01 січня 2019 року набрав чинності Закон України “Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів” від 23.11.2018, яким вчергове запроваджено окремі зміни у сфері оподаткування.
Законом передбачено, що з 01 липня 2019 року оподатковуватимуться ПДВ операції з ввезення на митну територію України товарів, сумарна фактурна вартість яких перевищує еквівалент 100 євро, для одного одержувача – фізичної особи від одного відправника у міжнародних поштових відправленнях або міжнародних експрес-відправленнях.
Разом з тим, запроваджується перехідний період з 01 січня 2019 року до 30 червня 2019 року, протягом якого ПДВ буде сплачуватися лише з товарів, сумарна фактурна вартість яких перевищує еквівалент 150 євро.
Операторам поштового зв’язку та експрес-перевізникам надано статус податкових агентів і саме вони зобов’язані нараховувати і сплачувати ПДВ за товари, що пересилаються з-за кордону, якщо їх сумарна фактурна вартість перевищує еквівалент 100 євро (до 01 липня 2019 року – 150 євро).
Що стосується юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, то для них продовжує діяти норма про оподаткування ПДВ ввезених на митну територію України товарів, сумарна митна вартість яких перевищує еквівалент 150 євро.
Прийняте минулого року положення “про оподаткування більше 3-х посилок” скасоване, оскільки адміністрування таких обмежень призвело б до надмірних витрат поштових операторів, що явно не відповідає принципу економічності оподаткування.
До 31 грудня 2022 року звільняються від оподаткування ПДВ (20%) операції із ввезення на митну територію України та з постачання на митній території України транспортних засобів, оснащених виключно електричними двигунами (в тому числі вироблених в Україні). Разом з тим, з 2019 року електромобілі оподатковуються акцизним податком за ставками, які передбачені нещодавно ухваленим законом щодо автомобілів на іноземній реєстрації.
До 01 січня 2022 року від оподаткування ПДВ звільняються операції з постачання, у тому числі операції з імпорту відходів та брухту чорних і кольорових металів, а також паперу та картону для утилізації (макулатури та відходів).
Також до 31 грудня 2020 року продовжено звільнення від оподаткування ПДВ операцій з лікарськими засобами та медичними виробами.
До 01 січня 2022 року платники ПДВ, які здійснюють постачання (у тому числі оптове), передачу, розподіл електричної та/або теплової енергії, постачання вугілля та/або продуктів його збагачення, надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, мають право визначати дату виникнення податкових зобов’язань з ПДВ та податкового кредиту за касовим методом.
До 01 січня 2020 року надається розстрочення (рівними частинами) сплати ПДВ при ввезенні на митну територію України у митному режимі імпорту не тільки обладнання, а й комплектуючих до нього.
З 01 січня 2019 року ІПН віднесено до обов’язкових реквізитів податкової накладної на законодавчому рівні. Тому, відтепер відсутність ІПН у податковій накладній або помилка у ІПН є підставою для відмови у реєстрації податкової накладної та накладення штрафних санкцій.
Відповідно до Закону з 01 липня 2019 року ставки акцизного податку на тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну зростуть на 9%.
Перед цим, з 01 січня 2019 року, акцизний податок для тютюнових виробів повинен зрости на 20% відповідно до минулорічних податкових змін.
Сумарно для тютюнового сегменту підвищення податкового навантаження у 2019 році становитиме 29%.
З 01 липня 2019 року до числа платників акцизного податку додано осіб, які реалізують спирт етиловий.
Таким чином, акцизні накладні будуть складатися не лише на пальне, а й при обігу спирту етилового.
При цьому, акцизні склади, на території яких виробляється спирт етиловий, повинні бути обладнані на кожному місці отримання та відпуску спирту етилового витратомірами-лічильниками, що мають забезпечити вимірювання, фіксування та відображення в електронному вигляді даних про обіг спирту етилового.
Розпорядники акцизних складів зобов’язані на кожному акцизному складі щоденно (крім днів, в які акцизний склад не працює) формувати дані про добові фактичні обсяги отриманого та реалізованого спирту етилового у декалітрах 100-відсоткового спирту, приведених до температури 20° С.
Дані про обсяг обігу спирту етилового формуються щоденно (не пізніше 23 год. 59 хв.) та подаються розпорядником акцизного складу до фіскального органу у формі електронних документів, які заповнюються автоматично шляхом перенесення даних з витратомірів-лічильників спирту етилового.
