Категорія: Податковий облік

Податок на прибуток з 2015 року: правила обчислення

З 2015 р. об’єкт обкладення податком на прибуток грунтується на бухгалтерському обліку (пп. 134.1.1 ПКУ).

Оподатковуваний прибуток розраховують на освнові фінансового резульату до оподаткування визначеного у фінансовій звітності відповідно до НП(С)БО або МСФЗ.

Тобто потрібно орієнтуватись ра такі рядки фінансової звітності ф. № 2 :

— 2000 (чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг);

— 2120 (інші операційні доходи);

— 2200 (дохід від участі в капіталі);

— 2220 (інші фінансові доходи);

— 2240 (інші доходи).

Оскільки в останньому пп. 134.1.1 ПКУ вказано, що в розрахунку річного до­ходу має брати участь «Дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)», можна зробити висновок, що потрібно буде в податковому обліку включити суми на які було зменшено дохід при визначенні чистого доходу. Це знижки, сума повернутого товару, що був проданий раніше. Але будемо чекати роз’яснень від ДФС України.

Особам, які подають квартальну декларацію з податку на прибуток на підставі п. 57.1 ПКУ потрібно орієнтуватися на по­казники графи 3 ф. № 2 за 2014 р. (йдеться про платників податків, які за підсум­ками минулого звітного (податкового) року не одержали прибутку або одержали збиток, по­даткові зобов’язання не нараховували і не мали базового показника для визначення авансових внесків у наступному році, а за підсумками пер­шого кварталу одержали прибуток. Вони по­винні подати податкову декларацію за перше півріччя, три квартали звітного (податкового) року та за звітний (податковий) рік для нараху­вання та сплати податкових зобов’язань).

Якщо річний дохід платника податків не перевищує 20 млн грн, то їм не потрібно здійснювати коригування на будь-які різниці. Винятком є від’ємне значен­ня об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років. На його суму окремо зменшу­ють бухгалтерський прибуток, із якого потім розраховують податок на прибуток.

! у 2015 р. при розрахунку збит­ків слід врахувати норми п. З підрозділу 4 роз­ділу XX «Перехідні положення» ПКУ Вони передбачають, що платники податків, у яких дохід за 2011 р. перевищив 1 мільйон гривень і які станом на 01.01.12 р. одержали від’ємне значення об’єкта оподаткування, включали суму цього збитку до витрат по 25% протягом 2012 — 2015 рр. Відповідно, у 2015 р. можна від­нести до витрат 25% від суми такого збитку та суми збитку, не погашеного за 2014 податко­вий рік. Якщо 25% суми від’ємного значення об’єкта оподаткування не погашається протя­гом відповідних звітних (податкових) періодів 2015 року, то непогашена сума підлягає ураху­ванню при визначенні податкових зобов’язань у наступних періодах до повного погашення такого від’ємного значення.

Якщо річний дохід перевищить 20 млн грн, то необхідно зробити коригування на всі різниці визначені в р. ІІІ ПКУ.  Оминути дане положення, можно користуючись послугами посередницьго продажу товарів за рахунок 3-ї сторони, або ж розподіливши підприємство на декілька (це самий оптимальний спосіб).

Якщо підприємство обрало пільговий поря­док визначення об’єкта оподаткування (без застосування коригувальних різниць), то в наступних податкових періодах у платника не вийде в добровільному порядку змінити спосіб визначення оподатковуваного прибут­ку. Єдиний варіант  — перевищити дохідний критерій.

ряд. 2290 «Фінансовий результат до оподаткування: прибуток» ф. № 2
+ —
коригування на суму бухгалтерських витрат (включаючи амортизацію) коригування на суму податкових витрат (вклю­чаючи амортизацію)
— +
коригування на суму бухгалтерських доходів коригування на суму податкових доходів

