Закон виявився цікавим, але не без недоліків, ним впроваджується досить багато змін, які можуть бути корисними платникам податків.
23 травня 2020 року відбулась подія, яку чекали мільйони платників податків, – набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» від 16.01.2020 №466-IX (надалі – «Закон»).
Певна частина нововведень Закону набрала чинності з 23.05.2020, інші зміни набирають чинності з 01.07.2020 та 01.01.2021. Таким чином ми бачимо поступове впровадження запланованих змін, що не заважає нам зараз робити висновки та готуватись до нових реалій, запроваджених Законом.
Даний Закон є досить резонансним, багато хто сприймає його вкрай негативно та намагається створити уявлення, що зміни, які запроваджує Закон, остаточно унеможливлять функціонування українського бізнесу всередині країни та будуть спонукати підприємців до пошуку більш сприятливих юрисдикцій.
Проте, Закон в цілому відповідає тим тенденціям, які ставляться перед всіма європейськими країнами, та було б вкрай дивно, якщо б Україна не прийняла Закон, який наближує її до стандартів ЄС та впроваджує більш прозору та справедливу систему оподаткування.
На сьогодні склалась ситуація, коли багатьох платників податків цікавить питання, що зміниться для них, з набранням Законом чинності, в частині проведення Державною податковою службою України (надалі – «Орган контролю») податкових перевірок.
То ж проаналізуємо, на що потрібно звертати увагу та як готуватись до перевірки.
Перш за все варто зауважити, що з початком карантину в Україні діє мораторій на перевірки. Звичайно це не гарантує повний спокій, перевірити можуть, але за окремих обставин, тому виключення потрібно враховувати. Така ситуація може продовжитися поки в Україні остаточно не скасують карантин та бізнес не почне працювати в звичайному режимі.
В разі недопуску Органу контролю до перевірки, буде складатись акт про недопуск та офіційно реєструватись.
Так, Законом визначено: «У разі відмови платника податків та/або його посадових (службових) осіб (представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) підписати акт, що засвідчує факт відмови у допуску до проведення перевірки, та/або у разі відмови отримати примірник цього акта чи надати письмові пояснення до нього, посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, що засвідчує такий факт, та реєструється в контролюючому органі не пізніше наступного робочого дня».
На практиці це призведе до значного зменшення випадків зловживань з боку Органу контролю, оскільки раніше платники податків могли дізнатись про те, що вони не допустили Орган контролю до перевірки зі спливом значного проміжку часу, хоча такого могло і не бути, що ускладнювало процес оскарження, оскільки Орган контролю міг зловживати своїми повноваженнями, а перевірити це було вкрай важко. Тепер все змінилось і платники податків зможуть бути впевненими, що через декілька місяців/років не дізнаються про начебто недопуск з їхнього боку, адже необхідність офіційної реєстрації акту про недопуск фактично унеможливлює процес зловживань з боку Органу контролю.
У разі, якщо буде встановлено факт неможливості проведення перевірки, до такого акта Орган контролю повинен буде додати матеріали, що підтверджують факти, наведені в такому акті. Такий акт та матеріали надсилаються Органом контролю платнику податків в порядку, визначеному Податковим кодексом України.
Все це сприяє захищеності платника податків та більш прозорій організації перевірок з боку Органу контролю.
Як реагувати на вимоги податківців під час перевірки?
Тепер Законом зобов’язано платників податків надавати письмові пояснення на письмові запити Органу контролю з питань, що стосуються предмета перевірки, та їх документального підтвердження.
Мова йде про надання безпосередньо оригіналів документів на підтвердження тих чи інших операцій. Такі запити органу контролю будуть здійснюватися виключно в межах перевірки та під час проведення перевірки.
Рекомендуємо надавати всі документи за актом приймання-передачі під підпис посадових осіб Органу контролю.
В свою чергу, якщо Орган контролю вимагає надання копій документів, платник податків може оперувати іншими положеннями Податкового кодексу України, відповідно до яких у разі виявлення порушення вимог податкового чи іншого законодавства України, Орган контролю може надіслати платникам податків письмовий запит щодо надання засвідчених належним чином копій документів.
