Під час воєнного стану влада не припиняє спроб врегулювати ситуацію зі встановленням та запровадженням різних механізмів, які уможливлюють отримання компенсації за вже знищене чи пошкоджене майно на території України.
На сьогодні на розгляді ВРУ перебуває законопроєкт №7193 про державну реєстрацію збитків, завданих унаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України.
Зверніть увагу!
У цьому законопроєкті під терміном «збиток» розуміють вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна чи розмір неодержаного прибутку (втрачену вигоду), на який потерпілий суб’єкт мав право розраховувати за умови відсутності збройної агресії Російської Федерації проти України.
Оцінку збитків планується довірити суб’єктам оціночної діяльності відповідно до Закону про оцінку майна, тобто незалежним експертам.
При цьому, якщо для фізосіб вже прописано механізм подання заявки та документальної фіксації пошкодження або знищення майна, з ФОПами та ЮО ситуація складніша.
Але й коли ми говоримо про громадян, то наявний механізм стосується не всього майна, а лише нерухомості, а саме повністю зруйнованих або частково пошкоджених житлових будинків, квартир та житлових приміщень, власниками яких є громадяни України. За нежитлову нерухомість або рухоме майно наразі компенсації не передбачені.
Який механізм для громадян?
Коротко нагадаємо, що для фізосіб прописано такі правила застосування цього механізму в режимі онлайн та офлайн:
1) у режимі онлайн (наразі лише на порталі «Дія» або у мобільному застосунку) пропонується заповнити онлайн-форму та зазначити:
- дані про об’єкт, що було пошкоджено (якщо інформація про ваш об’єкт зберігається в Державному реєстрі речових прав, її може бути завантажено автоматично. Інакше внесіть інформацію про об’єкт самостійно);
- фото й опис пошкоджень.
Також фізособам потрібно буде надати інформацію про стан нерухомості:
- пошкоджена частково (вікна, балкон, але несні стіни не постраждали);
- непридатна для експлуатації: пожежа, ушкоджені несні стіни або покрівлі, знищено частину багатоквартирного будинку;
- знищена повністю.
Для фіксації пошкоджень слід додати детальний опис основних пошкоджень: дата пошкодження та час, додати фото (до 5 фото, якщо маєте — загальний обсяг файлів до 50 МБ). Пошкодження побутової техніки чи ремонту зазначати не потрібно.
Але треба зазначити контактний номер телефону та е-mail;
2) за відсутності можливості скористатися мобільним застосунком «Дія» чи порталом, можна звернутися до ЦНАПу або до найближчого нотаріуса за місцем свого перебування. Для цього потрібні лише ідентифікаційний код і паспорт, а також фото/відео пошкоджень.
Допоможе домогтися компенсації фізособам наявна нормативна база: порядки №326, №380 та №947.
А як бути з госпсуб’єктами — ФОПами та юрособами?
Щодо ФОПів нагадаємо: чинне законодавство України вказує на те, що ФОП відповідає за зобов’язаннями, пов’язаними з підприємницькою діяльністю, всім своїм майном, крім майна, на яке згідно зі законом не може бути звернено стягнення.
Частиною 1 ст. 320 ЦКУ визначено, що власник має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності, крім випадків, установлених законом.
Фізособи можуть бути власниками будь-якого майна, в тому числі і нерухомого майна комерційного призначення, за винятком окремих видів майна, які відповідно до закону не можуть їм належати (ст. 325 ЦКУ).
Отже, для ФОПа ми можемо говорити про відшкодування, на яке він може претендувати як фізособа — власник майна та скористатися повідомленням про майно як фізособа (Порядок №380 — через «Дію» або через ЦНАП чи нотаріуса). А ось щодо майна, у т. ч. комерційної нерухомості, яке було придбане ним на ФОПа, то наразі питання відкрите. Найімовірніше, позаяк ідеться про майно, яке використовувалось у госпдіяльності, то розмір шкоди та збитків розраховуватиметься за аналогією з юрособами.