Забороняється отримання та реалізація спирту етилового без наявності зареєстрованих витратомірів-лічильників спирту етилового, без реєстрації акцизного складу, а також через кожне місце отримання та відпуску спирту етилового, на якому вийшов з ладу або відсутній витратомір-лічильник спирту етилового.
У зв’язку із переходом до електронного адміністрування реалізації спирту етилового платники акцизного податку зобов’язані до 20 липня 2019 року подати до фіскального органу акт інвентаризації обсягів залишків спирту етилового станом на початок дня 01 липня 2019 року. Відповідний акт складається за участю постійного представника фіскального органу на акцизному складі та засвідчується ним.
Належним чином оформлений акт інвентаризації дає право платнику акцизного податку зареєструвати акцизні накладні або розрахунки коригування щодо відповідних залишків спирту етилового у СЕА СЕ.
Відповідно до Закону акцизним складом є:
1) спеціально обладнане приміщення на обмеженій території, розташоване на митній території України, – для операцій зі спиртом етиловим, горілкою та лікеро-горілчаними виробами.
2) приміщення або територія на митній території України – для операцій з пальним;
Таким чином, акцизним складом для цілей реалізації пального вважатиметься не лише приміщення, а територія. Вказане дозволить вирішити тривалу правозастосовну проблему та надати статус акцизного складу відкритим територіям, де розташовані резервуари з пальним, володільці яких часто знаходять можливості для уникнення електронного адміністрування палива через законодавчу невизначеність.
Також з’явилося нове поняття – пересувний акцизний склад, що являє собою транспортний засіб (автомобільний, залізничний, морський, річковий, повітряний, магістральний трубопровід), на якому переміщується або зберігається пальне або спирт етиловий на митній території України. До акцизного складу пересувного не може належати транспортний засіб, що використовується суб’єктом господарювання, який не є розпорядником акцизного складу, для переміщення на митній території України пального або спирту етилового для потреб власного споживання чи промислової переробки.
Вказані зміни що статусу акцизних складів набудуть чинності 01 липня 2019 року.
До 01 липня 2019 року розпорядники акцизних складів зобов’язані зареєструвати:
– усі розташовані на акцизних складах витратоміри-лічильники спирту етилового у розрізі акцизних складів – в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників обсягу виробленого спирту етилового;
– усі розташовані на акцизних складах резервуари, введені в експлуатацію, витратоміри-лічильники та рівнеміри-лічильники у розрізі акцизних складів – в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі;
– усі акцизні склади – у системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового (СЕА РПСЄ).
Один акцизний склад може бути зареєстрований виключно одним розпорядником акцизного складу. Один розпорядник акцизного складу може зареєструвати один і більше акцизних складів.
Разом з тим, у перехідних положеннях Податкового кодексу України (надалі – ПК України) передбачено певне послаблення для осіб, які реалізують пальне, щодо строку обладнання акцизних складів відповідними приладами обліку.
Так, відповідно до нової редакції п. 12 підрозділу 5 розділу ХХ ПК України розпорядники акцизних складів зобов’язані обладнати акцизні склади витратомірами-лічильниками та/або рівнемірами-лічильниками та зареєструвати їх в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі в такі строки:
– акцизний склад, де розташовано резервуари, загальна місткість яких перевищує 20000 куб. метрів, – не пізніше 1 липня 2019 року;
– акцизний склад, де розташовано резервуари, загальна місткість яких перевищує 1000 куб. метрів, але не перевищує 20000 куб. метрів, – не пізніше 1 жовтня 2019 року;
– акцизний склад, де розташовано резервуари, загальна місткість яких не перевищує 1000 куб. метрів, – не пізніше 1 січня 2020 року.
З 01 липня 2019 року розпорядники акцизних складів зобов’язані на кожному акцизному складі щоденно (крім днів, в які акцизний склад не працює) формувати дані про фактичні залишки пального на початок та кінець звітної доби та про добові фактичні обсяги отриманого та реалізованого пального у літрах, приведених до температури 15° С.
Дані про фактичні залишки пального та про обсяг обігу пального формуються (не пізніше 23 год. 59 хв.) та подаються розпорядником акцизного складу до фіскального органу у формі електронних документів, які заповнюються автоматично шляхом перенесення даних з витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників.
