної вiдповiдальностi згiдно iз законодавством.
Головний державний iнспектор Наталiя ГОРМАКОВА
“Праця i зарплата” N 9 (1021), 1 березня 2017 р.
“Праця i зарплата” N 8 (1020), 22 лютого 2017 р.
“Праця i зарплата” N 7 (1019), 15 лютого 2017 р.