Щодо підприємств приватної (недержавної) форми власності, то Порядком №326 пропонується визначати розмір шкоди та збитків для підприємств приватної (недержавної) форми власності за такими напрямами:
1) економічні втрати підприємств (пп. 14 п. 2 Постанови №326) — напрям включає втрати підприємств усіх форм власності внаслідок знищення та пошкодження їхнього майна, а також упущену вигоду від неможливості чи перешкод у провадженні госпдіяльності.
Основні показники, які оцінюються:
- вартість втраченого, знищеного чи пошкодженого майна підприємств державної та недержавної форми власності;
- упущена вигода підприємств державної та недержавної форми власності;
- втрати підприємств державної та недержавної форми власності від неоплачених товарів робіт та послуг, наданих та спожитих на тимчасово окупованих територіях;
2) майнові втрати установ та організацій (пп. 15 п. 2 Постанови №326) — напрям, що включає втрати установ та організацій усіх форм власності внаслідок знищення та пошкодження їхнього майна.
Основні показники, які оцінюються:
- вартість втраченого, знищеного чи пошкодженого майна установ/організацій державної та недержавної форми власності;
- упущена вигода установ/організацій державної та недержавної форми власності.
Визначають шкоду та збитки відповідно до методики, затвердженої спільним наказом Мінекономіки та ФДМУ за погодженням із Мінреінтеграції. Проте наразі (станом на дату підготування цієї статті) методики не затверджено.
Відповідальними за визначення шкоди та збитків за наведеним напрямом є:
- міністерства, інші центральні та місцеві органи виконавчої влади, які є уповноваженими органами управління, — в частині установ та організацій, що належать до сфери їх управління;
- обласні, КМДА (на період воєнного стану — військові адміністрації), — в частині установ та організацій недержавної форми власності, які розташовані на території відповідних областей та м. Києва.
Загальний порядок дій для підприємств, майно яких знищене чи пошкоджене, такий.
Крок 1: починати збирати докази для відшкодування слід із первинних документів — наразі ми говоримо про документи, які засвідчують право власності, зокрема це інформація з Реєстру речових прав, за їх відсутності — документи з БТІ. Якщо документи втрачено, то у разі внесення відомостей до Реєстру речових прав інформації в електронному вигляді з такого Реєстру буде цілком достатньо, аби отримати дублікати документів про право власності з БТІ.
Якщо втрачено технічні документи на майно, не варто забувати, що навіть та нерухомість, яка внесена з 01.01.2013 р. до Реєстру речових прав, має технічну документацію в БТІ. Тож є всі шанси відновити її. Якщо відбувалася реконструкція майна і до 24.02.2022 р. ви не встигли оформити всіх документів, тут у пригоді можуть стати плани реконструкції додатково до технічної інформації з БТІ та з Реєстру речових прав.
Крок 2: зафіксувати пошкоджене чи зруйноване майно.
У квітні 2022 року внесено зміни до Порядку проведення обстеження прийнятих в експлуатацію об’єктів будівництва (Порядок №257). Ці зміни уможливлюють обстеження об’єкта або пошкодженого об’єкта внаслідок воєнних дій за рішенням власника чи управителя об’єкта, а також за рішенням органів місцевого самоврядування чи військовими адміністраціями.
Обстеження об’єкта або пошкодженого об’єкта забезпечується відповідним власником або управителем, уповноваженим органом шляхом залучення фахівців, що мають відповідну кваліфікацію, — це можуть бути або відповідальні виконавці, які пройшли професійну атестацію, або відповідні організації, у складі яких є такі виконавці.
Обстеження пошкоджених об’єктів може здійснюватися в умовах дії на території України правового режиму воєнного стану та протягом 90 календарних днів після його припинення або скасування.
Обстеження об’єкта, що проводиться в разі виявлення дефектів, пошкоджень і деформацій у процесі поточного огляду та технічного обслуговування об’єкта:
- або прийняття рішення про подальшу експлуатацію (у т. ч. відновлення шляхом капітального ремонту, реконструкції, реставрації);
- або демонтаж (ліквідацію) у зв’язку з пошкодженням об’єкта внаслідок позапроєктних впливів (пожежі, стихійного лиха, аварії, воєнних дій або терористичних актів).