Різниці,  на які коригують фінансовий результат до оподаткування

1. Сума амортизації основних засобів або нема­теріальних активів відповідно до НП(С)БО або МСФЗ + Оборот Кт 131,133—135
Згідно з пп. 138.3.2 ПКУ вартість гудвілу не підлягає амортизації в податковому обліку. Втім у бухгалтерсько­му обліку гудвіл також не амортизують (п. 16 П(С)БО 19 «Об’єднання підприємств», абз. «а» п. Б63, абз. «г» п. Б69 МСФЗ 3 «Об’єднання бізнесу»), тому коригувань до амортизації гудвілу не буде.
2. Сума уцінки та втрати від зменшення корисності основних засобів або нематеріальних активів, включених до витрат звітного періоду відповідно до НП(С)БО або МСФЗ + Оборот Дт 975 Кт 10,113—117,12, Дт 972 Кт 10,113—117,12
Зверніть увагу: коригування не здійснюють на суму уцінки та втрати від зменшення корисності основних засобів або нематеріальних активів, які обліковують на рахунках додаткового капіталу (обороти Дт 411, 412).
3. Сума залишкової вартості окремого об’єкта ос­новних засобів або нематеріальних активів, визна­чена відповідно до НП(С)БО або МСФЗ при лікві­дації або продажу таких об’єктів + Оборот Дт 902 Кт 286, Дт 793 Кт 977, Дт 793 Кт 976
4. Сума розрахованої амортизації основних за­собів або нематеріальних активів відповідно до п. 138.3 ПКУ — Аналітичні дані податкового ліку

Згідно з пп. 138.3.1 ПКУ амортизацію основних засобів або нематеріальних активів розраховують за правилами, передбаченими в П(С)БО 7, П(С)БО 8 «Нематеріальні активи», МСБО 16 «Основні засоби», МСБ «Нематеріальні активи». Основні відмінності податкової амортизації від бухгалтерської полягають у і му:

  • у податковому обліку не використовують виробничого методу нарахування амортизації;
  • не підлягають амортизації в податковому обліку витрати на придбання/самостійне виготовлення, а також на реконструкцію, модернізацію чи інші поліпшення невиробничих основних засобів (тобто не беруть участі в господарській діяльності);
  • податкову амортизацію основних засобів та інших необоротних активів нараховують протягом мінім но допустимих строків амортизації, зазначених у пп. 138.3.3 ПКУ. При цьому:

  • якщо строки корисного використання таких активів у бухгалтерському обліку менші ніж мінімально допустимі строки амортизації— для розрахунку амортизації використовують строки, установлені пп. 13 ПКУ;
  • якщо строки корисного використання (експлуатації) зазначених активів дорівнюють або більші за зазначені в пп. 138.3.3 ПКУ, для розрахунку амортизації використовують строки корисного використання (екс атації), установлені в бухгалтерському обліку;
  • податкову амортизацію нематеріальних активів нараховують протягом мінімально допустимих строків амортизації, зазначених у пп. 138.3.4 ПКУ. За наявності відхилень у «бухгалтерських» та в «податкових» (для нарахування амортизації нематеріальних активів, очевидно, слід керуватися тими самими правил що запроваджено щодо основних засобів та інших необоротних активів);
  • якщо відповідно до правоустановлюючого документа строк дії права користування нематеріального активу не встановлено, такий строк корисного використання визначається платником податків самостійне не може становити менше 2 і більше 10 років (пп. 138.3.4 ПКУ). Водночас у бухгалтерському обліку нематеріальні активи з невизначеним строком корисного використання амортизації не підлягають (п. 25 П(С)І п.п. 89, 107 МСБО 38).

Зверніть увагу: у ПКУ не передбачено особливих правил відображення ремонтів і поліпшень основни засобів. Сказано тільки, що витрати на придбання/самостійне виготовлення та ремонт, а також на реконс цію, модернізацію чи інші поліпшення невиробничих основних засобів не підлягають амортизації (пп. 13 ПКУ). Тому на суму амортизації невиробничих основних засобів, а також витрат, пов’язаних із їх ремонтом, модернізацією або іншими поліпшеннями, потрібно збільшити фінрезультат до оподаткування, хоча в ПКУ про це не вказано.

Щодо решти основних засобів ремонти (поліпшення) відображають за правилами, встановленими в П(С)БО 7 «Основні засоби» та МСБО 16.

