Загальна інформація про податок на прибуток
Платниками податку на прибуток, як і раніше залишаються тільки юрособи – резиденти і нерезиденти (п. 133.1, 133.2 ПКУ). Сплату податку на прибуток для них ще називають загальною системою оподаткування (протилежність – спрощена).
Платники-резиденти – це суб’єкти господарювання, які провадять господарську діяльність на території України та за її межами. За винятком:
- неприбуткових підприємств, установ та організацій, які внесені контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій і дотримують вимоги, установлені п. 133.4 ПКУ;
- юросіб, що застосовують спрощену систему оподаткування, тобто сплачують єдиний податок.
Платники-нерезиденти – це:
- юрособи-нерезиденти будь-якої організаційно-правової форми, які отримують доходи із джерелом їх походження з України. За винятком установ та організацій, що мають дипломатичні привілеї або імунітет згідно з міжнародними договорами України;
- постійні представництва нерезидентів, які отримують доходи із джерелом їх походження з України або виконують агентські (представницькі) та інші функції щодо таких нерезидентів або їх засновників. Визначення терміну “постійне представництво” містить пп. 14.1.193 ПКУ.
Врахування доходів і витрат для визначення фінрезультату до оподаткування на загальній системі
Крім безпосередньо самого податку на прибуток існують також такі обов’язкові платежі, які зобов’язані сплачувати всі суб’єкти господарювання, навіть такі, які не є платниками податку на прибуток:
- авансовий внесок із податку на прибуток при виплаті дивідендів, який у платників податку на прибуток зараховується в рахунок сплати цього податку;
- податок на дохід нерезидента, який є різновидом податку на прибуток.
Об’єктом оподаткування у ПКУ за базовою (основною) ставкою 18% є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення/зменшення) фінрезультату (далі – ФР) до оподаткування (прибутку/збитку), визначеного у фінзвітності підприємства відповідно до національних П(С)БО або МСФЗ, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу (пп. 134.1.1-134.1.5 ПКУ).
Платник, у якого річний дохід від діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухобліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує 20 млн грн, об’єкт оподаткування може визначати без коригування ФР до оподаткування на усі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені за розділом III ПКУ.
Новостворені підприємства. Автоматично новостворене підприємство потрапляє на загальну систему оподаткування, якщо не були подані заяви щодо спрощеної системи. Обов’язок коригувати ФР існує тільки при перевищенні граничного обсягу в 20 млн грн.
Таким чином, можливо 2 варіанти перебування на загальній системі оподаткування:
|
Критерії порівняння |
Загальна система оподаткування (податок на прибуток) |
||
|
Без обліку податкових різниць |
З обліком податкових різниць |
||
|
Об’єкт оподаткування |
Прибуток (ФР, доходи – витрати) до оподаткування з фінзвітності ± 3 р. ІІІ ПКУ |
Прибуток (ФР, доходи – витрати) до оподаткування з фінзвітності ± 3 р. ІІІ ПКУ |
|
|
Допустимий обсяг доходу за календарний рік |
≤ 20 000 000 грн (без непрямих податків) |
Без обмежень |
|
|
Наявність та кількість найманих працівників |
Без обмежень |
||
|
Дозволені види діяльності |
Усі види діяльності |
||
|
Дозволені способи розрахунків |
Усі |
||
|
Звітний період |
Календарний квартал |
Календарний рік |
|
|
Перший звітний період |
З дати поставлення на облік та закінчуючи останнім днем повного/неповного календарного року (кварталу) |
||
Як часто можна відмовлятися від коригування ФР? Платник, у якого річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухобліку за останній річний звітний період не перевищує 20 млн грн, може прийняти рішення про незастосування коригувань ФР до оподаткування на усі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені за р. III ПКУ, не більше 1 разу протягом безперервної сукупності років в кожному з яких виконується цей критерій щодо розміру доходу. Якщо у такого платника в будь-якому наступному році річний дохід перевищить 20 млн грн, платник визначає об’єкт оподаткування починаючи з такого року шляхом коригування ФР до оподаткування на усі різниці, визначені за розділом ІІІ ПКУ.
