Відповідно до пп. 14.1.257 ПКУ поворотна фінансова допомога — це сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов’язковою для повернення.
У роз’ясненнях ДПС наголошує, що поворотна фінансова допомога, передбачена ПКУ, у цивільному законодавстві відповідає договору безвідсоткової грошової позики (ст. 1046 ЦКУ). Саме згідно з вимогами глави 71 ЦКУ такий договір і має оформлюватися.
Як документально оформити поворотну допомогу?
У договорі позики зазначають суму поворотної допомоги (яка в цьому договорі має назву «позика»), термін та умови її повернення. Якщо допомога повертатиметься частинами, то має бути передбачено графік її повернення.
Зверніть увагу!
Якщо договором не встановлено строку повернення позики або цей строк визначено моментом пред’явлення вимоги, позика має бути повернена працівником-позичальником протягом 30 днів з дня пред’явлення позикодавцем такої вимоги (якщо інше не встановлено договором).
Надання грошової позики підтверджується платіжними (розрахунковими) документами. Власне, з моменту її надання і починає діяти договір позики. Наданою позика вважається не з моменту укладання договору, а саме з дати передачі грошей.
Якщо вона надається безготівково, то такими документами будуть платіжне доручення і банківська виписка. Якщо ж грошова позика надається готівкою, підтвердженням її надання будуть касові документи (видатковий касовий ордер).
Щоб договір позики отримав статус безвідсоткового, про це обов’язково має бути зазначено в договорі (що відсотки на таку позику за користування нею не нараховують). Iнакше позикодавець матиме право вимагати плати за користування наданими грошами.
Надавати й отримувати ПФД можуть як юрособи, так і фізособи, тобто і ФОПи (навіть «спрощенці»). Але при цьому треба враховувати норми ПКУ та роз’яснення податківців щодо таких операцій.
Надання ПФД фізособою-«єдинником»
Перше запитання, що виникає у ФОПа-«єдинника»: чи є сумісним надання фіндопомоги з перебуванням на спрощеній системі? Чи не є така операція фінпослугою, надавати яку «спрощенцям» заборонено?
Наразі за пп. 6 пп. 291.5.1 ПКУ діяльність у сфері фінансового посередництва, крім діяльності у сфері страхування, яка здійснюється страховими агентами, визначеними Законом про страхування, сюрвеєрами, аварійними комісарами та аджастерами, визначеними розділом III ПКУ, є забороненою для «єдинників».
Але податківці в IПК від 28.02.2019 р. №806/10/IПК/14-29-12-03-22 зазначають, що одноразове надання ПФД не є діяльністю у сфері фінансового посередництва. Тобто якщо позичальник один і операції з надання позик проводяться раз на календарний рік, то проблем у ФОПа виникнути не повинно.
Якщо ж операції з надання ПФД іншим особам (тим більше суб’єктам господарювання) здійснюються частіше, то податківці можуть вважати це видом діяльності ФОПа і розглядати її як фінансове посередництво. I в такому разі статус «єдинника» за наслідками податкової перевірки можна втратити (заднім числом).
Зверніть увагу: податківці не уточнюють, що вони вважають за постійну основу й одноразове надання (раз на місяць, на рік чи за весь період існування) стосовно надання позик (поворотної фіндопомоги).
Це, звісно, є проблемою і буде причиною для багатьох спорів із контролерами. I це не перше таке роз’яснення. В іншій IПК від 14.11.2017 р. №2609/К/99-99-13-02-03-14/IПК податківці дійшли ще більш несприятливих висновків:
— якщо за договором безвідсоткової поворотної позики передбачено повернення юрособою коштів фізособі, то сума такої допомоги не включається до її загального місячного (річного) оподатковуваного доходу;
— якщо зазначена сума повертається юрособою ФОПу, то оподаткування здійснюється відповідно до глави I розд. XIV ПКУ або ст. 177 розд. IV ПКУ!
Тобто якщо фіндопомога повертається ФОПу-«єдиннику», то він має включити її до оподатковуваного ЄП доходу.
Як наслідок, якщо сума отриманого доходу від основної діяльності та сума повернутої фіндопомоги призведуть до перевищення граничної суми доходу, то до суми перевищення застосовуватиметься ставка 15%. Звісно, тоді на фізособу-«єдинника» ще чекає перехід на загальну систему з наступного кварталу.
Отже, підприємцю, який бажає надавати ПФД іншим особам, є над чим замислитися.
Отримання ПФД ФОПом-«єдинником»
До складу доходу, визначеного ст. 292 ПКУ, не включаються, зокрема, суми фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, отриманої та поверненої протягом 12 календарних місяців з дня її отримання (п. 292.11 ПКУ).
Тобто протягом 12 місяців з дня отримання ПФД для ФОПа-«єдинника» не є доходом. А от після закінчення цього строку у ФОПа-«єдинника» виникає дохід на суму неповерненої ПФД.
I такий дохід включатиметься до загального обсягу доходу для перебування у відповідній групі ЄП. А при перевищенні 1 млн, 5 млн грн або 7 млн грн залежно від групи ЄП суму перевищення слід буде оподатковувати ЄП за ставкою 15% та переходити з наступного кварталу до іншої групи ЄП (для I та II груп) або на загальну систему (для III групи).
I ще пам’ятайте. Звітний період у різних груп ФОПів є різним. Так, I та II групи ЄП звітують раз на рік. Тому неповернуту протягом 12 місяців ПФД підприємці оподатковують за результатами звітного року.
Проте, якщо внаслідок виникнення такого виду доходу виникне перевищення річного обсягу доходу, дозволеного для певної групи, звітувати про це слід за результатами кварталу, в якому виникло перевищення.
А що як ФОП ліквідувався?
Щодо отриманих фіндопомог (позик) є цікава позиція ДПС. Податківці в ЗIР, підкатегорія 104.04, роз’яснили, що буде з оподаткуванням ПФД у такому разі.
На їхню думку, якщо ФОП прийняв рішення про припинення підприємницької діяльності і на момент ліквідації він має отриману раніше (до закінчення 12 к. м.), але не повернуту ПФД, ця ПФД стає оподатковуваним доходом. Але не ФОПа-«єдинника», а, як не дивно, звичайної фізособи — колишнього підприємця!
Податківці вимагають включити таку допомогу до загального річного оподатковуваного доходу та подати річну декларацію про майновий стан і доходи як фізособа (громадянин), відповідно до вимог розділу IV ПКУ.
На нашу думку, така позиція є надто фіскальною і не відповідає вимогам розділу IV ПКУ. Адже позбавлення фізособи статусу підприємця не означає, що отримані раніше позики вона не повертатиме. Навіть якщо договір позики оформлено на ФОПа.
Позиція Верховного Суду
ВСУ у постанові від 09.08.2017 р. у справі №3-788гс17 підкреслив, що у разі припинення ФОПа його господарські зобов’язання за укладеними договорами не припиняються, адже безпосередньо сама фізособа не зникає і згідно зі ст. 52 ЦКУ відповідає всім своїм майном за такими зобов’язаннями на загальних підставах.
Позаяк повертати фіндопомогу колишньому ФОПу все ж таки доведеться, підстав декларувати й оподатковувати її суму за наслідками календарного року, в якому ФОП ліквідувався, немає.