Зауважимо також, що, згідно з п. 11 підрозділу 4 p. XX ПКУ, при розрахунку амортизації основних за і нематеріальних активів відповідно до п. 138.3 ПКУ балансова вартість основних засобів і нематеріальних активів станом на 01.01.15 р. повинна дорівнювати балансовій вартості таких активів, що визначена на 31.12.14 р. відповідно до ст.ст. 144—146, 148 p. IІІ ПКУ у чинній до 01.01.15 р. редакції.
Інакше кажучи, для цих цілей слід використовувати саме «податкову», а не бухгалтерську залишкову вартість необоротних активів, розраховану станом на 31.12.14 р.

  1. Сума залишкової вартості окремого об’єкта основних засобів або нематеріальних активів, визначена з урахуванням положень ст. 138 ПКУ, у випадку ліквідації або продажу такого об’єкта

Податкова залишкова вартість відрізнятиметься від бухгалтерської, по-перше, за рахунок можливих ві, ностей у строках нарахування амортизації та методах. По-друге, за рахунок того, що «податкова» залий вартість, визначена станом на 01.01.15 р., могла не збігатися з «бухгалтерською». У ПКУ не передбачено коригувань на залишкову вартість проданих невиробничих основних засобів, тому такі витрати в загальному порядку впливають на оподатковуваний прибуток і відображаються у складі розглянутого коригування. А ось витрати на ліквідацію невиробничих основних засобів очевидно, у податковому обліку відобразити не дозволять.

  1. Сума дооцінки та вигід від відновлення корисності основних засобів або нематеріальних активів у межах попередньо віднесених до витрат уцінки та втрат від зменшення корисності основних засобів або нематеріальних активів відповідно до П(С)БО або МСФЗ_

Дані для різниць вказаний в пункті 4-6 потрібно брати з Обороту Дт10,113—117,12 К Дт 10, 113—117, 12.

Різниця Коригування(+), (-) Порядок розрахунку різниці
7. Сума коригування (зменшення) резерву сумнів­них боргів, на яку збільшився фін результат до опо­даткування відповідно до П(С)БО або МСФЗ — Оборот Дт 38 Кт 944*
* Тут можлива також кореспонденція Дт 38 Кт 719.
Різниці, які виникають при здійсненні фінансових операцій (ст. 140 ПКУ)
1. Сума нарахованих доходів від участі в капіталі інших платників податку на прибуток підприємств та у вигляді дивідендів, які підлягають виплаті на його користь від інших платників податку на прибуток Оборот Дт 72 Кт 792, Дт 731 Кт 792
Важливий момент: коригування здійснюють тільки у випадку одержання зазначених доходів від платника податку на прибуток. Тому якщо такі доходи (зокрема дивіденди) були одержані від неплатників податку на прибуток (юридичних осіб — платників єдиного податку), їх включають до об’єкта обкладення податком на прибуток.
2. Сума від’ємного значення об’єкта оподаткуван­ня минулих податкових (звітних) років — Аналітичні дані податкового об­ліку
У загальному випадку (за відсутності патентованої діяльності) при заповненні декларації за 2015 р. можна буде орієнтуватися на від’ємний показник ряд. 07 «Об’єкт оподаткування від усіх видів діяльності (рядок 01 — рядок 04) (+, -)» Податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 2014 р.У 2015 р. при розрахунку збитків слід також урахувати норми п. 3 підрозділу 4 р. XX «Перехідні положен­ня» ПКУ.