Ставки податку на прибуток
В цілому розмір ставки податки на прибуток залежить від виду діяльності, а також попадання підприємства під певні критерії, які наведено нижче.
|
№ |
Вид діяльності платника податку на прибуток |
Розмір ставки |
ПКУ |
Примітки |
|
1 |
Будь-яка діяльність, крім діяльності, що наведена в рядках 2-5 даної таблиці: |
|
|
|
|
– базова (основна) ставка (застосовується до ФР до оподаткування з урахуванням або без урахування податкових різниць) |
18% |
п. 136.1 |
– |
|
|
– “пільгова” ставка (тимчасово встановлена до 31 грудня 2021 р.) |
0% |
п. 44 підрозд. 4 розділу ХХ |
Одними з критеріїв є:
Пільга застосовується як до новостворених після 1 січня 2017 р. підприємств, так і до діючих (детальніше критерії та винятки – див. п. 44 підрозд. 4 розділу ХХ ПКУ, а також листі ДФС від 04.09.2017 р. № 23407/7/99-99-15-02-01-17) |
|
|
2 |
Страхова діяльність: |
|
|
|
|
– дохід за договорами страхування; |
3% |
пп. 136.2.1 |
Об’єкт оподаткування: страхові платежі, внески, премії, нараховані за договорами страхування і співстрахування (пп. 141.1.2 ПКУ). |
|
|
– дохід за договорами довгострокового страхування життя, договорами добровільного медичного страхування і договорами страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема договорів страхування додаткової пенсії; |
0% |
пп. 136.2.2 |
Договір довгострокового страхування життя за ПКУ розглядається як договір страхування життя строком на 5 і більше років, який передбачає страхову виплату одноразово або у вигляді ануїтету, якщо застрахована особа дожила до закінчення терміну дії договору страхування чи події, передбаченої у договорі страхування, або досягла віку, визначеного договором (пп. 14.1.52, 14.1.52-1, 14.1.52-2 і 14.1.116 ПКУ) |
|
|
3 |
Доходи нерезидентів і прирівняних до них осіб із джерелом походження з України |
0% |
п. 136.3 |
Об’єктом оподаткування є суми страхових виплат (відшкодувань) фізособам – нерезидентам за договорами з обов’язкових видів страхування, а також за договорами страхування “Зелена карта” та страхування пасажирських перевезень цивільної авіації (пп. 141.4 ПКУ) |
|
4% |
п. 136.3 |
Об’єктом оподаткування є страхові виплати (відшкодування) за договорами страхування ризиків за межами України (пп. 141.4.5 ПКУ) |
||
|
6% |
п. 136.3 |
Об’єктом оподаткування є суми фрахту, що сплачується резидентом нерезиденту за договорами фрахту (пп. 144.4.4 ПКУ) |
||
|
12% |
п. 136.3 |
Об’єктом оподаткування є страхові платежі, виплати на користь нерезидентів, у разі якщо не застосовуються ставки 0% і 4% (пп. 141.4 ПКУ) |
||
|
15% |
п. 136.3 |
Об’єктом оподаткування є суми виплат нерезидентам у вигляді процентів, дивідендів, роялті, фрахту, доходів від інжинірингу, орендної плати, від продажу нерухомості тощо (пп. 141.4.2 ПКУ) |
||
|
20% |
п. 136.3 |
Об’єктом оподаткування є суми виплат нерезидентам за виробництво та розповсюдження реклами (пп. 141.4.6 ПКУ) |
||
|
4 |
Букмекерська діяльність, азартні ігри (у т.ч. казино)
|
10% |
пп. 136.4.1 ПКУ |
Застосовується одночасно з базовою ставкою 18%. Об’єктом оподаткування є дохід, отриманий від азартних ігор із використанням гральних автоматів |
|
18% |
пп. 136.4.2 ПКУ |
Застосовується одночасно з базовою ставкою 18% дохід. Об’єктом оподаткування є дохід отриманий від букмекерської діяльності, азартних ігор (у т. ч. казино), за винятком доходу, отриманого з використанням гральних автоматів, зменшеного на суму виплат, сплачених гравцеві |
||
|
5 |
Діяльність із випуску та проведення лотерей |
30% (з 2021р.), 24% (2018 р.), 26% (2019 р.), 28% (2020 р.) |
пп. 136.6 ПКУ |
Об’єктом оподаткування є дохід суб’єктів, які здійснюють випуск та проведення лотерей. Прибуток суб’єктів, що здійснюють випуск та проведення лотерей, від здійснення іншої діяльності, яка не пов’язана із випуском та проведенням лотерей, нараховується та сплачується за базовою (основною) ставкою податку 18% (141.8 ПКУ). |
Звільнення від оподаткування. Також окремими положеннями ПКУ передбачено звільнення від оподаткування прибутку окремих суб’єктів господарювання, а саме:
- Чорнобильської АЕС (п. 142.2 ПКУ);
- підприємств, які беруть участь у міжнародній програмі – Плані здійснення заходів на об’єкті “Укриття” відповідно до положень Рамкової угоди між Україною та ЄБРР щодо діяльності Чорнобильського фонду “Укриття” в Україні (п. 142.3 ПКУ);
- підприємств та організацій, які засновані громадськими організаціями інвалідів та є їх повною власністю (п. 142.1 ПКУ).