Також Закон передбачає категоричну норму, якою зобов’язує усіх платників акцизного податку з 01 травня 2019 року по 01 червня 2019 року зареєструвати в системі електронного адміністрування реалізації пального усі акцизні склади, розпорядниками яких такі платники податку будуть станом на 01 липня 2019 року.
Здійснення реалізації пального без наявності зареєстрованих витратомірів-лічильників, рівнемірів-лічильників (окрім вище наведених тимчасових винятків) та резервуарів чи без реєстрації акцизного складу після 01 липня 2019 року забороняється.
З 01 липня 2019 року у СЕА РПСЕ відображатиметься фактичний рух палива та спирту етилового в розрізі місць зберігання, а не суб’єктів господарювання.
Тобто, рух пального та спирту етилового буде відслідковуватися між акцизними складами, а не між платниками акцизного податку.
Реалізація пального та спирту етилового буде здійснюватися трьома шляхами:
1) з одного акцизного складу на інший (складається два примірники акцизної накладної);
2) для власного споживання чи промислової переробки (складається один примірник акцизної накладної);
3) іншим особам, які не є платниками акцизного податку (складається один примірник акцизної накладної).
При цьому, важливою новелою є складання акцизних накладних у двох примірниках у разі реалізації пального або спирту етилового між акцизними складами, в тому числі пересувними акцизними складами.
Особа, яка склала акцизну накладну в двох примірниках, зобов’язана зареєструвати перший примірник акцизної накладної в Єдиному реєстрі акцизних накладних (ЕРАН), а другий примірник такої акцизної накладної в день її складання надіслати розпоряднику акцизного складу – отримувачу пального або спирту етилового.
Отримувач пального або спирту етилового зобов’язаний зареєструвати другий примірник акцизної накладної в ЄРАН після реєстрації першого примірника акцизної накладної та отримання пального або спирту етилового на акцизний склад/акцизний склад пересувний.
Таким чином, перший і другий примірник акцизної накладної будуть відображати рух підакцизних товарів між акцизними складами.
З 01 липня 2019 року запроваджуються нові строки реєстрації акцизних накладних у ЄРАН , а саме:
– першого примірника акцизної накладної при реалізації пального або спирту етилового з акцизного складу – у день складання такої акцизної накладної, але не пізніше здійснення операції з реалізації пального або спирту етилового з акцизного складу;
– першого примірника акцизної накладної при реалізації пального або спирту етилового з акцизного складу пересувного до іншого акцизного складу пересувного – у день складання такої акцизної накладної, але не пізніше здійснення операції з реалізації пального або спирту етилового з акцизного складу пересувного;
– першого примірника акцизної накладної при реалізації пального або спирту етилового з акцизного складу пересувного до акцизного складу – після фактичного отримання пального або спирту етилового на акцизний склад, але не пізніше 3 календарних днів, наступних за датою складання акцизної накладної;
– першого примірника акцизної накладної при ввезенні пального або спирту етилового на митну територію України – не пізніше дня, наступного за днем оформлення митної декларації;
– другого примірника акцизної накладної – після фактичного отримання пального або спирту етилового на акцизний склад/акцизний склад пересувний, але не пізніше 3 календарних днів, наступних за днем отримання пального або спирту етилового на акцизний склад/акцизний склад пересувний;
– акцизних накладних, складених при реалізації пального з акцизного складу, який є місцем роздрібної торгівлі пальним, на яке отримано ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним, – не пізніше 15 календарних днів, наступних за датою їх складання;
– розрахунку коригування до акцизної накладної – не пізніше 3 календарних днів, наступних за датою його складання.
Разом з тим, в умовах переходу до нових умов електронного адміністрування встановлено окремі строки реєстрації акцизних накладних, які потрібно враховувати платникам акцизного податку.
Як встановлено у п. 23 підрозділу 5 розділу ХХ ПК України, акцизні накладні та розрахунки коригування, складені:
– до 30 червня 2019 року (включно) – реєструються до 15 липня 2019 року (включно);
– з 1 по 31 липня 2019 року (включно) – реєструються у період з 23 липня по 15 серпня 2019 року (включно);
– з 1 серпня 2019 року – реєструються у межах загальних строків, наведених вище.
Законом передбачена відповідальність за використання бензинів авіаційних та палива для реактивних двигунів не за призначенням: у разі нецільового використання пального ставка акцизного податку збільшується у 10 разів).