Нагадаємо: платники податків, у яких дохід за 2011 р. перевищив 1 млн грн і які станом на 01.01.12 р. одер­жали від’ємне значення об’єкта оподаткування, включали суму цього збитку до витрат по 25% протягом 2012—2015 рр. Відповідно, у 2015 р. можна включити до витрат 25% суми такого збитку та суми збитку, не погашеного за 2014-й податковий рік. Якщо 25% суми від’ємного значення об’єкта оподаткування не по­гашаються протягом відповідних звітних (податкових) періодів 2015 року, непогашена сума підлягає облі­ку при визначенні податкових зобов’язань у наступних періодах до повного погашення такого від’ємного значення.
3. Сума уцінки, врахованому фінрезультаті до опо­даткування на інструменти власного капіталу, пе-рекласифіковані у фінзобов’язання відповідно до П(С)БО або МСФЗ +* Оборот Дт 793 Кт 975
* Увага! У пп. 140.4.3 ПКУ допущено логічну помилку. Там запропоновано на суму проведеної уцінки змен­шувати фінрезультат. Однак ясно як Божий день, що в цьому випадку потрібно збільшувати фінрезультат, аби виключити вплив бухоблікової уцінки на результат податкового обліку (інакше сума такої уцінки двічі зменшить оподатковуваний прибуток).
4. Сума перевищення звичайних цін* над договір­ною (контрактною) вартістю реалізованих товарів (робіт, послуг) при здійсненні контрольованих операцій у випадках, визначених ст. 39 ПКУ + Аналітичні дані податкового об­ліку
* Наявна невідповідність термінів ПКУ: на ст. 39 ПКУ не поширюється визначення «звичайна ціна» (пп. 14.1.71 ПКУ). 3 2015 року контрольовані операції аналізують на відповідність принципу «витягнутої руки». Таким чином, тут доречно говорити про різницю, що виникає при порівнянні ціни договору та порівнюваної ціни за принципом «витягнутоїруки».Урахуйте: це коригування здійснюється тільки тими платниками та з тими контрагентами, які зазначені в ст. 39 ПКУ.
5. Сума перевищення договірної (контрактної) вар­тості придбаних товарів (робіт, послуг) надзвичай­ною ціною* при здійсненні контрольованих опе­рацій у випадках, визначених ст. 39 ПКУ + Аналітичні дані податкового об­ліку
* Ідеться не про звичайну ціну, а таку, що відповідає принципу «витягнутоїруки» (див. коментар вище). Як і в попередньому пункті, означене коригування здійснюють тільки ті платники та з тими контрагентами, які зазначені в ст. 39 ПКУ.

9. Сума витрат із нарахування роялті на користь нерезидента, що перевищує суму доходів від ро­ялті, збільшену на 4% чистого доходу від реалі­зації продукції (товарів, робіт, послуг) за даними фінзвітності за рік, що передує звітному + Оборот Дт 93 Кт 63, 68, аналітич­ні дані
Названа норма не поширюється на суб’єктів господарювання, які здійснюють діяльність у сфері телеба­чення та радіомовлення відповідно до Закону України «Про телебачення та радіомовлення» від 21.12.93 р. № 3759-ХІІ.Крім того, згадані вимоги платники податків можуть не застосовувати, якщо:

—   операція контрольована й сума таких витрат відповідає рівню звичайних цін (точніше — принципу «ви­тягнутої руки»), що обґрунтовано у звіті про контрольовані операції та відповідній документації, які пода­ють відповідно до ст. 39 ПКУ;

—   операція не контрольована й платник податків підтверджує суму таких витрат за правилами звичайних цін відповідно до процедури, установленої ст. 39 ПКУ, але без подання звіту.
10. Сума витрат із нарахування роялті в повному обсязі, якщо роялті нараховано на користь:—   нерезидента, зареєстрованого в державах (на територіях), зазначених у пп. 39.2.1.2 ПКУ (вклю­чених до Переліку № 1042);

—   нерезидента, який не є бенефіціарним (фактич­ним) одержувачем (власником) роялті, за винятком випадків, коли бенефіціар (фактичний власник) на­дав право одержувати роялті іншим особам;

—   нерезидента щодо об’єктів, права інтелекту­альної власності відносно яких уперше виникли в резидента України

 + Оборот Дт 93 Кт 63, 68, аналітич­ні дані
У випадку виникнення суперечностей між контролюючим органом та платником податків щодо визначен­ня особи, у якої вперше виникли (були придбані) права на об’єкт інтелектуальної власності, контролюючий орган зобов’язаний звернутися до Державної служби інтелектуальної власності для одержання відповідно­го висновку.
11. Сума витрат із нарахування роялті в повному обсязі, якщо роялті нараховано на користь:—   нерезидента, який не підлягає оподаткуванню щодо роялті в державі, резидентом якої він є;

—   особи, яка сплачує податок у складі інших по­датків, окрім фізичних осіб, які оподатковуються в порядку, встановленому р. IV ПКУ;

—   юридичної особи, яка відповідно до ПКУ звіль­нена від сплати податку на прибуток або спла­чує його за ставкою  іншою, ніж установлена в п. 136.1 ПКУ

