Покращення життя чи “… коні бігали по колу…”

Останнім часом всі державні органи почали копирсатись у законопроектах, таких потрібних та таких сучасних, новаторських та бажаних, що назовні випливають такі знову “солодкі” обіцянки кращого, справедливішого, європейського життя. 

Пропонуємо вашій увазі декілька особливо цікавих на наш погляд.

Осучаснення трудового законодавства

Необхідність ця  зумовлена докорінними змінами всієї системи суспільних відносин, що відбуваються в Україні у зв’язку з формуванням ринкових відносин та соціально-економічних перетворень, і тою чи іншою мірою пов’язані з працею.

У зв’язку з цим вона має бути переглянута з урахуванням змін у суспільному розвитку нашої держави, а також з урахуванням економічних реалій та кризових явищ в економіці.

20 травня 2015 р. народними депутатами України в порядку права законодавчої ініціативи внесено на розгляд Верховної Ради України проект Трудового кодексу України (доопрацьований, реєстр. № 1658).

Так, зокрема зазначеним проектом Трудового кодексу України передбачається:

1.  забезпечення здійснення більш відкритої та прозорої політики при прийнятті актів законодавства про працю, зокрема передбачається, що усі норми про працю є публічними та підлягають оприлюдненню;
2. визначається понятійний апарат трудового законодавства;  
3. передбачається оформлення трудових відносин шляхом укладення трудового договору між працівником і роботодавцем у письмовій формі;
4. регламентується питання виконання заступником керівника  обов’язків керівника в тому числі і за умови, що посада керівника стала вакантною;
5. регламентується порядок продовження трудових відносин з працівником в разі злиття, приєднання, поділу або перетворення юридичної особи у якій він працює;
6. регламентується питання виконання працівником роботи дистанційно (тобто поза приміщенням роботодавця);
7. врегульовано проблемні питання трудових відносин тимчасових працівників;  
8. визначається порядок прийняття на роботу особи, яку обрано на посаду, прийняття на роботу за конкурсом, прийняття на роботу на підставі рішення суду тощо;
9. визначається порядок припинення трудових відносин у зв’язку зі смертю працівника, визнання його безвісно відсутнім, оголошеного померлим, а також у зв’язку з відсутністю його на роботі з невідомих причин більше ніж два місяці;
10. визначається порядок припинення трудових відносин у разі смерті роботодавця ‑ фізичної особи, визнання його безвісно відсутнім або оголошення померлим;
11. передбачається збільшення тривалості щорічної основної відпустки з 24 до 28 днів;
12. регламентуються повноваження державних інспекторів праці з урахуванням вимог, визначених законодавством ЄС, що не дозволить роботодавцю уникнути відповідальності за порушення трудових прав працівників;
13. встановлюються додаткові гарантії для вагітних жінок, зокрема, за ними зберігається середній заробіток за час проходження медичного огляду, пов’язаного з вагітністю;
14. встановлюються норми щодо права на репатріацію працівників, Зокрема передбачається, що репатріація працівника має бути організована роботодавцем, а у разі неможливості забезпечення її організації роботодавцем – компетентним органом влади, визначеним Кабінетом Міністрів України, з наступним відшкодуванням витрат за рахунок роботодавця і таке інше.

Одним із нововведень Трудового кодексу є визначення  професійної (службової) кар’єри та засобів її здійснення, що спонукатимуть працівників більш відповідально виконувати обов’язки, передбачені трудовим договором з метою їх професійного росту чи просування (підвищення) по службі..

В той же час, ми наголошуємо на тому, що перерва в роботі, яка виникла через сімейні обов’язки (догляд за дітьми, хворими родичами)  або певні обставини, пов’язані зі станом здоров’я, не може бути перешкодою для кар’єрного зростання.

Новий Трудовий кодекс врегульовує сферу державного нагляду і контролю за дотриманням трудового законодавства з урахуванням вимог, визначених конвенціями МОП № 129 та 81.

Окремо наголошуємо на тому, що нагляд і контроль за дотриманням трудового законодавства не підміняє встановленої законодавством процедури розв’язання індивідуальних чи колективних трудових спорів.

Віднині будуть чітко визначені завдання інспекції праці, повноваження інспекторів, їх права та службові обов’язки. Органи державного контролю будуть здійснювати облік підконтрольних їм об’єктів та збиратимуть інформацію про дотримання роботодавцями трудового законодавства.

Необхідно зазначити, що цей перелік новел не є вичерпним.

analit8@mlsp.gov.ua – електронна пошта для надання пропозицій щодо опрацювання та врахування в роботі, спрямованій на зміни до трудового законодавства.

Відповідальність контролерів

ДРСУ провела 13 травня в  Українському кризовому медіа  центрі  брифінг, присвячений розгляду Верховною Радою України пакету законодавчих ініціатив, що спрямовані на наділення підприємців реальними інструментами протидії порушенням та зловживанням посадових осіб у дозвільній системі, сфері державного нагляду (контролю) та в системі надання адміністративних послуг. 

До порядку денного десятої сесії Верховної Ради України (лютий – липень 2019 року, але ще не було жодного разу розглянуто) включено законопроекти:

№ 7326 від 20 листопада 2017 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо посилення захисту суб’єктів господарювання від неправомірних дій посадових осіб суб’єктів владних повноважень при здійсненні заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»;

№ 7373 від 7 грудня 2017 року «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення захисту суб’єктів господарювання від неправомірних дій або бездіяльності дозвільних органів» (друге читання).

Ці законопроекти спрямовані на захист прав підприємців при взаємодії з органами влади. Вони передбачають внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, що означає:

•  наближення до реалій сьогодення щодо складів правопорушень, що вчиняються працівниками державних органів при видачі документів дозвільного характеру та при здійсненні ними перевірок;
• можливість притягнення до відповідальності працівників державних органів за зазначені вище правопорушення протягом двох років з дня їх вчинення, а не протягом трьох місяців, як це є зараз;
• надання ДРС права накладати стягнення за вчинення працівниками державних органів адміністративних правопорушень у при видачі документів дозвільного характеру та при здійсненні заходів державного нагляду (контролю), зараз такі стягнення накладаються судами.