Загальні вимоги
Якщо брати до уваги тексти ухвалених ВРУ законопроектів про внесення змін до ПКУ (№ 5132, № 5368), то вони не передбачають змін до ст. 169 ПКУ, яка визначає порядок застосування податкової соціальної пільги (далі — ПСП). Проте маємо ухвалений законопроект Держбюджету на 2017 рік із показником мінімальної зарплати із 01.01.2017 р. у розмірі 3200 грн і прожиткового мінімуму для працездатних осіб — 1600 грн.
Платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді зарплати, на суму податкової соціальної пільги (далі — ПСП), що передбачено п. 169.1 ПКУ.
При цьому згідно з пп. 169.4.1 ПКУ до доходу, нарахованого на користь платника податку протягом звітного податкового місяця як зарплата, ПСП застосовується, якщо розмір такого доходу не перевищує суми, яка дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 й округленого до найближчих 10 грн.
При розмірі прожиткового мінімуму для працездатної особи з 01.01.2017 р. у сумі 1600 грн у 2017 році граничний дохід для застосування ПСП становитиме: 1600 грн х 1,4 = 2240 грн.
— доходів працівника, інших, ніж зарплата (наприклад, до декретних);
— підприємницького доходу, а також доходу незалежного професіонала (при цьому сам по собі факт наявності тієї ж підприємницької реєстрації не позбавляє працівника права на ПСП по його зарплатних доходах );
— зарплати, яку працівник отримує впродовж звітного податкового місяця одночасно з доходами у вигляді стипендії, грошового або майнового (речового) забезпечення учнів, студентів, аспірантів, ординаторів, ад’юнктів, військовослужбовців, що виплачуються з бюджету.
Водночас при розмірі мінімальної зарплати з 01.01.2017 р. у 3200 грн, виходить, ПСП не за стосуватиметься переважної більшості працівників, бо їх розмір зарплати буде вищим за граничний дохід для ПСП у сумі 2240 грн.
Винятком будуть лише ті категорії працівників, які описані в абз. 2 пп. 169.4.1 ПКУ, за яким граничний розмір доходу, котрий дає право на отримання ПСП одному з батьків у випадку та в розмірі, передбачених пп. 169.1.2 ПКУ та пп. «а» і «б» пп. 169.1.3 ПКУ, визначається як добуток граничного розміру доходу для застосування ПСП і відповідної кількості дітей (у 2017 році — 2240 грн х кількість дітей).
Тож за умови, якщо граничний розмір доходу для одного з батьків у сумі, що не перевищує 2240 грн, х кількість дітей віком до 18 років (двоє і більше дітей), розмір ПСП для таких категорій осіб у 2017 році становитиме:
1) для осіб, які утримують двох і більше дітей віком до 18 років, — 100% розміру ПСП (800 грн х кількість дітей віком до 18 років);
2) для одинокої матері (батька), вдови (вдівця) або опікуна, піклувальника, які мають дитину (дітей) до 18 років, – 150% розміру ПСП (1200 грн х кількість дітей віком до 18 років);
3) для осібб, які утримують дитину-інваліда (дітей-інвалідів) віком до 18 років, — 150% розміру ПСП (1200 грн х кількість дітей віком до 18 років).