 + Оборот Дт 93 Кт 63, 68, аналітич­ні дані
Ці вимоги платники податків можуть не застосовувати, якщо:—   операція контрольована й сума роялті відповідає рівню звичайних цін (точніше— принципу «витягну­тої руки»), що обґрунтовано у звіті про контрольовані операції та відповідній документації, які подають від­повідно до ст. 39 ПКУ;

—   операція не контрольована й платник податків підтверджує суму роялті за правилами звичайних цін від­повідно до процедури, установленої ст. 39 ПКУ, але без подання звіту.
12. Сума відсотків, урахованих у фінрезультаті до оподаткування в поточному податковому (звітно­му) періоді на інструменти власного капіталу, пе-рекласифіковані у фінзобов’язання відповідно до П(С)БО або МСФЗ + Оборот Дт 792 Кт 952
У пп. 140.5.8 ПКУ щодо цього коригування зазначені ще й дооцінки, але очевидно, що тут допущено логіч­ну помилку (див. далі).
13. Сума дооцінки, врахованої у фінрезультаті до оподаткування в поточному податковому (звіт­ному) періоді на інструменти власного капіталу, перекласифіковані у фінзобов’язання відповідно до П(С)БО або МСФЗ — Оборот Дт 746 Кт 793
Увага! У пп. 140.5.8 ПКУ допущено логічну помилку. Цілком очевидно, що на суму дооцінки фінрезультат г винен зменшуватися, а не збільшуватися, інакше така оцінка збільшить оподатковуваний прибуток двічі
14. Сума коштів або вартість товарів, виконаних робіт, наданих послуг, перерахованих (переданих) протягом звітного (податкового) року, наданих неприбутковим установам та організаціям, виз­наченим у п.п. 1, 2 пп. 133.1.1 ПКУ в розмірі, що перевищує 4% оподатковуваного прибутку попе­реднього звітного року + Аналітичні дані податкового і ліку
Не зрозуміло, чому цю норму розмістили в розділі «Різниці, які виникають при здійсненні фінансових 0 рацій», адже вона належить до таких операцій у поодиноких випадках. Зазначене обмеження поширюється на операції передачі товарів (робіт, послуг):—   бюджетним установам;

—   громадським об’єднанням, політичним партіям, релігійним, благодійним організаціям, ОСББ, асоціац власників житлових будинків, ЖБК, пенсійним фондам.
Різниці за операціями продажу чи іншого відчуження цінних паперів (п. 141.2 ПКУ)
1. Сума від’ємного фінрезультату від продажу або іншого відчуження цінних паперів, відображеного в складі фінрезультату до оподаткування подат­кового (звітного) періоду відповідно до П(С)БО або МСФЗ + Обороти Дт 741 Кт 793 «-» ДтКт 971 (від’ємного значені аналітичні дані
2. Сума додатного фінрезультату від продажу чи іншого відчуження цінних паперів, відображеного в складі фінрезультату до оподаткування подат­кового (звітного) періоду відповідно до П(С)БО або МСФЗ — Обороти Дт 741 Кт 793 «-» ДтКт 971 (додатне значення), ан тичні дані
3. Сума додатного фінрезультату від продажу або іншого відчуження цінних паперів, відобра­женого в складі фінрезультату до оподаткування податкового (звітного) періоду згідно з нормами пп. 141.2.5 ПКУ + Аналітичні дані податкового ліку
На замітку: за новими правилами платники податків (які здійснюють коригування) ведуть окремий подг вий облік операцій із цінними паперами.Зокрема, визначають загальний фінрезультат від операцій з продажу чи іншого відчуження цінних п рів.

Якщо за результатами звітного періоду одержано:

—   від’ємний загальний фінрезультат — на його суму зменшують загальний фінрезультат від операцій із дажу або іншого відчуження цінних паперів наступних податкових (звітних) періодів (пп. 141.2.4 ПКУ)

—   додатний загальний фінрезультат— на його суму збільшують фінрезультат до оподаткування под; вого (звітного) періоду (пп. 141.2.5 ПКУ).