При цьому, для контролю цільового використання бензинів авіаційних та палива для реактивних двигунів впроваджується механізм податкового векселя, який може видаватися на строк до 90 днів імпортером або виробником палива. Виданий виробником податковий вексель є підставою для реалізації бензинів авіаційних або палива для реактивних двигунів із сплатою акцизного податку за основною ставкою без застосування підвищувального коефіцієнта 10.
З 01 липня 2019 року здійснення суб’єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб’єктів платниками акцизного податку тягне за собою накладення штрафу у розмірі 100% вартості реалізованого пального або спирту етилового. Таким чином, уже з 01 липня 2019 року продаж не тільки пального, а й спирту етилового без реєстрації платником акцизного податку буде суворо каратися.
Додано нову штрафну санкцію за відсутність реєстрації в ЄРАН другого примірника акцизної накладної/розрахунку коригування протягом більш як 120 календарних днів після спливу граничного терміну реєстрації у розмірі 2% суми акцизного податку, зазначеної у акцизній накладній/розрахунку коригуванні.
Також встановлено фінансову відповідальність за наступні податкові правопорушення:
– порушення порядку реєстрації витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників (штраф 20 тис. грн. за кожне порушення, за повторне протягом року – 50 тис. грн.);
– відсутність реєстрації акцизного складу (штраф 1 млн. грн., за повторне порушення протягом року – 2 млн. грн.);
– незабезпечення своєчасного подання до ДФС України електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового (штраф 1000 грн. за кожний неподаний електронний документ).
Більшість норм, які передбачають нові штрафні санкції, наберуть чинність 01 липня 2019 року, однак фіскальні органи зможуть їх практично застосувати лише після 01 жовтня 2019 року. Тобто, законодавець надає платникам акцизного податку нетривале відтермінування для пристосування до нових умов здійснення діяльності з реалізації пального та спирту етилового.
СЕА РПСЕ з 01 липня 2019 року працюватиме цілодобово (24 години щоденно), крім часу, необхідного для її технічного обслуговування. Зараз система працює з 8:00 до 19:00 години.
З 01 січня 2019 року різниці, які виникають при нарахуванні амортизації необоротних активів, не застосовуються до операцій з активами з права користування за договорами оренди. Тобто, орендарю, який використовує базовий актив протягом строку оренди, більше не потрібно коригувати (збільшувати або зменшувати) фінансовий результат до оподаткування на податкові різниці, а також застосовувати вимоги щодо мінімального строку експлуатації такого активу.
Оскільки визнання активу з права користування не призводить до податкових різниць, то вести їх окремий податковий облік більше не потрібно.
Передбачається збільшення фінансового результату до оподаткування страховика на позитивну різницю між сумою будь-яких виплат (винагород) страховим посередникам та іншим особам за надані послуги щодо укладання (пролонгації) договорів страхування та сумою нормативу витрат на виплати страховим посередникам, розрахованих за методикою, визначеною уповноваженим органом, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. При цьому, норматив витрат на виплати страховим посередникам визначено як гранично допустиму величина будь-яких виплат (винагород) страховим посередникам та іншим особам за надані послуги щодо укладання (пролонгації) договорів страхування.
Мінімальний розмір, при якому електронно-обчислювальні машини, інформаційні системи та обладнання відносяться до основних засобів четвертої групи, збільшено з 2500 грн. до 6000 грн., що відповідає загальному визначенню поняття “основні засоби”.
Запроваджено доктрину переваги суті контрольованої операції над її формою (документальним оформленням) для цілей оцінки її відповідності принципу “витягнутої руки”.
Встановлено чіткі правила оцінки контрольованих операцій за їх фактичними ознаками та наслідками для цілей трансфертного ціноутворення.
Якщо фактичні умови здійсненої контрольованої операції не відповідають умовам укладеного договору або фактичні дії сторін контрольованої операції і фактичні обставини її проведення відрізняються від умов такого договору, комерційні та/або фінансові характеристики контрольованої операції для цілей трансфертного ціноутворення визначаються згідно з фактичними діями сторін операції та фактичними умовами її проведення. При цьому, якщо контрольована операція фактично здійснена, але документально не оформлена (не підтверджена), для цілей трансфертного ціноутворення вона має розглядатися згідно з фактичною поведінкою сторін операції та фактичними умовами її проведення, зокрема, враховуються функції, які фактично виконувалися сторонами операції, активи, які фактично використовувалися, і ризики, які фактично прийняла на себе та контролювала кожна із сторін.