Декларація з податку на прибуток
Дата звітування. Основна зміна у 2018 р. стосуються податкової декларації, яку платники податку розраховують наростаючим підсумком за рік – тепер вони подають її протягом 60 кал. днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (раніше було 40 днів). Таки чином, дата стає однаковою з іншими платниками податку, у яких податковим періодом є календарний рік. Для 2018 р. це буде 1 березня.
Вищенаведена зміна стосується тільки декларації, яка подається за 4 квартал наростаючим підсумком за рік. Щодо звичайних квартальних податкових декларацій – звітний період не змінюється та залишається 40 кал. днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.
Звітні періоди. Нагадаємо, що для платників податку на прибуток існує 2 базових податкових (звітних) періодів:
|
Податкові періоди: |
|
|
квартальний |
річний |
Квартальний податковий період можна застосувати тільки з початку року.
|
|
Неповний звітний період. Якщо підприємство стає платником податку на прибуток в середині звітного податкового періоду, то його перший податковий (звітний) період починається з дати взяття на облік і закінчується останнім календарним днем такого періоду (пп. 137.4.2 ПКУ). У разі ліквідації – останнім днем стає дата ліквідації (пп. 137.4.3 ПКУ).
Терміни сплати податку. Сплачується податок протягом 10 кал. днів після останнього дня строку подачі декларації передбаченого ПКУ. Для 2018 р. це буде 9 березня (11 березня є 10-м днем, але це неділя, тому переноситься на найближчий робочий день).
Форма декларації. Насьогодні чинна форма податкової декларації з податку на прибуток, затверджена Наказ Мінфіну від 20.10.2015 № 897 (у редакції наказу Мінфіну від 28.04.2017 № 467).
Фінансова звітність. Разом з декларацією згідно п. 46.2 ПКУ необхідно подати квартальну або річну фінансову звітність. Така фінзвітність є додатком до декларації та її невід’ємною частиною. При цьому декларація подається після подачі форм фінзвітності, так як форма декларації містить обов’язкові для заповнення позначки щодо наявності поданих до декларації додатків – форм фінансової звітності (абз. 11 п. 48.3 ПКУ). Після подачі фінзвітності через електронний кабінет необхідно отримати квитанції щодо її прийняття.
Звіт про суми податкових пільг. Він прирівнюється до податкової декларації. Нагадуємо, що даний звіт подається не тільки платниками податку, які користувалися пільгами з податку на прибуток, які передбачені ПКУ, але й платниками податку, які зменшують об’єкт оподаткування звітного року на суму податкових збитків минулих років. Форма звіту затверджена постановою КМУ від 27.12.2010 р. № 1233.
Спосіб подачі податкової декларації.
Великі та середні платники податку зобов’язані подавати декларацію тільки в електронній формі. Для інших платників можливі також варіанти подачі особисто або направлення поштою з повідомленням про вручення. Критерії приналежності платників податку до категорій великого, середнього, малого або мікропідприємництва наведено в ст. 55 ГКУ (використовуємо саме дані критерії, так як щодо використання нової класифікації підприємств згідно норм оновленого осінню ЗУ “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” ПКУ не згадує).