Унаслідок обстеження для перевірки технічного стану об’єкта складають звіт.
У ситуації, коли ви не можете звернутися за проведенням обстеження згідно з Порядком №257 (ведення бойових дій, тимчасова окупація тощо), то для зруйнованих підприємств, виробничих об’єктів, обладнання та іншого нерухомого майна можна пускати в хід усі чинні механізми та технічні засоби: фото- та відеозйомку, акти органів державної влади (зокрема, Нацполіції чи ДСНС щодо факту пожежі чи інших руйнувань, якщо відповідні органи викликалися на місце події та фіксували їх).
Варто звернути увагу й на такі можливості, як складення актів огляду майна комісії по підприємству у довільній формі. При цьому можна скористатися національним стандартом ДСТУ-Н Б В.1.2-18:2016 «Настанова щодо обстеження будівель і споруд для визначення та оцінки їх технічного стану».
Шаблон акта див. у зразку.
Увага!
Ми не виключаємо зазначення в акті й такої інформації, як час, день (дата) та обставини пошкодження чи знищення майна (бомбардування, обстріли тощо), якщо така можливість є та є свідки чи органи місцевого самоврядування, інші державні/виконавчі органи, які мають таку інформацію.
Після того як зникнуть обставини, що заважали обстеженню технічного стану підприємств та промислових об’єктів, можете діяти згідно з Порядком №257.
Крок 3: імовірно, треба провести інвентаризацію, адже, як ми зазначали вище, до основних показників економічних втрат підприємств належать втрати від неоплачених товарів робіт та послуг, наданих та спожитих на тимчасово окупованих територіях. І тут ідеться і про нерухоме та рухоме майно, і про запаси, матеріали, готову продукція, сировину тощо.
Крок 4: попередньо визначити орієнтовний розмір збитків — для цього можна звернутися до експертів, у т. ч. судових експертів, які можуть провести оцінку розміру заподіяної шкоди (збитків).
Не варто забувати й про упущену вигоду — наразі підприємство може обчислити її самостійно або так само звернутися до експертів. Нагадаємо, що розмір компенсації включає в себе такі складові, як сам втрачений прибуток (який можна було отримати, але не отримано), так і збиток (фінансові витрати на відшкодування збитків у вигляді оренди, ремонту, інших дій для відновлення майна тощо).
Схожі висновки з оцінки збитків та упущеної вигоди доволі активно використовують у судових спорах як в українських судах, так і в міжнародній практиці.
Утім, підприємство може орієнтовно прописати для себе розмір збитків та упущеної вигоди (їх складові та розмір), а вже згодом, коли буде затверджено спільним наказом Мінекономіки та ФДМУ за погодженням із Мінреінтеграції відповідну Методику оцінки економічних та майнових втрат, про що ми писали вище, перерахувати точно відповідно до цієї методики.
Для інформації
Додатково зауважимо, що ФОПи та ЮО також можуть скористатися ресурсом Офісу генпрокурора, де є можливість описати (задокументувати) воєнні злочини РФ на території України, зокрема, в частині привласнення та руйнування майна, транспорту, привласнення чи знищення пального (розділ 4 «Інформація про подію»).
Також докази руйнування та шкоди приватного та державного майна, завдані Україні, можуть бути подані на державному сайті, створеному за підтримки Президента Україні, Мін’юсту, Офісу Генерального прокурора, інших організацій для документування воєнних злочинів. Там аналогічні чотири кроки подання доказів: зазначити об’єкт, завантажити фото до та після руйнування, коротко описати, що сталося, та надати телефони для зв’язку.
Загалом наведені вище механізми та способи документації руйнувань та пошкоджень майна госпсуб’єктів не є вичерпними. Проте це той мінімум, який варто вже робити та/або готуватися у міру можливості належним документуванням до оцінки збитків та упущеної вигоди.