Фінрезультат за операціями з продажу або іншого відчуження цінних паперів звітного періоду при ц визначають відповідно до П(С)БО або МСФЗ (пп. 141.2.3 ПКУ). Облікові відмінності полягають лише:

—  у процедурі обліку від’ємного об’єкта оподаткування;

—  у відображенні сум дооцінки (уцінки) цінних паперів.
4. Сума уцінки цінних паперів (крім державних цінних паперів або облігацій місцевих позик), ві­дображених у складі фінрезультату до оподатку­вання податкового (звітного) періоду відповідно до П(С)БО або МСФЗ, що перевищує суму раніше здійсненої дооцінки таких активів + Обороти Дт 793 Кт 970, 975
Різниця Коригування<+). (-) Порядок розрахунку різниці
У пп. 141.2.1 ПКУ йдеться тільки про уцінку цінних паперів, але із системного прочитання цієї норми вип­ливає, що в цьому разі потрібно проводити коригування і на суму втрат від зменшення корисності цінних паперів.
5. Сума дооцінки цінних паперів або збільшен­ня вартості цінних паперів, що обліковуються за справедливою вартістю (крім державних цінних паперів або облігацій місцевих позик), відобра­жених у складі фінрезультату до оподаткуван­ня податкового (звітного) періоду відповідно до П(С)БО або МСФЗ. Обороти Дт 740, 746 Кт 793
Увага! Таке коригування прямо не передбачено в ПКУ, але цілком очевидно, що воно необхідне, адже за нормами п. 8 П(С)БО 12 «Фінансові інвестиції» суму дооцінки цінних паперів відображають у складі інших доходів (субрахунок 740 «Дохід від зміни вартості фінансових інструментів»), а не в додатковому капіталі. Таким чином, якщо не виконати відповідного коригування, оподаткуванню підлягатиме дохід від збільшен­ня вартості цінних паперів.Але оскільки ПКУ таке коригування в «мінус» все ж таки не передбачено, краще отримати із цього приводу індивідуальну податкову консультацію відповідно до ст. 52 ПКУ.
6. Сума уцінки (зменшення вартості) інвестиційної нерухомості та біологічних активів, які оцінюються за справедливою вартістю, відображена в складі фінрезультату до оподаткування податкового (звітного) періоду відповідно до П(С)БО + Дт 791 Кт 940
У пп. 141.2.1 ПКУ говориться тільки про уцінку інвестиційної нерухомості та біологічних активів, але оче­видно, що в цьому разі маються на увазі втрати від зміни вартості активів, які обліковуються за справедли­вою вартістю.
7. Сума доходів від збільшення вартості інвести­ційної нерухомості й біологічних активів, які оці­нюються за справедливою вартістю, відображена в складі фінрезультату до оподаткування податко­вого (звітного) періоду відповідно до П(С)БО — Дт710Кт791
Із системного прочитання ПКУ випливає, що на суму таких доходів потрібно здійснювати коригування, але прямо в ПКУ це не передбачено. Тому краще одержати із цього приводу індивідуальну податкову консуль­тацію на підставі ст. 52 ПКУ.

Join @forb24 on Telegram
Share
Опубліковано
Buhgalter
Мітки: податок на прибуток
10 років ago

Recent Posts

Як працює логістика у сфері оптових поставок бензину та дизелю

Логістика у сфері оптових поставок бензину та дизельного пального є важливою складовою енергетичної інфраструктури, особливо…

20 години ago

Чи застосовується підвищуючий коефіцієнт до доходів у негрошовій формі при розрахунку військового збору?

Ст. 164 ПКУ встановлено особливості визначення бази оподаткування ПДФО для доходів у негрошовій формі. А…

3 тижні ago

Як вибрати та купити ортопедичний матрац 160×200: практичний гід

Ортопедичний матрац – це не просто частина меблів, а важливий елемент здорового способу життя. Якість…

3 тижні ago

Масова розсилка SMS для бізнесу

В арсеналі сучасних маркетологів є багато ефективних інструментів, тому про такий скромний метод впливу як…

3 тижні ago

Як обрати найкращий обмінник?

Найкращий пункт обміну. Критерії та поради при виборі обмінника Коли потрібно обміняти 100-200 доларів, люди…

3 тижні ago

Мінімальна заробітна плата та прожитковий мінімум у 2025 році

У статті 8 Закону «Про Державний бюджет України на 2025 рік» від 14.09.2024 №12000 визначили…

4 тижні ago