Тобто, якщо Орган контролю безпідставно вимагає копії документів, слід керуватись тим, що копії документів можуть витребовуватися виключно в разі виявлення порушення вимог податкового чи іншого законодавства України. Закономірно, що жоден платник податків не визнає за собою порушень, а доведення зворотного покладено на Орган контролю.
Як надавати Органу контролю пояснення стосовно тих чи інших питань?
В цьому питанні найголовніше відчувати динаміку перевірки та знати, де потрібно надати детальні письмові пояснення, де потрібно надати додатково підтверджуючі документи, де обмежитись усними поясненнями (якщо не вимагається надання письмових), а де взагалі краще промовчати. Головне правило під час перевірки – діяти відповідно до податкового законодавства та вимагати цього ж від Органу контролю.
Для прикладу, якщо ставиться під сумнів реальність тієї чи іншої операції, краще надати письмові пояснення та всі наявні документи на підтвердження реальності операції. Це зекономить час та гроші платника податків, якщо Орган контролю дійде до хибних висновків. В свою чергу, якщо Орган контролю має загальні питання, можливо обмежитись усними поясненнями, у виключних випадках можливо послатись на судову практику, якщо того вимагають обставини.
Дуже важливо під час перевірки правильно реагувати на ті чи інші вимоги Органу контролю, адже тепер до матеріалів перевірки відносять, в тому числі, пояснення та їх документальне підтвердження, надані платником під час проведення перевірки та підписання акта.
Отже, не можна втрачати можливість заперечити Органу контролю, так як в майбутньому відсутність реакції платника податків може бути розцінена Органом контролю або судом як визнання платником правопорушення.
Як убезпечити персонал від надмірної уваги Органу контролю?
Те, що персонал будь-якої компанії має бути поінформований, проінструктований та підготовлений до податкової перевірки не викликає жодного сумніву. Проте, тепер варто бути вдвічі пильнішими, адже Орган контролю отримав за Законом право опитувати працівників.
Законом визначено, що Орган контролю може отримувати пояснення від роботодавців та/або їх працівників, та/або осіб, праця яких використовується без документального оформлення, під час проведення перевірок з питань дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами), дотримання податковим агентом податкового законодавства щодо оподаткування виплаченої (нарахованої) найманим особам (у тому числі без документального оформлення) заробітної плати, пасивних доходів, додаткових благ, інших виплат та відшкодувань, що підлягають оподаткуванню, у тому числі внаслідок неукладення платником податків трудових договорів з найманими особами згідно із законом.
Посадові особи Органу контролю, які проводять перевірку додержання правил про контрольовані іноземні компанії, мають право надіслати особам, які є сторонами операцій іноземної юридичної особи та/або іншими учасниками іноземної юридичної особи, запит про надання документів (інформації) та/або провести зустрічну звірку в порядку та/або провести опитування посадових осіб або інших працівників іноземної особи та/або пов’язаних із нею юридичних осіб.
Платник податків зобов’язаний сприяти посадовим особам, які проводять перевірку контролюючої особи, у забезпеченні можливості проведення опитування відповідних посадових осіб або працівників контрольованої іноземної компанії. За відсутності можливості проведення опитування на території України дане опитування може бути проведене шляхом відеоконференцій, що можуть забезпечуватися платником податків.
Таким чином, варто завчасно провести інструктаж працівників та поінформувати, що Орган контролю може ставити їм питання та запитувати відповідні пояснення, проте надавати такі пояснення чи ні залежить саме від працівників, змусити їх ніхто не може.
Отже, підготовка до перевірки та поінформованість персоналу убезпечить від можливих негативних наслідків, адже одне необережне слово працівника може бути використане проти самої компанії.
В такому разі, якщо працівники забажають надати пояснення Органу контролю, варто забезпечити їм можливість на отримання правової допомоги та/або надання пояснень в присутності податкового радника.
Відповідальність органу контролю. Що змінилось?
Варто виокремити посилення Законом відповідальності Органу контролю, що має позитивно вплинути на якість проведення податкових перевірок та усунути різноманітні ризики щодо неправомірних дій представників Органу контролю. В теорії це повинно забезпечити більш прозорий механізм прийняття рішень, адже за Законом відповідати Орган контролю буде в тому числі фінансово.