Раніше не оподатковувалися лише страхові виплати, отримані платником податку від страховика-резидента.
У 2019 році максимальна вартість подарунка, яка не підлягає оподаткуванню, становить 1043,25 грн. на місяць (4173 грн. х 25 %). У разі перевищення зазначеної суми оподатковується різниця між вартістю дарунку та розміром його неоподатковуваної вартості. Однак, зазначені положення не застосовуються до дарунків у вигляді грошових виплат, незалежно від їх суми.
Ставка екологічного податку за викиди двоокису вуглецю з 01 січня 2019 року зростає з 0,41 грн./тонну до 10 грн./тонну.
Разом з тим, звільняються від сплати екологічного податку суб’єкти господарювання, які здійснюються викиди двоокису вуглецю в обсязі не більше 500 тон за рік. Окрім того, база оподаткування екологічним податком за викиди двоокису вуглецю зменшується на обсяг таких викидів у розмірі 500 тон за рік.
З 01 січня 2019 року розмір ставок рентної плати за користування надрами для видобування нафти збільшується на 2%: з 29% до 31% (за видобування з покладів, які повністю чи частково залягають на глибині до 5000 метрів) та з 14 до 16% (за видобування з покладів, що повністю залягають на глибині понад 5000 метрів).
Розмір ставок рентної плати за користування надрами для видобування конденсату зменшується: з 45,00% до 31,00% (глибина залягання покладів – до 5000 метрів) та з 21,00 % до 16,00% (глибина залягання покладів – понад 5000 метрів).
Також до 8,8% збільшилася ставка рентної плати на видобування залізної руди, оскільки протягом 2019 року до відповідної ставки застосовується коефіцієнт 1,1 (+ 0,8%).
Від оподаткування рентною платою звільнені урановмісні корисні копалини, видобуті на стадії геологічного вивчення на підставі спеціальних дозволів, отриманих після 01 січня 2018 року.
Ставки рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів у 2019 році збільшені на 50%.
З 2019 року платники єдиного податку усіх груп, незалежно від обсягу річного доходу, будуть зобов’язані застосовувати РРО не лише при продажі технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а й лікарських засобів та виробів медичного призначення.
Також розширено перелік підакцизних товарів, якими можуть торгувати платники єдиного податку першої-третьої групи. З 2019 року підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування, зможуть здійснювати роздрібний продаж не лише пива та столових вин, а й сидру і перрі (без додання спирту).
З 01 січня 2019 року звузилася дія пільги з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, для сільськогосподарських товаровиробників.
Відтепер звільнення від оподаткування поширюється лише на будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб), які відносяться до класу “Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства” (код 1271) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000 та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.
Тобто, якщо сільськогосподарський товаровиробник має інші види нерухомості, які не відносяться до класу 1271 ДК 018-2000, або якщо він надає в оренду належні йому сільськогосподарські будівлі, що належать до класу 1271 ДК 018-2000, починаючи з 2019 року у нього виникає обов’язок сплачувати податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Обмежено ставку земельного податку за лісові землі, нормативну грошову оцінку яких не проведено, розміром не більше 0,1% відсотка від нормативної грошової оцінки площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області.
Надано місцевим радам право самостійно вирішувати питання про доцільність запровадження земельного податку за лісові землі на відповідній території (місцеві ради можуть і не встановлювати такий податок).
Відмінено норму щодо справляння земельного податку у розмірі 25% бази оподаткування за земельні ділянки, надані для залізниць у межах смуг відведення. Таким чином, у 2019 році органи місцевого самоврядування отримають додаткові фінансові надходження в силу скасування пільгового режиму оподаткування земель залізниць.
З 01 січня 2019 року базою справляння туристичного збору є загальна кількість діб тимчасового проживання (раніше – вартість тимчасового проживання).
Конкретні ставки туристичного збору встановлюються місцевими радами та не можуть перевищувати:
– для внутрішнього туризму – розміру 0,5% мінімальної заробітної плати за кожну добу тимчасового проживання (не більше 20,87 грн. за добу);
– для в’їзного туризму – розміру 5% мінімальної заробітної плати за кожну добу тимчасового проживання (не більше 208,65 грн. за добу).
Внутрішнім туризмом вважається переміщення в межах території України громадян України або осіб, які постійно проживають на території України, в пізнавальних, професійно-ділових чи інших цілях. В’їзний туризм – це прибуття на територію України або переміщення в межах території України осіб, які постійно не проживають на території України, в пізнавальних, професійно-ділових чи інших цілях.
