Популярні питання про Z-звіт по РРО

Чи потрібно робити Z-звіт, якщо протягом дня розрахункові операції не здійснювалися або здійснювалися тільки операції «службове внесення»/«службова видача»?

У п. 9 ст. 3 Закону про РРО прямо зазначено, що Z-звіт створюють тільки в разі здійснення розрахункових операцій. Аналогічна норма закріплена і в п. 4 розд. III Порядку № 547¹. У ній зазначено, що суб’єкти господарювання, які застосовують РРО, зобов’язані в кінці робочого дня (зміни) створювати в паперовій та/або електронній формі фіскальні звітні чеки (Z-звіт) у разі здійснення розрахункових операцій.

¹ Порядок реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затверджений наказом Мінфіну від 14.06.2016 р. № 547.

Відповідно якщо розрахункових операцій за день не було, то немає й необхідності формувати Z-звіт!

А як бути з операціями «службове внесення» / «службова видача»? Згідно з п. 6 розд. III Порядку № 547 вони проводяться з метою внесення або видачі готівки з місця проведення розрахунків, «якщо такі внесення чи видача не пов’язані з проведенням розрахункових операцій». Крім того, операція «службове внесення» використовується для реєстрації суми готівки, яка зберігається на місці проведення розрахунків на момент реєстрації першої розрахункової операції після виконання Z-звіту.

Ці операції («службове внесення» і «службова видача») не підпадають під визначення розрахункової операції із Закону про РРО. Тому якщо крім операцій «службове внесення»/«службова видача» розрахункових операцій протягом дня не було, то Z-звіт у кінці дня можна не створювати.

Це підтверджують і податківці. Зокрема, в категорії 109.02 ЗІР сказано:

«Якщо протягом дня розрахункові операції не проводились, але були здійснені через реєстратор розрахункових операцій або програмний РРО операції «службове внесення» та «службова видача», то друкування Z-звіту в кінці робочого дня не є обов’язковим».

Те ж саме стосується і резервного РРО — якщо резервний РРО протягом робочого дня не використовувався, то щоденне створення Z-звіту чинним законодавством не передбачене.

При цьому формулювання «не є обов’язковим» означає, що ніхто не забороняє суб’єктові господарювання формувати і відправляти податківцям такі «нульові» Z-звіти.

Звернемо увагу на такий момент, який викликає побоювання: може невиконання Z-звіту або подання «нульових» Z-звітів стати підставою для проведення податківцями фактичної перевірки?

Наприклад, в одному з роз’яснень (зокрема, йдеться про лист ГУ ДФС у Запорізькій області від 14.02.2018 р. № 615/ІПК/08-01-14-07-13) податківці з посиланням на п. 80.2.4 ПКУ, яким передбачено, що підставою для фактичної перевірки є, зокрема,

«неподання суб’єктом господарювання в установлений законом строк обов’язкової звітності про використання реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій, розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, подання їх із нульовими показниками»,

зазначали, що передавання Z-звітів з нульовими показниками або несвоєчасне передавання контрольно-звітної інформації (Z-звіт) до органів податкової служби є підставою для проведення фактичної перевірки органами ДФС.

Поки такі перевірки «під замком» перевірочного мораторію, але суті справи це не змінює.

У принципі, ці побоювання резонні!

Формальний варіант прочитання п.п. 80.2.4 ПКУ може привести нас до висновку, що в ньому йдеться не про Z-звіти. А про той же звіт за формою № ЗВР-1. Наприклад, Дніпропетровський апеляційний адмінсуд у постанові від 06.09.2018 р. у справі № 804/7994/17 наголошував, що

«законодавець не передбачає таку підставу для призначення фактичної перевірки, як передача суб’єктом господарювання електронних копій розрахункових документів і фіскальних звітних чеків з нульовими показниками». (reyestr.court.gov.ua/Review/76543255)

Але, зізнатися, це не єдиний варіант трактування. Часто суди нормально дивляться на те, що податківці до обов’язкової звітності про використання РРО фактично зараховують «подання інформації по дротових або бездротових каналах зв’язку». Тобто «в оборот» беруть ті ж Z-звіти.

Наприклад, у постанові ВС від 11.02.2021 р. у справі № 814/556/18 бачимо таке:

«09 січня 2018 року на підставі даних ІС «Аналітична система» ІС «Податковий блок» податковим органом було встановлено, що ТОВ… подано звітність за 10.03.2017 про використання РРО з фіскальним номером 2810017923 з нульовим показником, а 17.04.2017, 26.06.2017 та 17.08.2017 звітність не подавалась взагалі.

За наведених обставин, суд касаційної інстанції вважає, що судами обґрунтовано зазначено про наявність обставин, які свідчать про неподання звітності позивачем та подання її з нульовими показниками». (reyestr.court.gov.ua/Review/94840252)

Підсумок відповідно такий, що можна обирати і той, і інший варіант поведінки (не виконувати Z-звіт, якщо не було розрахункових операцій, робити «нульові» Z-звіти). Вони обидва законні, але несуть у собі деякі ризики фактичної перевірки.

Окремо скажемо про ПРРО. Z-звіт створюється засобами ПРРО щодня в електронній формі при здійсненні розрахункових операцій або закритті робочої зміни. Тому якщо зміну протягом дня відкрили, то закрити її касир зможе тільки після того, як буде сформований Z-звіт. Виходячи із цього, на ПРРО створювати Z-звіт доведеться навіть у тому випадку, якщо протягом дня розрахункові операції не здійснювалися.