Тепер Орган контролю несе відповідальність у вигляді відшкодування шкоди особі, стосовно якої було вчинено податкове правопорушення, відповідно до положень Податкового кодексу України, а також відповідальність за вчинення податкових правопорушень посадовими (службовими) особами Органу контролю.
За Законом, Орган контролю буде нести відповідальність за вчинення податкових правопорушень незалежно від наявності вини, що спростить платникам податків можливість відстояти свої інтереси в судовому порядку.
Відповідно до згаданих змін, шкода, заподіяна протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю Органу контролю, його посадовими (службовими) особами відшкодовується державою за рахунок коштів Державного бюджету. Таке відшкодування буде здійснюватися в повному обсязі, в порядку, передбаченому законодавством про відшкодування шкоди.
Що розуміється під шкодою:
– вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна платника податків, визначена відповідно до вимог законодавства;
– додаткові витрати, понесені платником податку внаслідок протиправних рішень, дій чи бездіяльності Органу контролю, його посадових (службових) осіб (штрафні санкції, сплачені контрагентам платника податку, вартість додаткових робіт, послуг, додатково витрачених матеріалів тощо);
– документально підтверджені витрати, пов’язані з адміністративним та/або судовим оскарженням (крім сум, що підлягають відшкодуванню в порядку розподілу судових витрат згідно із процесуальним законодавством) незаконних (протиправних) рішень, дій або бездіяльності Органу контролю, його посадових (службових) осіб (юридичний супровід, не пов’язаний із захистом, наданим адвокатом, відрядженням працівників або представників платника податку, залученням експертів, отриманням необхідних доказів, виготовленням копій документів тощо). Сума такого відшкодування не повинна перевищувати 50 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня календарного року, в якому приймається відповідне судове рішення або рішення іншого органу, у передбачених законом випадках.
Шкода, заподіяна платнику податків внаслідок податкового правопорушення Органу контролю, відшкодовується за рішенням суду.
Звертаємо увагу, що судова практика вже підтримує платників податків щодо відшкодування шкоди, завданої неправомірними діями представників Органу контролю.
Тобто, тепер не тільки платники податків відповідають перед Органом контролю, але й Орган контролю перед платниками податків.
Щодо плану-графіку податкових перевірок.
Законом визначено, що внесення змін до плану-графіка проведення документальних планових перевірок на поточний рік допускається не частіше одного разу в першому та одного разу в другому кварталі такого року, крім випадків коли зміни пов’язані із змінами найменування платника податків, що вже був включений до плану-графіка, та/або виправлення технічних помилок.
Документальна перевірка платника податків, який був включений до плану-графіка проведення документальних планових перевірок на поточний рік внаслідок внесення змін у такому році (інших ніж зміни найменування платника податків, що вже був включений до плану-графіка, та/або виправлення технічних помилок), може бути розпочата не раніше 1 липня поточного року в разі внесення змін до плану-графіка проведення документальних перевірок на поточний рік у першому кварталі такого року і не раніше 1 жовтня поточного року в разі внесення змін до плану-графіка проведення документальних перевірок на поточний рік у другому кварталі такого року.
Оновлений план-графік оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, до 30 числа останнього місяця кварталу (у випадках змін найменування платника податків, що вже був включений до плану-графіка, та/або виправлення технічних помилок – до 30 числа місяця, що передує місяцю, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки).
Тобто, якщо раніше зміни до плану-графіку податкових перевірок не допускались протягом року, тепер Орган контролю двічі на рік може змінювати такий план-графік, що зумовлює необхідність більш пильно слідкувати за змінами та бути готовими до перевірки в будь-який час.
Висновок.
Як можна побачити, Закон виявився цікавим, але не без недоліків, ним впроваджується досить багато змін, які можуть бути корисними платникам податків. Проте, на скільки Закон сприяє захисту прав платників податків покаже тільки час.
Наведена інформація та приклади – це лише частина від того, що змінюється в житті платників податків. Варто підкреслити, що для захисту своїх прав та інтересів під час перевірки та в процесі оскарження рішень Органу контролю, варто не лише спиратись на норми Закону, але й пильно слідкувати за правозастосовною судовою практикою, яка поки що тільки формується.
Джерело: Ліга.Блоги