Отже
|
Категорії осіб, що можуть скористатись правом зменшення суми місячного оподатковуваного доходу у вигляді зарплати на суму ПСП з ПДФО (п.169 ПКУ ) |
Розмір ПСП з ПДФО (у відсотках до загального розміру ПСП) |
Сума ПСП з ПДФО, грн |
| Для будь-якого платника податку (пп. 169.1.1 ПКУ) |
100% |
800,00 |
| Для платника податку, який утримує двох чи більше дітей віком до 18 років, — у розрахунку на кожну таку дитину (пп.169.1.2 ПКУ) |
100% |
800,00*кількість дітей |
| Для платника податку, який (пп. «а», «б» пп.169.1.3 ПКУ): а) є одинокою матір’ю (батьком), вдовою (вдівцем) або опікуном, піклувальником — у розрахунку на кожну дитину віком до 18 років; б) утримує дитину-інваліда — у розрахунку на кожну таку дитину віком до 18 років; |
150 % |
1200,00*кількість дітей |
| Для платника податку, який (пп. «в»-«е» пп. 169.1.3 ПКУ): в) є особою, віднесеною законом до першої або другої категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, включаючи осіб, нагороджених грамотами Президії Верховної Ради УРСР у зв’язку з їх участю в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи; г) є учнем, студентом, аспірантом, ординатором, ад’юнктом; ґ) є інвалідом I або II групи, у т.ч. з дитинства, крім інвалідів, пільга яким визначена пп. «б» пп. 169.1.4 ПКУ; д) є особою, якій присуджено довічну стипендію як громадянину, що зазнав переслідувань за правозахисну діяльність, включаючи журналістів; е) є учасником бойових дій на території інших країн у період після ДСВ, на якого поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», крім осіб, визначених у пп. «б» пп. 169.1.4 ПКУ; |
150 % |
1200,00 |
| Для платника податку, який (пп. «а»-«ґ» пп.169.1.34 ПКУ): а) Героєм України, Героєм Радянського Союзу, Героєм Соціалістичної Праці або повним кавалером ордена Слави чи ордена Трудової Слави, особою, нагородженою чотирма і більше медалями «За відвагу»; б) учасником бойових дій під час Другої світової війни або особою, яка у той час працювала в тилу, та інвалідом I і II групи, з числа учасників бойових дій на території інших країн у період після Другої світової війни, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» ; в) колишнім в’язнем концтаборів, гетто та інших місць примусового утримання під час Другої світової війни або особою, визнаною репресованою чи реабілітованою; г) особою, яка була насильно вивезена з території колишнього СРСР під час Другої світової війни на територію держав, що перебували у стані війни з колишнім СРСР або були окуповані фашистською Німеччиною та її союзниками; ґ) особою, яка перебувала на блокадній території колишнього Ленінграда (Санкт-Петербург, Російська Федерація) у період з 8 вересня 1941 року по 27 січня 1944 року |
200% |
1600,0 |
Отже, законодавці позбавили більшість працівників на своє право платити менше податку на доходи з фізичних осіб. Адже 3200 грн це ого-го яка зарплата :) І з неї можна взяти усі податки по повній.
Хто ж зможе скористатися ПСП:
— працівники які працюють на умовах неповного робочого часу, у тому числі і зовнішні сумісники. Так, якщо припустити, що при виконанні місячної норми праці працівник повинен отримати зарплату в сумі 3200 грн., то право на ПСП у нього буде, якщо він за місяць відпрацює 0,7 (3200 грн. х 0,7 = 2240 грн.) або менше встановленої місячної норми робочого часу;
— працівники які відпрацювали тільки частину місяця (наприклад, були прийняті на роботу не з першого робочого дня (звільнені не останнім робочим днем) місяця, перебували у відпустці без збереження зарплати, прогулювали роботу і т. п.) і при цьому за невідпрацьовану частину місяця їм не нараховувалися ніякі виплати;
— працівники які працювали на повну ставку, але у звітному місяці знаходилися на лікарняному, який сплачений виходячи з розрахунку 50 (60, 70) % середньої зарплати.
Приклади застосування ПСП
Основного працівника прийнято на 0,5 ставки. Зарплата за фактично відпрацьований час у січні — 1500 грн.
Мінзарплатна межа з урахуванням зайнятості працівника дорівнює 1600 грн. (3200 грн. х 0,5). Вона вище за зарплату за фактично відпрацьований час. Тому працівникові буде нарахована «трудова» доплата, сума якої дорівнює різниці між цими двома величинами (100 грн.). Загальна сума зарплати за січень, яка буде нарахована працівникові з урахуванням «трудової» доплати, дорівнює 1600 грн. Вона нижче граничного розміру доходу, що надає право на ПСП (2240 грн.). Отже, до зарплати працівника можна застосувати ПСП, вказану ним у відповідній заяві.