Згідно з рішенням місцевої ради справляння збору може здійснюватися такими податковими агентами:
1) юридичними особами, філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами юридичних осіб, фізичними особами – підприємцями, які надають послуги з тимчасового розміщення осіб у місцях проживання (ночівлі);
2) квартирно-посередницькими організаціями, які направляють неорганізованих осіб з метою їх тимчасового розміщення у місцях проживання (ночівлі), що належать фізичним особам на праві власності або на праві користування за договором найму;
3) юридичними особами, уповноваженими місцевими радами справляти збір на договірних умовах.
Перелік податкових агентів та інформація про них мають оприлюднюватися на офіційному веб-сайті місцевої ради.
Туристичний збір сплачують фізичні особи авансовим внеском податковому агенту перед поселенням.
Разом з тим, встановлено, що до платників туристичного збору не належать:
1) фізичні особи, які прибули у відрядження і є резидентами України (іноземні, які прибувають у відрядження на територію України, відтепер повинні сплачувати туристичний збір);
2) члени сім’ї фізичної особи першого та другого ступеня споріднення (батьки, чоловік або дружина, діти, рідні брати та сестри, баба та дід з боку матері і з боку батька, онуки), які тимчасово розміщуються такою фізичною особою у житлі, що належать їй на праві власності або на праві користування за договором найму.
Якщо фізична особа достроково залишить територію, на якій встановлено туристичний збір, сума надміру сплаченого збору підлягає поверненню.
Також змінено порядок перерахування до бюджету туристичного збору податковими агентами. З 01 січня 2019 року податкові агенти можуть сплачувати збір за своїм місцезнаходженням щоквартально або авансовими внесками до 30 числа (включно) кожного місяця (у лютому – до 28 (29) включно).
Відтепер до місць тимчасового проживання платників туристичного збору відносять практично усі можливі місця розміщення (ночівлі) туристів, а саме:
1) готелі, кемпінги, мотелі, гуртожитки для приїжджих, хостели, будинки відпочинку, туристичні бази, гірські притулки, табори для відпочинку, пансіонати та інші заклади готельного типу, санаторно-курортні заклади;
2) житлові будинки, прибудови до них, квартири, котеджі, кімнати, садові та дачні будинки, будь-які інші об’єкти, що використовуються для тимчасового проживання (ночівлі).
З 01 січня 2019 року запроваджено нові штрафні санкції для платників та податкових агентів туристичного збору, а саме:
– за невиконання платником туристичного збору зобов’язання із сплати туристичного збору – штраф у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (850 грн.);
– за порушення податковим агентом порядку справляння туристичного збору – штраф у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1700 грн.).
Фіскальні органи відтепер будуть подавати органам місцевого самоврядування інформацію про суми нарахованих та сплачених податків і зборів, суми податкового боргу, суми наданих податкових пільг тощо, що значно розширить можливості місцевих рад у сфері стратегічного планування економічного розвитку відповідних територій.
З 01 січня 2019 року строк подання заперечень на акт перевірки збільшено з 5 до 10 робочих днів.
Крім того, змінено строк оскарження рішення фіскального органу у адміністративному порядку. Відтепер платник податків, який вважає, що фіскальний орган неправильно визначив суму його грошового зобов’язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень фіскального органу, має право звернутися до фіскального органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення фіскального органу, що оскаржується. Раніше цей строк обмежувався 10 календарними днями.
Також збільшується з 10 до 15 робочих днів строк прийняття податкового повідомлення-рішення за наслідками перевірки платника податків.
Джерело: Law Growth
Логістика у сфері оптових поставок бензину та дизельного пального є важливою складовою енергетичної інфраструктури, особливо…
Ст. 164 ПКУ встановлено особливості визначення бази оподаткування ПДФО для доходів у негрошовій формі. А…
Ортопедичний матрац – це не просто частина меблів, а важливий елемент здорового способу життя. Якість…
В арсеналі сучасних маркетологів є багато ефективних інструментів, тому про такий скромний метод впливу як…
Найкращий пункт обміну. Критерії та поради при виборі обмінника Коли потрібно обміняти 100-200 доларів, люди…
У статті 8 Закону «Про Державний бюджет України на 2025 рік» від 14.09.2024 №12000 визначили…