Податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, – це документально підтверджена сума витрат платника податку-резидента, у зв’язку з придбанням товарів, робіт або послуг у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених ПКУ.
Порядок застосування податкової знижки визначено ст.166 ПКУ. Платник податку на доходи фізичних осіб має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п.164.6 ст.164 ПКУ, фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати, зокрема, суму витрат платника податку на оплату вартості державних послуг, пов’язаних з усиновленням дитини, включаючи сплату державного мита.
Алгоритм нарахування податкової знижки щодо зменшення оподатковуваного доходу платника податку на суму витрат, понесених на оплату державних послуг, пов’язаних з усиновленням дитини, включаючи сплату державного мита, за наслідками звітного податкового року розраховується наступним чином:
– визначається база оподаткування шляхом зменшення річної суми нарахованої заробітної плати на суму страхових внесків до Накопичувального фонду, а також на суму податкової соціальної пільги за її наявності (інформацію щодо сум нарахованого загального річного оподатковуваного доходу, застосованих пільг, утриманого податку на доходи фізичних осіб фізичні особи отримують у вигляді довідки про доходи від свого роботодавця);
– розраховується сума податку на доходи фізичних осіб на яку зменшуються податкові зобов’язані у зв’язку з використанням права на податкову знижку: з суми податку на доходи фізичних осіб утриманого із заробітної плати за рік віднімаємо суму податку на доходи фізичних осіб, визначену як добуток бази оподаткування, зменшеної на суму понесених платником податку витрат на оплату державних послуг, пов’язаних з усиновленням дитини, включаючи сплату державного мита, та ставки податку 18 відсотків.
При цьому, сума, що має бути повернута, зараховується на банківський рахунок платника податку, відкритий у будь-якому комерційному банку, або направляється поштовим переказом на адресу, зазначену у податковій декларації про майновий стан і доходи протягом 60 календарних днів після надходження такої податкової декларації.
Нагадуємо, що подати декларації повинні ті громадяни, які отримували дохід без податкових агентів, тобто від інших фізичних осіб, які незареєстровані як самозайняті особи. До таких доходів належать, зокрема, доходи від надання в оренду рухомого або нерухомого майна іншим фізичним особам; успадкування майна не від членів сім’ї першого та другого ступенів споріднення, якщо при нотаріальному оформленні спадщини не було сплачено податок на доходи фізичних осіб та військовий збір, тощо.
Також декларується і отриманий від податкових агентів дохід, який не підлягав оподаткуванню при виплаті та при цьому незвільнений від оподаткування. Це – дохід у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року. До таких доходів також належать інвестиційний та іноземний доходи.
Для отримання податкової знижки декларацію необхідно подати до 31 грудня. Право на отримання такої знижки мають громадяни, які не є суб’єктами господарювання та які протягом минулого року отримували заробітну плату, з якої утримувався податок на доходи фізичних осіб, за умови наявності підстав, передбачених Податковим кодексом України.
У декларації необхідно вказати суму одержаного за рік доходу у вигляді зарплати, вид понесених витрат, їх розмір і розраховану суму податку на доходи фізичних осіб до повернення.
