Податкові консультації від МінФіну про прощення боргів та списання безнадійної заборгованості

Мінфін наказом від 03.04.2018 р № 400 затвердив ряд узагальнюючих податкових консультацій, які розкривають різні аспекти оподаткування операцій зі списання безнадійної заборгованості та прощення боргу.:

1) щодо необхідності звернення до суду для визнання заборгованості безнадійною. 
Консультація визначає, що у разі якщо заборгованість відповідає ознаці, визначеній підпунктом «а» підпункту 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 ПКУ, платники податку не повинні здійснювати перевірку відповідності такої заборгованості іншим ознакам, передбаченим підпунктом 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України.

2) щодо застосування положень пункту 139.3 статті 139 Податкового кодексу України стосовно порядку врахування перевищення резерву над розміром встановленого ліміту. 

Зазначена консультація:

– визначає порядок розрахунку розміру ліміту, встановленого підпунктом 1 підпункту 139.3.3 пункту 139.3 статті 139 ПКУ у редакції, що діяла до 01 січня 2018 року, та подальше врахування резерву, що перевищує цей ліміт, для цілей оподаткування у податкових (звітних) періодах до 01 січня 2018 року;

– визначає, яким чином відображається списання (відшкодування) заборгованості за рахунок тієї частини резерву, на яку збільшувався фінансовий результат до оподаткування у зв’язку з перевищенням над лімітом, та здійснюється облік задекларованого перевищення резерву над лімітом та його використання для цілей оподаткування у податкових (звітних) періодах до 01 січня 2018 року.

Також у поданій консультації наведені приклади з порядками обліку.

3) щодо необхідності здійснення коригування фінансового результату до оподаткування у зв’язку із використанням резерву при здійсненні прощення фінансовою установою заборгованості боржника.

Консультація визначає, що фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму використаного резерву у податкових (звітних) періодах після 01 січня 2018 року, у випадку, якщо прощенню підлягає заборгованість фізичних осіб, які є пов’язаними з таким кредитором або перебувають з таким кредитором у трудових відносинах, або перебували з таким кредитором у трудових відносинах, і період між датою припинення трудових відносин таких осіб та датою прощення їхньої заборгованості не перевищує три роки.

4) щодо належного повідомлення боржника – фізичної особи про анулювання (прощення) боргу.

Консультація визначає порядок застосування положень пункту підпункту «д» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПКУ щодо повідомлення боржника – фізичної особи про анулювання (прощення) боргу.

Зокрема визначає що у випадку направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення, достатнім підтвердженням належного повідомлення боржника може виступати відповідний документ, що підтверджує факт направлення повідомлення, у тому числі розрахунковий документ виданий оператором поштового зв’язку.

Щодо укладення відповідного договору

Достатнім підтвердженням повідомлення боржника про анулювання (прощення) боргу шляхом укладення відповідного договору є наявність особистого підпису боржника на договорі про анулювання боргу, додатковій угоді до кредитного договору, договорі про реструктуризацію боргу або будь-якій іншій угоді, яка містить умову анулювання (прощення) боргу боржнику із зазначенням суми анульованого (прощеного) боргу.

Щодо надання повідомлення боржнику під підпис особисто

Достатнім підтвердженням повідомлення боржника про анулювання (прощення) боргу шляхом надання повідомлення боржнику під підпис особисто є наявність особистого підпису боржника на повідомленні, яке складається в довільній формі із зазначенням суми анульованого (прощеного) боргу.

За матеріалами Мінфіну