При закритті зміни не зробили операцію «службова видача» на суму виручки. Наступного дня цю суму внесли, а продажів не було. «Винесли» виручку. Чи потрібно робити Z-звіт?

Судячи з усього, Z-звіт у вас за день, коли була отримана виручка, зроблений. Але перед формуванням Z-звіту не була здійснена операція «службова видача» на суму виручки. У свою чергу, Z-звіт «обнулив» інформацію в РРО. Виручка залишилася «ночувати» в скриньці РРО.

У цьому випадку до проведення першої розрахункової операції після виконання Z-звіту потрібно зробити операцію «службове внесення» на цю суму. У вас це відбулося наступного дня. І оскільки в цей день, окрім операцій «службове внесення» і «службова видача», розрахункових операцій не було, то обов’язку формувати Z-звіт за цей день не виникає (див. перше запитання).

Але тут варто звернути увагу на те, як пройшло «оприбуткування» цієї виручки в день її отримання. Якщо йдеться про відокремлений підрозділ без касової книги, то для нього оприбуткуванням готівки є забезпечення зберігання щоденних Z-звітів в електронній формі протягом 1095 днів (п. 11 Положення № 148).

А якщо використовується ПРРО — забезпечення щоденного створення ПРРО в паперовій та/або електронній формі Z-звітів і подання їх на фіскальний сервер, а також направлення створених ПРРО електронних розрахункових документів та повідомлень для їх реєстрації і довгострокового зберігання на фіскальний сервер.

Якщо Z-звіт за цей день (день отримання виручки) сформований — проблем з оприбуткуванням готівки немає.

Інша річ, якщо йдеться про РРО підприємства або відокремленого підрозділу, які ведуть касову книгу. Для таких суб’єктів оприбуткуванням готівки є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів. І якщо операція «службова видача» не проводилася, то податківці можуть поставити під сумнів факт оприбуткування готівки в цей день (на підставі чого формувався прибутковий касовий ордер). Тобто податківці можуть її визнати несвоєчасно оприбуткованою.

Хоча після скасування Указу № 436 драконівського «п’ятикратного» штрафу немає, є деякий ризик отримати адміністративний штраф за ст. 163¹⁵ КпАП (від 1700 до 3400 грн, а при повторному порушенні — від 8500 до 17000 грн).

Яка відповідальність за неформування Z-звіту?

Ще раз зауважимо, що якщо йдеться про РРО/ПРРО, яке перебуває у відокремленому підрозділі без касової книги, то неформування Z-звіту за день, коли проводилися розрахункові операції, вважатиметься неоприбуткуванням готівки. Це порушення норм «касового» Положення № 148 (що за це загрожує — див. запитання вище).

Крім того (це вже стосується всіх суб’єктів господарювання, які застосовують РРО/ПРРО), тут буде порушення вимоги Закону про РРО, який зобов’язує створювати Z-звіт у кінці кожного дня, в якому були здійснені розрахункові операції.

За це порушення, як зазначають самі податківці (категорія 109.20 ЗІР), застосовується адмінштраф за ст. 155¹ КпАП (на посадових осіб — від 5 до 10 нмдг, тобто від 85 до 170 грн; на осіб, які здійснюють розрахункові операції, — від 2 до 5 нмдг, тобто від 34 до 85 грн).

Як і де повинні зберігатися Z-звіти?

У п. 6 гл. 4 розд. ІІ Порядку ведення КОРО⁵ визначено, що суб’єкт господарювання має забезпечити збереження щоденних фіскальних звітних чеків (щоденних Z-звітів) у паперовій та/або електронній формі протягом строку, визначеного п. 44.3 ПКУ, тобто протягом 1095 днів.

 Затверджений наказом Мінфіну від 14.06.2016 р. № 547.

Місце зберігання щоденних Z-звітів у паперовій формі в чинному законодавстві не визначено, тому суб’єкт господарювання самостійно визначає це місце (лист ДПСУ від 18.09.2020 р. № 3896/ІПК/99-00-07-05-01-06; лист ГУ ДФС у м. Києві від 22.09.2020 р. № 3961/ІПК/26-15-05-09-01-14).

Головне, щоб спосіб зберігання Z-звітів давав змогу (в тому числі при проведенні перевірки) візуального перегляду такого Z-звіту для підтвердження факту оприбуткування готівки і повноти обліку здійснених розрахункових операцій.

Для зберігання Z-звіту в електронному вигляді суб’єктові господарювання, в принципі, достатньо своєчасно виконати на своєму РРО, який формує контрольну стрічку в електронному вигляді, Z-звіт. Але часто для «електронного» зберігання ще імпортують електронні копії Z-звітів на комп’ютер.

Суб’єкт господарювання самостійно визначає електронний формат, формат зберігання, який повинен забезпечувати візуальний перегляд щоденних «Z-звітів» представниками контролюючих органів.

Зауважимо, що якщо йдеться про відокремлені підрозділи без касової книги, для яких Z-звіт є підставою для оприбуткування готівки, то Положення № 148 (п. 12) вимагає, щоб підприємство визначило і затвердило внутрішнім документом:

(1) місце та спосіб зберігання відокремленими підрозділами щоденних Z-звітів у електронній формі;

(2) формат їх зберігання, який має забезпечувати візуальний перегляд щоденних Z-звітів представниками центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику;

(3) відповідальну за зберігання цих чеків особу.

У тих суб’єктів, які використовують ПРРО, проблем зі зберіганням Z-звітів узагалі не повинно виникати. Зберігати їх буде сервер ДПСУ, куди за необхідності можна буде звернутися і відшукати Z-звіт за відповідний день і потім відтворити на екрані певного пристрою.